Збройні сили України закликають не публікувати фото і відео позицій наших військових, а також не писати, де було чути вибухи. Проте дехто продовжує викладати цю інформацію в соцмережах, наводячи аргумент, що російська розвідка не дивиться Telegram, TikTok, Facebook та Twitter.
Що таке Open Source INTelligence
Олександр Куц вирішив знайти відповідь на це питання, та поставив його своєму другові, який працює з технологіями зв’язку. Відповідь була однозначна: «Розвідка дивиться соцмережі». Ці методики описані в OSINT (Open Source INTelligence) і зараз широко використовуються.
Щоб зрозуміти глобальність наслідків, вистачить 15 хвилин почитати про технології, які там застосовуються. Всю інформацію про ураження, точки, переміщенням можна знайти за кілька хвилин, якщо вони є у відкритому доступі.
Приклади софту та як це працює
Ось приклад софту для схожих задач. Про це вже писав журнал TIME, але також питання розглядалося і в розрізі верифікації інформації та боротьби з фейками (багато з нижченаведених платформ часто використовуються саме для такого аналізу).
Читайте також:
- Зброя української перемоги: ПЗРК FIM-92 Stinger
- Зброя української перемоги: ПТРК Стугна-П – танкам орків буде
Дані по Україні є в системі Echosec. Наприклад, оновлення статусу відбувається постійно. Тут можна знайти інформацію щодо їжі та боєприпасів у різних містах, якщо про це писали на новинному сайті чи у соцмережах.
Echosec час від часу публікує про це у своєму твіттері.
Наступний скріншот ілюструє, що всього за 2 кліки можна знайти інформацію щодо поточної ситуації в Харкові на основі Twitter, VK та YouTube у визначеній локації з розстановкою міток, звідки надійшла інформація.
При використанні софту Maltego вас можна проаналізувати і намалювати мапу взаємодій з форумів, соцмереж, друзів, телефонних номерів, місця проживання.
Приклад: У 2017 році ви написали у Твіттері що переїхали на вул. Верхній Вал, а в 2022 році – що бачили з вікна ракету. Після цього ви вже потрапили в базу. Система пов’язує ці два факти й виходить, що на вулицю Верхній Вал прилетіла ракета.
Взагалі необов’язково, щоб ваші сторіз дивилась жива z-людина і скидала дані в Telegram-бот. Це буде автоматизований бот, який за секунду збере інфу з сотень акаунтів певної локації і передасть в OSINT-систему для фінального аналізу. Тексти аналізуються за ключовим словам та потраплять у вибірку. В скрінах є приклад з 2014 року з даних розслідування збиття малазійського літака МН17.
То що робити?
Краще взагалі не писати нічого конкретного про бойові дії, не викладати актуальні фото/відео (уже наголошувалось, що багато журналістів публікують дані з відставанням на один день). В спільних чатах потрібно ділитися подібною інформацією тільки якщо чат закритий і в ньому немає підозрілих осіб чи ботів. Підтримуйте інформаційну гігієну, адже «базіка – знахідка для шпигуна».
P.S. Якщо дуже хочеться заглибитись у тему, то можна ознайомитись із посібником НАТО з розвідки на основі відкритих джерел. Дякуємо @alexrewrew за наданий матеріал.
Як маєте час, натхнення, ресурс та хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: