В нашому сучасному світі індустріалізації та глобалізації стандарт – це без двох хвилин основа життя. Там, де володарює хаос по стандартам, неможливо вести бізнес, неможливо розвивати цивілізацію. І хаос був – особливо у фото- та відео-світі. З платформами швидкоз’ємними для камер, фото і відео. До появи героя огляду, Arca-Swiss, ситуація нагадувала те, що було з зарядками до мобільних телефонів… до появи micro-USB і Type-C. Але на щастя, сьогодні хмари розсіялись і як USB Type-C править бал, так Arca-Swiss розтеклась по всесвіту і дуже сильно спростила життя для тих, кому камера – це п’ята кінцівка, а не коробка зі скляшками. Ну і Ulanzi Claw Generation II цьому файно допомагає.
Також – виражаю дяку магазину DreamTech за підтримку у створенні матеріалу.
Не хочте читати? Дивіться відео:
Для початку уточню. Стандарт швидкознімних платформ Arca-Swiss – абсолютно НЕ єдиний у світі. Є як мінімум ще платформи Manfrotto RC2 і Manfrotto 501, для фото і відео відповідно. Вони менш популярні, більш дорогі, але дуже відомі і ціняться високо.
Окрім того, є платформи, сумісні одночасно і з Arca-Swiss, і з Manfrotto RC2. Вони є, це добре, але далі, ви вже вибачайте, балакаємо про Arca-Swiss майже виключно.
Якщо думаєте, що це – якийсь загальноприйнятний міжнародний стандарт, прийнятий консорціумом накшталт USB Implementation Forum, то ні. Однойменна компанія була створена у Цюриху, Швейцарія, у 1926 році.
На той момент, як я розумію, камери вона НЕ робила, але досить успішно їх ремонтувала. А перша професійна від них камера була створена у 1952 році. Ну і пішло-поїхало. До речі, саме цими камерами користувався Ансель Адамс.
Sapienti Sat, як то кажуть.
У 1964 році компанія створила шарнірну голову, котра зарекомендувала себе як надійніша у всьому світі на той час. Це невідворотньо заклало фундамент для створення у 90-х роках тої найшвидкознімної платформи Arca-Swiss.
Вона складається з двох речей: пластини-основи та затисної платформи. Пластина має профіль а-ля “ластівчин хвіст”, з кутом зрізу 45 градусів. Я не можу на 100% сказати, що цей стандарт загальнодоступний, але враховуючи його популярність.
Коротше кажучи, створити з ним шарнірну голову вам буде значно легше, аніж аксесуар під Lightning або MagSafe. Втім, якщо ви знаєте більше за мене – напишіть у коментарях, правий я чи ні.
Суть у тому, що ця платформа виявилась надійною, простою у експлуатації та швидко завоювала ринок. Докази у мене прості – ви, самі того не знаючи, можете купити середньобюджетний або навіть бюджетний штатив або відеоголову.
І платформа у неї буде саме Arca-Swiss. НАВІТЬ якщо про це ніде не сказано, хоч офіційно, хоч ні. Приклад – штатив Promate Precise-155. Купив я його, згодом – зламав у досить критичний для себе момент. Але шарнірна голова залишилась, і вона аналогічна Arca-Swiss.
Так що на стороні “Арочки” – безмірна доступність і дешевизна. У Manfrotto RC2 є також переваги – платформа встановлюється ШВИДШЕ і однією рукою, хоч і знімається складніше. І затиск там може бути надійнішим.
Смішно, до речі, що проблему швидкості зняття та надівання Ulanzi як раз вирішила на відмінно. Якщо хто забув, огляд Claw 1-го покоління ось тут.
Стосовно Manfrotto 501… Це суть Arca-Swiss, але більша за площею, з не таким солідним затиском, і від Manfrotto, тому вона і дорожча, і більш рідкісна, але Manfrotto, як то кажуть, фуфло не робе. В той час як Arca-Swiss робить безліч народу, і не завжди підганяють все, скажімо так, ідеально.
Тепер – переходимо до Ulanzi, котрі все підігнали по фен-шую. Ось скільки щастя мені компанія заслала, коли я спитався у неї платформи Claw 2 покоління. Чому?
Бо я був дуже задоволений першим поколінням, але друге порішило УСІ мої претензії до першого.
Замість залізобетонного кріплення на якісну, але все ж шарнірну голову маємо знизу діроньку 1/4 дюйма. Платформа не стирчить наверх, як шарнірка, але досить висока, щоб, скажімо, у проміжок між телесуфлером і камерою протискались мої пальці.
Плюс – профіль, сумісний із Arca-Swiss. Тобто, та сама тренога MT-47, огляд якої разом із Claw 1 покоління ось тут, так от – вона все ще корисна! Бо замість стандартної платформи я можу затиснути тут, власне, платформу Claw 2.
А оскільки моя улюблена Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K і мій Panasonic Lumix G7 вже мають прикручені платформи Claw знизу, то я можу маневрувати ними від штатива до суфлера за секунди.
Я можу повісити апарат на ремінь завдяки неймовірному ремінному затиску Claw.
Який і затискається надійно до одурі, і витримує до 2,5 кіло навантаження, і поставляється із магнітною монеткою для дозатискання пласких гвинтиків.
Монетка, до речі, виявилась як 2 гривні, 20,3 мм у діаметрі та 1,86 мм завтовшки.
Із інших цікавинок – дірок під 1/4 дюйма на базі ажно 7 штук у різних місцях.
Максимальне навантаження – 50 кіло, як і раніше, і нікуди не дівся металевий зсувний блок проти випадкових відстібувань.
І я абсолютно виправдовую той факт, що у платформи можна відкрутити гвинт 1/4 дюйма. Це мені дуже файно допомогло, бо, скажімо, адаптер живлення SmallRig NP-F неможливо встановити на платформу, бо там свої гвинти є, котрі працюють лише в одну сторону.
Читайте також: 15 порад, як знімати і монтувати 8K-відео зі смартфоном Samsung
І ці гвинти можна прикрутити до платформи, з якої гвинт було скручено. Після цього можна чіпляти адаптер на базу, прикручену вже до зажиму на ніжку штативу, або куди самі схочете.
Так, трішки колхоз, але у мене… скажімо так, готувався матеріал про те, наскільки геморойною є клітка для Blackmagic. І там було все не колхозно, але по-особливому весело. Може, матеріал і вийде, не знаю.
Зрозуміло, що Claw 2 повністю сумісна з Claw 1 усюди, де тільки можливо. Ну і ціна питання – $15 за базу з Arca-Swiss, 16 за платформу, 30 за фулл сет і 57 за два сети. А також 50 баксів за ремінний затискач.
Один момент виділю у недоліки. Не ціну, вона справедлива і аргументована, це вам не пластикові штативи з ПЛАСТИКОВИМИ ГВИНТАМИ… Це фулл-метал, котрий і галактику нашу переживе, якщо на нього 100 кіло не вішати.
Ні, річ у тому, що Arca-Swiss нерідко поставляється з особливими гвинтиками, котрі заважають техніці сповзати, доки та не зафіксована. У MT-47, наприклад, вони є, але НА ПЛАТФОРМІ, а не на затискачі. Тому, скажімо, Claw 2 ковзає як хоче.
Ці гвинтики – НЕ обов’язкова частина Arca-Swiss як стандарту, тут кожен для себе вирішує, і Ulanzi такі гвинтики має, як бачите. Я навіть один загубив, бо вони мені дуже сильно заважали. Але – можна краще, самі бачите.
Підбиваючи підсумки, я буду поступово переводити свою студію на цей стандарт, а також інші стандарти від Ulanzi, бо не повірите, там є і крутіше речі! Втім, рано чи пізно у мене усе буде на Ulanzi Claw Generation II. Камери, світло, мікрофони, рекордери, штативи, ремені – усе-усе.
Я НЕ рекомендую переходити на неї повністю усім, бо, скажімо, на продакшені з мільйонними бюджетами такі речі, зрозуміло, не канають. Там і навантаження на грані фолу, і вимоги трошки інші. Але навіть для середньобюджетної зйомки – рекомендую спокійно.
Читайте також: Огляд мікрофона Synco MMic-U3 – гіпермобільна гармата!
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply