Євросоюз хоче заборонити використання геоінженерії, адже це може мати погані наслідки для клімату Землі. Вчені десятиліттями попереджають суспільство про глобальне потепління. Але нездатність нашого суспільства достатньо швидко перейти від викопних видів палива до екологічно чистої енергії вимагає пошуку нестандартних способів приборкання глобального потепління.
Деякі люди можуть запитати: “Чи є геоінженерія чудесним рішенням для боротьби зі зміною клімату, підкисленням океану та видаленням парникових газів?” Звичайно, відповісти на це запитання може бути складно. Хоча геоінженерія може мати свої переваги, є також багато невідомих наслідків і ризиків, пов’язаних з подібними заходами.
Людство вже досягло такого рівня розвитку, що замислюється про управління кліматом в глобальному масштабі. Таким чином, ми могли б відновити те, що раніше могли знищити парниковими газами.
Однак Європейський Союз хоче заборонити геоінженерію. Чиновники побоюються, що це може призвести до глобальної катастрофи, у порівнянні з якою потепління клімату – дрібниця.
Також цікаво: Першим фото з телескопа Джеймса Вебба – рік: Як він змінив наше уявлення про Всесвіт
Зміна клімату планети не є новою ідеєю
У 1965 році науковий консультативний комітет президента Ліндона Джонсона попередив, що можливо потрібно збільшити відбивну здатність Землі, щоб компенсувати зростання викидів парникових газів. Показово, що в цій першій в історії президентській доповіді про загрозу зміни клімату ідея скорочення викидів здавалася не вартою згадки.
Станіслав Лем вже писав про геоінженерію у своїй книжці “Сума технологій”. Одним з перших вчених, які використовували термін геоінженерія в контексті клімату, був Чезаре Маркетті, який в 1977 році запропонував ідею секвестру вуглекислого газу в океанах. У 1982 році Джон Холдрен, пізніше – науковий радник президента Барака Обами, використав цей термін у статті про можливості та ризики кліматичного втручання.
Термін сонячна геоінженерія вперше офіційно з’явився в березні 2017 року, коли Гарвардський університет оголосив, що запускає нову наукову програму, пов’язану з сонячною геоінженерією. Ця програма передбачає вивчення впливу різних речовин, що виділяються в атмосферу, на відбиття і розсіювання сонячного світла.
Найвідомішим прикладом природної сонячної геоінженерії було виверження вулкана Пінатубо на Філліпінах влітку 1991 року. Тоді в атмосферу було викинуто близько 20 млн тонн діоксиду сірки. Відбиваючи сонячне світло назад у космос, частки в стратосфері допомогли знизити глобальну температуру приблизно на 0,5° С протягом наступних двох років.
Однак потрібно розуміти, що різні форми маніпулювання навколишнім середовищем застосовуються людьми вже давно. Але ми вперше робимо це в глобальному масштабі. Потепління клімату є результатом викиду парникових газів в атмосферу, про що деякий час навіть не підозрювали більшість вчених і не знало світове співтовариство. Однак це не єдиний приклад. Не так давно з’ясувалося, що протягом останніх 20 років люди викачали з землі стільки води, що вісь обертання нашої планети змістилася на 80 см. Хоча, одна річ знищити Землю випадково, а інша – мати можливість управляти кліматом в глобальному масштабі і вміти адаптувати його під власні потреби.
Безумовно, кожна розвинена цивілізація має такі можливості. Проблема в тому, що до того, як людство досягне такої стадії розвитку, від нашої Землі може мало що залишитися.
Читайте також: Телепортація з наукової точки зору та її майбутнє
Що ж таке геоінженерія?
Людська діяльність наносить значну шкоду довкіллю. Як наслідок – глобальне потепління, яке вважають однією з найбільших екологічних проблем сьогодення. Кожен новий рік б’є температурні рекорди попереднього. А геоінженерія, на яку покладають чимало надій, може виявитися вдалою ідеєю.
Геоінженерія – це набір технологій, які спрямовані на маніпулювання навколишнім середовищем, і дозволяють змінювати клімат. Геоінженерні проекти поділяються на дві основні категорії: видалення вуглекислого газу (CDR) та управління сонячною радіацією (SRM), також відоме як альбедо модифікація або відбиття сонячного світла.
Видалення вуглекислого газу передбачає очищення атмосфери від надлишків цього газу, який є основною причиною глобального потепління. Управління сонячним випромінюванням включає в себе розсіювання або відбиття невеликої частини сонячного світла назад в космос з метою охолодження планети.
Обидва ці способи мають свої переваги і недоліки. Видалення вуглекислого газу є корисним для навколишнього середовища, але вимагає великих фінансових і технологічних витрат. Управління сонячною радіацією більш дешеве і швидке, але воно несе в собі багато невизначеностей і ризиків, таких як вплив на кругообіг води, погоду, екосистеми і, як наслідок, на міжнародну політику.
Крім цього, є ще багато ідей для геоінженерії. До них відносяться і, так зване, збагачення морської води гідроксидом кальцію, який знижує кислотність океанів, що знижує тиск на морські організми, таких як устриці, і поглинає CO2. А також пасивне радіаційне охолодження протягом дня, що збільшує тепловий потік від Землі в космос за рахунок установки на її поверхні тепловідбиваючих панелей.
Саме слово “геоінженерія” має на увазі технологію планетарного масштабу. Але деякі дослідники розглядали можливість застосування подібних технологій локалізованими способами, досліджуючи різні методи, які могли б захистити коралові рифи, ліси чи льодовики.
Також цікаво:
- Єврокомісія планує розмістити в космосі центр обробки даних
- Китай завершує будівництво космічної станції Tiangong
Євросоюз не хоче геоінженерії
Єврокомісія, яка є виконавчим органом Євросоюзу, планує заборонити геоінженерію на території ЄС. Причиною такого рішення є острах неконтрольованого впливу таких дій на людей і природу. Комісія вважає, що геоінженерія не є вирішенням проблеми зміни клімату, а тільки маскує її. Замість цього Комісія пропонує зосередитися на скороченні викидів парникових газів і адаптації до мінливого клімату.
Заборона на геоінженерію буде введена в рамках нової кліматичної стратегії ЄС до 2050 року, яка, як очікується, буде оголошена в листопаді 2023 року. Ця стратегія має відповідати Паризькій кліматичній угоді 2015 року, яка передбачає збереження зростання глобальної температури нижче 2 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним рівнем.
Очевидно, існує відкрите питання управління та етичні питання щодо того, хто контролює термостат Землі. Окрім цього, дослідження показують, що сонячна геоінженерія в кінцевому підсумку може не вирішити проблему, якщо високі викиди парникових газів триватимуть більше століття.
Також цікаво: Тераформування Марса: чи може Червона планета перетворитися на нову Землю?
Геоінженерія може стати ліками
Однак, не всі згодні з планами Єврокомісії. Деякі вчені і політики стверджують, що геоінженерія може бути корисним інструментом для пом’якшення наслідків зміни клімату, особливо якщо викиди парникових газів істотно не скоротяться. Вони вважають, що заборона геоінженерії обмежує дослідницькі та інноваційні можливості в цій галузі. Крім того, вчені та експерти по клімату стурбовані тим, що інші країни або організації можуть проводити геоінженерні експерименти без міжнародного схвалення або нагляду.
Геоінженерія – суперечлива тема, яка викликає масу емоцій і питань. Чи є вона надією на спасіння, чи загрозою людству? Етично це чи ні? Потрібно це чи ні? Відповіді на ці питання не є простими і зрозумілими. Вони вимагають широкої та відкритої дискусії за участю науковців, політиків, громадянського суспільства та засобів масової інформації.
Результати досліджень показують, що, продовжуючи викидати парникові гази, з геоінженерією або без неї, люди порушують неймовірно складну систему, яка може влаштовувати для нас сюрпризи щодо клімату. Зрозуміло одне – щось із загрозою кліматичних змін потрібно робити, і негайно, бо світ, який ми знаємо, може просто зникнути. Наступні покоління нам цього можуть не пробачити.
Читайте також: