Збройні сили України закликають не публікувати фото і відео позицій наших військових, а також не писати, де було чути вибухи. Проте дехто продовжує викладати цю інформацію в соцмережах, наводячи аргумент, що російська розвідка не дивиться Telegram, TikTok, Facebook та Twitter.
Олександр Куц вирішив знайти відповідь на це питання, та поставив його своєму другові, який працює з технологіями зв’язку. Відповідь була однозначна: «Розвідка дивиться соцмережі». Ці методики описані в OSINT (Open Source INTelligence) і зараз широко використовуються.
Щоб зрозуміти глобальність наслідків, вистачить 15 хвилин почитати про технології, які там застосовуються. Всю інформацію про ураження, точки, переміщенням можна знайти за кілька хвилин, якщо вони є у відкритому доступі.
Ось приклад софту для схожих задач. Про це вже писав журнал TIME, але також питання розглядалося і в розрізі верифікації інформації та боротьби з фейками (багато з нижченаведених платформ часто використовуються саме для такого аналізу).
Читайте також:
Дані по Україні є в системі Echosec. Наприклад, оновлення статусу відбувається постійно. Тут можна знайти інформацію щодо їжі та боєприпасів у різних містах, якщо про це писали на новинному сайті чи у соцмережах.
Echosec час від часу публікує про це у своєму твіттері.
Наступний скріншот ілюструє, що всього за 2 кліки можна знайти інформацію щодо поточної ситуації в Харкові на основі Twitter, VK та YouTube у визначеній локації з розстановкою міток, звідки надійшла інформація.
При використанні софту Maltego вас можна проаналізувати і намалювати мапу взаємодій з форумів, соцмереж, друзів, телефонних номерів, місця проживання.
Приклад: У 2017 році ви написали у Твіттері що переїхали на вул. Верхній Вал, а в 2022 році – що бачили з вікна ракету. Після цього ви вже потрапили в базу. Система пов’язує ці два факти й виходить, що на вулицю Верхній Вал прилетіла ракета.
Взагалі необов’язково, щоб ваші сторіз дивилась жива z-людина і скидала дані в Telegram-бот. Це буде автоматизований бот, який за секунду збере інфу з сотень акаунтів певної локації і передасть в OSINT-систему для фінального аналізу. Тексти аналізуються за ключовим словам та потраплять у вибірку. В скрінах є приклад з 2014 року з даних розслідування збиття малазійського літака МН17.
Краще взагалі не писати нічого конкретного про бойові дії, не викладати актуальні фото/відео (уже наголошувалось, що багато журналістів публікують дані з відставанням на один день). В спільних чатах потрібно ділитися подібною інформацією тільки якщо чат закритий і в ньому немає підозрілих осіб чи ботів. Підтримуйте інформаційну гігієну, адже «базіка – знахідка для шпигуна».
P.S. Якщо дуже хочеться заглибитись у тему, то можна ознайомитись із посібником НАТО з розвідки на основі відкритих джерел. Дякуємо @alexrewrew за наданий матеріал.
Як маєте час, натхнення, ресурс та хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також:
Leave a Reply