UPD. опублікована друга частина! Перехід з Android на iPhone – Apple Watch і AirPods – чи такою хорошою є екосистема?
Я вже більше 12 років працюю журналістом у сфері IT, досвід використання пристроїв і їх тестування великий. Були часи, коли міняла телефони раз на 2-3 місяці. Коли світ завоювали смартфони, використовувала по черзі різні операційні системи. Навіть Windows Phone деякий час користувалася. Та звісно ж, Android і iOS.
Перший iPhone я купила через півроку після його виходу. Звичайно, це була революція, інші смартфони бачити не хотілося. У 2010 році спробувала придбати один з перших Android-смартфонів від Samsung – Spica – і за підсумком написала розгромний пост «Що не так з Android», пізніше перейменований в «Що не так з Android 1.6 і Samsung Spica» через нападки. Зокрема, за цей текст один мобільний аналітик з Росії розкатав мене катком. І стверджував, що я необ’єктивна і крім айфонів нічого не сприймаю. Уже тоді, мабуть, симпатизував Samsung.
Я користувалася iPhone першого покоління, iPhone 3G, iPhone 4 і 4S. До 2012-2013 років Android виріс з «сирих» версій, з’явилися хороші флагмани зі зручними оболонками. Зокрема, HTC, якщо хтось їх ще пам’ятає. Я стрибала з платформи на платформу раз на півроку-рік. Користувалася моделями від HTC, Samsung, Sony, iPhone 5S і 6S. Перехід з одної ОС на іншу мене не напружував.
У 2016 році я поміняла iPhone 6S на «істинний гуглофон» Nexus, який виявився глючним. Тоді я вирішила купити «всім флагманам флагман» – Samsung Galaxy S7. S7 змінила на S8, свого часу він став хітом з його «нескінченним» екраном. S8 – на S9. Все подобалося – екрани, продуктивність, камери, оболонка. Айфони до виходу моделі X були сумними і з величезними рамками. Хотілося за давньою звичкою перейти на iOS і подивитися, як там, але було шкода віддавати величезні гроші за смартфон.
Мені часто говорили, мовляв, зате айфони повільно втрачають у ціні і затребувані на вторинному ринку. Це так, якщо купувати смартфон відразу після анонса за рекомендованою виробником ціною. Але вже за 2-3 місяці можна знайти помітно дешевше. Особливо, якщо не купувати у великих торгових мережах. Пару раз я купувала нові пристрої за низькими цінами у людей, які отримали їх при продовженні контракту у оператора (живу в Європі) і вирішили продати.
Повернемося до Cамсунгів. S9 я змінила на S10+. S20 не вражав, так що його я пропустила. І напередодні виходу S21 вирішила замовити… iPhone. Через 5 років з Android (мені все подобалося) захотілося експериментів.
Знайшла за зниженою ціною в аутлеті – вітринний варіант. Щоб спробувати протягом двох тижнів і повернути. Ну, а якщо дуже сподобається, то залишити.
Модель – 11 Pro Max. Хотілося 12-й, але їх в аутлетах ще немає. А купувати новий для тесту і трястися над ним – не варіант. Та й вартість новинки була занадто високою. Навіть через півроку після виходу – ажіотаж, дефіцит, і вживані моделі лише трохи дешевше нових.
Користувацький досвід не повинен був разюче відрізнятися. 11 Pro і 12 Pro мають схожий дизайн, екрани, систему камер і так далі. Ну а минуле покоління процесора – не таке вже й старе.
Забавний момент, який вартий окремої глави в цій розповіді: як мене зустріли любителі айфонів в соцмережах. На повідомлення «протестую і поверну» мені кілька десятків людей відповіли «Не повернеш!». Деякі додавали, що я нарешті почала користуватися тим, чим і було потрібно, «купила нормальний телефон». Додавали, що айфон – це еталонний телефон і вінець творіння, а андроїди – глючне щось. Доводи, про те, що я 5 років цим «глючним» по своїй волі користувалася і мені подобалося, ніхто не сприймав.
Що ж, я чекала на диво. Що мене наверне на «еталонний телефон світу» і ніякі інші я бачити не захочу. Що вийшло – читайте.
Перше враження – гарний солідний девайс.
І великий. Коли замовляла, то думала, що великий екран краще. Але реальність мене розчарувала. 11 Pro Max не просто дуже великий, а ще й дуже важкий.
Також цікаво:
Мій S10+ не був маленьким смартфоном і оснащувався екраном 6,4 дюйма. А ось 11 Pro Max при 6,5 дюймах (різниця мізерна) помітно ширший, ніж S10+, трохи товще і на 51 грам (п’ятдесят один!) важче. Це помітно у повсякденному використанні. Велика ширина робить майже неможливим використання смартфона однією рукою. А маса – у мене рука починала від нього боліти!
А ще сподобався дисплей. Багато кричать про «ШІМ» (мерехтіння) на Самсунг, але я його якось не помічала. А ось після айфона, здається, почала помічати. У Apple теж AMOLED, але приємніше відтінки, передача кольору, відмінна адаптація під умови освітлення (TrueTone).
Айфона у мене не було 5 років, так що і в айклауд не знайшлося актуальних резервних копій. В процесі налаштування система запропонувала перенести дані з Android-смартфона через утиліту «Перенесення на iOS». Вирішила спробувати. В результаті перенеслися контакти, календарі, закладки браузера, історія повідомлень, фото. А потім додаток на айфоні мило запропонував утилізувати мій S10.
Що ще порадувало – перенеслися встановлені на Android-смартфоні застосунки. Зручна дрібниця.
Потім треба було всюди залогінитися і розставити все по робочому столу. Не буду це виділяти в окремий мінус, але в андроїд я ставила іконки на робочому столі там, де мені хотілося! У Apple тільки один за одним, а то – бач чого, іконки ставити де завгодно хочуть, нехай не забувають, хто тут головний!
Прискіпуватися я буду багато, так що давайте почнемо з хорошого! Мабуть, писати такі очевидні речі не обов’язково, але система ідеально адаптована під залізо, дуже спритна і плавна. Про відмінний екран вже писала. Хороший дизайн, збірка.
Перший досвід з Face ID теж сподобався. І справді, працює ідеально чітко в будь-яких умовах, хоч і у повній темряві. Андроїди теж підтримують розпізнавання по обличчю, навіть найдешевші, але у Apple інший рівень камер (для цього й «брову» до сих пір тримають) і алгоритмів. По суті Face ID працює так, що цього в більшості випадків не помічаєш. Підносиш телефон до обличчя, і він вже розблокований. Ніякі пальці нікуди прикладати не треба.
Читайте також:
Після 5 років моєї «відсутності» iOS помітно змінилася. Стало зручніше в дрібницях – віджети, App Library, система обліку екранного часу (в Android теж є, але в iOS реалізація краще). Дизайн традиційно стильний і вилизаний до останнього пікселя. Однак, не хочу сказати, що Android-флагмани, якими я користувалася, були гіршими. Андроїд-смартфонів багато, я завжди вибирала найкращі, претензій у мене не було.
І ще одне – мені дуже подобається «хаптична» (дотикова) віддача айфона. Мова про вібрації, які супроводжують різні дії – і в системі, і в додатках, а особливо в іграх. Звичайно, в Android-смартфонах теж є вібрація (я завжди відключала), але в iPhone вона реалізована з душею і увагою до дрібниць, віддача дійсно приємна, не напружує.
Намагаючись звикнути до iOS, вела конспекти, буду розповідати по пунктам.
Найголовніший для мене недолік. Якщо ви з телефону тільки інтернет читаєте і пару раз на день ставите смайлики в фейсбуці, я можу зрозуміти, що вас все влаштовує. А я журналіст, працюю з текстами, багато спілкуюся в мережі з колегами і партнерами, постійно щось пишу, далеко не завжди сиджу вдома, дивлячись у ноутбук. А ще дуже активна в соцмережах. І мені важливо, щоб процес роботи з текстом був зручним.
Штатна клавіатура айфона відверто слабка. Незручне перемикання мов (у випадку з Pro Max однією рукою до цієї іконки дотягнутися неможливо), корисні символи, на зразок коми, заховані за додатковими кнопками, низька якість автоматичного виправлення. Мовчу вже про підказки, вони більш-менш працюють хіба що для англійської. Зазначу також необхідність тримати смайлики у вигляді окремої клавіатури! Якщо відключити клавіатуру зі смайликами, то кнопка виклику смайликів пропаде і на інших клавіатурах. Apple-way, що тут скажеш.
Я живу в Польщі, активно використовую польську і російську. І нерідко ще англійську, тобто мені потрібні три розкладки. Зі смайликами доводиться тримати 4! Незручно між цим «табором» перемикатися. Крім того, постійно плутаюся, тому що польська та англійська розкладка зовні виглядають ідентично.
У сторонніх клавіатурах це питання вирішене витончено – якщо дві мови використовують латиницю, то для них одна розкладка. Клавіатура визначає, яка мова використовується, на основі цього – виправлення і підказки. Це не диво, і в багатьох клавіатурах типу SwiftKey або Gboard (базова клавіатура від Google) використовується вже впродовж кількох років. І працює ідеально. Мені писали, що в Apple подібна опція доступна лише для деяких пар мов, типу англійська/німецька, але це поки що, швидше, тестова опція.
Якщо у російській мові завершення слів і автокоррекция ще хоч якось працюють (хоча у порівнянні з вищезгаданими клавіатурами – дуже слабо), то для польської мови реалізація огидна. Польська – моя нерідна мова, тому зручно, коли розумна клавіатура пропонує варіанти наступних слів. У штатній айфонівскій клавіатурі такого немає. Не тільки прогнозу слів, але й закінчення тих, які набираються. Є тільки виправлення помилок, та й ця функція працює дуже погано, часто не виправляє там, де треба.
Запам’ятовує штатна клавіатура теж погано. Нерідко я пишу одні і ті ж словосполучення у різних місцях. Хороші клавіатури відразу ж запам’ятовують набрані поєднання, і підставляють такі слова. Це прискорює друк у рази. У Apple такого немає. Якщо штатна клавіатура чогось і навчається, то страшенно повільно.
Є місця, де підказок клавіатури немає. Це можуть бути поля для введення якихось даних. Ніколи я так часто не вводила свій номер телефону або email, як з айфона! Розумні клавіатури при наборі першої цифри мого номера, або букви email’а вже підказували.
Для автентичності експерименту я змусила себе використовувати штатну клавіатуру протягом двох тижнів, але це була мука. Звичайно, з її допомогою можна набирати текст, але це забирає більше часу. І звичка тут ні до чого, клавіатура об’єктивно погано реалізована для мов, відмінних від англійської.
Скажете, для айфона ж є сторонні розумні клавіатури! Є, не сперечаюся. Встановила SwiftKey, якою на Android користувалася 10 років. Але на iOS вона має обмеження (пов’язані з доступною пам’яттю), тому не можна включити три мови одночасно.
Зате в SwiftKey зручна розкладка, кращі (на мій погляд) підказки, автозавершення і автовиправлення. А ще є фішка із серії «дрібниця, а приємно». Якщо я копіюю шматок тексту, то клавіатура підставляє його, щоб я могла вставити одним тапом. Ну, адже я копіюю не просто так, а щоб десь вставити! Дуже економить час.
Слідом я спробувала Gboard. Теж розумна і вчиться відмінно. І – найпрекрасніше – можна включити три розкладки, причому англійська та польська універсальні. На мій погляд, Gboard – найкращий варіант для тих, хто багато пише, і кому потрібна хороша клавіатура, а не набір букв на екрані. Хоча і вона не ідеальна.
Інша справа – реалізація сторонніх клавіатур у Apple обмежена, тому що компанія дбає про захист даних користувачів. Так що, є чимало полів введення, в яких система перемикає на штатну клавіатуру.
Читайте також:
Плюс штатної клавіатури – по довгому натисканню на пробіл вона стає свого роду тачпадом, дозволяє переміщати курсор по тексту. Аналог цієї функції є в Gboard, але реалізовано менш зручно. А ось в SwifKey такого немає, за що їй другий мінус.
В Samsung є вбудований буфер обміну. Він пам’ятає останні кілька пунктів, які я скопіювала. Користувалася постійно. Якщо в якихось оболонках буфер обміну не реалізований, допоможе сторонній застосунок. Але не в Apple, звичайно, безпека перш за все. Без цієї функції мені дуже незручно.
З тих пір, як в Android з’явилися жести, я користувалася тільки ними. Повернення «назад» в меню і застосунках, перемикання між програмами, вихід на робочий стіл – швидко і зручно. В iOS ті ж жести, але в Андроїд виявилася краща реалізація повернення «назад». Там це скрізь і завжди жест пальцем вліво або вправо. Але я завжди використовувала вліво, це зручно, якщо тримаєш телефон у правій руці.
У айфоні мене спочатку обурило те, що жест треба зробити зліва-направо! Тобто треба тягнути палець до дальньої сторони екрану. А з огляду на те, який великий і широкий 11 Pro Max, це було мукою.
Коли я пообурюватися на цю тему в соцмережах, деякі власники айфонів здивувалися: «Який жест назад?». Тобто вони тикали кнопочки в меню. Які нерідко не тільки зліва, але ще й у верхньому кутку, тобто на такому девайсі як 11 Pro Max, туди не дотягнутися, не взявши телефон двома руками. Звичайно, є мікро-айфони на кшталт 5S, SE, 12 mini і так далі, але не всі ними користуються.
Втім, як незабаром з’ясувалося, жест «назад» це скоріше умовність. Десь він є і працює навіть з середини дисплея (тобто тягнутися не треба). Десь працює тільки з лівого краю. Десь його немає в принципі, залежить від програми і від конкретного місця в системі. Частина вікон, меню і так далі закриваються не жестом «назад», а змахуванням вниз. А десь (наприклад, в Instagram) і це не працює і треба тягнутися до далеких кнопок.
Розумію, що це справа звички, але краще, коли все уніфіковано. В Android жест повернення працює скрізь і завжди. Навіть, якщо ви фотки в галереї перемотуєте. І помилкових спрацьовувань при цьому немає.
В Android я звикла до того, що фото в галереї виділяються довгим тапом і далі або жест для виділення декількох по порядку, або окремі тапи на потрібних картинках. Те ж і в застосунках. В айфоні ж треба відшукати кнопочку «Змінити» (вони ще й в різних застосунках бувають у різних місцях), ткнути її, а потім виділяти файли.
Та ж історія у штатній галереї. Деякі застосунки створюють свої папки, де зберігають зображення. Я не люблю сміття і час від часу такі папки видаляю. В андроїд це довгий тап і пункт «видалити». Але ж в айфоні де там! Спочатку треба клікнути на «всі альбоми», потім «змінити» – і вже тоді з’явиться заповітна кнопка для видалення альбому. Схожа тема в смсках: якщо хочеться видалити відразу кілька – спочатку «Змінити», потім «Вибрати» і потім тільки вибір для видалення.
І навіть бездротові навушники (не AirPods) підключаються трьома зайвими тапами, в Android швидше. Так, можна купити AirPods і все стане простіше і з анімацією, але цього у мене в планах немає.
У нас з чоловіком ноутбуки з зарядкою USB-C, так що у кожній кімнаті сумісний кабель є. Apple перейшла на USB-C у макбуках і iPad’ах високого цінового рівня, а ось в айфонах тримається Lightning. Турботи про зручність користувача не спостерігаю.
Тут перерахую те, що серйозними мінусами не вважаю. До цього звикаєш.
Вище писала про деякі речі, які не назвеш простими і інтуїтивними. Тому що я 5 років айфона в руках не тримала, багато було новим. Довелося навіть гуглити начебто такі прості речі, як вимкнути айфон, як перейти в ПК-режим в браузері (Safari взагалі не зразок зручності по розташуванню елементів).
Якось захотілося замазати пару рядків на скріншоті. У самсунгівскій галереї це вбудована опція. В iOS запустила редактор фото, побачила у нижньому рядку тільки поворот і обрізання, пішла шукати сторонній софт. Вже потім мені аж відео записали, щоб показати, де потрібна функція сховалася. Ні за що б не помітила цю дрібну кнопку у верхньому кутку!
Час від часу мені потрібно швидко зібрати 2-3 фото в колаж. У самсунгі треба тільки виділити ці знімки і ткнути на пункт «колаж» в меню. В айфоні без сторонніх додатків нікуди. А вони (на iOS же всі страшенно платоспроможні) або просять гроші, або ліплять у кут яскравий водяний знак.
Читайте також:
Серед недоліків iOS мені траплялися згадки про урізану багатозадачність. Критичним це було багато років тому, а зараз, на мій погляд, все на рівні. І при цьому зроблено так, що ні одна програма випадково не зжере ресурси у фоні. Нюанси все ж є. Наприклад, якщо відправляти великий файл у Telegram, треба чекати, поки він відправиться – у фоні задача скинеться. Те ж саме з деякими хмарними сервісами.
Втім, як мені розповів знайомий розробник, проблема не в системі, а у творцях ПЗ, які щось не адаптували.
В андроїді є зручна «шторка» повідомлень, достатньо трохи потягнути її вниз, щоб побачити, про що вас повідомляють програми. А також побачити дату, наприклад. В iOS – не шторка, а ширма якась. Щоб побачити повідомлення або дату, її треба витягнути до самого низу.
Ще одне – кожен раз при отриманні повідомлення айфон включає екран! Цей ліхтарик мене відволікає. Порилася в налаштуваннях – не знайшла можливості це відключити. Гуглення теж не допомогло. Запитала знайомого айфонолюба, він відповів – «А навіщо?». Класичне «Вам це просто не треба»! У андроїді мільярд функцій і непотрібних налаштувань, а великий айфон нічим не перевантажений. Ок.
До речі, як змахнути всі повідомлення, розібралася далеко не відразу, знову гуглити довелося. В Android є кнопка clear багато років на одному місці, в iOS треба додуматися до довгого утримання хрестика.
Вище вже писала про те, що розпізнавання обличчя реалізовано відмінно. Але за відсутності датчика відбитків (який, як доводять Android-смартфони, можна вбудувати в екран, і працювати все буде ідеально) це не завжди зручно. Перші дні треба змиритися з тим, що впізнавати вас телефон буде не завжди. Але треба віддати йому належне – Face ID швидко вчиться.
Звичайно, є ситуації, де без пароля нікуди – в магазині потрібно носити маску, в ній телефон власника не впізнає при всьому бажанні. А сканеру відбитків плювати, хоч ви в масці, хоч в паранджі.
Ще буває так, що я хочу подивитися на екран лежачого поруч телефону мигцем. На Android-смартфоні просто прикладала палець до екрану. З айфоном треба зробити зайвий рух тіла і піднести телефон до лиця. З часом звикаєш. В ідеалі краще мати обидва способи розблокування і вибирати той, який зручніше.
На Android я взагалі нечасто розблоковувала смартфон пальцем, так як використовувала опцію «довірений пристрій». Коли на мені розумний годинник, або фітнес-браслет, телефон залишається розблокованим. Розумію, що це не дуже «сек’юрно», але готова платити невеликими ризиками за зручність. В айфоні такої опції немає, навіть якщо купити Apple Watch.
Я вже згадувала, чому Apple тримається за «брову» в екрані, тоді як у андроїдів давно акуратні вирізи для «фронталок», – заради просунутої системи камер для Face ID. В принципі, брова не напружує. Але вона «з’їдає» корисну площу екрану. У самсунгі у мене включався повноекранний режим у багатьох програмах і іграх, дірка в куточку нічим не заважала. У айфоні ж частина екрана поруч з бровою тільки для індикаторів заряду і часу.
Не критичний мінус, але буде добре, якщо системи камер рано чи пізно вдасться вмонтувати під екран.
Часом мені писали: ти ж користуєшся макбуком, як можеш при цьому не користуватися айфоном? Легко. За всі роки з гуглофонами незручностей не відчувала. І обзавівшись айфоном, теж не відчула невимовного щастя.
Що зручно? Загальний буфер обміну – копіюєш на макбуці, вставляєш на айфоні, і навпаки. Але, чесно, за місяць я це робила рази три-чотири.
Загальна історія/вкладки/закладки в браузері Safari – знову ж таки, може бути зручно, але я не користувалася. Зазвичай, якщо щось читаю на ноутбуці, то там і продовжую. Якщо на телефоні – то на телефоні.
Можливість приймати дзвінки на ноутбуці? От уже не знаю, я в принципі отримую дзвінки рідко, не бачу в цьому дикої необхідності.
AirDrop для швидкої передачі файлів – відмінна річ. Хоча на Android я якісь дрібниці перекидала собі через Telegram. І не сказати, що це повільно або незручно. При бажанні можна встановити софт і передавати на ноутбук по Wi-Fi.
Не кажу, що екосистема погана і нікому не потрібна, якщо що. Дуже хороша і відмінно реалізована, можливо, звикну і буду частіше користуватися. Але все ж особисто я жити без екосистеми можу, навіть маючи MacBook.
Трохи пофілософствую. Немає нічого ідеального й еталонного. Щось десь реалізовано краще, щось десь гірше. Скрізь є свої нюанси. Багато що залежить від звички. Люди часто говорять «це найкращий у світі, еталонний, ідеальний…» тому, що звикли. Навіть, якщо якісь речі реалізовані незручно, до них можна звикнути, і звичка буде доведена до автоматизму. Нічого поганого в цьому немає.
Також цікаво:
Ще буває так, що людина, яка стверджує про «кращий телефон світу», іншими телефонами толком не користувався. Це добре видно із заяв на кшталт «Андроїд треба тиждень налаштовувати, а у айфона все з коробки». Так, таке бувало, в 2009-2012 роках. Але вже давно є відточені оболонки, в яких все інтуїтивно зрозуміло, і все потрібне є з коробки. Тільки звикла до автоматизму людина не може і не хоче перелаштуватися на щось нове.
Незважаючи на передбачення «ти його не повернеш!» iPhone 11 Pro Max я відправила в аутлет. Такий великий і важкий девайс був для мене незручним.
Ну а потім я продала S10+ і Galaxy Watch і замовила iPhone 12 Pro. Якщо вже брати, то свіжу модель і в адекватному розмірі. Мене, звичайно ж, запитали, чому я стільки часу лаяла айфон, але в підсумку його купила? Причин кілька.
2. Досвід показав: незважаючи на нюанси, перейти реально.
3. Давно хочу спробувати Apple Watch, без айфона цього не зробити.
4. iPhone 12 Pro – красива і неймовірно спритна «залізяка» з відмінними камерами і прекрасним дисплеєм.
5. Відчувати себе власником еталонного телефону – БЕЗЦІННО! Жарт, якщо що.
І останнє: якщо я купила айфон, це не означає, що почала вважати його ідеальним. Ні. Мене все також напружує робота з текстом і частина описаних вище недоліків. Але я можу з ними миритися.
Хто дочитав до кінця – відмічайтеся в коментарях! А якщо хтось робив подібні переходи (неважливо, в який бік) – діліться враженнями. Ну, а якщо свербить доводити про «найкращий у світі телефон», раджу почитати розділ вище про ідеальні девайси. Дякую за увагу!
P.S. Опублікована друга частина! Перехід з Android на iPhone – Apple Watch і AirPods – чи такою хорошою є екосистема?
Читайте також:
View Comments
Я завжди користувався лише флагманськими Андроїдами, а останні 3-ри роки на OnePlus. Вперше взяв на пробу Айфон, і після тижня використання був шокований його незручністю. З радістю повернувся назад на Андроїд, миритись із купою обмежень iOS я не готовий
Як я вас розумію... Мені через декілька годин з редакціонним айфоном хочеться його об стіну грохнути :) Стримує тільки втрата купи грошей, хоча я взагалі не розумію за що тут люди платять...
Вітаю!
Цікава у Вас вийшла стаття з огляду на власні спостереження та досвід. Але від себе теж хочу додати декілька власних зауважень.
Якщо Ви багато працюєте з текстами, то, як на мене, кращої клавіатури, ніж на смартфонах марки BlackBerry нема. Були в мене і флагманські Samsung, і iPhone. Періодично їх купую (іноді так само на 2-3 місяці), але чомусь постійно повертаюсь до BlackBerry то з фізичною клавіатурою, то із сенсорною, то на власній BlackBerry OS 7 чи 10 (на сьогодні вже не актуальні) то на Андроїд. На разі користуюсь BlackBerry KeyOne, на якому й набираю цей текст "на одному подиху".
Жести, свайпи, автовиправлення, клавіатура гарно вчиться стилю набору тексту користувачем, підказки (система пропонує декілька слів з огляду на користувацький стиль і на обране слово не потрібно тицяти в верхній частині клавіатури, а на останній просто змахнути знизу вверх під обраним словом і воно з'явиться на екрані), мала літера змінюється на велику шляхом тривалішого натискання на клавішу (тому не потрібна кнопка зі стрілочою для зміни регістру, хоча вона теж присутня), набране слово (а далі й текст) можна видаляти шляхом проведення по клавіатурою з права на ліво і т. п. Все це в рази пришвидшує набір тексту, а від його коректного введення користувач отримує лише насолоду.
Хоча нових смартфонів ця компанія на разі не випускає, тому є один негативний нюанс - навіть на останніх моделях 2018 року Андроїд не оновлюється вище 8-ї версії. Та і раніше Андроїд оновлювався на BlackBerry набагато пізніше, ніж на інших смартфонах на Андроїд. Компанія це пояснювала політикою безпеки. Вони "допилювали" цю ОС під свої ґаджети, дотримуючись власних протоколів безпеки, тому з оновленнями Андроїд ніколи не поспішали. Зрештою, мені це не заважає, бо додатки оновлюються у будь-якому випадку. Та й Андроїд тут "чистий" без яскравої фірмової оболонки, як у Samsung. Але то на любителя. Ну і сам BlackBerry на особливого поціновувача, якому потрібен смартфон з відмінним прийомом сигналу, високою якістю голосового зв'язку, захистом даних і, звичайно, найкраще реалізованою роботою з текстами. Супер камера та ігри - це не про BlackBerry, в будь-якому випадку.
Якось так.
Айфон це для тих хто має купу грошей. За кожен додаток чи програму треба платити гроші, а на андроїд все бесплатно АПК файл скачав и все. Самі більш гірші ошибки в Айфонах це те що коли ти дивися фільм чи граєш в ігри і до тебе хтось дзвонять то все вилазить на весь екран, дальше немає підтримки дисплей 120гц., не має сканера отпечака пальця, сама най більш важливіша функція олвис он дисплей, підтримка 2-сім карт и карти пам'яті. Як для мене дизайн смартфонів Епил най нудніший ні один айфон мені не подобався за виглядом
я б все ж не стала називати перевагою можливість красти програми :)
Після одного знайомства з iphone, я зрозумів що це не моє, так як люблю налаштувати все під себе.... Мені підходить флагман xiaomi mi9, 10,11,a ще вважаю андроїд більш універсальним за ios.....
Я кожен раз коли стикаюся з пристроями на iOS, питаю власників - як (і навіщо) ви живете без кнопки Back?
Тю, я і на Android не використовую кнопки. І місце на екрані не займають. :) Керування жестами рулить!
Теж не люблю кнопки, вони огидні