Сьогодні поговоримо про легендарний штурмовик А-10 Thunderbolt II, можливість появи якого на озброєнні ВПС України обговорюється останнім часом. Але чи потрібен він нашим льотчикам?
Звістка про те, що штурмовик А-10 Thunderbolt II може з’явитись у наших ЗСУ, швидко облетіла простори Інтернету і викликала хвилю обговорень і суперечок. Але варто враховувати, що в даному конкретному випадку «може» — це виключно вільна інтерпретація слів начальника штабу ВПС США Чарльза Брауна та міністра ВПС США Френка Кендала під час Аспенського форуму з безпеки. Тобто, ще нічого не вирішили, але такі перспективи є.
Про проблеми з літаками в нашому протистоянні з російськими окупантами не писав і не говорив тільки лінивий. Так, проблеми є, і вони достатньо великі. Особливо помітно це було на початку війни, коли російські літаки майже безкарно баражували над українськими містами, сіючи паніку і страх. Слід відзначити, що українські ВПС справно завдавали ударів по літакам, гелікоптерам та безпілотникам загарбників. Всі ми пам’ятаємо легендарного “Привида Києва”, пам’ятаємо збиті літаки росіян системами Stinger. Але всі розуміють, що перевага в повітрі все ще за росіянами. Події в Маріуполі та Сєвєродонецьку довели, що, на жаль, без авіації нам цю орду не подолати.
Зауважу, що ВПС України укомплектовані застарілими варіантами МіГ та Су, які дістались нам у спадок ще з радянських часів. Так, це модернізовані, оновлені моделі, але вони однозначно поступаються новітнім моделям російських літаків. Тільки завдяки мужності і вмінню наших повітряних асів вдається протистояти їм у повітрі. Західні партнери спробували пошукати на теренах Східної Європи старі МіГ-29 та Су-27, які колись були на озброєнні цих країн, але запаси невеликі, до того ж, здебільшого, ці літаки у жалюгідному стані. Тому постало питання оснащення ВПС України літаками натівського зразку, як це зараз вже відбувається з артилерією. До речі, такий перехід вже довів свою ефективність на полі бою.
Почався пошук прийнятних варіантів для українських ВПС. Розмови йшли про F-15 та F-16, але це поки що тільки на рівні обговорення. Міністр оборони України також серед можливих варіантів називав Gripen, Dassault Rafale та Turofighter Typhoon. Все це лише розмови і здогадки. Як я вже писав вище, начальник штабу ВПС США Чарльз Браун та міністр ВПС США Френк Кендал назвали ймовірним варіант зі штурмовиком А-10 Thunderbolt II. Давайте саме про цей легендарний штурмовик сьогодні й поговоримо і з’ясуємо, чи може він бути вдалим придбанням для ВПС України.
Читайте також: Зброя української перемоги: ПТРК Стугна-П – танкам орків буде непереливки
Слід сказати, що А-10 Thunderbolt II – це дійсно легендарна техніка, яка зуміла завоювати свою славу вдалим бойовим застосуванням у багатьох збройних конфліктах.
Якщо говорити про бойові літаки, то не важко знайти моделі, які залишаються актуальними протягом довгого періоду експлуатації. F-15, без сумніву, є одним з найбільш знакових. Але є й інші літаки, які перебувають на озброєнні вже кілька десятків років і до виходу на пенсію ще не наблизились, хоча їх уже давно не виробляють. Найвідомішим прикладом є Fairchild Republic A-10 Thunderbolt II, або Warthog (Бородавочник).
Цей штурмовик з подвійним турбовентиляторним двигуном надійшов на озброєння наприкінці 1970-х років і став грати ключову роль у місіях ближньої повітряної підтримки. З моменту появи він отримав значну кількість оновлень, і вважається, що вдосконалення обладнання та нова конструкція крил, розроблена Boeing, дасть змогу продовжити його використання аж до 2040 року.
Завдяки легендарним успіхам у багатьох бойових конфліктах, а також своїй унікальній естетиці, A-10 Warthog отримав справжній культовий статус серед шанувальників військової авіації. Підтвердженням цього є його поява у багатьох фільмах та відеоіграх, таких як “Трансформери”, “Термінатор: Спасіння прийде”, “Людина зі сталі”, франшиза “Ace Combat”. Дійсно, цей штурмовик став легендою і отримав цілу армію шанувальників по всьому світу.
Читайте також: Порівняння F-15 Eagle та F-16 Fighting Falcon: Плюси і мінуси винищувачів
Розробка A-10 Thunderbolt II виникла через потребу ВПС США у літаку, який би забезпечував підтримку з повітря наземних військ. Під час в’єтнамської війни стало очевидним, що штурмовик Douglas A-1 Skyraider, який був розроблений ще у другій половині 1940-х років, хоча і довів свою ефективність, але має багато недоліків і високу вразливість, навіть для ручної стрілецької зброї. Цей літак явно застарів і потрібував негайної заміни.
У вересні 1966 року ВВС США вирішили почати розробку нового штурмовика, і за кілька місяців програму AX було офіційно запущено. Пропозицію взяти участь у розробці отримали більше двадцяти представників збройової промисловості, але тільки в 1970 році були встановлені більш точні критерії щодо того, якими повинні бути можливості даного літака.
Найважливішим елементом конструкції повинно було бути оснащення 30-міліметровим поворотним стволом. Літак повинен був мати радіус дії 460 км, максимальну швидкість 740 км/год і нести зовнішнє навантаження понад 7000 кг.
З огляду на такі критерії, ВПС США звузили список потенційних виробників до двох кандидатів: Fairchild Republic і Northrop Corporation. Обом компаніям було доручено виготовлення прототипів, щоб після відповідних випробувань обрати переможця.
Нарешті, у січні 1973 року ВПС США зупинили свій вибір на моделі Fairchild Republic, яка отримала офіційне позначення A-10 Thunderbolt II. Поставки Warthog до різних підрозділів ВПС почалися в 1976 році, а в жовтні 1977 року він був офіційно прийнятий на озброєння ВПС США.
Виробництво A-10 Warthog велося до 1984 року, всього було виготовлено 715 одиниць. Варто зазначити, що з моменту його появи експлуатували цей літак виключно ВПС США. Його не тільки було заборонено приєднувати до будь-якої іншої гілки збройних сил США, але й заборонено продавати міжнародним клієнтам.
Слід сказати, що зараз понад 367 літаків A-10 Thunderbolt II перебувають на озброєнні ВПС США. Варіанти літаків, які перебувають на озброєнні: A-10 (143) і A-10C (70); Reserve А-10 (46) та ОА-10 (6); ANG, A-10 (84) і OA-10 (18).
У червні 2007 року компанія Boeing отримала контракт на $2 млрд на програму заміни крила А-10 Thunderbolt II. Boeing поставила 242 комплекти крил для заміни в 2018 році.
Також у вересні 2009 року ВПС США уклали з компанією Boeing два контракти на суму $4,2 млн на модернізацію свого флоту з 365 літаків A-10 Thunderbolt II в період від трьох до 18 місяців. Контракт було укладено в рамках програми модернізації життєвого циклу A-10 Thunderbolt II загальною вартістю $1,6 млрд.
У серпні 2019 року компанія Boeing отримала від ВПС США контракт на $999 млн на виконання робіт з технічного обслуговування літака A-10 Thunderbolt II. 11-річний контракт передбачав виробництво 112 нових вузлів крил і 15 комплектів крил.
Ці два контракти стосуються програми структурної цілісності літака A-10 Thunderbolt II. Вона передбачала надання інженерних послуг для літака та модернізованого блоку передачі даних, а також аналіз комерційних досліджень. Обидва контракти спрямовані на модернізацію авіоніки літака для покращення можливостей пам’яті та даних. Тобто, A-10 Thunderbolt II постійно зазнає модернізації, вдосконалення авіоники, озброєння, тощо.
Тепер більш детально познайомимося з героєм моєї розповіді.
Читайте також: Все про 155 мм гаубицю M777 і керований снаряд M982 Excalibur
A-10 Thunderbolt II має чудову маневреність на низьких швидкостях та висоті завдяки великій площі крила, невеликому куту нахилу крила та великим елеронам. Конструкція крила також дозволяє здійснювати короткі зльоти та посадки, що дає можливість використовувати примітивні аеродроми поблизу лінії фронту. Літак може находитись у повітрі протягом тривалого періоду і працювати на висоті 300 м з видимістю до 2,4 км. Зазвичай літак має відносно низьку швидкість, приблизно 560 км/год, що робить його більш пристосованим для наземної атаки, ніж швидкі винищувачі-бомбардувальники, яким часто важко націлюватись на невеликі та повільні цілі.
Панельна конструкція передньої кромки крила має стільникову структуру, що забезпечує міцність при мінімальній вазі, аналогічні панелі покривають закрилки, рулі висоти та секції кілей. Досвід бойових дій показав, що такий тип панелей більш стійкий до пошкоджень. Елерони розташовані на дальніх кінцях крил для збільшення моменту кочення та мають дві відмінні риси: самі елерони покривають майже половину розмаху крил, забезпечуючи покращений контроль навіть на низьких швидкостях, вони розділені і працюють також як повітряні гальма.
Обслуговування, дозаправка та переозброєння A-10 Thunderbolt II потребує мінімального обладнання. Його проста конструкція дозволяє проводити технічне обслуговування на базах з обмеженими можливостями. Незвичайною особливістю є те, що багато частин літака є взаємозамінними між лівою та правою сторонами, включаючи двигуни, головне шасі та вертикальні стабілізатори. Міцне шасі, шини з низьким тиском і великі прямі крила дозволяють виконувати зліт з коротких нерівних смуг навіть з важким озброєнням, дозволяючи літаку виконувати польоти з пошкоджених авіабаз, злітати з руліжних доріжок або навіть з прямих ділянок автомобільних доріг.
Переднє шасі зміщене вправо, що дозволяє розташувати ствол 30-мм гармати по осьовій лінії літака. Колеса основної стійки шасі частково виступають з гондол, коли втягуються, що полегшує контроль над посадкою на черевну частину шестерні та не завдає шкоди корпусу. Усі опори шасі втягуються вперед, якщо втрачається гідравлічна потужність, поєднання сили тяжіння та аеродинамічного опору може опустити і зафіксувати шестерню на місці.
A-10 Thunderbolt II відрізняється винятковою міцністю, здатний витримати прямі влучення бронебійних та осколково-фугасних снарядів калібром до 23 мм. Він має подвійну надлишкову гідравлічну систему польоту та механічну систему як резервну на випадок втрати гідравлічної потужності. У польоті без гідравлічного живлення використовується ручна система керування реверсом. Контроль нахилу та повороту вмикається автоматично, контроль крену вибирається пілотом. У режимі ручного керування A-10 Thunderbolt II достатньо керований, щоб повернутись на базу, хоча й потребує прикласти для управління більші зусилля, ніж зазвичай. Дивовижно, але літак сконструйований таким чином, щоб він міг літати з одним двигуном, половиною хвостового оперення, одним рулем висоти і відсутністю половини крила.
Читайте також: Тихі вбивці сучасної війни: Найнебезпечніші військові БПЛА
Одномісна кабіна екіпажу і панель управління польотом захищені титановою бронею вагою 540 кг, так званою титановою «ванною» товщиною до 3,8 см для захисту пілота. Ця броня була перевірена на здатність витримувати удари 23-мм гармат і навіть в деяких випадках 57-мм снарядів. Броня становить майже 6% маси порожнього літака. Кабіна пілота має великий куленепробивний плафон, який забезпечує хороший круговий огляд.
Кабіна оснащена проекційним дисплеєм, який використовується для прицілювання та наведення зброї, системою захищеного радіозв’язку Have-Quick, інерціальною навігацією та системою тактичної аеронавігації (TACAN).
Компанія Lockheed Martin розпочала поставку 21 літака ВПС США A-10 з вбудованою системою глобального позиціонування/інерціальною навігаційною системою (EGI), яка визначає точне місцезнаходження літака. Літаки також оснащені системами узгодження траєкторії польоту з профілем місцевості BAE Systems (ТЕРПРОМ).
Пілот оснащений окулярами нічного бачення, а також інфрачервоним дисплеєм Maverick AGM-65.
Читайте також: Зброя української перемоги: Iris-T SLM – сучасна ППО з Німеччини
Літак має 11 пілонів, що забезпечують зовнішню вантажопідйомність 7260 кг. Під фюзеляжем є три пілони, і навантаження можуть бути розподілені між центральним або двома фланговими пілонами фюзеляжу.
Літак може бути оснащений лазерним наведенням / електронними засобами підтримки Pave Penny, платформою, встановленою на пілоні правого борту фюзеляжу. Кожне крило несе чотири пілони: три зовнішніх і один внутрішній, поряд з обтічником коліс.
А-10 Thunderbolt II може нести до десяти ракет класу “повітря-земля” системи Maverick. Ракета Raytheon Maverick AGM-65 використовує різноманітні системи наведення, включаючи інфрачервоне наведення та боєголовки конічної форми з високою проникаючою здатністю вагою 57 кг. Запас ходу більше 45 км. A-10 Thunderbolt II також може нести ракету «повітря-повітря» Sidewinder, яка є ракетою малої дальності з максимальною швидкістю понад 2 Маха.
Цей потужний штурмовик здатний використовувати широкий спектр боєприпасів: наприклад, бомби загального призначення LDGP mk82 вагою 226 кг, касетні бомби BLU-1 і BLU-27/B Rockeye II, а також блок касетних бомб CBU-52/71.
Прицільна капсула Northrop Grumman Litening ER (збільшеної дальності) була успішно інтегрована на A-10 Thunderbolt II. Litening ER оснащений тепловізором 640×512 пікселів, телевізором CCD, лазерним відстеженням/далекоміром, ІЧ-маркером і лазерним покажчиком.
Літак озброєний 30-мм потужною гарматою General Dynamics GAU-8/A Avenger, встановленою в носовій частині літака. З допомогою гармати штурмовик здатний виводити з ладу основний бойовий танк з ефективною дальністю стрільби 4000 футів (1220 м) при максимальній дальності стрільби понад 12 000 футів (3 660 м). Гармата може стріляти різноманітними боєприпасами, включаючи бронебійно-запальні снаряди (API) вагою до 0,75 кг або снаряди зі збідненим ураном 0,43 кг API.
Магазин вміщує 1350 патронів. Пілот може вибрати темп стрільби 2100 або 4200 пострілів за хвилину.
Читайте також: Все про безпілотники General Atomics MQ-9 Reaper
Легендарний штурмовик пристосований для польотів з непідготовлених злітно-посадкових смуг з високим ризиком пошкодження двигунів сторонніми предметами. Незвичайне розташування двигунів General Electric TF34-GE-100 дозволяє їм працювати, поки літак обслуговується та переозброюється наземними екіпажами, скорочуючи час повороту. Високий коефіцієнт двоконтурності двигунів (6:1) сприяє відносно невеликій інфрачервоній сигнатурі, а їх розташування спрямовує вихлопні гази над хвостовим оперенням, додатково захищаючи їх від виявлення інфрачервоними ракетами типу “земля-повітря”. Вихлопні сопла двигунів розташовані під кутом 9° нижче горизонту, щоб нівелювати момент нахилу носом вниз, який інакше створювався б у разі встановлення над центром ваги літака.
Щоб зменшити ймовірність пошкодження паливної системи штурмовика, усі чотири паливні баки розташовані по центру літака та відокремлені від фюзеляжу, тому снаряди мають пробити обшивку літака, перш ніж досягти бака. Пошкоджені лінії передачі палива самогерметизуються. Якщо пошкодження перевищують можливості самогерметизації бака, зворотні клапани запобігають потраплянню палива в пошкоджений бак.
Більшість компонентів паливної системи знаходяться всередині баків, тому паливо не буде втрачено через поломку компонентів. Система заправки очищається після використання. Сітчастий пінополіуретан вистилає внутрішню та зовнішню сторони паливних баків, утримуючи сміття та обмежуючи розлив палива у разі пошкодження. Двигуни захищені від решти літака протипожежними перегородками та оснащені засобами пожежогасіння.
Читайте також: Switchblade: Американські безпілотники-камікадзе для захисту України
Літак широко використовувався під час операції “Буря в пустелі”, для підтримки операцій НАТО в Косово, в операції “Незмінна свобода” в Афганістані та в операції “Свобода Іраку”.
Перше бойове застосування штурмовика A-10 Thunderbolt II відбулося в 1991 році під час операції “Буря в пустелі”. Всього в цій операції ВПС США задіяло 144 штурмовики А-10, які здійснили 8100 бойових вильотів. При цьому було втрачено 7 штурмовиків (у середньому 1 втрата на 1350 вильотів). На подив багатьох спостерігачів, непоказний зовні штурмовик став справжнісіньким героєм цієї кампанії поряд з ударним літаком-«невидимкою» F-117 і винищувачем F-15. За даними американських військових за час проведення операції штурмовики знищили понад 1000 іракських танків, а також 2000 одиниць іншої військової техніки та близько 1200 артилерійських гармат. Тобто, А-10 Thunderbolt II проявив себе найефективнішим літаком на цій війні, перевершивши навіть спеціалізований протитанковий вертоліт АН-64 «Апач». Рівень боєздатності літаків під час проведення операції становив 95,7%, що також виявилося рекордом серед усіх тактичних літаків ВПС США.
В одному з бойових вильотів пара штурмовиків A-10 Thunderbolt II змогла знищити 23 іракські танки і пошкодила ще 10 стаціонарних, 3 мобільних та 3 тимчасових пускових установки. Також за час бойових дій штурмовики збили 2 іракські вертольоти: Мі-8 і, імовірно, MBB Bo 105. Під час операції «Буря в пустелі» вперше була доведена живучість штурмовика. За словами авіаційних техніків, жоден інший літак не міг би повернутися на базу, маючи такі ж пошкодження, що фіксувалися на A-10.
Єдиним слабким місцем машини в рамках цієї операції можна визнати її схильність до епізодів з «дружнім вогнем», яка пізніше виявилася і в інших конфліктах. Це було викликано, насамперед, самою специфікою використання машини, яка завжди працювала у безпосередній близькості від своїх військ. Наприкінці січня під час битви за Рас-ель-Хафджі, A-10 Thunderbolt II атакував ракетою “Мейверік” БТР LAV-25 морської піхоти США, в результаті БТР було знищено, загинуло 7 людей. Через місяць A-10 атакував БМП британців, внаслідок чого загинуло 9 військових.
Брали участь штурмовики А-10 і у військовій операції НАТО в колишній Югославії в 1999 році, злітаючи з авіабаз на території Італії. За офіційною інформацією, за час конфлікту втрат цих літаків не було.
Надалі штурмовик брав участь в операції НАТО в Афганістані в 2001 році, а потім і в Іраку в 2003 році. У ході операції один літак був збитий іракською ППО в районі Багдадського аеропорту. Ще один літак під керуванням пілота-жінки Кім Кемпбелл отримав серйозні пошкодження (відмова гідравлічної системи, пошкоджений один двигун, сотні пробоїн у фюзеляжі, крилі та оперенні машини), але зміг дотягнути до рідного аеродрому. Після завершення активної фази бойових дій та початку партизанської війни літаки А-10 продовжили свої бойові вильоти.
Читайте також: Saab JAS 39 Gripen, як варіант для ВПС України: з’ясовуємо, що це за літак
Це запитання вже давно є предметом дискусій на просторах українського Інтернету. Думки розділились. Давайте спробуємо проаналізувати позитивні та негативні сторони появи А-10 Thunderbolt II на озброєнні ВПС України.
Безперечно, придбання будь-якого літака, а тим більше такого легендарного штурмовика, є великим плюсом для наших збройних сил. Авіації нам катастрофічно не вистачає. Особливо, якщо враховувати успішний бойовий досвід А-10 Thunderbolt II. До того ж, цей штурмовик може злітати навіть з погано підготовлених прифронтових аеродромів або шосейних доріг. Тобто, ми змогли б розташувати базу штурмовиків у безпосередній близькості до зони бойових дій і економити пальне. Озброєння цього штурмовика теж вражаюче, хоча й не настільки сучасне, як у тих же винищувачів четвертого покоління, але воно здатне знищувати колони російської бронетехніки.
Перевагою також може бути можливість використання високоточної зброї. Слід визнати, що протитанкові ракети AGM-65 Maverick з дальністю польоту близько 30 км, високоточні бомби JDAM, і, звичайно, 30-мм семиствольна гармата “БРРРТ” GAU-8 Avenger зі скорострільністю 3900 постр./хв є ефективнішими за ту зброю, що є на озброєнні наших Су-25, які, тем не менш, доволі успішно працюють по окупантах.
Наче все ідеально?
Але є негативні нюанси. Перш за все, це вік штурмовика. Нагадаю, йому виповнюється 50 років. Так, він модернізований, отримав купу вдосконалень, але вже застарілий. Завдяки своїй винятковій живучості, простоті обслуговування, низькій вартості обслуговування та доведеній бойовій ефективності він досі перебуває на озброєнні США. І буде на озброєнні, як мінімум, до 2040-х років.
По-друге, багато хто згадує його наземні успіхи під час “Бурі в пустелі”, де кожний виліт А-10 Thunderbolt II був справжнім жахом для іракських військ. Але всі забувають той факт, що війська США і коаліції мали повну перевагу над ворогом саме у повітрі. Тобто А-10 Thunderbolt II був надійно захищений винищувачами, тому спокійнісінько літав і знищував танки і бронетехніку ворога, без загрози бути перехопленим ворожими винищувачами, а в деяких секторах подеколи взагалі не було іракських ППО. Ось тому й такі успіхи в цій операції. А тепер подивимось на ситуацію на нашій війні. Всі ми добре знаємо, що у ЗСУ і ВПС немає переваги в повітрі, навпаки – тут практично повна перевага за кількістю літаків саме у нашого ворога. У цій ситуації американські штурмовики стануть легкою мішенню для російських винищувачів. Не думаю, що американцям буде приємно чути, що Су-34 легко впорались з А-10 Thunderbolt II. Це може стати приводом для пропагандистів оркостану розказувати, що США дає нам старі штурмовики, які легко збити, і користі від них немає. Щоб ефективно працювати по колонам ворога, поруч з А-10 Thunderbolt II мають бути ще й наші винищувачі. Чи можемо ми це собі дозволити?
Скажемо відверто, якщо в України буде вибір між винищувачами і штурмовиками, чи навіть буде можливість брати обидва типи, то він, очевидно, має бути зроблений не на користь А-10. Нам потрібно і отримати перевагу в повітрі, і постійно працювати по скупченням наземної техніки московитів. А це можливо тільки завдяки сучасним універсальним західним винищувачам, які б могли і нав’язати бій Су-34, і не дозволяти гелікоптерам окупантів безкарно атакувати наші позиції, і розмазувати наземну техніку окупанта. Так, це дуже круто – мати декілька спеціалізованих типів літаків під різні завдання, але дозволити собі таке може тільки держава з величезним оборонним бюджетом. Це не про Україну. Ми маємо вкладатись в єдиний універсальний літак – F-15, F-16, F-18 чи Gripen.
Але у будь-якому випадку літаки нам потрібні, бо без них нам важко нищити навалу загарбників. Перемога неодмінно буде за нами! Слава Україні! Слава ЗСУ! Смерть ворогам!
Читайте також:
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply