Минуле і перше наше знайомство з компанією EKSA, у вигляді гарнітури E900 Pro, пройшло успішно. Буквально за копійки ми отримали гідний звук, купу цікавих фішок, які були раніше доступні лише у преміум-сегменті, та й зовнішній вигляд був топовий. Цього разу – моє замовлення. Персональне. Сьогодні я розгляну EKSA Air Joy Pro.
Позиціонування на ринку
Ціна даної гарнітури варіюється в межах $40. В арсеналі компанії це середньобюджетний варіант, що не дуже цікаво, тому що там між бюджеткою і флагманом зазвичай 5-10 баксів. Крім того, на AliExpress і в інших китайських магазинах ціна буде ще меншою – приблизно 27 USD. Розпродаж, всі діла.
Комплект поставки
Але почати розмову по темі хочеться зі вмісту коробки. EKSA ось уже вдруге комплектує (відносно) простенькі гарнітури шаленим набором всячини. Для початку – кабелі тут від’єднуються. Серед них – USB Type-A на Type-C, Type-C на 3,5 мм, мікрофон і спліттер. Плюс – мішечок для зберігання з дихаючої сітчастої тканини та паперова інструкція.
Комплектні кабелі, шкода, що не в оболонці, а просто із софт-тач оболонкою. Зате досить довгі. USB Type-C на міні-джек, наприклад, цілих 2 метри!
Зовнішній вигляд
Сама гарнітура, хоч і майже повністю чорна, але буквально парою деталей надто вже геймерська. Вона невелика за розмірами, дуже легка – 162 грами (у E900 Pro було 253 грами), але ось ці ось червоні порізи на навушниках аж надто чудернацькі.
При тому, що пластик якісний матовий, і тонкі червоні лінії – які, ЗРОЗУМІЛО, є підсвічуванням – дуже симпатичні.
Узголів’я м’яке, але товщина цієї самої м’якості невелика, тому мені іноді давило на маківку.
Ступенів свободи у гарнітури по суті дві – навушники обертаються по вертикальній і горизонтальній осі, а довжина узголів’я регулюється на три сантиметри в кожну сторону. Якщо що, під мою середньорозмірну голову по обидва боки якраз 3 см і вистачило – можливо, якщо ваша голова більша, для вас гарнітура буде дуже маленькою.
Амбушюри – головна цінність EKSA Air Joy Pro для мене. Вони тканинні, дихаючі, при цьому неохоче пропускають звук назовні. Власне, через амбушюри я цю модель і замовив, тому що уважний читач пам’ятає – вушка мої потіють за двох.
Всі засоби управління звуком знаходяться на лівому навушнику знизу і збоку. Там знаходиться роз’єм Type-C для підключення кабелю, фігурний роз’єм під мікрофон, коліщатко гучності і кнопка перемикання роботи мікрофона.
З потужностями у гарнітури все плюс-мінус нормально. Драйвери – 50 мм, чутливість навушників – від 115 дБА до 121 дБА, опір 30 Ом. Мікрофон з шумодавом, частотний діапазон – від 20 до 20 000 Гц, чутливість -42 дБ плюс мінус 3 дБ. Підтримується ще й віртуальне 7.1 звучання, але тільки при використанні підключення по USB-кабелю.
З ним ж буде працювати і червоне підсвічування, яке не відключається. Не дуже настирливе, але помітне.
З програмним забезпеченням EKSA все, як завжди, цікаво і забавно. Файл завантажується з офіційної сторінки драйверів – благо, моделей у виробника раз-два та й усе. Далі посилання ведуть на Google Drive.
ПЗ являє собою простеньку програмку, де можна змінити гучність в окремих каналах, або виставити один з трьох пресетів “якості звуку”, один Hi-Fi і два непотрібних. І ні, в ній не можна відключити підсвічування гарнітури. Що я хотів побачити найбільше.
Досвід використання
Власне, тканинні амбушюри в будь-якому випадку були б причиною залишити гарнітуру собі. Навіть в спеку 30 градусів без вентилятора я можу висидіти в гарнітурі до години, при тому, що в будь-якій інший 5 хвилин – і я все, пакуй-неси.
По кабелях – так як вони від’єднуються, то в теорії, до гарнітури повинні підходити по суті будь-які. У мене можливості перевірити не було, чи працює, припустимо, нерідний спліттер на 3,5 мм, але кабель USB Type-C, який лежить рандомно і підключений до ПК, дозволив визначити гарнітуру на рівні Windows і включив підсвічування. Але фірмове ПЗ все одно Air Joy Pro не розпізнало.
Відносно якості звуку – баси тут ох які соковиті. Взагалі, мій стандартний тест з басистих пісень на кшталт саундтрека до DOOM Eternal, Charlie Puth – Betty Boop, показав дуже приємні результати. Хоча спочатку здавалося, що навушникам не вистачає гучності, але ось зараз, через два тижні користування, я слухаю їх і претензій не виникає.
Низькі гідні, високі чіткі, вокал виразний. В іграх тривимірне оточення відчувається добре, хоча об’ємності сцени, звичайно, не вистачає, джерела сигналу значно більше центровані – а в іграх немає відчуття висоти, і звуки будуть нескінченно високими.
Є, втім, у гарнітури частина, яка дійсно “нижче середнього”. Мікрофон. Він цілком виразно передає мову, в іграх його повинно буде вистачити – але по-перше, йому катастрофічно не вистачає поролонки-шумодаву, і, по-друге, металева ніжка абсолютно не тримає форму, хоч як її не згинати, і мікрофон постійно буде не у вашого рота, а подібно лицарському спису, загрозливо витріщатися в монітор, ворогам на потіху.
Підсумки по EKSA Air Joy Pro
До гарнітури за 40 баксів, яка і демісезонна, і з від’ємними кабелями, і з підсвічуванням, якщо хочете – претензій досить мало. Виробник знову перемудрив з ПЗ, мікрофон посередній за виконанням, але EKSA E3 Pro (Air Joy Pro) тепер – моя основна гарнітура, яка приносить максимальне задоволення, і за $25-30, це дуже вдала покупка.