Цей матеріал я відкладав до останнього і сподівався на диво. Річ у тім, що моя основна і по суті – єдина камера Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K, слугувала мені значно краще, ніж повинна була б. Завдяки їй я навчився колористиці, навчився композиції кадру, я навчився працювати зі світлом, зі звуком…
Я давав цю камеру волонтерам на неймовірну кількість зйомок. Я зняв цією камерою близько 200 відео з моменту повномасштабного вторгнення, тому до неї я відношусь із безмежною повагою. Вона мене кормила у найбільш жорсткі часи, на рівні з ноутбуком ASUS, який кормив мене тоді, коли камера не могла.
То чому я від неї відмовляюсь? І на яку камеру переходитиму далі? Про все розповім, не хвилюйтесь.
Не хочете читати? Дивіться відео:
У відео я дякую за стабілізатор Moza Air 2S – і це перша причина, чому я відмовляюсь від Blackmagic. Причина ця не головна, не основна, але бісяча. Живити камеру – це відвертий і дикий геморой. У всякому випадку – якщо ви були і є у скрутному фінансовому положенні. Здавалося б, люди у скрутному фінансовому положенні таку камеру придбати не можуть – але скрутність положення могла статись ПІСЛЯ покупки.
Як у мене. Я – фрілансер і на 99% по грошам залежав від бартерів з Китаю, які майже повністю зникли після початку війни росії проти України. Також я майже з перших днів волонтерю на організацію Дика Пошта. І періодично беру на себе волонтерські проекти, на які потрібна людина десятикратно більш досвідчена і з діаметрально протилежною технікою. Та сильно кращим здоров’ям.
Наприклад – концерт зі збором на медеваки для ЗСУ. Я бігав з камерою із 4-кілограмовим сетапом 12 годин по відкритому сонцю при +35. І це пошкодило моє здоров’я на багато тижнів і зупинило всі інші проекти.
З кожним таким проектом я йшов у глибокий мінус. А відмовити я не можу – бо я єдиний, хто залишився на поміч, навіть враховуючи те, що моя камера – ПОВНА протилежність тому, що потрібно.
Blackmagic Design Pocket Cinema Camera 4K розрахована і СПЕЦІАЛІЗОВАНА під зйомку або з професійного стабілізатора, або зі штатива, вона розрахована на зйомку інді-проєктів або більш-менш статичних кадрів, і вимагає постійне, стабільне і… ПЕРЕВІРЕНЕ джерело енергії.
І останнє – найбільша проблема, яка у мене за моє життя виникала з БУДЬ-якою камерою. Blackmagic споживає дуже-дуже багато, більше 20 Вт, по відчуттям. У мене було 5 або 6 акумуляторів NP-F від 550 до 970, два з яких померли. У мене було два акумулятора LP-E6, один з яких помер. У мене три зарядних пристрої, частина моїх акумуляторів заряджається по USB.
І жонглювати всіма цими акумуляторами – це пекло. На яке я не можу витрачати ані час, ані сили, ані нерви. А я так робити вимушений, бо намагаючись збільшити довжину кабеля стандартного блока живлення на Weipu – я його вбив. До того ж, головною проблемою є зйомка на вулиці, де цей адаптер все рівно корисним би не був.
Тим часом, адаптер на павербанки SmallRig 3085 при зйомці 4К 60FPS періодично вимикається, зриваючи мені зйомку. А я знімаю біроли ВИКЛЮЧНО у 4К 60FPS із автосповільненням, бо це економить час рівно у 2,5 рази і частково компенсує відсутність стабілізації, бо сповільнена зйомка майже безболісно стабілізується на пост-продакшені.
Отже. Знаєте, чому я постійно дякую MotoStuff і Gudsen Moza? Бо Moza Air 2S на поточний момент є ЄДИНОЮ надійною системою живлення для камери. Бо у неї є вихід DC 5,5×2,1 на 16 В, куди я напряму підключаю пустушку під LP-E6.
І кабель-подовжувач, що дійсно під 5,5×2,1, я замовив лише після Нового року, бо по фінансам був колапс, а попередній кабель, що я замовив, був 5,5×2,5 – і не підійшов. Тому ВСІ відео, щоб ви розуміли, з моменту отримання стабілізатора і до десь 3 січня, я знімав, доки стабілізатор, підключений до камери по 15-сантиметровому кабелю, у режимі сну просто стояв поруч з телесуфлером. Це виглядало, як шапіто, бо воно так і є.
Далі. Камера абсолютно не підходить під зйомку з рук, бо вона важка, жере енергію і не має стабілізації взагалі. А затвор на активному русі ДУЖЕ помітний, особливо якщо ви знімаєте у сповільнених 60 кадрах. І щоб компенсувати тряску хоч якось – ви БУДЕТЕ знімати у 60 кадрах.
Здавалося б – придбай оптику зі стабом. Але вона у мене є. Проблема у тому, що я працюю на спідбустері Viltrox, який приймає оптику виключно Canon EF. У мене Sigma Art 18-35 F1.8, яка зі спідбустером стає F1.2. Це бомбезна оптика для студійної зйомки. Але ДУЖЕ малокорисна для зйомки на виїзд. Для волонтерів, наприклад.
Здавалося б – використовуй стабілізатор. Але із-за габаритів камери і загальної величезної маси усієї системи мої руки не витримують і починають тремтіти. Камера сама по собі важить 2 кг у моєму сетапі. Сам стабілізатор Moza Air 2S – 2 кг. Обвіс з живленням – пів кілограма. І сам по собі стабілізатор без ручки для додаткового хвату нереально використовувати.
Тому я зробив імпровізовану, із елементів клітки під камеру та системи Ulanzi Falcam F38. Але вона товстенна і важить більш ніж 600 г сама по собі. Тому мої руки ЩЕ більше тремтять!
Зате, якщо вам треба керувати фокусом, у комплекті до Air 2S йде фоллоу-фокус. Але по-перше, він здається бракований, бо має постійну і невимикаєму акселерацію, яка ДУЖЕ сильно знижує точність керування фокусом. І по-друге, якщо ви хочете керувати фокусом, то вся вага усієї системи ляже на одну руку. Майже 5 кг. На одну руку. Вибачте, але АК-74 без обвісу важить трохи більше 3 кг. Тут – 5.
А керування фокусом у Blackmagic потрібне як повітря. Нагадую, автофокус у камери фактично одноразовий і використовується ВИКЛЮЧНО для керування фокусом на оптику через смартфон. Скажімо, для точкового фокус-пулінга. У теорії вам допоміг би виносний фоллоу-фокус із пультом. Але для цього треба ще одна людина з окремим монітором. Чого я, звичайно ж, собі дозволити не можу.
Також – для хоча б адекватно зручного хвату треба ручка. Але вони коштують під 2 тисячі гривень. І не продаються майже ніде, бо мають бути спеціалізованими. Від, скажімо, DJI Ronin 2S ручка може підійти… а може і не підійти. А просто поекспериментувати мені не по кишені.
Але і це ще не все. У Blackmagic є величезна проблема з габаритами. Оптика ледь не найбільша у своєму класі, тому балансувати стабілізатор важче. Сама камера у мене на підйомі, бо встановлена на Ulanzi Claw Gen2.
Чому? Бо Blackmagic має лише одне різблення під 1/4 дюйма, яке не має ніяких фіксаторів. Тобто якщо ви не затужите гвинт, і ваш сетап занадто важкий – гвинт відкрутиться сам. А мій, навіть мінімальний, сетап – занадто важкий.
Ulanzi Claw Gen2 допомагає – я затужив гвинт за допомогою БОЖЕСТВЕННОГО комплектного ключа від Air 2S один раз настільки, що ключ ПОГНУВСЯ. Але у мене одна платформа і на стабілізатор, і на телесуфлер, і на просто штатив. Тому мені не треба відкручувати і прикручувати гвинт заново кожен раз. Просто зняв з платформи – встановив на нову.
Але – платформу не встановиш у будь-яке місце, куди хочеш. Вона дає додаткові 20-25 мм у висоту, що робить сетап незвично високим і заважає балансуванню. І серед всіх положень на нижній частині клітки лише ОДНЕ дозволяє взагалі сетап збалансувати.
Чому у мене клітка? Бо збоку у мене 2-терабайтний SSD. І без клітки його можна встановити лише вгору. І ЩЕ більше зіпсувати балансування! По цій самій причині я не можу використати і керування живленням камери через стабілізатор – бо для цього треба підключення по Type-C. Яке зайняте!
Я знаю, що у мене ДУЖЕ специфічна ситуація. Я фактично завжди на роздоріжжі між двох вогнів. Мені треба камера і для зйомки в студії, і для роботі на виїзд. Треба купа дорогих і спеціалізованих аксесуарів, але немає грошей. А ті аксесуари, що є, не підходять під конкретно мої задачі. І тим не менше. Кажу як є. Я впевнений, що не єдиний потрапив у фінансову халепу через війну. І у вас може бути ситуація ще гірша.
Тому. Рано чи пізно – через тиждень, місяць або два, я продам свою Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K майже з всім обвісом. Більше того – на момент, коли я його продам, у мене має бути і нарешті добута система живлення для роутера – яка під Blackmagic підходить, і подовжувач живлення. І продавати я буду камеру з SSD на 2 ТБ, і з адаптером на павербанк, і з кліткою, і навіть з оптикою і спідбустером.
Canon. EOS. R6. Першого покоління. І об’єктив, скажімо, 28-мм Canon RF f/2.8 STM. Чому саме R6? Бо це Full Frame. Майже відсутні шуми. Кроп-фактор не 2, як у M43, і не 1,6, як у M43 з адаптером на Canon EF. А всього… 1. Кадр буде широким, а це мені важливо, бо це третя квартира, куди я переїхав за 3 місяця. І студія у мене по об’єму зменшилась у 4 рази.
Далі, Canon – це єдина, по суті, фірма-виробник камер і оптики, яка хоча б віддалено активна в Україні. Камера жере копійки – на фірмовому LP-6E під час запису 4K 60 кадрів R6 швидше перегріється, аніж сяде, бо батареї має вистачати на ПІВТОРИ ГОДИНИ!
Для порівняння – мій павербанк ZMI no.20 на 25000 мАгод (а він єдиний підходить під адаптер SmallRig) забезпечує Blackmagic безперервною зйомкою близько 4 години. Canon R6 від батарейки на 2200 мАгод працює півтори. Мені навіть павербанк не треба буде!
Blackmagic по Type-C може лише акумулятор всередині заряджати, а навіть якщо і могла б живитись – SSD-то пхати більше нікуди.
А під R6 я вже домовився з Goodram на надання мені пари професійних SD-карт. Бо так, камера підтримує запис на дві SD одночасно. Власне, ось вони.
IRDM Pro 128 GB, V60, UHS-II, зі швидкостями запису до 120 МБ/с. І оскільки файли не займатимуть десятки гігабайт на хвилину – 128 ГБ мені буде достатньо.
Додайте сюди найкращий автофокус на ринку, 5-осьовий матричний стабілізатор, можливість робити фото, неймовірно круту програму керування з прев’ю картинки, і потенційно дуже вигідний байонет. А моя волога мрія – добути собі десь анаморфний об’єктив… і робити красу. І на гарний Full Frame гібрид вірогідність її добути значно більше.
Ну і прискорення роботи з футажем теж буде нереальне. BRAW – формат топовий, але займає багато і все рівно потребує кеш, а іноді і проксі. А у випадку R6, як я розумію, карти пам’яті навіть діставати не треба – апарат можна просто підключити по Type-C до ПК або ноутбука, і зчитувати файли на максимальній швидкості. Навіть монтувати з фотоапарата у теорії можна. Але не бажано.
Головною ідеєю каналу Den Blendaman для мене було і є поширення україномовного контенту з унікальною для україномовного YouTube тематикою. Зараз, коли фінансово ситуація хоча б трішечки покращилась – я хочу продовжити це робити. Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K куплялась під мою роботу у студії до війни, і свої задачі вона виконала удвічі краще, ніж я думав. Вона і кормила, і вчила, і рятувала.
Але це інструмент спеціалізований. І інструмент, спеціалізація якого, на жаль, йде повз моїх поточних потреб. Я все ще рекомендую цю камеру, і зроблю про неї стільки відео, скільки зможу. Але настав час рухатись далі. Як би важко далі не було.
Читайте також:
Leave a Reply