Я вже майже 20 років працюю у сфері мобільних технологій і спостерігала прогрес – від телефонів до смартфонів, від простих смартфонів до просунутих, якими ми їх знаємо зараз, – з багатоядерними процесорами, блоками на кілька камер, величезними екранами тощо. Останніми роками ми зупинилися в зростанні багатьох параметрів. Раніше зростали мегагерци, мегапікселі, дюйми, ну а тепер усе досягло межі. «Від нічого робити» виробники почали розвивати AI. Ну а мобільні камери обмежені розмірами і намагаються розвиватися з урахуванням цієї особливості. Фіча, яка зараз доступна тільки в невеликій кількості дорогих флагманів, – якісний зум. Про нього і поговоримо, з прикладами!
Хороший зум: теорія та історія
Взагалі зум у смартфонах реалізується різними способами. Найпростіший – зум цифровий. Мова про те, що з кадру просто вирізається шматок. Власне, ви й самі можете це зробити, обрізавши частину фото в редакторі. Самі знаєте, що якість від цього впаде дуже. Так, останніми роками розвиваються АІ-технології, які дають змогу обробити «вирізку» і поліпшити її якість, але все одно вона залишається низькою.
Другий спосіб – що став останнім часом популярним у середовищі бюджетних моделей – «зум у матриці». Це коли в телефоні встановлена «велика» матриця, наприклад, на 200 Мп, тоді вона в змозі реєструвати досить багато деталей, і потім можна вирізати з неї шматочок у відносно прийнятній якості. Не ідеальній, але кращій за «чисто» цифровий зум.
Третій спосіб спосіб – використання телеоб’єктива. Це особливий тип об’єктива з іншою, відносно основної, фокусною відстанню. Тобто він «бачить ближче», якість при цьому чудова, оскільки ніяких вирізок немає, а «зум» досягається за рахунок різниці між фокусними відстанями основного об’єктива і телеоб’єктива. Телеоб’єктиви зазвичай мають зум від 2 до 3,2х без втрати якості, більше зробити складно, фізику не обдуриш.
Точніше, обдурити її таки за бажання можна. Таким чином, у смартфонах з’явилися перископні телеоб’єктиви. Принцип роботи заснований на схемі перископа: світло потрапляє в об’єктив під кутом, а потім відбивається від спеціальної дзеркальної або призмової системи, перенаправляючи його до сенсора. Це дає змогу світловому променю проходити вздовж корпусу телефона, а не безпосередньо через об’єктив, що дає змогу розмістити довгу лінзу без збільшення товщини пристрою. Але навіть у цьому випадку оптичний зум зараз досягає 5х-10х, не більше. Усе, що далі (у рекламі можемо зустріти і 100х, і 200х), – це вже цифрове збільшення і АІ-обробка.
Тут же варто сказати, що перископні об’єктиви у світі смартфонів – це зовсім не новина останніх років, а «добре забуте старе». Першим був Sharp 902 у далекому 2004 році та пара його послідовників. Зум був спочатку 2-кратний, потім 3-кратний, але без втрати якості, і на той час це було «вау».
Але про чудові японські розкладачки в Європі ніхто не чув, а ось про Nokia N93 з 2006 року напевно чули багато хто (як і про її послідовницю N93i). Її 3,15 Мп камера з оптикою Zeiss пропонувала 3-кратний оптичний зум відмінної якості.
Її конкурентами стали Samsung G800 і G810 з 2007 і 2008 років. Зазначу, що в цих телефонах камера була одна і підлаштовувалася під різні умови. А сучасні телефони просто «стрибають» від одного модуля до іншого залежно від потреб користувача. Але сучасні телефони компактні (відносно) і тонкі, а згадані моделі були великими, особливо Nokia, і в них було достатньо місця для просунутої оптики.
До речі, згаданий вище «зум у матриці» – теж не новинка. У 2012 році Nokia 808 PureView здивувала всіх 41 Мп камерою (тоді це було як 500 Мп сьогодні) і пропонувала пристойний зум якраз за рахунок використання великої кількості мегапікселів. За умовчанням видавані смартфоном фото були 5 Мп.
Як ще можна розмістити велику оптику і домогтися гарного зуму? Взявши приклад зі звичайних компактних фотоапаратів! Колись були й такі камерофони, так. Наприклад, Samsung W880 з 2009 або Galaxy S4 zoom з 2013 мали висувні лінзи з оптичною стабілізацією, доволі великі сенсори 1/2.3» і пропонували користувачам непоганий зум 10х. Можна ще згадати таке диво як Nikon Coolpix S800c (2013 рік) – фотоапарат на Android.
Ну а першим телефоном з перископною камерою з «нашої ери» можна вважати Zenfone Zoom. У нього була одна камера, але перископна з 3-кратним оптичним зумом. При цьому сам смартфон був досить тонкий – 12 мм.
На завершення розділу додам, що зараз для сильного зуму використовується не тільки перископна технологія, а й кілька інших. Наприклад, Xiaomi 13 Pro виділявся «плаваючою» перископною камерою – вона могла фокусуватися як на далеких об’єктах, так і на близьких від 10 см. Ту саму технологію бачимо в Xiaomi 14 і 14 Pro, але зум там все ж таки слабенький відносно конкурентів.
У Apple є своя відповідь – перископна камера Tetraprism, вперше використана в iPhone 15 Pro Max. У ній застосовується серія з чотирьох призм для заломлення світлового потоку всередині камери, що дає змогу збільшити фокусну відстань, зберігаючи компактний розмір корпусу пристрою. Проте, хоча зум 5х у айфонів і став пристойний (нарешті!), при більш сильному збільшенні якість страждає.
Смартфони з перископним зумом
Цілком імовірно, що мине пара років і потужний зум добереться і до бюджетників, ну а поки що справді якісні результати видають лише кілька смартфонів – популярні Samsung Galaxy S23 Ultra і S24 Ultra, а також цікавий, але дорогий Xiaomi 14 Ultra, дещо екзотичні Vivo X100 Pro і OPPO Find X7 Ultra, флагман початку року OnePlus 12, свіженькі Google Pixel 9 Pro і Pixel 9 Pro XL, Motorola Edge 50 Ultra, серед відносно недорогих – Realme 12 Pro+ і Motorola Edge 20 Pro 2021 року, який ще можна знайти у продажу, але вже важко. Якщо дивитись ще глибше та раніше – Z-серія Motorola + Hasselblad motomod, але то вже розраховано на фанатів бренда.
Хоча такий набір може ось так, якщо в оператора прямі руки:
Усі ці моделі (крім нових Pixel) побували в моїх руках, тож можу дати коротке резюме. Від «бюджетників» типу Realme і старенької Moto багато чого не чекайте, система там простенька і результати кращі за звичайні камери, але все одно не «космічні». Motorola Edge 50 Ultra, Xiaomi 14 Ultra і OnePlus 12 непогані, але їм не вистачає дійсно якісної стабілізації. Вона є, але при збільшеннях 10х і більше стає особливо важливою, інакше в кадрі все почне «плисти».
Читайте також:
- OnePlus 12: Перші враження від новинки
- Огляд realme 12 Pro Plus 5G: заряджений на успіх
- Огляд смартфона Moto Edge 20 Pro – трошки дивна «прошка»
Так що з широко доступних у європейських магазинах моделей найкраще збільшення зараз пропонують Galaxy S23 Ultra і S24 Ultra. І можна сказати, що S23 Ultra (його тест тут) начебто «застарів», але факт у тому, що він має 10-кратний перископний телеоб’єктив, тоді як свіжіший S24 Ultra отримав модуль 5x. Складно сказати, чим Самсунг керувався (я докладно торкалася цього питання у своєму огляді), але вони стверджують, що новий телеоб’єктив видає кращу якість до 5х включно. А те, що він не такий гарний при 10х і більше, вирішується АІ-обробкою. Різниця фактично все ж таки видна, AI не всесильний. Але видна тільки на зумі 50х-100х і для більшості, за фактом, не критична.
Galaxy S23 Ultra:
Galaxy S24 Ultra:
Galaxy S23 Ultra:
Galaxy S24 Ultra:
Більше прикладів – у моєму огляді.
Чим же цей зум такий хороший?
Перейду нарешті до того, заради чого я придумала цю статтю. Особисто я майже рік користувалася Samsung Galaxy S23 Ultra (перейшла на нього з iPhone, чому була страшенно щаслива), а потім змінила його на новий S24 Ultra. Загалом, для мене хороший зум це вже щось само собой зрозуміле. І я б не змогла перейти на телефон без хорошого зуму. Розповім, чому.
Найголовніше – оскільки якість при використанні зуму до 10х не гірша, ніж якість зі звичайної основної камери, то вже не треба напружуватися, ближче підходити або нагинатися, щоб зняти об’єкт ближче. Інколи це навіть неможливо, наприклад, у зоопарку або якщо хочете зняти щось на території, на яку не можна зайти. Ну і можна, наприклад, просто вуличних котиків знімати. Якщо підійти ближче – вони втечуть, а здалеку виходить дуже навіть.
Та й домашніх котиків знімати на зумі теж можна, якщо не хочеться турбувати їхній сон. Або… якщо просто не хочеться вставати! Наприклад, я ніжуся зранку в ліжку, а мій котик ніжиться на підвіконні і має дуже милий вигляд. Я можу його «зазумити» і вийде дуже атмосферна фотка.
Порівняйте, нижче спочатку стандартне фото на головний модуль, потім 5х наближення за допомогою перископного телеоб’єктива, а потім кроп (вирізка) з першого фото. Посередині однозначно краще!
Взагалі фото з перископного телеоб’єктива виходять справді атмосфернішими, ніж зі звичайного (навіть якщо підійти з ним ближче). І стосується це не тільки котиків, а наприклад, заходу сонця. Або до квіточок на деревах (не обов’язково гілку до себе тягнути). Особливий плюс моделей Galaxy Ultra в тому, що в них хороша оптична стабілізація і розумна постобробка, тож навіть рухомі об’єкти вдається спіймати нерозмазаними. Покажу ще кілька прикладів, ну а щоб обзавестися власними уподобаннями, варто просто спробувати!
А ось загадки із серії «знайдіть кота».
А ось цей захід сонця я знімала з наближенням 5х сидячи в машині, що рухається на 130 км/год! Тож ще раз зазначу, що хороша стабілізація рулить.
Найголовніше тут розуміти, що зум у хорошій якості з хорошим телефоном – реальність. Після багатьох років із зумом поганої і середньої якості ми звикли до того, що ним краще не користуватися без крайньої потреби. Так ось тепер користуватися можна, і якість буде прекрасною.
Навіть на топ-моделях на кшталт S23 Ultra і S4 Ultra максимальний зум на рівні 30х-50х-100х не можна назвати ідеальним. Так, обличчя будуть помітні, текст читаємо, але фото не будуть такої якості, щоб хотілося постити їх у соцмережі і ставити на шпалери або аватарку. Проте і цей зум на практиці мені дуже допомагає.
Наприклад, у вихідний я приїхала і заселилася в готель. Під вікном у мене магазин крокової доступності, на якому висить табличка з часом роботи у свята (у всіх магазинів він різний). Наближую і одразу бачу – чи треба бігти по провіант просто зараз, чи можна перепочити і зробити це за годинку.
Інший подібний приклад – іду на автобус, до зупинки понад 20 метрів, можу наблизити табло з інформацією в реальному часі й побачити, через скільки хвилин буде мій автобус. І зробити висновок – треба поспішити чи можна йти спокійним кроком.
Був випадок з автобусом, коли зум мені взагалі дуже допоміг. Мені треба було їхати до Варшави з Берліна, а з Дойчебаном було знову щось «не слава богу». І замість поїзда до кордону з Польщею був автобус. На сайті було вказано, на якій вулиці його чекати, але вулиця біля вокзалу велика, де конкретно? Хотіла уточнити в інфоцентрі на вокзалі, але туди стояла багатометрова черга. Знайшла біля входу якогось співробітника DB і показала йому повідомлення на сайті, він махнув у бік автобусної зупинки на площі, я стояла там, час спливав, але мене мучили бентежні сумніви… Через дорогу я побачила якісь автобуси, але до них було доволі далеко і треба було переходити жваву трасу, не хотілося даремно витрачати час. Тоді я просто зазумила табличку біля лобового скла і точно – «DB замісний транспорт», гора спала з плечей, адже я дуже побоювалася пропустити автобус.
Ось ще кілька прикладів простої цікавості. Наприклад, я їду в автобусі, сиджу в кафе, йду вулицею і хочу подивитися, що написано на невеликій табличці, до якої підходити або неможливо, або довго. Все читається і якість прекрасна! І навіть вночі, до речі, але приклади дивіться в огляді, там їх мільярд.
Максимальні рівні зуму на кшталт 100х, звісно, не забезпечують високої якості картинки, але завдяки АІ-обробці ми однаково отримуємо нормальну читабельність і можемо побачити те, що очима не видно. Ось тут я чекала у великій черзі на прикордонному переході і «зазумила» таблички на пропускній зоні, до якої нам їхати було ще дуже довго…
Ось в цілому і всі мої враження від використання смартфона з хорошим зумом. А ви задоволені зумом у своєму смартфоні? Як часто його використовуєте? А використовували б частіше, якби він був більш якісним? Діліться в коментарях і спасибі за увагу!
Також цікаво: