Компанія Meizu деякий час переживала не найкращі часи і тривалий період нові смартфони якщо і виходили, то не були розраховані на інші ринки, крім як домашнього китайського. Але після наданої фінансової допомоги з боку уряду, Meizu вирішила знову повернутися на глобальний ринок. Так, зовсім недавно компанія провела захід в Києві, де показала вже відомий світу Meizu Note 9, а також новинку – бюджетний Meizu M10. І в цьому огляді ми постараємося розібратися, чи зможе M10 відновити колишню популярність бренду серед споживачів.
Технічні характеристики Meizu M10
- Дисплей: 6,5″, TFT, 1600×720 пікселів, співвідношення сторін 19,5:9, 270 ppi
- Чіпсет: MediaTek MT6757CD Helio P25, 8-ядерний, 4 ядра Cortex-A53 з тактовою частотою 2,4 ГГц і 4 ядра Cortex-A53 з тактовою частотою 1,7 ГГц
- Графічний прискорювач: Mali-T880 MP2
- Оперативна пам’ять: 2/3 ГБ
- Постійна пам’ять: 32 ГБ
- Підтримка карт пам’яті microSD: до 128 ГБ
- Бездротові мережі: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 4.2, GPS (A-GPS, GLONASS)
- Основна камера: потрійна, головний модуль 13 Мп, f/2.2, PDAF; 2 Мп, f/2.2; 2 Мп, f/2.2
- Фронтальна камера: 8 Мп, f/2.4
- Акумулятор: 4000 мАг
- ОС: Android 9.0 Pie
- Габарити: 164,87×76,33×8,45 мм
- Маса: 184 г
Вартість Meizu M10
Вартість смартфона в Україні була оголошена на презентації – це 3999 гривень ($160). Для покупки буде доступна версія з 3 ГБ оперативної пам’яті і 32 ГБ постійної пам’яті. Хоча взагалі є варіант 2/32 ГБ, але на наш ринок його завозити не будуть і це правильно.
Дизайн, матеріали та збірка
Зараз справи складаються так, що дизайн всіх смартфонів, а особливо недорогих – практично однаковий. Капелька зверху екрану, ефектна спинка і розташування блоку камер, що вже приїлось.
У Meizu M10 це все теж є. Рамки не дуже тонкі, відступ знизу – широкий, зате без логотипу. Вертикальний модуль зліва зверху ледь виступає над поверхнею спинки – я розцінюю це як плюс.
Ну і колір – у тестового зразка він іменується як Sea Blue. Синій зверху трохи світлішає ближче до нижньої частини, де перетворюється в блакитний. Знову ж таки – багато шарів, які в сукупності створюють ефект, що переливається. Красиво, але є у всіх.
Крім такого колірного рішення, в продажу будуть доступні більш консервативний Phantom Black і націлений на аудиторію жіночої статі – Purplish Red.
Скло спереду з невеликим заокругленням, пластикова рамка з глянсового пластика синього кольору. Матеріал виготовлення тильної панелі – дуже нагадує скляшку, ось одна з кращих імітацій скла, що я зустрічав. Але дива не сталося і якщо натиснути на цю панельку – буде помітно, що вона прогинається. Тобто – пластик.
У той же час, якимось недоліком або упущенням даний факт я не можу назвати. Скло в даному ціновому сегменті зустрічається так само часто, як і смартфони Meizu на полицях локальних магазинів. Іншими словами – вкрай рідко. Але ймовірно, що це може змінитися – чекаємо.
Зібраний смартфон дуже добре, нічого не люфтить і не скрипить. Олеофобне покриття є на фронтальній стороні і трохи менше на задній. Втім, це не скасовує того факту, що сліди пальців залишаються. Проте – прибираються вони теж легко.
Компонування елементів
Зверху над дисплеєм зібрані всі основні елементи: датчики освітленості і наближення, розмовний спікер, фронтальна камера і світлодіодний індикатор. Знизу можна побачити лише абсолютно порожнє поле. До речі, індикатор спереду періодично включається просто тому що. Повідомлень немає, всі, що прийшли закриті, ніяких сторонніх режимів не включено, але він блимає. Так само раптово припиняє.
Лівий торець в своєму розпорядженні має клавішу регулювання гучності і кнопку живлення. На правому розмістився комбінований слот для пари карток nanoSIM, одну з яких можна замінити на microSD-шку.
На нижній грані: аудіопорт 3,5-мм, мікрофон, microUSB-порт і мультимедійний динамік. Верхня грань в свою чергу абсолютно порожня.
Позаду – блок з трьома віконцями камер, де центральний в додатковій окантовці, а під ним – спалах. По центру нижче – невелика кругла площадка зі сканером відбитків пальців, а в самому низу – логотип Meizu і трохи інших написів.
Ергономіка
Meizu M10 – великий смартфон, в якомусь сенсі навіть фаблет. Відповідно пальцем однієї руки дістати до будь-якого місця екрану, не перехоплюючи сам пристрій при цьому, – неможливо. Габарити наступні: 164,87×76,33×8,45 мм, маса – 184 грами.
Кнопки досить великі, але через висоту смартфона – підвищувати гучність не завжди зручно. А ось сканер відбитків – розташований прямо на ідеальній для мене висоті. Корпус не дуже слизький в руці, але з нахиленої поверхні смартфон може і з’їхати.
Дисплей Meizu M10
Як уже повідомлялося, смартфон великий і отже дисплей у нього теж немаленький. Діагональ екрану 6,5″, тип матриці в деяких джерелах заявлений як TFT. Офіційний сайт чомусь не дає конкретної інформації по використовуваної технології. Далі – роздільна здатність HD+ (1600×720 пікселів), співвідношення сторін 19,5:9 і щільність пікселів 270 ppi.
Насамперед потрібно відзначити, що при такій діагоналі і роздільній здатності екрану не вистачає чіткості. Це видно по шрифтах і більше по іконкам додатків. Звичайно, для бюджетника це норма, HD-екрани встановлюють в смартфони і подорожче. Проте, цей момент варто враховувати.
За іншими показниками все нормально: передача кольорів екрану спокійна, не перенасичена. Яскравості у всіх випадках буде досить для комфортного використання на вулиці вдень. У темряві мінімальний поріг також непоганий. Кути огляду в загальному дуже хороші, з незначним вицвітанням чорного під діагональним відхиленням.
Налаштувань, правда, практично немає – нічний режим зі зменшенням синього світіння і все. Баланс білого, зображення – штатними можливостями це ніяк не поправити. Адаптивне регулювання яскравості працює на четвірку, іноді доводиться самостійно рухати повзунок.
Продуктивність Meizu M10
Чіпсетом в Meizu M10 є MediaTek MT6757CD або якщо простіше – Helio P25. Далеко не нова 16-нм платформа, що складається з восьми ядер Cortex-A53 розділених на два кластери. Перші 4 ядра працюють з максимальною тактовою частотою до 2,4 ГГц, а інші – з тактовою частотою до 1,7 ГГц. Графічний прискорювач – двоядерний Mali-T880 MP2.
Оперативної пам’яті може бути 2 або 3 ГБ, на українському ринку буде присутній старший варіант. Цього обсягу вистачає для декількох додатків, щоб перемикатися між ними і не чекати перезавантаження. Десь в межах п’яти невимогливих до оперативки програм утримувати M10 зможе.
Флеш-накопичувач на 32 ГБ при всіх розкладах, а користувачеві буде доступно з цієї кількості не мало не багато, а 24,89 ГБ. Розширити її можна, встановивши картку microSD об’ємом до 128 ГБ замість другої SIM-карти. Так, доведеться вибирати між другим номером і розширеним сховищем.
Інтерфейс поводиться досить плавно, критичних лагів я не зустрічав. За винятком початкового налаштування і при установці оновлень додатків. Самі додатки завантажуються не так швидко, як в більш дорогих смартфонах, що цілком логічно. Довгі списки даються Meizu M10 не легко, але терпимо. Ось в ігри особливо не пограєш, навіть в Lite-версію PUBG. Хоча недовго залипнути в якісь невибагливі – можна. Наприклад, з нашої добірки ігор для слабких смартфонів.
Камери Meizu M10
В цьому розділі, швидше за все, буде більше питань, ніж відповідей. Камер в основному блоці Meizu M10 аж три, коли в основному конкуренти оснащуються двома або навіть однією. Правда, є одне вагоме «але», про яке трохи пізніше. Отже, тут встановлений головний модуль на 13 Мп зі світлосилою f/2.2 і фазовим автофокусуванням PDAF. Два інших модуля – на 2 Мп, f/2.2. Вірно, ще два абсолютно однакових модуля на додачу.
Офіційний сайт вказав світлосилу 13 Мп об’єктива як f/2.0. Не знаю, чому я вирішив це перевірити, але EXIF-дані знімків показали апертуру f/2.2. Звичайно, різниця не суттєва і нестачі цього показника я не відчув, на відміну від камери TP-Link Neffos X20 Pro з f/2.8. Але тим не менш, таке є. І якщо цей нюанс можна охарактеризувати як причіпку – ну бюджетник, нічого страшного, то ситуацію з іншими модулями я зрозуміти ніяк не можу.
Взагалі, сенсори на 2 Мп частіше є датчиками глибини в різних смартфонах і допомагають робити фотографії з ефектом розмиття заднього фону. Ну добре, а навіщо тоді в Meizu M10 їх два? Більш того, цього, здається, не знає навіть сам виробник. На тому ж сайті нам повідомляють, що Meizu M10 може робити портретні знімки і в цьому йому допоможе додаткова камера. Не камери, а камера, дослівно – «secondary camera». Так а третя навіщо?
Якщо піти далі, то ще такі скромні за частиною характеристик камери виконують роль макро-модулів в деяких смартфонах, на кшталт Honor 20 і Honor 20 Pro. Там це окремий режим, там фото дійсно на виході мають дозвіл 2 Мп, а фокус фіксований на відстані близько 4 см. Що з Meizu M10? Макро і в помині немає, ні в додатку камери, ні на сайті. Плюс якщо закрити всі модулі – вискочить повідомлення, що це може вплинути на ефект здвоєної камери. Знову ж – здвоєної, а не строєної.
Можна висунути припущення, що раз там два датчика глибини, то портрети напевно виходять чудовими. Але теж ні, дуже невпевнено себе веде цей режим. У мене навіть було таке, де людину він замилив повністю, а фон залишив у фокусі. Хоча в цілому відділення людини від фону відносно непогане, якщо смартфон правильно визначить хто є хто, звичайно. Чи варто згадувати, що деякі смартфони прекрасно справляються з цим за допомогою єдиної камери? Та цей же смартфон вміє робити портретні фото на фронтальну камеру.
Коротше кажучи, моя думка така, що третя «допоміжна» камера тут зайва. Ніякої ролі по суті не грає, навіщо тоді її ставити? І взагалі – раніше було краще, Meizu. Насправді, швидше за все, це данина трендам, тобто зроблено просто для кількості. І я такий підхід зовсім не схвалюю.
Після такого відступу перейдемо вже до безпосередньо знімків. Як це часто буває, в ідеальних умовах освітлення фотографії виглядають дуже навіть нічого, як для бюджетного класу пристрою. Кольори досить насичені, ніби хтось увімкнув ШІ, але його в налаштуваннях немає. З погіршенням умов зйомки якість фото теж погіршується, стає складно зробити чіткий знімок без смаза. Крім того чомусь є затримка частки секунди після натискання на спуск, тому що миттєво знімок не робиться.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Відеозйомка в M10 теж найпростіша, максимум в Full HD, немає навіть мінімальної електронної стабілізації і тряска на місці. Нічого особливого, що очікувано.
Фронтальна камера на 8 Мп, ніби як з f/2.0. Знову ж таки – на ділі f/2.4 і вже реально темнувата. Плюс сильно згладжує лице, в дусі бюджеток трирічної давності. Уточню, що покращувачі при цьому вимкнені. Сама базова фронталка, якщо коротко. Ну і в боке вміє, правда не дуже якісно.
Додаток камери заслуговує окремої “похвали”, в найгіршому сенсі цього слова. Якщо опустити дизайн з 2016 року, то стає питання локалізації. «Картинка» – це стандартне фото, «Стерео» – з розмиванням фону. Та навіть якщо перевести смартфон на англійську мову, то суть не змінюється – тут теж якийсь «Stereo». Нічний режим є, але як на мене – не працює. Активація опції ZSD – на швидкість спуску камери не впливає. Спливаючі повідомлення типу «Об’єктивзакритий» (саме разом) можуть з’явитися просто так.
Сканер відбитків пальців
Сканер відбитків пальців знаходиться на спинці Meizu M10. Розмір майданчика невеликий, він злегка втоплений. Як я говорив – знаходиться він на оптимальній висоті і з намацування наосліп проблем немає. Але з точністю – є, з умовних десяти раз не спрацював він чотири рази. А якщо ці кілька разів будуть поспіль, то точно доведеться вдаватися до ручного введення пароля або графічного ключа.
Окремої функції розблокування розпізнаванням обличчя в смартфоні не передбачено, але можна налаштувати її через Google Smart Lock. Спосіб не дуже зручний (після сканування потрібно робити свайп для розблокування) та зрозуміло далеко не найбезпечніший. За швидкістю приблизно такий же, як зі сканером відбитків.
Автономність Meizu M10
Ємність вбудованого в Meizu M10 акумулятора – 4000 мАг, що на перший погляд зовсім непогано. Гідній автономності сприяє і HD-здатність, але екран великий, тому час роботи не рекордний, проте – добрий. У мене він жив без підзарядки в середньому добу, а екран був активний за цей період близько 6,5-7 годин. Цікаво, що в тесті PCMark Work 2.0 на максимальній яскравості апарат протримався всього 5 годин 55 хвилин.
Звук і комунікації
Розмовний динамік середньої якості, але гучний. Мультимедійний звучить просто нормально. У звуці через дротові навушники є невелика перевага високих частот перед низькими, але запас гучності – відмінний. Звук в бездротових навушниках непоганої якості. Правда при прослуховуванні Tronsmart Spunky Pro я зіткнувся з проблемою, коли повзунок гучності на смартфоні показував ще запас 50%, але збільшення ніяк на саму гучність гарнітури не впливало. На іншій гарнітурі, RHA MA650 Wireless, такого не було. Так що чия саме це була вина, гарнітури або смартфона, – я не зрозумів.
Похвалити Meizu M10 з точки зору комунікаційних можливостей можна за двохдіапазонний Wi-Fi 5 (802.11 a/b /g/n/ac). Також на борту є звичайний Bluetooth 4.2 (A2DP) і не менш звичайний GPS (A-GPS, GLONASS). Прикро, що як і раніше немає NFC-модуля. І це не новина для смартфонів Meizu, та й для бюджетників від конкурентів в тому числі. По роботі є претензія до Wi-Fi – в двох метрах від роутера може пропасти одна смуга, а може і повернутися. Якось невпевнено. Ще час від часу можуть просто не завантажуватися дані, коли інші пристрої спокійно дозволяють користуватися інтернетом. Дивно спостерігати подібне в 2019 році.
Прошивка і ПЗ
Meizu M10 також виділяється тим, що йде без фірмової оболонки виробника (Flyme), а працює на чистому Android. Це не перший смартфон компанії без оболонки, на такий крок пішли ще в Meizu C9. Але обидва пристрої не належать до програми Android One. Виходить, що гарантії великих оновлень або щомісячних патчів безпеки у нас немає. Від Meizu в прошивці трохи більше, ніж хотілося б. Наприклад, злощасний додаток камери, додаток для оновлень, «Мій Flyme» і фірмовий App Store, що вимагає акаунта Flyme. Ось яка в цьому є потреба і користь – я не дуже розумію.
З додаткових налаштувань на борту є DuraSpeed (фірмова технологія прискорення роботи процесора від MediaTek) і всього два жести – швидкий запуск камери подвійним натисканням на кнопку живлення та відключення звуку дзвінка одночасним натисканням кнопки живлення і збільшення гучності. Ніякого іншого способу навігації по системі, крім екранних кнопок, також в прошивці не передбачено.
Софт сильною стороною в конкретному випадку я назвати не можу, враховуючи вже згадані проблеми. Крім раптово миготливого світлодіода, періодично в шторці перемикачів і повідомлень з’являється плеєр стрімінгового сервісу музики, який я міг слухати, годину тому, наприклад. Звичайно він був вивантажений із запущених і закритий. Добре хоч на паузі, а не відразу відтворюється. Ще є більш дрібні і незначні зауваження, але вони вже візуальні і швидше за все будуть виправлені.
Висновки
Meizu M10 — компромісний смартфон, в якому важко знайти які-небудь унікальні особливості. У нього добротний великий екран, непогана автономність і на цьому список переваг закінчується. На жаль, за час тестування я зіткнувся з такими нюансами, які просто псують все враження від пристрою.
Зрозуміло, що смартфон недорогий, але конкуренти принаймні пропонують надійні пристрої в цій же ціновій категорії. Сказати це про Meizu M10 – я не можу, проблеми є і було б здорово, якщо хоча б частину з них виправили оновленнями. Поки що не можу рекомендувати його, хоча остаточне рішення, звичайно ж, за вами.
Ціни в магазинах
- Rozetka
- TTT
- Stylus
- Всі магазини
- AliExpress