Під час карантину навіть в МОЗ визнали, що геймінг – це корисно, потрібно і добре. З такими тенденціями багатьох користувачів чекає дорога в кіберспорт, і на цьому нелегкому шляху їм неминуче знадобиться геймерська мишка. Наприклад, така, як Hator Deigh V2 – відносно недорога і приємна.
Дякуємо за місце для зйомки магазин комп’ютерних комплектуючих Kiev-IT.
Наскільки приємна і недорога? Ну, з “приємною” ще ми розберемося по ходу тестування, але недорога вона і справді, коштує $44, або 1200 гривень рівно.
Так, це вже пік середньобюджетного сегмента, який майже дотягується знизу до топового. Але з іншого боку, якщо ця миша хороша, то дорожче, можливо, й купувати і не треба?
Та й в плані комплектації миша не розчаровує. Мене, у всякому разі. Адже в комплекті не йде нічого зайвого, крім однієї запасної вінілової ніжки. Ну і інструкція, зрозуміло.
Одне розбурхує мою свідомість сумнівами – чому ніжка в запасі одна, хоча у мишки їх дві? Маю велику надію, що, аби розкрутити мишу заради чистки, треба буде відклеїти лише одну ніжку, або не відклеювати їх взагалі.
Сама Hator Deigh V2 з коробки виглядає дуже навіть нічого. Матово-чорна, в базовому виконанні з цілком якісного на дотик пластика, зі злегка глянцевими кнопками.
Коліщатко привертає увагу найсильніше, по центру воно прогумоване з ледь відчутними тактильними пухирцями, по п’ять в одному ряду. З боків від гумової частини – біляста основа, що розсіює підсвічування.
Ближче до задньої частини розташовується напис Hator, під долонею ззаду – біла смужка, теж під підсвічування. З нею пов’язана дивина, про яку пізніше.
З боків розташовуються по дві додаткові кнопки і прогумована область з рельєфною текстурою.
Так як мишка повністю симетрично-амбідекстерна, такий формат мають обидві бічні сторони. Симетрії сприяють і дві кнопки по центру корпусу, під коліщатком.
Знизу нічого надзвичайного – сенсор, дві вінілові ніжки і шильдик з різноманітною службовою інформацією.
Кабель у Hator Deigh V2 в оболонці, довжина 1,8 метра, з липучкою для кабель-менеджменту.
У студії не так помітна одна особливість корпусу миші, але вдома, при активному користуванні, її неможливо не помітити. Deigh V2 подовжена в передній частині, немов звичайну, стандартну по розміру мишу записали на сеанс диби.
Габаритно маємо 122х60х37 мм, маса – 105 г. Частота опитування – до 1000 Гц, значення DPI за замовчуванням – 500/1000/1500/2000/4000/8000/16000, змінюється це центральними кнопками.
Сенсор – оптичний PixArt PMW3389, крутий і сучасний. Перемикачі (у всякому разі, на основних кнопках) – Omron на 20 млн натискань, енкодер коліщатка – від TTC.
Hator Deigh V2 підтримує RGB-підсвічування, але винна в гріху, який я зустрічаю вже вдруге за рік. Справа в тому, що областей підсвічування у мишки взагалі три, але при підключенні до ПК або смартфону загоряється тільки коліщатко, працюючи в режимі індикації DPI.
А щоб активувати нижні області, потрібно встановити додатковий застосунок, який завантажується з офіційного сайту. Посилання на сайт надаю.
Щоправда, застосунок мене розчарував. Так, в ньому є базові функції, на зразок редактора макросів, зміни призначення всіх кнопок, базове налаштування DPI, частоти опитування, налаштування згладжування кутів і визначення підняття мишки. Є і налаштування підсвічування нижніх областей, але ось в чому проблема.
Синхронізації верхньої і нижньої областей я так і не знайшов. Тобто, коліщатко постійно підсвічується диханням і кольором, залежним від рівня DPI. Також воно прикольно загоряється при підключенні. Нижню частину мишки можна по підсвічуванню налаштувати детальніше, вибрати один з купи режимів або задати постійний колір.
Але синхронізувати області не можна. Змінити налаштування коліщатка не можна. Та й дизайн самої програми викликає питання. Кнопка “Назад” з якогось переляку знаходиться не віддалено від інших, в одному з правих кутів, а справа по центру.
І абсолютно зливається з однією з двох кнопок “Прийняти”. Так, однією з двох. Одна виконує налаштування, інша – намагається зберегти їх у вигляді файлу. Загалом, таке собі задоволення.
Зате в грі Hator Deigh V2 показує себе гідно. Мишка відносно легка, тому вести вогонь в будь-якому з хватів цілком зручно. В руках корпус лежить приємно, прогумовані області чіпляються за шкіру там, де треба. І ковзає по поверхні миша добре.
Наголошую, що крім дивацтв підсвічування, які на геймплей особливо і не впливають, миша відмінно працює за принципом plug’n’play. Не в тому плані, що драйвера і всі діла – а в тому, що ніяких додаткових налаштувань і не потрібно. Мені було досить знизити DPI одним натисканням кнопки – 2000 забагато було якось – і все, я готовий до бою.
Скажу чесно – у цього мишеняти є свої неохайності. Наприклад, дивне ПЗ. Не погане, а саме дивне, поганим у мене все ж рука його не підніметься назвати. Ну і в нього упираються незрозумілі моменти з налаштуванням підсвічування. Зате по залізу, збірці і загальному дизайну претензій немає, Hator Deigh V2 відмінна. Чи варта вона зараз $44? З натяжкою, але як буде знижка до $30, вже можете брати сміливо.
Leave a Reply