У 2012 році в околицях міста Маніітсок в Гренландії європейські геологи виявили найстаріший кратер на Землі. Його діаметр складає 100 км і, як припускали вчені, він виник в результаті падіння астероїда 3 млрд років тому. Нове дослідження говорить про те, що насправді це геологічне утворення зовсім не кратер.
В процесі польових досліджень група міжнародних дослідників виявила, що ряд особливостей даної місцевості не міг виникнути в разі падіння астероїда.
Виявилося, що на даній місцевості відсутні одні з найважливіших маркерів, які свідчать про пошкодження від ударної хвилі при падінні космічного тіла на Землю. Цими маркерами є кристали циркону в скельних породах. Їх в породах стінок передбачуваного кратера виявлено не було.
Крім цього виявилося, що в ґрунті псевдо-кратера є залишкові сліди перекристалізації породи. За словами фахівців, ці сліди плавлення породи належать до періоду, майже на 40 млн років молодшого за передбачуваний час утворення цього поглиблення.
За допомогою ретельного аналізу і зіставлення всіх цих даних, геологи зробили висновок, що даний ландшафт не може бути кратером, що утворився від падіння на землю метеорита. Нові дані дозволять продовжити вивчення місцевості по іншим напрямам, пов’язаним з пошуком тут корисних копалин. А також дадуть вченим можливість надалі спробувати з’ясувати, як було утворено таке поглиблення в Землі.
Тож, наразі, згідно з базою даних Earth Impact, структура Маніітсок більше не вважається ударним кратером. Замість цього, ударна структура Яррабабба в Західній Австралії, вік якої становить близько 2,2 млрд років, тепер отримує звання найстарішого з відомих ударних кратерів.
Читайте також:
Leave a Reply