ASUS ZenFone Max Pro M1 був представлений вже досить давно, але від цього факту менш цікавим він не стає. У всякому разі, особисто познайомитися з цим пристроєм у мене вийшло зовсім недавно. На тестування у мене було більш ніж достатньо часу, тому сьогодні я розповім про всі переваги і недоліки, мабуть, одного з найкращих смартфонів в середньому ціновому сегменті.
Вартість смартфона в Україні — 7999 гривень ($283) за версію з 4/64 ГБ пам’яті. Такий цінник ставить його в один ряд з безліччю конкурентів, на більшість з яких ми вже подивилися, так що можете ознайомиться з оглядами: Huawei P smart+, Xiaomi Mi A2, Nokia 6.1.
У невеликій картонній коробці є звичайнісінька стандартна комплектація: смартфон, конверт із супровідною документацією і ключиком для вилучення слота під SIM-карти, а також кабель USB/microUSB і адаптер живлення (5В/2А).
Дизайн ASUS ZenFone Max Pro M1 досить звичайний, як для 2018 року. Ясна річ, що зовнішній вигляд це далеко не той фактор, через який варто розглядати даний смартфон для покупки. Конкуренти, а особливо Huawei P smart+ в цьому плані, як мені здається, цікавіше. Але практичність ніхто не відміняв, та й любителів більш класичного строгого дизайну теж вистачає.
При цьому, у смартфона є парочка приємних дрібниць: кути екрана закруглені, а сам дисплей прикритий склом з 2,5D-ефектом. Також на фронтальній панелі відсутній логотип виробника. А кнопка живлення, наприклад, має фірмові насічки в стилі Zen.
Корпус смартфона виготовлений з використанням пластикової рамки і металевої пластини на спинці. Тактильно рішення не таке приємне, як буває з суцільнометалевими смартфонами, але зате пристрій не вислизає з рук.
Спереду на склі є непогане олеофобне покриття. Збірка гаджета середня — при натисканні на нижній торець є відчуття не надто хорошої підгонки деталей, яке супроводжується відповідним звуком. Може бути – це особливість мого зразка.
ASUS ZenFone Max Pro M1 буває всього в двох кольорах — з темно-синьою задньою частиною (як мій зразок) і сріблястою. Спереду обидва варіанти оснащені панеллю чорного кольору.
Темно-синя металева кришка притягує розводи і відбитки пальців, але витерти їх не дуже складно.
В області над дисплеєм є фронтальна камера, віконце з датчиками освітленості і наближення, виріз розмовного динаміка, маленький світлодіодний індикатор подій і ледь помітний фронтальний спалах.
Під дисплеєм — нічого, навігація по системі здійснюється за допомогою екранних кнопок.
На правій грані — спарена клавіша регулювання гучності і рифлена кнопка живлення.
Зліва — повноцінний не гібридний слот для двох карт nanoSIM і для карти пам’яті microSD.
Знизу бачимо два довгастих вирізу, за якими розташований основний динамік, порт microUSB, основний мікрофон і 3,5-мм аудіороз’єм. За останній і його розташування виробника можна похвалити, а ось за microUSB — злегка посварити.
На верхньому торці — ще один мікрофон для шумозаглушення.
Далі по центру — круглий майданчик сканера відбитків пальців, під яким розташувався логотип ASUS, ну і в самому низу — трохи службових написів.
З ергономікою нічого незвичайного — вона стандартна для смартфонів таких габаритів (159×76×8,5 мм) і маси в 180 грам. Особисто я можу користуватися ним однією рукою, але в будь-якому випадку доводиться його трохи перехоплювати, якщо потрібно дотягнуться до верхнього кута екрану.
Розташування елементів управління зручне — кнопками на правій грані і сканером відбитків пальців на спинці користуватися комфортно.
З рук апарат не вислизає, через пластикову рамки по периметру — хват надійний.
ASUS ZenFone Max Pro M1 отримав дисплей діагоналлю 5,99″ і співвідношенням сторін 18:9. Екран виконаний за технологією IPS з роздільною здатністю — 2160×1080 пікселів, з щільністю 404 ppi.
Під деякими кутами можна помітити, як картинка йде в червонуваті відтінки, але не критично.
За замовчуванням колірна передача нагадує природну, кольори не прикрашаються. Хоча ось білий колір мені не дуже подобається, особливо якщо порівнювати його з іншими смартфонами. Ось, наприклад, ZenFone Max Pro M1 поруч з Moto G5 Plus.
Адаптивне регулювання яскравості дисплея працює нормально. З налаштувань передбачені нічний режим з регулюванням інтенсивності жовтого відтінку, і налаштування колірної температури. Також є функція, при якій дисплей не завершить роботу, поки на нього дивляться.
Роботу смартфона забезпечує процесор середнього рівня Qualcomm Snapdragon 636, разом з яким працює графічний прискорювач — Adreno 509. Чіп 8-ядерний, на базі обчислювальних ядер Kryo 260, виконаний по 14-нм техпроцесу, з максимальною тактовою частотою до 1,8 ГГц.
Взагалі, існує кілька варіацій цього смартфона з різними обсягами пам’яті в різних регіонах, але у мене на тесті виявилася середня модифікація з 4 ГБ оперативної і 64 ГБ постійної. Ще бувають 3/32 ГБ і навіть 6/64 ГБ пам’яті.
Оперативної пам’яті в моїй версії вистачає, щоб утримувати з десяток одночасно запущених додатків і перемикатись між ними без необхідності перезапуску.
З постійної пам’яті в модифікації з 64 гігабайтами користувачеві доступно 50,62 ГБ, а решта зарезервовані системою. Ну і до того ж, є можливість розширення сховища за рахунок карт пам’яті microSD до 512 ГБ і відмовлятися від другої SIM-карти теж не доведеться — це плюс. Ще одним плюсом є той факт, що кожен покупець цього смартфона отримає 100 ГБ пам’яті в хмарному сховищі Google Drive терміном на один рік.
Смартфон працює плавно, але назвати його прямо дуже швидким я не можу. В цілому, ніяких особливих проблем з продуктивністю в повсякденній експлуатації я не побачив. Поведінка ZenFone Max Pro M1 в іграх передбачувана — йому легко даються прості ігри, а в більш складні грати можна на середніх або високих настройках — залежить від запускається гри.
Грати в WoT Blitz з максимальною графікою можна, але показник FPS буде трохи нестабільний. В середньому можна очікувати 35 к/с, але в важких сценах можуть бути просадки до 20. Asphalt 9 відмінно працює на високих. PUBG Mobile — цілком грабельно на високих, але плавніше виглядає на середніх (“баланс”).
Основна камера смартфона здвоєна — головний модуль 13 Мп, діафрагма f/2.2, фокусна відстань 25 мм, система фокусування PDAF, а додатковий модуль — 5 Мп, f/2.4 потрібен для визначення глибини різкості або простіше — фото з розмиванням заднього фону.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
До фазового автофокусу в цілому немає питань, а мінімальна відстань до об’єкту зйомки складає близько 6 см. Що стосується режиму боке, то працює він так собі — часто помиляється і неправильно відокремлює головний об’єкт від фону.
Відео пише з максимальною роздільною здатністю аж до 4K. В цілому, виходить нормально, але електронної стабілізації немає навіть в Full HD.
Коротше, камера нормальна, як для смартфона з таким цінником, але в тому ж Xiaomi Mi A2 вона буде кілька крутіше.
Фронтальна камера тут 8 Мп (f/2.2), з фокусною відстанню 26 мм. Вона досить проста, нічого особливого. Також доступний режим боке, але працює він нітрохи не краще і не гірше, ніж на основній.
Додаток камери мені, відверто, не сподобався. Таке відчуття, що він тут з часів Android 4.x. Як мінімум, зовні точно нагадує такий і тому сильно ріже око на фоні оболонки в цілому. З точки зору функціональності — теж нічого нового: кілька стандартних режимів зйомки і колірних фільтрів. Повноцінного ручного режиму немає — хоча вручну можна виставити ISO, баланс білого і змінити експозицію. Але знову-таки — реалізовано дуже незручно.
Сканер відбитків пальців на спинці працює добре, практично безпомилково. Швидкість розблокування смартфона не блискавична, як на смартфонах Huawei, але і повільною назвати її не можна — сканер добротний.
Ніяких інших функцій, крім розблокування і авторизації в додатках, сканером виконувати не можна.
Крім сканера розблокувати ASUS ZenFone Max Pro M1 можна обличчям — для цього використовується фронтальна камера і при хорошому освітленні працює метод добре. А ось в повній темряві або просто недостатньому освітленні — спрацьовувати відмовляється.
Мабуть, найсильнішою стороною пристрою можна вважати тривалість його роботи від одного заряду. Тут встановлений незнімний акумулятор на 5000 мАг і зауважте — смартфон не виглядає як товста цегла і своїм виглядом взагалі не натякає на значну батарейку, яка знаходиться всередині.
Все, звичайно ж, залежить від сценарію експлуатації. Але думаю такий результат —- влаштує будь-якого користувача. А якщо ви менш активно використовуєте пристрій, то заряджати його будете взагалі 2-3 рази в тиждень.
Заряджається смартфон від комплектного зарядного пристрою з таким таймінгом:
Розмовний динамік гучний, співрозмовника чути дуже добре фактично в будь-яких навколишніх умовах.
Основний мультимедійний динамік розташований на нижньому торці, через що звук може трохи приглушатись, якщо в цей час смартфон буде в руках у горизонтальному режимі. А взагалі, динамік непоганий — звучить голосно і якісно, звук не спотворюється навіть на максимальній гучності.
У навушниках звук непоганий. Запасу гучності мені вистачило, якість теж влаштувала. А ось що трохи засмутило, так це повна відсутність примітивної настройки аудіо — немає ні еквалайзера, ні будь-яких інших ефектів звучання.
Модуль Wi-Fi 802.11 b/g/n працює нормально, але на жаль не підтримує мережі, що працюють на частоті 5 ГГц. Однак модуль Bluetooth тут версії 5.0 — це добре. До модулю GPS (A-GPS, GLONASS, BDS) ніяких зауважень — працює нормально. З мобільного мережею також все відмінно.
Важливим фактором є і те, що смартфон оснащений модулем NFC — це вже сама по собі досить вагома перевага перед Huawei P smart+ і Xiaomi Mi A2. Хоча тестовий зразок виявився чомусь без даного модуля.
ASUS ZenFone Max Pro M1 працює під керуванням ОС Android 8.1.
Цей смартфон не є учасником програми Android One, а тому тут можна зустріти кілька додатків безпосередньо від ASUS. До них відноситься: диктофон, калькулятор, Service Center і є навіть FM-радіо. Крім них в системі встановлені програми Facebook з його Messenger-ом і Instagram. Плюс часом зустрічаються елементи системи, які виглядають як у фірмовій оболонці виробника — ZenUI.
З інших напрацювань від виробника — жести ZenMotion: подвійне торкання для включення або виключення екрану, а також трохи жестів на вимкненому екрані.
ASUS ZenFone Max Pro M1 вийшов досить конкурентоспроможним пристроєм зі своїми сильними особливостями — непоганий дисплей, гарна продуктивність, шикарна автономність і звичайно ж NFC.
З іншого боку маємо простий за сучасними мірками дизайн, середнього рівня камери, застарілий порт microUSB і однодіапазонний Wi-Fi.
Але в цілому, якщо ви не женетеся за трендовими наворотами і вважаєте за краще добротну робочу конячку зі своїми приємними фішками — я однозначно можу рекомендувати вам ASUS ZenFone Max Pro M1.
Leave a Reply