Рано чи пізно настає момент, коли ми наважуємося поміняти наявний або придбати новий комп’ютер. Хтось знає точно, чого він хоче, і просто йде купувати. Є ті, хто в чомусь сумнівається і питає порад у друга, колеги чи шукає статті та огляди. А є й такі, хто самі не розуміють, чого ж вони хочуть. Найбільше для третіх, а також і для других буде корисною ця стаття, в якій ми розкажемо, чи варто купувати у 2021 році комп’ютер Mac на їх власному чіпі Apple M1, чи вибрати інший.
Зануримося трохи в історію Apple. Як казав Стів Джобс, «По-справжньому складно розробляти продукти для фокус-груп, тому що люди не знають, чого вони хочуть, поки їм це не показати» [BusinessWeek, May 25, 1998]. До сих пір цей принцип працює в Apple. Від нього можна сміливо відштовхуватися тим, хто не знає, чого він хоче, але до питання підходити все ж потрібно зважено.
Тепер перейдемо до питання вибору. Чому я вважаю, що маю право писати про це? У далекому 2010 році я став частіше потребувати мобільного пристрою для навчання, а не користуватися системним блоком з купою периферії. У той момент я підбирав ноутбук більше двох місяців. Вибір припав на Dell Inspiron N5110, в якому згодом апгрейдив SSD і додав ОЗП. А коли в 2017 році прийшов час його міняти, то вибрав MacBook Pro 15″ 2016 року, який ви могли бачити в якості фона в огляді iPhone SE 2020.
Зараз же користуюсь MacBook Pro 16″ 2019 року як особистим і HP Zbook 15 G6 в якості робочого інструмента. Крім цього, були в короткочасному або в довготривалому використанні і інші ноутбуки, від HP, Fujitsu, Lenovo і не тільки, але це вже інша історія. Свій перший MacBook теж вибирав більше двох місяців, але не у кожного є така можливість і розуміння в цих питаннях, щоб витрачати стільки часу для підбору потрібного комп’ютера. Так що, перейдемо до спрощеної схеми вибору, яку застосовую я, та й Apple в цьому плані дуже допомагає стосовно Mac на ARM-чіпах Apple Silicon.
Експертам в даній області можна пропустити цей розділ, нічого нового не дізнаєтеся, а ось пересічним користувачам буде дуже корисно і наочно. Варто відразу уточнити, що компанія Apple має великий досвід з платформою ARM для мобільних гаджетів, адже ще в далекому 1993 році почала працювати над AppleNewton, одним з перших кишенькових комп’ютерів, з чіпом ARM 610 RISC. До речі, компанія не просто використовувала ці чіпи, а й доклала руку до розвитку архітектури ARM. Що таке ARM і в чому його відмінність від архітектури x86 стосовно комп’ютерів Mac для нас, звичайних користувачів? Якщо не вдаватися в історію і нудні, хоча й важливі деталі, то в ARM-архітектурі одним з головних пунктів буде відчутна енергоефективність. А в x86-архітектурі – універсальне з точки зору адаптації ПЗ, тобто розробникам не потрібно витрачати багато часу на оновлення продуктів і сервісів під нові процесори, а нам потрібно менше на це чекати.
Якщо ж зовсім небагато заглибитися в деталі, то x86-процесори використовують складний набір інструкцій, який називається CISC – Complex Instruction Set Computing. Але вони не вимагають адаптації під кожен новий процесор (найчастіше). ARM-процесори в свою чергу навпаки використовують спрощений набір інструкцій – RISC (Reduced Instruction Set Computing). Ось для них і потрібно оновлювати код під кожен новий чіп. Але в зв’язці з Apple і ARM є свої нюанси. Чи не замислювалися ви, чому Android-пристрої так довго адаптують під нові ARM-чіпи, і чому Apple все робить дуже оперативно? Ось тут і криється перевага ARM-архітектури у зв’язці з Apple, адже яблучна компанія сама розробляє не тільки софт, а й залізо. Тобто, вони розробляють все разом, а не адаптують застосунки до чіпів від сторонніх виробників. Звичайно, це далеко не всі тонкощі і деталі, та й ці архітектури не такі далекі одна від одної, а місцями вже працюють в синергії, але це точно тема окремої статті (якщо вам цікаво дізнатися більш детально про відмінності між ARM і x86, то пишіть в коментарях).
Apple – боги маркетингу, вони вміють навести галасу так, як їм це вигідніше і цікавіше. Але вірити їм на 100% не варто. Найяскравіший тому приклад – нахабна брехня про довгоочікувані Mac mini в 2018 році, щодо яких сказали у презентації, що у них на борту не мобільний процесор Intel, а повноцінний десктопний. Насправді ж в цих Mac mini, та й у 2020 версіях з процесорами Intel, є позначення Core i3-8100B, Core i5-8500B і Core i7-8700B, які на сайті виробника відзначені, як мобільні (пункт «Вертикальний сегмент»). Ця передісторія до того, що всі заяви і порівняння щодо чіпів Apple M1 потрібно дуже уважно вивчати, а не вірити красивим і приголомшливим графікам.
Якщо звернемо увагу на позначки на зображенні зі статті від Apple, то прочитаємо наступну дуже розпливчасту фразу у виносці 1: “Тестування проводилося компанією Apple в жовтні 2020 року на контрольних зразках MacBook Pro 13 дюймів з чіпом Apple M1 і оперативною пам’яттю обсягом 16 ГБ. Під час тестування використовувався ряд стандартних тестів продуктивності. Використано варіанти конфігурації РС з відкритих джерел даних про продажі за останні 12 місяців. Тести проводилися з використанням конкретних комп’ютерних систем і відображають приблизну продуктивність MacBook Pro”. З цього посилання взагалі не зрозуміло, з чим порівнювали новий MacBook, в якому ПЗ, на яких задачах. Конкретних висновків, відповідно, таке твердження не дає, так що це варто сприймати лише як красиві маркетингові графіки, які не мають нічого спільного з життям.
А ще техноблогери дуже часто тестують їх похапцем, неналагодженими способами і на неоптимізованному ПЗ, що призводить до недостовірної інформації, яку звичайні користувачі сприймають за чисту монету. До речі, тести в різних бенчмарках теж не показник, адже в них є дуже багато тонкощів і нюансів. Якщо копнути трохи глибше, то найчастіше такі програми створюють ті чи інші навантаження на один потік, а не ядро (або навпаки) в разі процесорів Intel, а у чіпів Apple немає поділу ядер на потоки, тільки ядра. Так, сумарно кількість потоків може бути і більше, але сама суть висновків вже втрачається, особливо якщо враховувати ще й відмінності у техпроцесах з 5 нм у Apple і 14 нм у Intel. Вже мовчимо про архітектуру, так що не все так однозначно, потрібно більше розбиратися в деталях і тонкощах роботи, щоб судити коректно – що з них краще і для чого.
Якщо говорити грубо, то зараз користувачі MacBook і Mac mini на чіпах M1 є бета-тестерами пристроїв від компанії Apple, які ще й купили ці гаджети у компанії. Раніше, звичайно, компанія виділила Mac mini на чіпах A12Z Bionic після WWDC 2020 для деяких розробників, але між цією «роздачею» за $500 і стартом продажів новинок восени 2020 року пройшло близько півроку, чого недостатньо для повноцінної переробки і тим більше обкатки софта під нову архітектуру.
Що вже говорити про нові чіпи, якщо дуже багато користувачів комп’ютерів Mac незадоволені новою macOS. Ще починаючи з Mojave, яку випустили в 2018 році, всі почали лаяти перехід виключно на 64-х бітові застосунки і виключення 32-х бітних, тому що не всі розробники змогли оперативно переписати програми під нові стандарти, а деякі просто не стали цього робити. Якщо послухаєте подкаст RootCast 132 про M1 і MacOS 11 від колег, то почуєте від одного з них причину, чому він не оновлюється – через те, що не переписана під 64-х бітні ОС одна важлива утиліта.
Є велика частина користувачів, яка не оновлює свої пристрої до самої актуальної версії, тому що останніми роками найактуальніші ОС не відрізняються колишньою стабільністю і, тим більше, продуктивністю. Ще один приклад зав’язаний на закриття підтримки в тій же Mojave (MacOS 10.14) OpenGL (Open Graphics Library) на користь Metal. Якщо коротко, то багато подій, пов’язаних з графікою програми, працюють через бібліотеки OpenGL, а не через бібліотеки від Apple – Metal. А з версії macOS Mojave припинили нативну підтримку OpenGL і зробили її через віртуалізацію в Metal. Як підсумок, комп’ютер замість відтворення інтерфейсів безпосередньо, робить це через ще один прошарок, що природно примушує його «попітніти» або навіть гальмувати. Так, власні напрацювання Apple у вигляді того ж Metal хороші, якщо робити застосунки саме під них, але не у кожної компанії є можливості це реалізувати, особливо в стислі терміни. Це безумовно варто враховувати при виборі.
Звичайно, оптимісти скажуть, що це добре, Apple так штовхає всіх у бік прогресу, але сприймати і використовувати такі зміни потрібно зважено. Я ж, наприклад, на MacBook Pro 15″ 2016 року з моменту покупки використовував Sierra (MacOS 10.12), а з моменту релізу і аж до його продажу використовував High Sierra (MacOS 10.13), тому що вона відмінно працювала з потрібними мені програмами і була відносно стабільною. На новорічні свята в рік релізу переходив і на Mojave (MacOS 10.14), але мій «професійний» ноутбук відчутно тупив від такого, і через місяць мук я відкотився назад до попередньої версії. Зараз же на MacBook Pro 16″ 2019 року вже немає особливого вибору, та й сфера задач змінилася, так що усвідомлено використовую найновішу Big Sur (MacOS 11).
Дана історія дуже важлива, тому що досить часто користувачі ведуться на маркетингові виверти і оновлюють системи при першій же можливості, а Apple робить усе можливе, щоб якомога настирливіше про це нагадувати, і не особливо то й давати змогу відмовитися від оновлення. Як підсумок, недосвідчені користувачі стають жертвами маркетингу Apple (не треба так).
Найцікавіша і вирішальна частина в питанні, чи варто вибирати Mac на новому чіпі – це вивчення програм, що підтримують нову платформу. Саме в даному контексті видно, що щасливчики з новими MacBook Air, MacBook Pro 13″ і Mac mini з чіпами M1 – найчастіше бета-тестери. Звичайно, не все так страшно, але підходити до цього питання варто з максимальною відповідальністю. Для прикладу – колега недавно написала статтю про особистий досвід переходу на MacBook Pro з процесором Apple Silicon M1. Їй він підходить, адже робота журналістів часто включає в себе роботу з текстом, зображеннями та ще зрідка з відео. Ну і куди ж без взаємодії з браузером або навіть браузерами. Для таких задач нові маки практично ідеально підходять.
Теж цікаво:
Ще мій друг при переході на MacBook Air 2020 на M1 написав наступний відгук в той же день, коли його забрав: «Неймовірна магія – відкрив кришку і працюй, мене вже вразила». Насправді замість «неймовірна» було інше слово, але радісні нецензурні вирази тут писати не можу. З ним і іншими друзями-маководами визначили ідеальний набір: iMac 27″/21,5″ в якості домашнього стаціонарного рішення і MacBook Air/Pro 13″ (колись це був MacBook 12″) для використання в якості портативного рішення в будь-якому місці. Ось у цього друга є вдома iMac, а MacBook Air M1 у нього як другий, мобільний пристрій. Тому він його і придбав, не боячись такого експерименту. Нижче параметри його пристрою, який потужніше і відчутно дорожче базового, що теж варто враховувати у підборі потрібного рішення.
А є ж ряд людей, робота яких зав’язана на ті програмні продукти, які працюють або через віртуалізацію в Rosetta 2, або в режимі бета, а буває, що й зовсім ще не працюють на чіпах Apple M1. Компанія Apple вже публікує перелік програм, які адаптовані під Apple M1. Але цей список вельми скромний навіть за станом на лютий 2021, а це трохи більше півроку після оголошення переходу на власні чіпи. Саме в тому списку і криється відповідь, кому ж варто розглядати нові маки на свіжій платформі. Перші і ключові в цьому списку – програми для творчості, а саме: для обробки фото і відео, для малювання, а ще для створення і редагування музики. Далі за списком йдуть програмні продукти для продуктивності, а якщо конкретніше, то це планувальники, нотатники і інші рішення для управління особистим часом, задачами, а ще ті, що стосуються роботи в команді і тому подібні. Безперечно новинки ідеальні для тих, хто пише програми під MacOS, iOS, iPadOS і так далі, але досвідчені розробники ПЗ під техніку Apple і без статей все це знають, а ось потенційним розробникам це враховувати обов’язково варто.
До речі, є сайт з перевірки статусів адаптації програмних продуктів для Apple Silicon. Саме на нього дуже рекомендую звертати увагу тим людям, які підбирають собі Mac під конкретні задачі, щоб розуміти, чи готове ПЗ для нових чіпів чи ні. Якщо ваш застосунок не підтримується хоча б через Rosetta 2, то вибирати Mac на чіпі M1 не варто. А ось якщо вже є нативна підтримка всіх ключових програм, з якими ви працюєте, а для неосновних є допустимі аналоги, то можна новий Mac і купувати.
Наприклад, якщо потрібен той же Photoshop, то він працює тільки через емулятор Rosetta 2, а нативна версія зараз тільки в Beta-режимі. Нативно на M1 працює тільки Lightroom.
У Microsoft ситуація краща, адже майже весь софт якщо навіть не адаптований, то працює через Rosetta 2.
А ось користувачам продуктів Autodesk не варто поспішати, адже Maya, яку показували на WWDC 2020 року, до сих пір не працює на M1 нативно, тільки через емулятор. У Fusion 360, який показували на презентації нових Mac, навіть через емулятор не всі функції працюють, але ж мова про додаткові і дуже нішеві можливості. Основні можливості того ж Fusion 360 працюють, і, за відгуками користувачів, на новому MacBook Air навіть краще, ніж на Mac Pro 2012 года с двома процесорами.
Резюмувати варто два пункти. Перше і основне – дивитися за задачами на ті ж програмні продукти, з якими працюєте, на наявність стабільних і обкатаних версій під чіпи M1. І чи підходить форм-фактор пристрою під задачі, адже для роботи з фото краще не 13″, а великий екран, хоча можна його й докупити (це теж важливо враховувати і розуміти).
Зараз є найдоступніше, тихе і мобільне рішення у вигляді MacBook Air 13″ M1, яке буде відмінним рішенням для найвимогливіших задач. Далі по потужності йде MacBook Pro 13″ M1, в якому завдяки активному охолодженню вже більше перспектив по вимогливим задачам, але не варто його переоцінювати. Ну і також на даний момент ще є Mac mini на M1, який теж може виконувати відносно вимогливі завдання, але, знову ж таки, без фанатизму. Для вимогливих задач у форматі того ж 3D-моделювання, роботи зі складною графікою і іншими подібними задачами, на даний момент варто вибирати перевірені, а не експериментальні пристрої.
А, по-друге, виділю ряд людей, яких називаю «почекунами». Вони весь час запитують, «може почекати виходу нового пристрою, а не поспішати брати те, що зараз представлено в актуальній лінійці». Порада для таких людей проста – якщо пристрій потрібен, і він підходить під задачі, то варто брати. Чекати можна вічно, а пристрій може принести не тільки радість новизни, а й підвищення ефективності в роботі і навіть більше задоволення у дозвіллі.
Читайте також:
Leave a Reply