Абсолютно очевидно, що на тлі глобальної пандемії багато цифрових активностей відчутно просуваються в популярності, часом навіть відсуваючи реальні. З футболом трапилася схожа ситуація, і його симулятори стають все більш важливими для фанатів, онлайн і офлайн. Власне, тому організація ESportsBattle і відкриває власну академію кіберфутбола – ESportsBattle Academy – чому і була присвячена презентація.
На заході були присутні: організатор турнірів ESportsBattle Олександр Баркар, керівник ESportsBattle Academy Арсеній Салай, президент Української Асоціації Електронного Футболу (УАЕФ) Владислав Шовковський і член правління УАЕФ Олег “Walkman” Шустенко.
Крім офіційних осіб, на медіа-події були присутні Віктор Коваленко, гравець Національної Збірної України, а також стример і професійний гравець Олексій “ForlanFS” Мерсер.
Я опущу деталі щодо киберспортівной академії, оскільки всі деталі про курси, про викладачів і режими навчання є на офіційному сайті, посилання тут. Мене ж цікавило в першу чергу одне-єдине питання. Що заважає розвитку кіберфутбола і кіберспорту в Україні в цілому?
На думку Владислава Шовковського – нагадаю, президента УАЕФ – головною проблемою для кіберспорту була цілковита відсутність підтримки з боку держави та міжнародних спортивних організацій. Тому розвиток киберспортівної дисципліни повністю лягає – або лягав, у всякому разі – на плечі видавця або турнірних операторів, на кшталт WePlay і ESL.
Зрозуміло, грає роль і менталітет. Всім нам, геймерам, в дитинстві батьки говорили, що це просто іграшки, що ніхто на цьому заробляти грошей не буде, треба вчитися в школі, потім в інституті, одержати диплом і піти на пенсію, працюючи інженером токарного верстата 40 років зі щорічною відпусткою в Туреччині за бюджетною путівкою.
Насправді, ні – мені, наприклад, світила кар’єра вчителя, але суть зрозуміла. Менталітет сприймав комп’ютерні ігри як просто забаву, як розвагу, і ця думка поступово, зате впевнено, зсувається в бік небезпечних упереджень.
Все-таки кіберспорт і спорт – це велика різниця, в розумінні, в поколіннях. Адже зараз всі, або майже всі, представники уряду або міжнародних огранизаций – це представники старшого покоління, яких дуже складно переконати в серйозності “дотки” або “каесочки”. Так, прецеденти є, і завдяки їм вже можна думати і сподіватися на щось.
Також проблемою було названо призові фонди. Без них серйозні турніри неможливі – а призовий фонд спочатку формують глядачі. Чим їх більше, тим більше грошей можна у фонд вкласти. Чому неабияк сприяли стрімінг і соцмережі, адже до них були хіба що битком набиті комп’ютерні клуби і зрідка – тусовка у кого-небудь вдома, та й все.
З цього питання також висловився і Олександр Баркар – нагадаю, організатор турнірів ESportsBattle. Він точно підмітив, що для серйозного спорту потрібні серйозна організація і професіонали – не тільки гравці, але і, власне, організатори, технічний персонал і, припустимо, піарники, які знають аудиторію і тонкощі роботи з нею.
Адже до певного моменту самою професійною людиною в комп’ютерному клубі був системний адміністратор, настроювач серверів. І я впевнений, багато хто з них тепер працюють настроювачами серверів у киберспорті. Чого ж таланту пропадати?
Ну і той факт, що для турніру по Counter-Strike настроювач серверів обов’язковий, і, припустимо, зі справжнього футболу жоден з фахівців його не замінить – база спеців формувалася довго. Цьому ж ніхто не вчив, самі шишки набивали.
Зараз цього навчають професійно. З’являються курси, університети, кіберспорт виходить у мейнстрім, і будь-яка професія, з ним пов’язана, стає затребуваною. Як тільки ці програми навчання вийдуть на державний рівень – буде взагалі чудово.
Якщо ви хочете вкластися в розвиток кіберспорту в цілому і кіберфутбола зокрема, ласкаво просимо на сайт ESportsBattle Academy. Всі, або практично всі деталі, що вас можуть зацікавити, будуть там. Дерзайте!
Leave a Reply