Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба розпочав дослідження однієї з найвідоміших наднових, SN 1987A (Supernova 1987A). Розташована на відстані 168 тис. світлових років, у Великій Магеллановій Хмарі, SN 1987A була об’єктом інтенсивних спостережень у діапазоні довжин хвиль від гамма-променів до радіо з моменту її відкриття у лютому 1987 року, тобто понад 35 років. Нові спостереження за допомогою камери NIRCam, якою оснащений телескоп Вебба (камера ближнього інфрачервоного діапазону) дають ключ до нашого розуміння того, як наднова розвивається з часом.
На зображенні видно центр, який заповнений згустками газу і пилу, викинутими вибухом наднової. Пил настільки щільний, що навіть ближнє інфрачервоне світло, яке фіксує Вебб, не може проникнути крізь нього, формуючи темну “дірку”.
Її оточує яскраве екваторіальне кільце, утворюючи смугу навколо “талії”, яка з’єднує зовнішні кільця у формі пісочного годинника. Екваторіальне кільце, утворене з матеріалу, викинутого за десятки тисяч років до вибуху наднової, містить яскраві гарячі плями, які з’явилися, коли ударна хвиля наднової вдарила по кільцю. Зараз плями можна знайти навіть за межами кільця, з дифузним випромінюванням, що їх оточує.
Хоча ці структури так чи інакше спостерігалися космічними телескопами NASA Габбл і Спітцер, а також рентгенівською обсерваторією Чандра, безпрецедентна чутливість і просторова роздільна здатність Вебба виявила нову особливість у цьому залишку наднової. А саме – невеликі структури, схожі на півмісяці.
Вважається, що ці півмісяці є частиною зовнішніх шарів газу, що вилетіли з вибуху наднової. Їхня яскравість може свідчити про яскравість лімба – це оптичне явище, яке виникає при спостереженні матеріалу, що розширюється, у тривимірному просторі. Іншими словами, під нашим кутом зору здається, що в цих двох півмісяцях більше матеріалу, ніж є насправді.
Висока роздільна здатність цих зображень також заслуговує на увагу. До Вебба телескоп Спітцер, який зараз перебуває на пенсії (але у науковців є певні плани щодо його відновлення), спостерігав цю наднову в інфрачервоному діапазоні протягом усього її життя, надаючи ключові дані про те, як змінювалися її випромінювання з часом. Проте він не міг досліджувати цей об’єкт з такою чіткістю і деталізацією.
Попри десятиліття досліджень, що минули з моменту відкриття наднової, залишається кілька загадок, зокрема, навколо нейтронної зорі, яка мала б утворитися після вибуху наднової. Як і Спітцер, телескоп Вебба продовжуватиме спостереження за надновою.
Його інструменти NIRSpec (ближній інфрачервоний спектрограф) і MIRI (інструмент середнього інфрачервоного діапазону) нададуть астрономам можливість отримувати нові, високоточні інфрачервоні дані з плином часу та мати нові знання про нещодавно ідентифіковані структури. Крім того, Вебб продовжить співпрацювати з Габблом, обсерваторією Чандра та іншими, щоб отримати більше інформації про минуле і майбутнє цієї легендарної наднової.
Читайте також:
Leave a Reply