Вчені провели дослідження рентгенівського випромінювання найяскравішого квазара за останні 9 млрд років космічної історії. Цей об’єкт називається SMSS J114447.77-430859.3, або скорочено J1144. Нові дані проливають світло на внутрішню будову квазарів і на те, як вони взаємодіють з навколишнім середовищем.
Розташований у галактиці за 9,6 млрд світлових років від Землі, між сузір’ями Центавра і Гідри, J1144 є надзвичайно потужним і світить у 100 000 млрд разів яскравіше, ніж Сонце. Він знаходиться набагато ближче до Землі, ніж інші джерела такої ж світності, завдяки чому астрономи можуть отримати уявлення про чорну діру, яка живить квазар, і його навколишнє середовище.
Квазари – одні з найяскравіших і найвіддаленіших об’єктів у відомому Всесвіті. Вони утворюються внаслідок падіння газу в надмасивну чорну діру, і їх можна описати як активні ядра галактик дуже високої світності, що створюють величезну кількість електромагнітного випромінювання, яке спостерігається в радіо-, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому та рентгенівському діапазонах.
Вперше J1144 спостерігали у видимому діапазоні у 2022 році за допомогою телескопа SkyMapper Southern Survey (SMSS), а для цього дослідження вчені об’єднали спостереження одразу кількох космічних обсерваторій: інструменту eROSITA на борту обсерваторії Spectrum-Roentgen-Gamma (SRG), обсерваторії ESA XMM-Newton, Масиву ядерних спектроскопічних телескопів NASA (NuSTAR) і обсерваторії NASA Neil Gehrels Swift.
Команда використала дані для вимірювання температури рентгенівських променів, що випромінюються квазаром, і з’ясувала, що ця температура становить близько 350 млн Кельвінів, що більш ніж у 60 тис. разів перевищує температуру на поверхні Сонця! Вчені також визначили, що маса чорної діри в центрі квазара приблизно в 10 млрд разів перевищує масу Сонця, а швидкість, з якою вона зростає, становить близько 100 мас Сонця на рік.
Рентгенівське світло від цього джерела змінювалося в часовому масштабі кількох днів, що трохи нетипово для квазарів з такими великими чорними дірами, як та, що знаходиться в J1144. Типовий часовий масштаб мінливості для чорної діри такого розміру був би порядку місяців або навіть років. Спостереження також показали, що в той час, як одна частина газу поглинається чорною дірою, інша частина газу викидається у вигляді надзвичайно потужних вітрів, вливаючи величезну кількість енергії в галактику-господаря.
“Ми були дуже здивовані, що жодна попередня рентгенівська обсерваторія ніколи не спостерігала це джерело, попри його надзвичайну потужність, – говорять вчені. – Подібні квазари зазвичай знаходяться на набагато більших відстанях, тому вони здаються набагато слабшими, і ми бачимо їх такими, якими вони були, коли Всесвіту було всього 2-3 млрд років”.
Тож J1144 вважається рідкісним джерелом, оскільки цей квазар аж настільки яскравий і знаходиться набагато ближче до Землі (у порівнянні з іншими такими об’єктами). Це дає науковцям унікальний погляд на те, як виглядають такі потужні квазари. “У червні цього року розпочнеться нова кампанія моніторингу цього джерела, яка може виявити ще більше сюрпризів”, – додають вчені.
Читайте також:
Leave a Reply