Людина завжди мріяла про мандрівки безмежними просторами Всесвіту. Але там є дуже небезпечні планети, на яких такого мандрівника чекала б неминуча смерть. Саме про них сьогодні і розкажу.
У Всесвіті безліч планет, але більшість із них нічим не примітні. Однак є об’єкти, які зачаровують астрономів неймовірними умовами на цих планетах, від яких стигне кров. Давайте поглянемо на список найнебезпечніших планет, відомих людству. Деякі справді лякають.
Число планет у відомому Всесвіті обчислюється, як мінімум, сотнями мільярдів. Найближча до Землі екзопланета, Proxima Centauri b, знаходиться на відстані чотирьох світлових років, і ми досі знаємо про неї не так багато, як хотілося б. Зазвичай, астрономи шукають планети, на яких могло б існувати життя. Однак, на даний момент відомо про існування приблизно 10 000 особливих космічних об’єктів, життя на яких стикалося б з величезними труднощами і смертельною небезпекою. У цьому матеріалі ми розкажемо про небесні тіла, перебування на яких навіть у спеціальному захисному скафандрі не залишить людині ніяких шансів вижити.
Цікаво також: Загадки космосу, на які ми досі не знаємо відповідей
Це одна з найнебезпечніших планет, виявлених вченими у Всесвіті. Вперше її помітили в телескоп в 2013 році.
Дивовижна планета WASP-76b знаходиться на відстані близько 640 світлових років від нас у сузір’ї Риб. Вона майже вдвічі перевищує за розміром Юпітер і належить до системи досить молодої зірки, яка в 1,5 рази масивніша, в 1,75 рази більша за розмірами і на 600 градусів гарячіша за наше Сонце.
Найцікавіше, що екзопланета WASP-76b припливно прив’язана до своєї зірки BD+01 316. Це означає, що вона весь час повернута до зірки однією й тією ж «денною» стороною, а інший її бік занурений у вічну темряву.
Така особливість змушує її поверхню нагріватися до 2500°C, і це достатня температура для того, щоб сталося випаровування заліза. Потім сильні вітри переносять пари заліза на більш холодну “нічну” сторону (1000°C), де вони конденсуються у краплі і випадають на поверхню екзопланети WASP-76b у вигляді залізного дощу.
Також цікаво: Тераформування Марса: чи може Червона планета перетворитися на нову Землю?
Використовуючи космічний телескоп NASA/ESA Hubble, астрономи знайшли ознаки вулканічної активності, яка змінює атмосферу Gliese 1132b, скелястої екзопланети, схожої на Землю за розміром, масою та віком. Однак вона знаходиться набагато ближче до своєї зірки – Gliese 1132.
Взагалі-то, Gliese 1132 — червоний карлик, розташований на відстані 39,3 світлових років від нас у сузір’ї Вела. Відома ще як GJ 1132, зірка має у п’ять разів менші розміри, набагато холодніша та тьмяніша за наше Сонце, адже її випромінення у 200 разів слабше за сонячне.
Поряд з цим червоним карликом знаходиться, принаймні, одна планета — Gliese 1132b, нещодавно відкрита за допомогою MEarth-South Observatory. Ця екзопланета приблизно у 1,2 рази більша за Землю, а її маса в 1,6 рази перевищує земну.
Вона обертається навколо головної зірки за 1,6 дня на відстані 1,4 мільйона миль. В результаті, планета розжарюється до температури близько 232°C. Тобто могутнє випромінювання від власної зірки вже є проблемою. Однак, найцікавіше те, що цей об’єкт має дві атмосфери. Нові спостереження Хаббла виявили вторинну атмосферу, яка замінила першу атмосферу Gliese 1132b. Нова атмосфера багата на водень, ціанистий водень, метан і аміак, а також має вуглеводневий туман.
Астрономи припускають, що водень з первісної атмосфери був поглинений розплавленою магматичною мантією планети і тепер повільно виділяється вулканами, що формує нову атмосферу. Велика вулканічна активність призводить до потрапляння в атмосферу планети величезної кількості газів з дуже шкідливим хімічним складом. Все це через потужні припливні сили від зірки. Зараз відомо, що ця друга атмосфера постійно поповнюється великою кількістю водню з магми мантії. Тобто, вижити тут людині було б просто неможливо.
Читайте також: Майнінг біткойнів приносить більше збитків, ніж вигоди — чому?
Використовуючи мережу телескопів, розкиданих по всьому світу, за допомогою датського 1,54-метрового телескопу в ESO La Silla (Чилі) астрономи нещодавно виявили нову позасонячну планету, значно більше схожу на Землю, ніж будь-яка інша планета, знайдена досі. Мова про крижану екзопланету OGLE-2005-BLG-390Lb.
Планета, яка приблизно у 5 разів більша за Землю, обертається навколо своєї батьківської зірки приблизно за 10 років. Це найменш масивна екзопланета навколо звичайної зірки, виявлена досі, а також найхолодніша. Безперечно, планета має кам’янисту крижану поверхню. Її відкриття знаменує собою значний крок у пошуку планет, на яких існує життя.
OGLE-2005-BLG-390Lb належить до групи планет, які називаються суперземлями. Вона розташована недалеко від центру Чумацького Шляху, що робить її однією з найвіддаленіших планет. Характерною особливістю цієї екзопланети є дуже низька температура, яка становить -220°C. Це найхолодніша відома планета в космосі. OGLE-2005-BLG-390Lb була виявлена за допомогою гравітаційного мікролінзування, і через велику відстань вчені не впевнені, до якого вона типу вона належить. Якщо це кам’яниста планета, її поверхня, швидше за все, складається із заморожених летючих речовин. Ймовірно, у екзопланети тонка атмосфера, як у Землі, але її кам’яниста поверхня глибоко похована під замерзлими океанами. Ця планета за своїми умовами дуже схожа на Уран. В обох випадках шансів, що тут можна було б жити, практично немає.
Читайте також: Телепортація з наукової точки зору та її майбутнє
OGLE-2016-BLG-1928 – це так звана “вільно плаваюча” планета, тобто об’єкт, що звільнився від гравітації своєї зірки і подорожує у Всесвіті. Наша Галактика може кишіти такими вільними планетами, гравітаційно не пов’язаними з жодною зіркою. Міжнародна група вчених з групи OGLE з Астрономічної обсерваторії Варшавського університету надали перші докази існування таких планет у Чумацькому Шляху. Астрономи OGLE оголосили про відкриття найменшої вільно плаваючої планети розміром із Землю, знайденої на сьогоднішній день.
Екзопланети рідко можна спостерігати безпосередньо. Зазвичай астрономи знаходять планети за допомогою спостережень за світлом головної зірки планети. Наприклад, якщо планета проходить перед диском своєї материнської зірки, то спостережувана яскравість зірки періодично незначно падає, викликаючи так звані транзити.
Астрономи підозрюють, що вільно плаваючі планети насправді сформувалися в протопланетних дисках навколо зірок (як «звичайні» планети), але вони були викинуті зі своїх батьківських планетних систем після гравітаційної взаємодії з іншими тілами, наприклад, з іншими планетами в системі. Теорії формування планет передбачають, що викинуті планети зазвичай мають бути меншими за Землю. Таким чином, вивчення вільно плаваючих планет дозволяє нам зрозуміти бурхливе минуле молодих планетних систем, таких як наша Сонячна система.
Але саме відсутність доступу до енергії материнської зірки робить OGLE-2016-BLG-1928 повністю мертвою планетою. Там не можливе існування ніякої форми життя. Такі екзопланети, зазвичай, просто мандрують Всесвітом, зіштовхуються з іншими планетами та зірками. Та з часом просто зникають у космічному просторі.
Читайте також: Хто такі біохакери та навіщо вони добровільно чипують себе
У 2009 році астрономи, використовуючи транзитний метод, виявили екзопланету GJ 1214 b, що знаходиться на відстані трохи менше 50 світлових років від нас. Цей метод використовує те, що орбіта планети орієнтована таким чином, що вона регулярно перетинає свою центральну зірку, а окультація трохи зменшує яскравість зірки. Ці вимірювання дозволили обчислити її розмір – 2,5-3 діаметра Землі. Маса екзопланети становить близько семи мас Землі, що класифікує GJ 1214 b як міні-Нептун.
Це так звана суперЗемля, яка обертається довкола зірки GJ 1214 і теоретично дуже схожа на нашу планету. Це означає, що планета перебуває в так званому припливно-замкненому обертанні. Іншими словами, для обертання навколо зірки планеті потрібен такий же час, за який вона обертається навколо своєї осі. Отже, головна зірка завжди освітлює і нагріває один і той же бік планети. Вітри переносять повітря на протилежну півкулю, де воно охолоджується в умовах вічної ночі.
Екзопланета GJ 1214 b складається в основному з води, ймовірно, у поєднанні з воднем. Через високі температури і дуже високий тиск вода існує там у формах, що не зустрічаються на Землі, наприклад, у вигляді гарячого льоду і в надкритичному стані. Підраховано, що сама атмосфера GJ 1214b може мати товщину до 200 км та складатися з водяної пари, а океани під нею можуть мати глибину до тисячі кілометрів та становити 88% маси всієї планети.
Читайте також: Про квантові комп’ютери простими словами
Планета під назвою Kepler-10b була першою скелястою екзопланетою, існування якої підтвердила місія NASA Kepler на основі даних, зібраних у період з травня 2009 року до початку січня 2010 року. Але, хоча Kepler-10b є скелястим світом, вона не розташована, в так званій, населеній зоні – області планетарної системи, де на поверхні планети потенційно може існувати вода в рідкому стані.
Kepler-10b обертається навколо своєї материнської зірки за 0,84 дні, що означає, що ця планета більш ніж у 20 разів ближче до своєї зірки, ніж Меркурій до нашого Сонця, що ставить його за межі параметрів зони життя.
Батьківська зірка Kepler-10 знаходиться приблизно в 560 світлових роках від нас і має приблизно такі ж розміри, як наше Сонце. Вік зірки оцінюють у 8 мільярдів років.
Кеплер-10b – це типовий лавовий світ і ще одна планета в цьому списку, припливно прив’язана до своєї зірки, навколо якої вона обертається менш як за один земний день. Така близькість означає, що температура там перевищує 1300°C. Моделі показують, що це скелястий об’єкт із великим залізним ядром.
Передбачається, що вплив зірки, складу та температури робить Kepler-10b надзвичайно активною планетою. Вона, ймовірно, повністю покрита діючими вулканами, а отже, на ній має бути висока грозова активність. Проведені вченими розрахунки показали, що вже за той короткий час, що Kepler-10b перетинає диск своєї зірки – приблизно за 2 години – на ній мають ударяти від 100 млн до 2 трлн блискавок.
Читайте також: Спостереження за Червоною планетою: Історія марсіанських ілюзій
Upsilon Andromeda b — це гігантська газова планета, яка обертається дуже близько до Upsilon Andromeda, зірки, яка розташована в 40 світлових роках від нашої Сонячної системи в сузір’ї Андромеди. Одна сторона цієї екзопланети завжди гаряча, як лава, а інша — охолоджена.
Ця екзопланета була відкрита у 1996 році. Її ще тоді назвали “гарячим Юпітером”, бо газовий гігант обертається навколо своєї зірки по дуже вузькій орбіті за 4,6 дні. Дві інші планети також оточують Upsilon Andromeda, але про них далі.
Upsilon Andromeda b поглинає, а потім випромінює тепло від своєї зірки, тому одна сторона завжди гарячіша за іншу. Також можливо, що планета припливно прив’язана до своєї зірки так само, як Місяць і Земля, так що одна сторона планети завжди повернена до своєї зірки і завжди нагрівається нею. На “денному” боці температура перевищує 1600°C, а з іншого боку в цей час -20°C . На думку вчених, це найбільша різниця температур, яка будь-коли спостерігалася на планеті. Варто додати, що Upsilon Andromeda b — типовий газовий гігант з радіусом у 1,25 рази більшим за радіус Юпітера. Спостереження за Upsilon Andromeda b повністю змінює наше уявлення про гарячі газові гігантські екзопланети.
Читайте також: Блокчейни завтрашнього дня: Простими словами про майбутнє криптовалютної індустрії
HD 189733 b – гарний блакитний газовий гігант, зовнішній вигляд якого дещо оманливий. Це екзопланета, на яку не захотів би вирушити жоден розсудливий мандрівник, бо умови там одні з найжорсткіших у космосі.
HD 189733 b знаходиться на відстані 64,5 світлових років від нас у напрямку сузір’я Лисички. Маса HD 189733 b на 16% більше маси Юпітера, екзопланета є яскраво-блакитним газовим гігантом.
На HD 189733 b неймовірно спекотно, температура тут варіюється від 1066°C до 1266°C, а за деякими даними, може досягати навіть 1800°C.
Для порівняння: температура плавлення заліза 1538°C, так що навіть якщо у вас буде костюм «Залізної людини», навряд чи він захистить вас на цій планеті.
А ще на екзопланеті дуже сильні вітри. Тут вони дмуть зі швидкістю 8700 км/год, тобто швидкість вітру в 7 разів вища за швидкість звуку. Але найцікавіше те, що на HD 189733 b йдуть горизонтальні дощі з уламків скла. В атмосфері планети міститься велика кількість частинок кремнію. Висока температура перетворює частинки кремнію на скло, а потім вітер розносить уламки скла по всій поверхні. Така картина нагадує торнадо, тільки зі скла.
Читайте також: Космічні пілотовані місії: чому повернення на Землю досі проблема?
Розплавлені камені, потоки лави та температура від 1400°C до 2700°C. Ласкаво просимо до екзопланети 55 Cancri-e. Ця вогняна куля, розташована на відстані 40 світлових років від Землі, покрита магматичними морями.
Схоже, що ця зірка нагадує Місяць. У NASA кажуть, що екзопланета постійно показує своєму сонцю оду сторону, як і природний супутник Землі. Тому поверхня розділена на дві частини, різниця температур між якими складає майже 1300°C. Дійсно, “денна” сторона покривається лавою і набуває золотистого кольору. А “нічна” сторона залишається в повній темряві і складається тільки з каменів.
Це унікальний світ у багатьох відношеннях. Ця планета лише вдвічі більша за розміри Землі, але її маса майже в дев’ять разів більша. Оскільки її температура перевищує 2000°C, вчені НАСА припускають, що “темна” сторона 55 Cancri-e може складатися з графіту та алмазів. З цієї причини її називають найціннішою планетою у світі. Її умовна оцінна вартість у 384 квадрильйони разів перевищуватиме сукупний ВВП Землі.
Також цікаво: Проблеми геоінженерії: Євросоюз заборонить вченим “грати в Бога”
Екзопланета HR-5183-b – це ще один суперюпітер, який цього разу має вельми специфічну орбіту. Цей газовий гігант не схожий на жодну іншу відому планету. Він утричі більший за Юпітер і обертається навколо своєї зірки дивовижним чином. Описуючи довгасту, неймовірно ексцентричну орбіту, HR-5183-b проводить більшу частину свого часу в межах своєї планетної системи, і відносно ненадовго наближається до своєї зірки.
Це виглядає так, ніби планета Сонячної системи іноді подорожує в головному поясі астероїдів, розташованому між Марсом і Юпітером, іноді за орбітою Нептуна. Однак, якщо екзопланети з дуже ексцентричними орбітами вже були виявлені раніше, жодна досі не віддалялася так далеко від своєї зірки.
Чому так відбувається? У той час, як більшість планет обертаються еліптичною (близькою до кругової) орбітою, орбіта HR 5183 b має яйцеподібну форму. Тому велику частину часу вона обертається навколо зовнішньої частини планетної системи, тільки щоб час від часу прискоритися і обертатися навколо своєї зірки з величезною швидкістю. Більше того, орбіта HR 5183 b перетинається з іншими орбітами планет тієї самої системи, тому, рано чи пізно, станеться зіткнення між ними. Одним із можливих пояснень такої траєкторії є те, що колись у HR 5183 b була сусідня планета, гравітація якої відхилила екзопланету.
Також цікаво: Першим фото з телескопа Джеймса Вебба – рік: Як він змінив наше уявлення про Всесвіт
Полтергейст PSR B1257+12— екзопланета, що знаходиться на відстані приблизно 1957 світлових років від Землі у сузір’ї Діви. Вона є першою відкритою екзопланетою, однією з трьох пульсарних планет, які обертаються навколо пульсара PSR B1257+12. Планета була відкрита в 1991 році польським астрономом Алексом Вольщаном за допомогою методу регулярних пульсацій. У 2015 році отримала назву «Полтергейст». Сам пульсар PSR B1257+12 отримав тоді ж назву “Ліч” (Lich).
Планета більш ніж у 4 рази важча за Землю, і обертається навколо своєї зірки на відстані 0,36 астрономічних одиниць приблизно за 66,5 діб. Оскільки вона, й інша планета Драугр, мають дуже близькі орбіти і маси, вони викликають збурення в орбітах одна одної. Вивчення цих збурень дозволило вченим більш точно визначити маси планет.
PSR B1257+12 розташована у системі, що стала кладовищем після гігантського вибуху наднової. Ядро старої зірки, що залишилося, тепер є пульсаром і випромінює інтенсивні промені радіації, які продовжують вражати Полтергейст і дві інші планети в системі. Тобто, інтенсивне радіоактивне випромінювання унеможливлює будь-які форми життя на PSR B1257+12.
Якщо ви думаєте, що небезпечні планети знаходяться десь поза межами нашої Сонячної системи, то ви дуже помиляєтеся.
Читайте також: Найважливіші та найцікавіші космічні місії у 2021 році
В нашій Сонячній системі також є об’єкти, недружні для життя. Венера – одна з них. Завдяки висохлому червоно-помаранчевому ландшафту та температурі поверхні, достатньо високій, щоб розплавити свинець, умови на Венері нагадують пекло.
Ця планета, як відомо, токсична і нестерпно гаряча. Товстий, надзвичайно кислотний хмарний шар огортає кам’янисту планету, затримуючи стільки тепла, що температура поверхні досягає майже 460°C. Венера гарячіша навіть за Меркурій.
“Сестра” Землі відома своїм дуже високим тиском. Атмосфера Венери настільки важка, що тиск на поверхню планети більш ніж у 90 разів перевищує земний. На поверхні Венери немає води в рідкому стані, а тисячі масивних вулканів, деякі з них досі діючі — створюють пекельні умови.
Також Венера відома своїми смертоносними дощами з сірчаної кислоти. На відміну від блакитного неба, яке ми бачимо на Землі, небо на Венері завжди має червоно-помаранчевий колір через те, як молекули вуглекислого газу розсіюють сонячне світло. Ви не побачите Сонце як чіткий об’єкт на цьому небі, а, радше, як туманний, жовтуватий відблиск за щільними хмарами, а нічне небо буде чорним і без зірок.
Високо в атмосфері Венери швидкість вітру досягає 400 км/год — швидше, ніж торнадо та урагани на Землі. Але на поверхні планети вітер має швидкість лише близько 3 км/год. І хоча в атмосфері планети є потужні блискавки, сліпучі спалахи ніколи не досягають поверхні.
Читайте також: Всесвіт: Найнезвичайніші космічні об’єкти
Це найбільша планета Сонячної системи, зовнішній вигляд якої зачаровує, і в той же час жахає. Здається, астрономи точно вгадали з назвою цієї планети.
На цій величезній газовій кулі переважають екстремальні умови. По-перше, планета має високий атмосферний тиск, а також відома своїми ураганними вітрами. Середня температура на Юпітері становить -110°C, але не слід забувати про, так звані, хвилі тепла, коли температура підскакує вище 700°C. Тобто, за короткий час велетенський газовий гігант з крижаної кулі перетворюється на пекельну пательню з царства Аїда.
На Юпітері існує постійний антициклон, відомий як Велика Червона Пляма. Ця циклопічна буря розташована на південь від його екватора і має діаметр 24 000 км та висоту 12–14 000 км. Вона досить велика, щоб вмістити дві-три планети розміром із Землю. І ця пляма існує щонайменше 350 років, оскільки вперше вона була помічена ще в 17 столітті.
Чим ближче до центру Юпітера, тим складнішими стають умови. У якийсь момент досягається температура, вища за температуру поверхні Сонця. Додайте сюди ще той факт, що магнітне поле Юпітера в 14 разів сильніше за земне. Взаємодія магнітосфери з сонячним вітром породжує небезпечний радіаційний пояс, який може завдати шкоди космічним кораблям.
Читайте також: Космос на вашому комп’ютері. 5 найкращих програм з астрономії
На перший погляд, Нептун може здатися безтурботним сапфіровим світом. Але нехай його тихі блакитні відтінки не вводять вас в оману: восьма планета від Сонця — дикий звір. Цю планету Сонячної системи називають ще “крижаний гігант”. Нептун складається в основному з водню, аміаку, гелію та метану в твердій формі, а його атмосфера дуже активна. Коли наша Сонячна система формувалася, приблизно 4,5 мільярда років тому, Нептун, ймовірно, утворився з величезної стародавньої хмари газу, пилу та льоду, яка згорнулася в обертовий диск із нашим Сонцем у центрі.
Різні частини Нептуна можуть обертатися з різною швидкістю, оскільки планета не є твердим тілом. Здається, що екватор Нептуна обертається за 18 годин, тоді як його полярні області обертаються за 12 годин. Ця різниця у швидкості обертання між різними частинами планети є найбільшою серед усіх планет і викликає найсильніші вітри в Сонячній системі, швидкістю до 2100 км/год!
Нептуну потрібно 165 років, щоб зробити один повний оберт навколо Сонця. Цей заспокійливий сапфіровий колір дійсно приховує хаос, що вирує внизу, у вигляді хмарних смуг і масивних круговоротів, які виглядають як темні плями на його поверхні.
Синій колір Нептуна викликаний метаном, що міститься в його атмосфері, який поглинає червоне світло. Вченим достеменно невідомо, чому Уран і Нептун мають різні відтінки синього, незважаючи на дуже схожу атмосферу. Подібно до атмосфери Юпітера, атмосфера Нептуна містить багато штормових систем на кшталт Великої темної плями, яка приблизно така ж завширшки, як Земля.
Зовнішня атмосфера планети — одне з найхолодніших місць, температура там становить приблизно -226,5°C. Однак у центрі Нептуна температура може досягати 5100°C, достатню, щоб розплавити породу.
Космос не приязний до людей. Інші планети, крім Землі, здебільшого смертельні для нас. Навряд чи нова планета, умовна Нова Земля, матиме умови, необхідні для того, щоб люди могли жити на ній без допомоги передових технологій. Більшість планет дуже небезпечні для людей через екстремальні температури, високий атмосферний тиск, швидкі вітри, радіацію тощо. Але людство все одно намагається опановувати космічний простір, бо так вже воно влаштоване.
Також цікаво:
View Comments
Hvem har fortalt dig at den store røde plet på Jupiter kun har eksisteret i 14 år???
Mig bekendt fløj Voyager 1 forbi 1979 og tog billeder af den store røde plet...