Серед усієї фото- та відеотехніки індустріального типу, що мені приходила на огляд, штатив Ulanzi Coman Zero Y виявився найдорожчим. І на неймовірний для мене жах, він виявився однією з тих речей, які у повсякденності я не можу використовувати у його базовій комплектації. І не тому, що він поганий, бо він будь-який, але не поганий. Він… Втім, давайте по-порядку.
Вартість штатива складає $400. Або трохи більше, якщо придбати його у комплекті з найкращим кріпленням для смартфонів, що я коли-небудь бачив і яким користувався, а також швидкознімкою платформою Ulanzi F38.
При цьому навіть базова комплектація Ulanzi Coman Zero Y не потребує абсолютно ніяких додаткових пристроїв або аксесуарів для роботи.
Дістали – користуєтесь. Власне, у комплекті знаходиться інструкція, набір ніжок-шпикачок під роботу з ґрунтом, а також наплічна сумка з досить якісною фурнітурою.
Щодо самого Zero Y, то я впевнений, що вам він сподобається, як тільки ви його дістанете з коробки. Річ у тім, що Ulanzi зробила флагманський трипод під віянням моди на вуглеволокно. Ніжки саме з вуглецевого волокна, а не з металу.
Що підвищує міцність, витривалість до погоди і подряпин, і при цьому зменшує вагу.
Максимальна висота Ulanzi Coman Zero Y складає 1 567 мм, з трьома ніжками по 5 секцій товщиною від 12 до 25,5 мм. Висота без піднятої центральної секції – 1 320 мм.
Власне, максимальна висота – це одна з переваг штативу, бо мій поточний піднімається на 130 мм нижче, а вага у нього майже на 200 г більша.
Зверху знаходиться шарнірна голова з затиском під Arca-Swiss та досить непоганою панорамною гідравлікою. Головка може обертатись і нахилятись аж на 180 градусів – так, навіть вертикально вверх і вниз – завдяки спеціальним пазам по обидва боки затискача під шарнір.
Платформа невеличка, але має гвинт, що підходить і під пласку викрутку, і під шестигранник. Вона абсолютно сумісна і з Arca-Swiss, а отже – і з базою Ulanzi Claw Gen2, і навіть з платформою Ulanzi Falcam F38.
Втім, стандартна платформа не ідеальна, бо має незрозумілу виступаючу “губу”, котра може заважати кріпленню на великі камери. І я навіть не дуже розумію, навіщо ця губа треба. Від слова взагалі.
Затискач шарнірної голови відносно надійний, але зроблений ручкою з накаткою, на відміну від важільного затискача під фіксацію самого шарніра. А, і панорамна головка зроблена трикутним затискачем – котрий у тому числі можна підняти, якщо затискати або відтискати незручно.
Також позитивно відмічаю різьбу 1/4 дюйма з одного боку і важіль фіксації трикутної центральної секції з іншого. На самій шарнірній голові є також рідинний рівень. Котрий, втім, трішечки рухається під час затиснення важеля, майте це на увазі.
Герой огляду цікавий настільки, наскільки це можливо, у плані реалізації фішок. Наприклад, він може опускатись на неймовірні 153 мм висоти. Але цьому заважає центральна секція, котра в висоту має 240 мм. Що робити? А ось що!
Знизу центральної секції є гачок, котрим можна підвісити штатив ногами вгору. Але він… відкручується. І на іншому кінці у нього шестигранник. Що з ним робити? Повернути шарнірну голову вниз на 180 градусів, звільнивши при цьому доступ до спеціального отвору.
Далі, пхаємо у отвір відкручений шестигранник до кінця, і… відкручуємо більшу частину центральної секції. Це зменшує максимальну теоретичну висоту Coman Zero Y до 1320 мм, але мінімальна при цьому зменшується майже до рівня підлоги.
Ну а якщо треба в підлогу безпосередньо уткнутися – завжди можна дістати центральну секцію і просунути її догори дриґом. Шестигранник, до речі, можна використати при роботі з УСІМА гвинтами на штативі, включаючи і гвинт на платформі зверху, і затиск ніжок хоч зверху, хоч знизу.
Проблема у тому, що ВІДКРУТИТИ або затиснути останні гвинти ви навряд чи зможете, інструмент тонкий і позбавлений важеля для повороту.
Читайте також: Чому Xiaomi Mi 11 Ultra не потрібен, коли є гаджет-фіча Ulanzi ST-30
У всякому випадку, якщо у вас немає жодного іншого довгого інструменту – за ось цей гачок у кінці можна зачепитись гексагональною викруткою іншого розміру, і використати її як ручку. Хоч і не дуже елегантно і не з першого разу, але це працює.
Отже. Ми зафіксували, що герой огляду суперський. Легший, міцніший, універсальніший, зручніший у транспортуванні, у збереженні. То чому ж він мені не підходить? Бо шарнірну голову неможливо зняти. І замінити її на повноцінну і професійну відео-голову, скажімо.
Ні я, ані хто-небудь взагалі, не має права виносити це як недолік штатива. Бо він спеціалізований – туристичний, для подорожей, і для фото. Він – для операторів невеликими камерами з невеликою масою.
У випадку використання цих конкретних камер навіть панорамна голова з легкістю витримує навантаження і прокручується м’яко і плавно. Однак встановіть на неї Blackmagic Design Pocket Cinema Camera 4K з середньої важкості об’єктивом Sigma Art 18-35 F1.8, плюс клітка і базовий обвіс – і все, панорамна прокрутка починає заїдати.
Я намагався навіть франкенштейнити, присобачивши зверху професійну відеоголову, котра у мене є в наявності, але цим дав на панорамну основу навантаження ТАКОЇ сили, що при намаганні нахилити відеоголову вперед… я чую, як плямкає гідравліка. Тобто ви можете панорамний “модуль” цим просто вбити.
І це – норма! Я не про вбивство, а про навантаження. У специфікаціях штативу чорним по білому написано – 18 кг на центральну секцію і до 3 кг на шарнірну голову. І це на саму голову, як я розумію, не на панорамний модуль, котрий і стільки не тримає.
Тому так, я зробив дурню, взагалі намагаючись використати Ulanzi Coman Zero Y для кінокамери.
При цьому. Взагалі без обвісу, та на об’єктиві Micro 4/3, Coman можна використати навіть із Blackmagic і навіть з відеоголовою, якщо це буде потрібно. Просто, різні штативи – це різні речі під різні завдання. І було б дуже грубою помилкою виносити це Ulanzi Coman Zero Y це як недолік.
І… це все я писав до того, як випадково побачив у ютубера Mr Baz інформацію про те, що під Coman Zero Y існує… центральна секція з різьбою 1/4 дюйма. Вона, правда, коштує $30. Сама по собі.
Але натурально зможе дозволити мені замінити за допомогою Ulanzi Coman Zero Y мій основний штатив. А у мене зараз, вибачте, Manfrotto 290 Light.
Тепер запитання. Чи є у штатива недоліки… справжні? Так, є. Цілих півтора. Пів недоліка – у тому, що мене просто вибішує, наскільки складно проштовхнути назад, через низ, центральну трикутну секцію, якщо її треба прикрутити назад. І що смішно – це тому, що штатив підігнано ледве не хірургічно точно, що вказує на дику якість.
І я знайшов вихід – приспускати трішки залишок секції з шарнірною головою вниз, щоб він стирчав нижче направляючих. При цьому моя пропозиція залишається наступною – у оновленої версії направляючі мають бути зі скошеними кутами всередину, щоб секція одразу намацувалась і входила. Ну або щось таке.
А повноцінний недолік полягає у тому, що нарізка 1/4 дюйма збоку занадто глибоко сидить і не дозволяє прикрутити… майже нічого, що було б ширшим за 12 мм, оскільки ширші речі заважають ніжкам складатись.
Для довідки – платформа Ulanzi F22, сама платформа, оця ось крихітка, у найвужчому проміжку має 19 мм.
Більше того – сам отвір трішки заглиблений, тому навіть хитра комбінація із додатково подовженого гвинта від SmallRig 1713, і адаптера на 3/8 дюйма не дозволяють закріпити там нічого швидкознімного.
Власне, сама компанія мені у діалозі повідомила, що так – це під чарівні руки. І безумовно – у мене їх три, і дві з них підходять під це діло. До тих пір, доки вам не треба переміщувати штатив. Велику ноунейм-руку доведеться відкрутити, бо вона не влізе.
Маленька рука влізе, але її фіксувати важко, ніжки гвинту заважають.
Я вирішив цю проблему наступним чином – напилком підточив адаптер 1/4 на 3/8 дюйма, після чого взяв той самий найдовший гвинт 1/4 з пласкою шапкою, зі SmallRig 1713, і за допомогою цього набору закріпив платформу Ulanzi F22.
Ця система виглядає дуже дивно і трішки колхозна, і мені неймовірно повезло, що я підточив адаптер ледве не ідеально по товщині, і прикрутив платформу рівно вертикально… Але вона і додає Ulanzi Coman Zery Y в екосистему Ulanzi Falcam F22, і при цьому абсолютно не заважає транспортувати трипод у комплектній сумці.
Сумці ще, до речі, було б непогано мати якийсь додатковий карман, щоб була можливість зберігати шпикачки під ніжки. То, звичайно, таке, я навіть не уявляю, чи можна це зробити взагалі, і чи робив це хтось взагалі. Але – ось вам така ідея.
Це – туристичний штатив для фото- і гібридних камер. І він абсолютно неймовірний. Чи вартий він $400? Навіть у порівнянні з моїм Manfrotto – так, вартий. Він легкий, гнучкий, універсальний, продуманий – і з можливістю прокачки у майбутньому, до чого я повернусь одразу як зможу.
Він не 10 з 9 ідеальний з інженерної точки зору, але враховуючи якість виконання і той факт, що навіть недоліки можна вирішити власноруч, не рекомендувати Ulanzi Coman Zero Y мені важко. Але знову ж таки, обов’язково добудьте центральну секцію під платформу 1/4 дюйма. І буде вам просто щастя!
У динаміці на красеня можна глянути тут:
Читайте також:
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply