Робити огляд 3D-принтера Creality Ender-3 S1 Plus я на поточний момент можу ВИКЛЮЧНО з практичної точки зору. Тобто ну не буде ніхто друкувати на ньому зараз іграшки, ємності під гвинтики і чохли для процесора. Точніше, може хтось і буде – але лише між друком всіляких корисних аксесуарів для ЗСУ. Бо підказую – всі 3D-принтери в Україні і не тільки вам варто розглядати в першу чергу через призму користі для ЗСУ. Тому сумістимо приємне з корисним.
- Діаметр філаменту: 1,75 мм
- Діаметр сопла: 0,4 мм
- Точність друку: ±0,1 мм
- Товщина шару: 0,05-0,4 мм
- Програмне забезпечення: Creality Slicer, Cura, Repetier-Host, Simplify3D
- Технологія друку:
- Метод послідовного наплавлення (FDM)
- Область друку: 300×300×300 мм
- Інтерфейси: USB Type-C, SD-карта
- Гарантія: 12 міс.
Відео про Creality Ender-3 S1 Plus
Подяка
Перш ніж почати – подякую компанії ARTLINE, і не просто так. Вона є офіційним імпортером і дистриб’ютором 3D-принтерів, 3D-сканерів, граверів і навіть одноплатних ПК. В основному це Creality, але також є ELEGOO і Orange Pi.
І це все в додачу до того, що мій тестовий стенд на Ryzen 7000 в корпусі українського виробництва я зібрав виключно за допомоги ARTLINE.
Посилання на Creality Ender-3 S1 Plus
Позиціонування на ринку та ціна
Модель Ender-3 S1 Plus не є найдоступнішою, але і до найдорожчих їй далеко. Це, я б сказав, початковий рівень фабричного 3D-друку, вартістю 20000 грн ($480). Також відмічу, що в лінійці S1 є три моделі. Найкрутішою з них є S1 Pro за $549, далі йде S1 Plus за $480 і S1 просто, за $399.
Пакування та комплектація
Принтер запакований досить надійно у спінений поліпропілен, має багатомовну інструкцію у комплекті, разом із USB-флешкою з програмним забезпеченням, невеликою кількістю білого пластика і навіть стікерами.
Процес збірки
Гарна новина – збірка відносно проста. Закріпили механізм екструдера на направляючих, вставили направляючі в основу, прикрутили все, під’єднали кабелі.
В інструкції не вказано, як робити кабель-менеджмент, але місця, де закріпити основний кабель, помітні. На самому кабелі є написи. Також в інструкції не записано куди який кабель вставляти. З одного боку, всі кабелі знаходяться поруч з конекторами, а там, де їх декілька – конектори різного розміру, тому переплутати важко.
Так, виробнику варто було б виділити на ілюстрації ще сторінку-дві, додати повний список комплектуючих окремо. Щоб розуміти, чи про запас йде додатковий гвинт в деяких місцях, чи під діло. На щастя – інструкція у вигляді відео є на YouTube.
В коробці немає отворів-ручок для полегшення транспортування. І для закріплення кронштейна під монітор треба ставити принтер або на край столу, або на бік – бо гвинти ДУЖЕ в незручному місці.
Висновок – безпосередньо перевозити принтер важко, а от шанси, що він доїде цілим і неушкодженим, максимальні. І швидко зібрати-розібрати його буде відносно просто.
Перед збіркою рекомендується перейти або по посиланню зі смартфона для завантаження програми Creality Cloud (це для збірки і роботи не обов’язково), або на сайт Creality для завантаження ПЗ під назвою Creality Slicer (це для збірки і роботи дуже бажано).
Програма йде також фізично на флешці – яка насправді кард-рідер з картою пам’яті всередині. Але версія на карті гарантовано застаріла. Її краще мати у будь-якому випадку, але якщо доступ до Інтернету є – качайте свіжу.
Додатково про збірку
Сама збірка Creality Ender-3 S1 Plus виглядає значно більш страшною і складною, ніж є насправді. Але лише тому, що виглядає це все як збірка індустріального станка. Що недалеко від істини, візуально.
І безумовно – відеоінструкція є і на YouTube, і на сайті виробника. Але скажу так. Паперової інструкції достатньо десь на 70%, відеоінструкції – на 85%. За залишкові 15% я зараз коротко розповім.
Перше – рухи паперу під екструдером потрібні для того, щоб екструдер був достатньо далеко від поверхні. Коли папір рухається вільно або не рухається взагалі – треба змінити висоту. Якщо рухається із супротивом – все добре. Папірець підійде комплектний.
Щоб просунути філамент в друкуючу головку, треба відхилити важіль, бо інакше філамент не пройде.
Перед цим голову треба прогріти під відповідний пластик, і вставити філамент до упору – доки з екструдера не підуть “соплі”.
Далі – принтер не сприймає STL або взагалі будь-що, окрім як формат GCODE. Тому без встановленої програми-слайсера ви можете надрукувати лише тестові моделі. Їх три, всі вони на флешці.
Ну і останнє – але ледь не найголовніше. Платформа – ЗНІМАЄТЬСЯ! Поверхнева – гнучка і на дуже сильних магнітах.
Про це пів годинні інструкції не згадують, наче це всім відомо, але якщо ви цього не знаєте – як не знав я, доки мені консультант не сказав – то віддирати малі принти буде справжнім пеклом.
Спойлер – я це робив лопаткою, легенько постукуючи по ручці. А залишки, які міг, віддирав пластиковими інструментами для розбирання смартфонів.
Сам Creality Ender-3 S1 Plus складається з основи, рейок, моторів, системи-екструдера, всіляких кріплень і системи керування у вигляді сенсорного дисплея. Все це достатньо послідовно скрутити, бо більшість елементів вже поєднана в пакуванні, і підключити електроніку.
Загалом вся лінійка Ender-3 S1 має спільних рис значно більше, ніж відмінностей. Екструдер у всіх – фірмовий “Sprite”, прямої дії з подвійною передачею. Є підтримка продовження друку, є сенсор наявності філамента і подвійна Z-вісь. Також є автовирівнювання, передача даних підтримується як SD-картою, так і по Type-C.
Читайте також: NAVI, ASUS та Artline збирають кошти на підтримку України
Дисплеї у всіх моделей однакові – 4,3 дюйма, материнки однакові 32-бітні, сумісність з додатковими аксесуарами однакова – є підтримка лазерного гравера, LED-підсвітки і Wi-Fi Box. Вони, до речі, мають підключатись саме до того конектора, який по стандарту залишається незайнятим.
Але найголовніше:
- швидкість друку у всіх моделей однакова, до 150 мм/с при рекомендованій 50 мм/с
- висота шару – від 0,05 до 0,4 мм
- потужність – 350 Вт на 24 В
- точність друку теж у всіх одна, +-0,1 мм
- діаметр сопла – 0,4 мм.
Тобто, більш дорога модель вам швидкості або точності не додасть, а більш дешева – не відніме.
І тут ми підходимо до різниці між моделями. Вона як у серії Redmi Note 13 – дорожче не завжди краще. Наприклад, об’єм простору друку у Plus-версії відчутно більший, 300×300×300 мм, у обох інших версій – 220×220×270 мм.
Ну а далі Pro краща всюди. Температура основи – до 110 градусів, а не 100. Температура патрубка – до 300 градусів, а не 260. Пластина основи – металева, а не полікарбонатна. Підтримка філаментів – не лише PLA, TPU, PETG і ABS, а ще PA та навіть Wood. Про останнє я чую вперше, але це, по суті, суміш пластику і натуральної деревини. Друк цим ділом, відповідно, має свої переваги.
Деталі екструдеру найгірші у молодшої моделі – тефлонова трубка і пластикові ручка та кришка. У старших моделей кришка та ручка металеві, а у Pro-варіанта трубка екструдера взагалі титанова. Зате підтримка програмного забезпечення аналогічна – Creality Slicer, Cura, Repetier-Host і Simplify3D. Ну і формати теж однакові, STL/OBJ/AMF.
По гучності роботи – всі мають бути плюс-мінус однакові. ЗНАЧНО менш гучні, ніж я думав, їх ледь чутно через стіну в відносно гарно ізольованому домі. Сусіди не почують. А от обігрів кімнати – забезпечено. Нагадаю, температура екструдера – 200 градусів, величезна пластина знизу – нагрівається до 50. Споживання енергії – близько 230 Вт під час активної роботи. Втім, відмічу як перевагу те, що кабель живлення – C13, стандартний.
Як друкувати для ЗСУ
Тепер головне запитання. Як конкретно цей, і загалом будь-який 3D-принтер може допомогти Збройним Силам України? Друкувати ви можете величезну кількість речей, від ковпачків прикриття кабелів на Starlink і стартових платформ для дронів, до більш прямих засобів деактивувати окупанта.
Друкувати можна або вдома, коли є можливість – або задонатити принтер тим, хто зможе друкувати ледь не цілодобово. У будь-якому з випадків вам треба буде логістичний хаб, бо результати вашого друку герої ЗСУ напряму отримати не зможуть.
Логістичним хабом може бути або місцева, знайома вам волонтерська організація, по типу Дикої Пошти, Рідновіра, Зграї тощо. Або – всеукраїнська, державного рівня. Приклади – ДрукАрмія і WinUAHub.
Який би варіант ви не обрали собі – це буде величезна допомога. Різниця у підході. Наприклад, якщо у вас є конкретні друзі, знайомі, близькі люди, які зараз в ЗСУ і потребують речей, які ви можете надрукувати – то передати надруковане найшвидшим чином можна буде через знайомих волонтерів.
Але при цьому WinUAHub, наприклад, це не просто засіб транспортування 3D-добра. Там можна проконсультуватись ледь не про всі нюанси. Який принтер краще обрати, які філаменти краще обрати, як перевірити якість надрукованих елементів, чи можна якось зекономити.
На що звернути увагу
Безумовно, організації такого рівня більш повільні на реакцію і можуть страждати від бюрократії сильніше – просто тому, що чим ближче до державної установи, тим важливіша документація. Ніхто вам також, загалом, не заважає суміщати співпрацю. Підвищувати кваліфікацію в ДрукАрмії, і періодично по запиту відсилати через Дику Пошту якісні кріплення.
Просто якщо у вас не нескінченний час – вам треба обирати. Чи допомагати конкретним людям, чи просто допомагати всім одразу. Моя особиста рекомендація, щоб вибір вас не паралізовував – в першу чергу пройдіть базовий тренінг по перевірці якості продукту. Далі – якщо немає нагальних запитів від когось, кого ви знаєте, то допомагайте ДрукАрмії або WinUAHub. Якщо є – ставте пріоритет їм.
Таке суміщати можна. Я не думаю, що конкретний підрозділ, де у вас знайомий, потребуватиме 100 стартових поверхонь під дрони. А якщо потребуватиме 5 – то ви без проблем виділите декілька годин на пріоритетзацію цієї задачі, і повернетесь до загальної.
Підсумки по Creality Ender-3 S1 Plus
Особисто я ЗАВЖДИ рекомендую хоча б певний час працювати зі спеціалістом. Безумовно, 3D-філамент не такий дорогий. Життя котиків ЗСУ завжди дорожче. Але втрачений час на кріплення-скид, яке на пів дорозі лопнуло – це просто неприємно. Без консультації та пояснення спеціалістів я час на це витрачати не рекомендую.
Бо будь у вас хоч крутий Creality Ender-3 S1 Plus, хоч дешеві моделі за 100 доларів, хоч індустріальний монстр за 100 тисяч – вам потрібні знання. 3D-друк надійних компонентів вимагає вміння, навичок, багатьох годин налаштувань і декількох кілограмів матеріалу на невдалі спроби. Чи варто воно того? Безумовно. Ми ж не просто так друкуємо, правда?
Читайте також:
- 5 найкращих відеооглядів Samsung Galaxy S24 Ultra від українських блогерів
- Огляд Motorola Moto G34 5G: Вдалий бюджетник
- 10 речей, які потрібно знати перед встановленням сонячних панелей