Білі карлики, ядра мертвих зірок, які світяться, часто містять диски запорошених уламків. Однак ці диски з уламків з’являються тільки через 10-20 млн років після бурхливої фази Червоного Гіганта. Нова стаття наукового співробітника Інституту планетарних наук Джордана Штеклофф розкриває причину цієї затримки.
«Коли у зірки, аналогічної по масі Сонцю, закінчується ядерне паливо, вона спочатку розширюється назовні і перетворюється на Червоного Гіганта. В кінці життя нашого власного Сонця воно розшириться у Червоного Гіганта, який зруйнує наші планети: Меркурій, Венеру і, можливо, Землю. Під час цієї фази зірки також втрачають значну частину своєї маси, перш ніж в кінцевому підсумку перетворитися на білий карлик – кулю з вуглецю і кисню розміром з Землю з половиною маси Сонця, яка дестабілізує орбіти всіх, планет, які залишаться, і які своєю чергою, можуть розкидати астероїди, відкидаючи деякі з них в сторону білого карлика-господаря», – сказав Штеклофф.
Диски уламків утворюються, коли такі планетні тіла, як ці астероїди, наближаються надто близько до своєї батьківської зірки – білого карлика, приливні сили якого можуть перетворити їх на пил. Тому очікується, що молоді гарячі білі карлики, в яких знаходяться дестабілізовані планетні системи, повинні швидко формувати диски з запорошених уламків. Однак спостереження показують, що вони утворюються тільки після довгої затримки.
Теж цікаво: Кінець Всесвіту може пройти у світлі феєрверку з «чорних карликів»
Вчені виявили, що ця затримка є результатом того, що ці молоді білі карлики дуже гарячі. Настільки гарячі, що будь-який пил, що утворюється від зруйнованого припливом астероїда, швидко випаровується і розсіюється. Цей пил перестає випаровуватися тільки після того, як білий карлик встигне досить охолонути, до температури поверхні приблизно 26648,889°C. Ця температура узгоджується зі спостереженнями за цими системами білих карликів, всі пилові диски уламків які виявлені навколо білих карликів – холодніші, ніж ця критична температура.
Наша сонячна система спіткає цю долю через кілька мільярдів років, коли у Сонця закінчиться паливо, воно розшириться і перетвориться на Червоного Гіганта, а потім, зрештою, перетвориться на білого карлика», – сказав Штеклофф. Більшість внутрішніх планет буде зруйновано, а Юпітер буде мігрувати назовні, дестабілізуючи орбіти астероїдів в нашому поясі астероїдів. Деякі з цих астероїдів можуть в кінцевому підсумку пройти дуже близько до Сонця, де зоряні припливи можуть розбити їх, утворюючи диски з запорошених уламків. Іншими словами, ми можемо мигцем поглянути на нашу домашню систему в далекому майбутньому.
Читайте також: