Дослідники з Лінчепінгського університету та Королівського технологічного інституту KTH розробили перший у світі дерев’яний електричний транзистор, що стало значним проривом у галузі з точки зору ефективності та сталості.
“Ми прийшли до безпрецедентного принципу. Так, дерев’яний транзистор повільний і громіздкий, але він працює і має величезний потенціал для розвитку”, – сказав Ісак Енгквіст, старший доцент Лабораторії органічної електроніки Лінчепінгського університету.
Це не перша спроба вчених виготовити дерев’яні транзистори, але попередні випробування призвели до створення версій, які могли регулювати лише транспорт іонів. Погіршував ситуацію той факт, що коли іони закінчувалися, транзистор припиняв функціонувати.
Новий транзистор, з іншого боку, може функціонувати безперервно і регулювати потік електроенергії без погіршення якості. Частково це пов’язано з корковою деревиною, яка використовується для створення нового пристрою, оскільки технологія вимагає безволокнистої деревини з рівномірною структурою по всій поверхні.
Дослідники внесли кілька змін у деревину: вони видалили лігнін, залишивши лише довгі целюлозні волокна з каналами, де був лігнін. Потім ці канали заповнили електропровідним пластиком або полімером під назвою PEDOT:PSS, в результаті чого вийшов електропровідний деревний матеріал. Ці зміни призвели до створення дерев’яного транзистора, здатного регулювати електричний струм і забезпечувати безперервну роботу на обраному вихідному рівні. Щобільше, він навіть може вмикати і вимикати живлення з майже незначною затримкою. Вимкнення займає близько секунди, а увімкнення – близько п’яти секунд.
Кінцевий канал транзистора досить великий, але дослідники стверджують, що це є перевагою, оскільки він потенційно може витримувати більший струм, ніж звичайні органічні транзистори, що може бути важливим для певних майбутніх застосувань.
“Ми не створювали дерев’яний транзистор для якогось конкретного застосування. Ми зробили це, тому що могли. Це фундаментальне дослідження, яке показує, що це можливо, і ми сподіваємося, що воно надихне на подальші дослідження, які можуть привести до застосування в майбутньому”, – підсумував Ісак Енгквіст у своїй заяві.
Читайте також:
Молодці!