11 жовтня цього року компанія Samsung провела презентацію в Малайзії, на якій показала перший у світі смартфон, який оснащений цілими чотирма модулями основної камери. І ось вранці наступного дня новинка Samsung Galaxy A9 виявилася у мене в руках. Протягом тижня активної експлуатації смартфона в якості основного пристрою, я постарався вивчити всі його ключові особливості, і зараз готовий поділитися своїми враженнями.
Технічні характеристики Samsung Galaxy A9
- Дисплей: 6,3″, SuperAMOLED, 2220×1080 пікселів, співвідношення сторін 18,5:9
- Процесор: Qualcomm Snapdragon 660, 8-ядерний, 4 ядра з тактовою частотою 2,2 ГГц і 4 ядра з частотою 1,7 ГГц, ядра Kryo 260
- Графічний прискорювач: Adreno 512
- Оперативна пам’ять: 6/8 ГБ
- Постійна пам’ять: 128 ГБ
- Підтримка карт пам’яті microSD: до 512 ГБ
- Бездротові мережі: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO), NFC
- Модулі основної камери: головний 24 Мп (f/1.7, PDAF), ширококутний 8 Мп (f/2.4, 12 мм), телефото 10 Мп (f/2.4), допоміжний 5 Мп (f/2.2)
- Фронтальна камера: 24 Мп, f/2.0
- Акумулятор: 3800 мАч
- ОС: Android 8.0 Oreo з оболонкою Samsung Experience 9.0
- Габарити: 162,5×77×7,8 мм
- Маса: 183 г
Офіційна заявлена вартість смартфона Samsung Galaxy A9 в Україні поки не оголошена, але в інших країнах вона становить близько $600.
Дизайн, матеріали і збірка
Думаю ні для кого не секрет, що зараз одним із трендів в дизайні смартфонів стає використання різних цікавих варіантів кольорів корпусу: ефектні переливи, градієнти або просто незвичайні кольори. До речі, даний тренд задала компанія Huawei — починаючи з P20 Pro, P20 Lite і Р Smart+, а всі інші компанії активно підхопили тему. І судячи з того, скільки смартфонів вже випущено виробниками з подібним рішенням — ця тенденція тільки набирає обертів.
Ось і Samsung теж впроваджує модні віяння в власні смартфони. Правда робить це… більш стримано напевно. Коротше — реалізовано це рішення трохи інакше. Samsung Galaxy A9 існує в 3-х кольорах корпусу: Caviar Black, Lemonade Blue і Bubblegum Pink. З першим все зрозуміло — класичний і стриманий, але нуднуватий чорний. Другий — синій градієнт, ну а третій — рожевий.
Якраз останній у мене і виявився. Звичайно, підійде такий варіант найбільше дівчатам, але повинен сказати — колір реально цікавий. Зверху рожевий колір більш блідий, а перетікаючи вниз стає більш насиченим.
І до речі, рамка по периметру корпусу пофарбована таким же чином.
Але попереду смартфон у всіх кольорах однаковий — фронтальна панель чорна.
Конструктивно в смартфоні немає нічого нового — скло спереду і ззаду, металева рамка по периметру. Виконання пристрою нагадує таке в середняку Galaxy A8+ і флагманському Note9 — ззаду скло зігнуто ближче до граней, через що перехід плавний і тактильно приємно відчувається в руці.
Спереду смартфон схожий на інші смартфони виробника. Невеликі рамки навколо екрану присутні, але вони вже менше, ніж в тому ж A8+, хоча до рівня Note9 все ще не дотягують. Кути екрану, як водиться, закруглені.
За доброю традицією — ніяких розпізнавальних логотипів на фронтальній панелі смартфона немає. До речі, скло спереду з 2,5D-ефектом і хорошою олеофобкой. Чого не можна сказати про тильну частину, яка дуже мазка, навіть, здавалося б, в такому яскравому кольорі. Ну і думаю, що з іншими кольорами буде подібна ситуація.
Подібну проблему можна побачити і на рамці — через те, що вона глянцева, а не матова, на ній теж можливо залишити відбитки. Але справедливості заради — вони ледь помітні.
Задник же швидко покривається розводами і відбитками пальців. І як видно, олеофобне покриття на ньому якщо і є, то мінімальне, якщо так можна висловитися. Ну і до того ж, витерти всі сліди з першого разу у вас навряд чи вийде.
Хоча, з іншого боку — це добре тим, що пристрій не зісковзує з різних поверхонь і не дуже схильне до вислизання з руки. Так що зайву мазкість корпусу можна навіть назвати виправданою.
Також на тильній частині всю увагу і інтерес на себе звертає не тільки колір, а блок камер. Це довгастий вертикальний блок, в якому є аж 4 вічка, про призначення і роботі яких, я розповім у відповідному розділі цього огляду. Але виглядає — дуже незвично і ефектно!
Зібраний Galaxy A9 ідеальним чином, що, втім, не дивно. Також цікавим є той факт, що я ніде не знайшов згадки про наявність у смартфоні вологозахисту. Але коли я витягнув слот під картки, там виявив гумовий ущільнювач для захисту від попадання води і пилу всередину смартфона. Якраз такий же, як бачив на слоті A8+ і Note9 — ось вони захищені за стандартом IP68.
А ось, наприклад, фото взяте зі сторінки пристрою на офіційному сайті виробника. Слот без ущільнювача…
Що ж виходить? Samsung щось від нас приховують? Тільки незрозуміло навіщо їм це, фішка ж не безглузда, щоб просто замовчувати про неї. Можливо, клас захисту нижче, просто бризкозахист або щось подібне. Загалом, якщо вже сам виробник ні слова про наявність вологозахисту не сказав, то я тим більше не буду стверджувати цей факт напевно. Ну і перевіряти, звичайно, теж не стану.
Компонування елементів
Над екраном — віконце з необхідними датчиками, розмовний динамік і досить чітко виражене віконце фронтальної камери. А ось для світлодіодного індикатора подій місця чомусь не знайшлося. Під екраном — порожньо.
На грані праворуч — кнопка живлення і спарена клавіша регулювання гучності. Грань зліва — з улюбленою кнопочкою виклику помічника Bixby.
На торці внизу бачимо акуратні пластикові вставки під антени, між якими симетрично (!) Розташовані аудіороз’єм 3,5 мм, порт USB Type-C по центру, основний мікрофон і 5 овальних вирізів, за якими сховався мультимедійний динамік.
На верхньому торці аналогічні висновки під антени з боків, додатковий мікрофон для шумозаглушення і слот, в який поміщаються дві SIM-карти nano-формату і карта пам’яті microSD.
Тобто ніяких компромісів — це добре. Але зверху отвори вже несиметричні… ну то таке.
Переходимо до задньої частини пристрою. У верхньому лівому куті є блок з камерами —він трохи виступає з корпусу і обрамлений металевою рамкою, пофарбованою в колір корпусу. Але саме обрамлення має велику висоту і захищає скло камери. Під блоком — одинарний спалах.
Далі бачимо незвичайний за формою, для смартфонів виробника, майданчик зі сканером відбитків пальців. Він теж в обрамленні. А під ним — логотип Samsung.
Ергономіка
Samsung Galaxy A9 добре відчувається в руці. Він трохи більше по висоті і ширині, ніж Note9, але тонше і легше, через що користуватися ним комфортно. Зігнуте ззаду скло, як я зазначив, приємно відчувається і не врізається в долоню.
А ось якщо смартфоном користуватися лівою рукою, то вказівним пальцем можна прикрити одну з камер. До розташування сканера відбитків пальців питань не виникло — використовувати його зручно.
Аналогічна ситуація і з клавішами живлення і управління гучністю — незручностей не помітив.
Окремої згадки заслуговує кнопка для виклику асистента Bixby. Повинен сказати, розмістили її в цей раз як треба, хоча, звичайно, краще б зовсім не розміщували. Але зазначу, що помилкових натискань за період тестування смартфона в мене не траплялося.
Вона знаходиться вище, ніж місце, куди потрапляє палець, тому такої проблеми помилкових натискань, як була в Note9, — на цей раз немає. Але про всяк випадок скажу, що кнопку можна повністю відключити штатними засобами.
Дисплей Samsung Galaxy A9
Апарат оснащується дисплеєм діагоналлю 6,3″ з співвідношенням сторін 18,5:9. Традиційно використовується матриця SuperAMOLED. Роздільна здатність — 2220×1080 пікселів, а щільність — 392 пікселів на дюйм. Співвідношення площі екрану до фронтальної панелі близько 80,5%.
Екран якісний, як і годиться: яскравий, контрастний, насичений, з глибоким чорним кольором і відмінними кутами огляду.
Але також і зі своїми особливостями, на зразок легкого синюватого відтінку під кутом.
В цілому, екран відмінний і підійде для будь-яких завдань. Спектр регулювання яскравості широкий: мінімальна добре підійде для експлуатації в темряві, а максимальної досить для яскравого сонячного дня.
У налаштуваннях є фільтр синього, настройка балансу білого і чотири режими відображення кольору: “Адаптивний”, “Фільм AMOLED”, “Фото AMOLED” і “Основний”.
Нікуди не зникла і функція ALWAYS ON DISPLAY, з купою налаштувань. Автояскравість екрану також працює добре.
Продуктивність
Відомо, що Samsung часом оснащують свої смартфони не тільки фірмовими процесорами Exynos, але і чіпами від Qualcomm. Це буденна практика при випуску флагманських пристроїв для різних ринків. Але іноді буває і таке, що на всіх ринках смартфон оснащується одним процесором Snapdragon і Samsung Galaxy A9 — один з таких прикладів.
У ньому встановлений Qualcomm Snapdragon 660 — 14-нм техпроцес, вісім ядер, з яких чотири ядра Kryo 260 працюють з максимальною тактовою частотою до 2,2 ГГц, а інші чотири ядра Kryo 260 — з частотою 1,8 ГГц. Графікою займається прискорювач Adreno 512.
І тут кілька двояка ситуація. З одного боку, Snapdragon 660 — це досить продуктивний процесор, якого вистачає для чого завгодно. Звичайно, сучасним актуальним флагманським чіпам він поступається по продуктивності в синтетиці і в іграх, але в цілому демонструє відмінні показники. З іншого боку, у Qualcomm вже є Snapdragon 710, який технічно перевершує 660. І розумніше вже було випустити смартфон на свіжому залозі. В цьому плані я не зовсім розумію виробника, а про наявність топового Snapdragon 845 в багатьох конкурентних апаратах за ці гроші я і згадувати не хочу.
Проте, абстрагуємося від усього цього і подивимося на реальну роботу Samsung Galaxy A9. Але спочатку — синтетичні тести.
З обсягами пам’яті виробник приємно здивував. Чи часто ви спостерігати не флагманський в плані позиціонування смартфон, з 6 ГБ (а в деяких регіонах і з 8 ГБ) оперативної пам’яті і 128 ГБ постійної? Ось цю пару я знаходжу прямо найоптимальнішою і дуже добре, що виробник впроваджує деякі флагманські фішки в гаджети нижчого класу. До слова, якщо ви упустили момент, коли Samsung змінили стратегію розробки та випуску среднебюджетних моделей, віддавши їм пріоритет перед флагманами, то раджу докладніше почитати про це тут. З 128 ГБ флеш-накопичувача користувачу доступно 108,96 ГБ. Хоча, якщо комусь цього обсягу здасться мало, то слот під microSD завжди виручить і не на шкоду другий SIM-карті.
Ну а до ОЗУ взагалі ніяких питань, утримує дуже багато додатків без перезапуску. Швидкість і плавність оболонки просто відмінні. В роботі смартфон швидкий, я не помітив взагалі ніяких мікрофрізов, які б додатки на ньому не запускав, так що в цьому плані він виразно хороший.
З іграми A9 справляється теж добре. Не всі важкі проекти можна запустити з максимальною графікою, але більшість — точно, і грати в них з комфортом реально. PUBG Mobile — на високих йде добре, але неідеально — грабельно, однак у важких сценах може просідати FPS. А ось якщо знизити настройки, то буде працювати плавно.
У WoT Blitz можна спокійно грати на максимальних налаштуваннях і отримувати 50-60 FPS. Ну а з більш простими аркадами, зрозуміло, у смартфона взагалі не виникає жодних проблем.
Камери Samsung Galaxy A9
Нарешті ми дісталися до головної особливості смартфона. Samsung Galaxy A9 став першим в світі смартфоном з чотирма модулями основної камери.
Для початку пройдемося по кожному з 4-х об’єктивів і з’ясуємо, за що вони відповідають. Першою йде ширококутна камера — 8 Мп, f/2.4, кут огляду 120°, ФВ 12 мм. За нею йде телефото-модуль — 10 Мп, f/2.4, він відповідає за дворазове збільшення. Наступним став головний сенсор — 24 Мп з діафрагмою f/1.7. Ну а замикає четвірку допоміжний модуль 5 Мп з діафрагмою f/2.2, який аналізує глибину сцени і відповідає за роботу режиму зйомки з розмиванням фону Live Focus. Всі модулі без оптичної стабілізації.
Головна камера робить знімки з середньою деталізацією — я цьому здивувався, адже від Samsung в цьому сегменті подібного чекаєш найменше. Баланс білого в автоматичному режимі дуже непередбачуваний, через що і загальну колірну передачу оцінити складно. Фотографію, навіть здавалося б при ідеальних для зйомки умовах, веде в абсолютно неприродні кольори — то занадто холодний, то навпаки. Але автофокус спрацьовує швидко. Загалом, цей модуль знімає… незрозуміло. Особисто мене взагалі не вразили знімки. Мені хочеться вірити, і швидше за все так і є, що це проблема сирої прошивки тестового зразка.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Відео на основну камеру смартфон знімає з максимальною роздільною здатністю UHD (3840×2160), але без електронної стабілізації. Остання є при зйомці в Full HD. Виходить непогано, але не більше.
Ширококутова камера має параметри простіше і результат отже — теж. Якість знімків непогана при хорошому освітленні, але в приміщенні, наприклад, іноді помиляється баланс білого. А ось на вулиці працює відмінно — автоматика відпрацьовує набагато краще, ніж на основному модулі. “Ширик” йде без автофокусу, так що краще всього знімати їм виходить архітектуру або пейзажі. Втім, для цих цілей він і створений. Відео вміє записувати теж в UHD (3840×2160), але знову без електронної стабілізації. А ось в Full HD вона вже є. За якістю нічого особливого — поступається основній.
Коли мова заходить про телеоб’єктив, тут знову-таки варто згадати про раннє ПЗ тестового зразка смартфона. Адже якщо просто в додатку перемкнутись на телевик, то це нічого не дасть — просто наближається картинка з основної камери. Для роботи телемодуля після перемикання потрібно ще трохи вручну наближати зображення жестом pinch-to-zoom. Це перевірити легко — можна прикрити пальцем телефото-модуль і переконатись, коли він використовується, а коли ні.
Мені, знову ж таки, не вдалося остаточно перевірити, як знімає телевик, тому що навіть якщо виконати процедуру описану вище, фотографії зберігаються з якимись незрозумілими артефактами.
У теорії, якість кінцевого знімка має бути трохи краще, ніж якщо просто знімати основною камерою з цифровим наближенням. Автофокус у модуля є, але працює не дуже добре.
Ну а останній модуль… він, взагалі, дуже сумнівний. Мається на увазі — чи потрібен він тут взагалі? Як показує практика з фронтальною камерою, фон в режимі Live Focus розмиватися може і повністю софтверним чином. І різниці, яка виправдала б цю допоміжну камеру, — я не побачив. Модуль сам по собі працює — додаток камери повідомить, якщо його прикрити пальцем. Але кінцеві фото виходять поки що досить посередньо, а якщо викрутити повзунок регулювання ступеня розмиття на максимум, чого я не рекомендую робити, — виходить зовсім погано.
Перейдемо до фронтальної камері. Тут встановлено один сенсор з роздільною здатністю аж 24 Мп і діафрагмою f/2.0. Камера хороша, є купа покращувалок обличчя, згаданий Live Focus, селфімоджі і аналог панорами під назвою “широке селфі” — можна використовувати, якщо в кадрі багато людей і стандартним чином захопити їх всіх в кадрі не виходить.
Додаток камери Samsung Galaxy A9 отримав широку функціональність, режими можна перемикати свайпами в сторони по екрану зйомки. Є режим “Оптимізація кадру” — розпізнавання 19 сцен зйомки, за типом: їжа, портрети, квіти, тварини, пейзажі, зелень, дерева, небо і інші. З відеозйомки є надуповільнена (начебто 960 к/с, але точної інформації поки немає), звичайна уповільнена і гіперлапси. Є ручний режим, але зйомку в RAW-форматі він не підтримує.
Тобто в підсумку виходить, що робити хоч якісь висновки за ключовою фішкою апарату ще рано на даному етапі і потрібно чекати, коли на ринок надійде фінальний зразок ПО. Прикро…
Способи розблокування
Сканер на спинці смартфона працює добре — до нього ніяких претензій немає. Швидкість сканування відбитку і подальше розблокування відбуваються швидко і точно.
Крім стандартної функціональності, дактилоскопічним датчиком можна відкривати або приховувати панель сповіщень.
Також смартфон отримав розблокування розпізнаванням обличчя. Цей метод має два режими роботи: звичайний і прискорений. Різниця між ними ясна з назв. При прискореному швидкість розблокування вище, але в цей же час такий метод менш безпечний. Працює дана функція добре при достатньому освітленні.
Також можна включити опцію розпізнавання при включенні — тобто смартфон відразу буде сканувати обличчя. Або залишити стандартний свайп вгору на екрані блокування, при якому процес сканування відбуватиметься вже після свайпа.
Автономність
Тривалість роботи Samsung Galaxy A9 від одного заряду забезпечує незнімний акумулятор ємністю 3800 мАг, що, погодьтеся, дуже непогано. Працює смартфон добу при активній експлуатації з включеним Always On Display, показуючи при цьому 6-6,5 годин активності екрану.
Але в який раз мушу зазначити, що на моєму тестовому зразку пристрою в фоні працює програма стеження, яка постійно використовує GPS. Внаслідок цього, наведений приклад вище не можна назвати дійсним на всі 100% і комерційний зразок A9 буде жити трохи довше. Хоча навіть в такій ситуації я не можу сказати, що автономність смартфона слабка.
З більш помірним навантаженням, думаю, пристрій зможе протриматись 1,5 або навіть 2 дні без підзарядки.
І про зарядку. На сайті виробника заявлено про підтримку швидкої зарядки, але комплектної у мене на руках не виявилося, тому дане твердження я перевіряв стороннім ЗУ з підтримкою Qualcomm Quick Charge 3.0:
- 00:00 – 10%
- 00:30 – 37%
- 01:00 – 64%
- 01:30 – 87%
- 01:55 – 100%
Звук і комунікації
Звук розмовного динаміка відмінний: гучний і чистий. Свою функцію він виконує — співрозмовника чути добре.
Основний динамік гучний, частоти надмірно не перевантажені, але на самій максимальній гучності звук здався мені злегка глухим. Не критично, насправді. Нормальне звучання, якого вистачить для будь-яких завдань.
Звук в навушниках хороший і додати особливо до цього нічого. Звичайно ж, в настройках його можна покрутити і домогтися того результату, який вам доведеться по слуху. Для цього в ПО передбачені управління ефектами Dolby Atmos, еквалайзер і трохи інших функцій.
До комунікаційних можливостей Samsung Galaxy A9 немає ніяких питань, причому як до їхньої роботи, так і до наявності бездротових модулів. Мобільна мережа миттєво знаходиться, обривів або неполадок не помічено. GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO) працює як треба. Модуль Wi-Fi 802.11 a /b/g/n/ac підтримує мережі 5 ГГц і відмінно себе показує. До модулю Bluetooth сучасної актуальної версії 5.0 — ніяких зауважень.
І звичайно ж, затребуваний нині багатьма покупцями модуль NFC для здійснення безконтактних платежів або швидкого сполучення в один дотик з підтримують технологію пристроями — тут є і працює як належить.
Прошивка і ПЗ
Samsung Galaxy A9 працює під управлінням ОС Android 8.0, поверх якої встановлена фірмова оболонка виробника — Samsung Experience 9.0.
В цілому, оболонка цілком звична і про неї ми розповідали вже багато разів. Передбачено власний магазин з темами, можна змінити вигляд головного екрана — з іконками на робочих столах, або з окремим меню додатків, змінюється сітка головного екрану і меню додатків. Можна клонувати окремі програми для використання декількох акаунтів — але на даному етапі підтримується тільки додаток Facebook. Непотрібні програми з меню додатків можна заховати, а розташування кнопок навігаційної панелі поміняти місцями.
Але останні також можна повністю приховати, або залишити лише невеликі напівпрозорі маркери — таке своєрідне управління жестами. Трохи недопрацьоване, правда: на робочому столі під доком з іконками програм просто порожнеча і в камері теж таке спостерігається. Але більшість програм, відображені правильно — на весь екран.
Також є функція смарт-режим — екран не буде гаснути, поки ви на нього дивитесь. Крім цього завезли режим роботи однією рукою і ряд жестів.
Висновки
Samsung Galaxy A9 — дуже цікавий смартфон. У ньому чітко простежується оновлена філософія компанії: нові фішки тепер будуть з’являтися в середнячків в першу чергу, а не як раніше, коли першими в цьому плані були флагмани, а смартфони середнього і бюджетного сегментів отримували їх набагато пізніше (або взагалі не отримували). І в кінцевому підсумку — від цього виграє споживач.
Головна особливість пристрою — чотири камери. Моя думка — це вірний напрямок. Знову ж, у користувача є широкий вибір режимів зйомки і він ні в чому не обмежений. І ось ця багатокамерна штука тільки починає розвиватися і особисто я чекаю того етапу, на якому всі матриці будуть однакові, просто з різною фокусною відстанню, щоб взагалі не було розкиду в якості знімків. Але це вже зовсім інша історія. Якщо повернутись до A9 — знову ж, рано робити висновки і потрібно дивитися, що буде на фінальному етапі виведення смартфона в продаж.
У загальному і цілому, Samsung Galaxy A9 вийшов непоганим: класний дизайн і дуже якісна збірка — в руці пристрій відчувається як флагман. Екран теж тут відмінний, продуктивності вистачить під будь-які потреби, ну і не забуваємо про добротні, в якійсь мірі навіть топові, обсяги оперативної та постійної пам’яті. Смартфон наблизився до флагманів за багатьма параметрами, ну і відповідно вартість теж зросла. А ось наскільки це виправдано і чи знайде пристрій свого покупця — скоро дізнаємося.
Ціни і передзамовлення в магазинах
Україна
Наше опитування
Завантажується ...