Якщо ви недостатньо старі, і не грали в NFC Underground, то мабуть і не знаєте, що Mitsubishi Eclipse – це лінійка культових спортивних дводверних купе, що випускалася з 1989 по 2011 рік та нараховує 4 покоління автомобілів. Але в останні роки виникла така тенденція, коли виробники згадують назви колишніх популярних лінійок машин та починають випускати під цим ім’ям, що? Авжеж, нові авто, які не мають жодного зв’язку з оригінальною моделлю, але відповідають головному автомобільному тренду сучасності. Вгадали, на що я натякаю? Так, це популярні автомобілі з типом кузова кросовер чи “паркетний позашляховик”, або SUV.
Саме така історія походження Mitsubishi Eclipse Cross, – це черговий середньогобаритний SUV, який потрапив до мене на тест-драйв. Подивимось на що він здатен?
Eclipse Cross – це типовий середній кросовер з довжиною кузова 4,55 м. Він пропонується за відповідною стандартною вартістю від $30К за базову версію INTENSE, але у мене на тесті топова комплектація ULTIMATE, яка коштує вже приблизно $35К. За доплату в 5К доларів ви отримаєте доволі серйозний набір додаткових опцій у порівнянні з базовою моделлю: економнішій та трохи динамічніший турбодвигун замість атмосферного, повний привід, панорамний скляний дах, електропривід багажнику, шкіряний салон, проекційний HUD-дисплей та багато інших опцій, серед яких повний набір безпекових асистентів. Серед конкурентів Mitsubishi Eclipse Cross по габаритам, ціні та оснащенню, можу згадати, наприклад, Škoda Karoq.
Так вийшло, що в мене є деякий досвід з кросоверами подібного розміру, бо огляд Karoq я робив зовсім недавно, а схожий автомобіль Mazda CX-30 візьму завтра и буду тестувати, паралельно дописуючи цей огляд. Тож як раз у мене буде декілька варіантів машин одного класу для порівняння з Mitsubishi Eclipse Cross і я буду використовувати цю можливість час від часу впродовж оповідання, не дивуйтеся. Хоча прямого порівняння очікувати не варто, бо це не є метою мого огляду.
Читайте також: Огляд Mazda CX-60 Premium-Sport: Недостатньо преміальності, але забагато спорту
Зовні Mitsubishi Eclipse Cross має дуже складну форму та складається з багатьох деталей. Причому, ці деталі різного кольору, мають різне оздоблення та фактури покриття. Глянсова металізована фарба, чорний глянсовий пластик, чорний та сріблястий матовий пластик, пластик з оздобленням під карбон, хромовані деталі, металевий рейлінг на даху.
Зблизу навіть може здатися, що дизайнери переборщили з такою різноманітністю деталей та застосованих матеріалів. Але варто відійти трохи подалі, щоб оцінити всю картину в об’ємі і зрозуміти – все зроблено дуже круто і деталі поєднані між собою доволі гармонійно.
Mitsubishi Eclipse Cross має вражаючий зовнішній вигляд. Дизайн сміливий, виразний, при цьому сучасний та цілком самобутній. Плавні обводи кузова поєднуються з гострими горизонтальними гранями які підкреслюють стрімкість та своєрідну японську харизму автомобіля, який дійсно виглядає дуже ефектно.
Стилістика автомобіля якимось неймовірним чином гармонійно поєднує спортивність та елегантність. І що характерно, цей дизайн універсальний та на 100% унісекс, може сподобатись будь-якої людині, незалежно від віку та статі. Просто оберіть свій колір!
Автомобіль укомплектований повністю світлодіодними передніми фарами. Головне світло складається з верхнього горизонтального блоку, що виконує функцію денних ходових вогнів і покажчиків поворотів та нижнього дворівневого блоку в якому розміщені фари дальнього та ближнього світла і протитуманні фари.
На жаль, головне світло не адаптивне, немає автоматичного вирізання світлового потоку, щоб не сліпити зустрічні та попутні машини. Датчик освітлення автоматично вмикає фари ближнього світла при недостатньому освітленні. Також камера під лобовим склом забезпечує роботу функції автоматичного перемикання між ближнім та дальнім світлом. Фари укомплектовані ручним коректором з регулюванням з салону. Додатково, дорожча комплектація автомобіля оснащена омивачами фар.
Eclipse Cross укомплектований стандартними дзеркалами європейського формату з системою електрорегулювання, обігрівом та функцією автоматичного складання. Також в корпус кожного дзеркала вбудований світлодіодний повторювач сигналу повороту. Щоб підкреслити спортивний стиль, корпуси дзеркал виконані із пластику з оздобленням, що імітує карбон.
Читайте також: Огляд Škoda Kamiq 2024: Чи вартий уваги цей малолітражний міні-кросовер?
Mitsubishi Eclipse Cross оснащений центральним замком з безключовим доступом. Але тільки ручки передніх дверей оснащені кнопками для зачинення автомобіля.
Взагалі, ручки виглядають трохи архаїчно на фоні рішень конкурентів, бо в сучасних автомобілях в основному використовуються сенсори дотику, а не кнопки. Також я давно не бачив відкритих замків для фізичного ключа в авто подібного класу, вони здебільшого закриваються заглушками.
З іншого боку, я можу легко виправдати консервативний підхід до ручок. Кнопки працюють більш надійно, ніж сенсори, вони повністю виключають випадкове спрацювання, наприклад, на безконтактній мийці самообслуговування. А замок на водійської двері не викликає зайвих питань, якщо необхідно терміново відчинити центральний замок ключом. З незвичного також можу відзначити те, що у червоному автомобілі зверху грані ручок пофарбовані у чорний, а знизу – у колір авто.
На тестовому зразку Mitsubishi Eclipse Cross встановлені легкосплавні двоколірні 18-дюймові диски, і можна сказати, що це характерний розмір дисків для кросоверів подібного класу. Відповідно, автомобіль укомплектований гумою з параметрами 225/55 R18. Дизайн дисків складний – сучасний зі спортивним уклоном, тож цілком відповідає загальному образу автомобіля.
Задні ліхтарі також повністю світлодиодні – габарити, стоп-сигнали (дублюються центральним блоком у спойлері над заднім склом), сигнали повороту, ліхтарі заднього ходу. Форма основних ліхтарів трохи чудернацька – із вертикальним напливом на задні стійкі. В цілому виглядає все це доволі футуристично.
Стандартний доступ до багажного відділення здійснюється через задню кришку, яка оснащена механізмом з електричним приводом для підйому та закриття. Також у дорожчої комплектації автомобіля є функція “вільні руки”, тобто можна відкрити багажник змахом ноги під бампер, що дуже зручно, коли у вас зайняті обидві руки.
Що до самого багажного відсіку, то він виглядає компактним, бо дуже обмежений по висоті через те, що підлога розміщена якось зависоко (чому – подивитесь пізніше під кришкою пола). Через це він скоріше нагадує великий багажник седану чи хетчбеку. Але при цьому відсік доволі глибокий, а з урахуванням того, що спинки задніх сидінь можна скласти, об’єм відділення можна суттєво збільшити.
Всередині порадував гумовий килимок у комплекті, декілька доволі містких бокових кишень для зберігання, а також якісна висувна шторка, яку можна швидко демонтувати.
Освітлення багажника забезпечується одним ліхтарем на правій стінці, в цілому яскравість середня, особисто мені трохи не вистачає, але це типова проблема авторинку, яка зустрічається і в набагато дорожчих автомобілях. Хоча б розміщений ліхтарик зверху, а не знизу, і за це дякую.
Напільна кришка добротна та міцна, виконана з пластику. Під кришкою знаходимо якісний пластиковий органайзер з домкратом, балонним ключом та повнорозмірним запасним колесом на литому диску. Дуже солідний комплект, респект.
Не буду вдаватися в технічне обговорення силової установки, бо це не є метою мого огляду. Варто відмітити, що для Mitsubishi Eclipse Cross доступні декілька варіантів двигунів. Дешевші комплектації автомобіля з переднім приводом оснащені атмосферним двигуном об’ємом 2 літри, такої самої потужності 150 кінських сил, але з меншим крутним моментом (198 проти 250 нм).
Просто відмічу головні моменти по обслуговуванню автомобіля з точки зору звичайного власника. На внутрішній частині капоту встановлена звукоізоляційна панель. Двигун прикритий пластиковою кришкою, яка легко та швидко демонтується. Всі горловини заправки рідинами легко знаходяться та мають зручний доступ. Щуп рівня мастила розташований під пластиковою кришкою. Акумулятор розміщений праворуч у зоні легкої доступності і закритий пластиковою захисною кришкою.
Якщо зовні автомобіль виглядає сучасно та яскраво, то враження від салону у мене діаметрально протилежні. Як на мій смак – дизайн салону дуже консервативний, можливо навіть архаїчний. Але, це своєрідна японська консервативність, тому не поспішайте робити негативні висновки, я впевнений, комусь такий підхід може сподобатись. Просто хочу відмітити, що особисто я відчув певний дисонанс між ультрасучасним зовнішнім виглядом Eclipse Cross та внутрішнім дизайном інтер’єра, що відстає років на 10 від сучасних трендів.
Загалом, в салоні використовуються якісні добротні матеріали. І такой консерватизм мені до вподоби. Маємо декілька видів пластика – глянсовий, матовий чорний, сріблястий, оздоблений під карбон. А також м’який вініл, натуральна та штучна шкіра.
На цьому етапі я хочу відмітити, що у мене та тесті був автомобіль з салоном чорного кольору. Але, коли я дивлюся на офіційні фото світло-сірого салону, то він складає вже дещо інше враження і як на мене виглядає помітно свіжіше. Звісно, можливо все це справа мого суб’єктивного смаку, чекаю на вашу думку у коментарях.
Також хочу звернути увагу, що на офіціальному сайті я бачу інший дизайн центральної консолі в зоні дисплея мультимедійної системи. Я не знаю, чи у мене на тесті рання версія машини, чи це особливість максимальної комплектації. Але відмінності дуже помітні, здається у мене екран трохи більший, точно немає механічних органів керування під дисплеєм, та він повністю зашитий у корпус з глянсового чорного пластику.
Ось стокове фото, зверніть увагу на центральну консоль:
А ось така конфігурація дисплея в нашій тестовій машині:
В цілому, внутрішній дизайн дверей мені подобається, хоча, знову ж таки, можливо для карт застосовується забагато матеріалів різного типу з різними фактурами – вініл зверху, вбудований замок дверей з сріблястою металевою засувкою в чорному глянсовому обрамленні, нижче – основна панель з чорного пластику з кишенею та вбудованим динаміком знизу, посередині – матова срібляста ручка, приємний підлокітник зі штучної шкіри з акуратною прострочкою, передня частина під карбон. Але у комплексі двері зсередини виглядають доволі стильно, хоча і не дуже сучасно. В мене є побоювання з приводу довговічності сріблястого покриття, тим більше що до нього будуть постійно торкатися руками і воно буде протиратися та дряпатися, але поки авто нове, виглядає нормально. Що до використання, все доволі зручно, претензій у мене нема.
Кожні двері оснащені кнопками керування склопідйомниками. Водійські двері окрім того укомплектовані кнопками керування всіма склопідйомниками, блокіровкою, центральним замком та блоком регулювання зовнішніх дзеркал із джойстиком та кнопкою складання.
Крісла цілком класичні і на перший погляд навіть здаються нудними, бо оку нема за що зачепитися. Але в цілому виявляються дуже зручними та комфортними. Є дуже непогана бокова підтримка та довге нижня подушка, що добре підтримує стегна. Оздоблення крісел – натуральна та штучна шкіра, прострочка акуратна.
Обидва передніх крісла оснащені системою електрорегулювання положення та нахилу, але нема регулювання поперекового підпору, це мене трохи збентежило. Але по факту, повторюся, сидіння дуже комфортні особисто для мене.
Задній ряд сидінь має дизайн та оздоблення схожі на передні крісла, хоча бокова підтримка, звісно не така, як попереду. Але що саме головне – є доволі унікальна для середнього класу кросоверів функція регулювання нахилу задньої спинки з 9 фіксованими позиціями.
Звісно, стандартно маємо два повноцінних пасажирських місця та третє додаткове, якщо дуже треба. Всі посадкові місця оснащені окремими підголівниками та ременями безпеки. Якщо пасажира посередині нема, то можна відкинути підлокітник з нішами для двох стаканів.
Читайте також: Огляд Škoda Karoq: невеликий міський кросовер з упором на комфорт та безпеку
Торпедо має класичну заокруглену форму з 4-ма дефлекторами системи вентиляції та кондиціонування, оздоблення верхньої частини – м’який вініл, низ – стандартний чорний автомобільний матовий фактурний пластик. Нічого незвичайного. З пасажирського боку маємо стандартний відсік для зберігання з підсвіткою. З цікавого – у бардачку є верхня полиця, де знаходимо керівництво по експлуатації автомобіля в шикарному чохлі зі штучної шкіри. Інших відсіків для зберігання в зоні торпедо не передбачено.
Кермо теж цілком стандартне – класичне кругле триспицеве, обтягнуте натуральною шкірою та зі вставками з чорного глянсового пластику всередині нижнього півкола. На двох горизонтальних спицях маємо джойстик та кнопки керування мультимедіа зліва та управління круїз-контролем справа. Дизайн мультикерма теж скучний, погодьтеся, от просто горизонтальні ряди кнопок, як з 90-х років 20-го століття. Але що до якості виконання та особливостей експлуатації у мене немає реальних претензій. Елементи керування легко знаходяться на дотик після недовгого звикання.
За кермом маємо 2 металеві пелюстки для ручного перемикання передач і це мабуть єдиний елемент спортивного стилю у салоні машини. Ще далі на рульовій колонці – традиційні важелі керування головним світлом та сигналами повороту ліворуч та склоочисниками праворуч. Регулювання положення рульовою колонкою – ручне.
Панель приладів також виконана у ретро-стилі. У той час коли конкуренти по класу пропонують чи повністю цифрові панелі приладів (фактично – великий дисплей), чи комбіновані, але з великими інтерактивними екранами. В Mitsubishi Eclipse Cross маємо класичну панель із круглими спідометром та тахометром. Але посередині між ними є невеликий кольоровий дисплей на який виводиться деяка корисна інформація, на кшталт пробігу, температури, моментальної витрати та рівня пального у баку.
Також є доступ в меню приборки для налаштування основних параметрів автомобіля та отримання додаткових даних.
Можливо для компенсації застарілого дизайну панелі приладів, виробник встановив зверху над приборкою ще й проекційний HUD-дисплей, на який виводиться додаткова інформація – поточна швидкість руху, параметри налаштування круїз-контролю та інше. З цікавого, інформація проецирується не на лобове скло, а на спеціальну прозору панельку, яка складається та ховається всередину торпедо після вимкнення запалення. Кут нахилу цього екрану регулюється, відповідно можна підлаштовувати висоту зображення під зріст водія.
Дисплей доволі великий, діагоналлю 9 дюймів, сенсорний, з підтримкою дотиків, жестів та мультитач. Також зліва на рамці є сенсорні кнопки для швидкого доступу до основних функцій. А вище можна побачити 2 отвори і вони навіть помічені як мікрофон та ресет. Взагалі дизайн дисплея, а це фактично коробочка з чорного глянсового пластику, нагадує мені невеликий портативний телевізор з минулого сторіччя. Добре хоч екран плаский. Якщо серйозно, дисплей непоганий – достатньо яскравий, чіткий, контрастний та виконує свої функції цілком прийнятно.
Дизайн інтерфейсу інформаційно-розважальної системи під стать загальному дизайну корпусу екрана, чимось нагадує мені Android станом приблизно 2014 року. Але в цілому тут є всі необхідні функції – радіо, підключення телефону та зовнішніх носіїв, налаштування мультимедійної системи автомобіля і трохи більше, наприклад, індивідуальне навчання команд голосового управління функціями автомобіля. Чи воно потрібно у 2024 році за наявністю голосових асистентів в Android Auto та Apple CarPlay, питання риторичне, можливо хтось буде користуватися.
Судячи з заставки при завантаженні мультимедійної системи, в Mitsubishi Eclipse Cross встановлена тру-японська аудіосистема Nakamichi (хоча в буклетах виробник каже про власну систему Mitsubishi Power Sound System) – це маловідомий, але культовий бренд у світі аудіо, заснований ще в 1970 році. Окремого низькочастотного сабвуферу я не знайшов, але є підсилювач на 510 Вт та 8 динаміків. Звучання музики дійсно непогане, хоча до преміального рівня трохи не дотягує по басам. Але це й не дивно, з урахуванням вартості автомобіля – аудіосистема тут цілком пристойна.
І звісно, не обійшлося без привітання з 20 сторіччя, просто подивіться на налаштування звучання аудіо. Цей пункт меню навіть називається олдскульно – DSP (Цифровий Звуковий Процесор). Я ледь не розплакався, згадуючи бурну молодість. Тут вам і багатосмуговий еквалайзер, і затримка, і фільтри частот. Якщо ви володієте навичками звукорежисера, то будете задоволені такими точними інструментам замість кнопок “зробити добре” та декількох варіантів просторових ефектів звучання в сучасних автомобільних аудіосистемах.
Тут ми не побачимо нічого незвичайного чи незвичного. Панель керування кліматом оснащена фізичними кнопками і саме такий ретро-стиль я підтримую, бо мені дуже не подобається сенсорне керування кліматом з відсутністю тактильного зв’язку.
Кліматична система Eclipse Cross двозонна, є підігрів керма, передніх та задніх сидінь та заднього скла.
На центральній консолі перед важілем АКПП розміщена ніша для смартфону в яку не вміщується мій Samsung Galaxy S23 Ultra. Вище маємо 2 порти USB-A для зарядки та підключення пристроїв та носіїв – теж не дуже сучасне рішення, конкуренти намагаються встановлювати більш компактні, швидкі та універсальні USB-C. Бездротової зарядки нема, як і бездротового підключення Android Auto та Apple CarPlay. Але по кабелю все працює без проблем.
Важіль АКПП класичного формату, оздоблений натуральною шкірою. Праворуч розміщені кнопки керування підігрівом сидінь та керування повним приводом. Стоянкове гальмо електричне. Далі маємо декілька підстаканників та фіксований підлокітник, під яким є невелика ніша для зберігання речей, наприклад, окулярів.
Головний недолік центральної консолі, як на мене, є широке використання чорного глянсового пластику. Навіть на майже новому автомобілі вся верхня панель доволі сильно подряпана, і зрозуміло, що цей нюанс буде з часом тільки усугублятися.
Основний момент – в Mitsubishi Eclipse Cross стеля чорного кольору! Тобто в цьому моменті виробник чітко слідує глобальним трендам спортивного стилю. Виходить, можуть, коли захочуть.
Під центральним дзеркалом встановлена камера, яка використовується розумними асистентами, наприклад, керування головним світлом чи адаптивний круїз і може щось ще, точно не скажу. Дзеркало оснащене функцією автозатемнення. Також маємо в цієї зоні додаткове освітлення першого ряду. Окрім того ліхтарі встановлені під сонцезахисними козирками та посередині на перемичці між секціями панорамного даху.
Доволі унікальний елемент для автомобілів даної цінової категорії, все ж таки панорамний дах зустрічається в машинах із цінником ближче до 40 тис доларів та вище. Але тут він є! Ще й великий, що складається з двох секцій розділених масивною перемичкою – для передніх та задніх пасажирів. Але ззовні виглядає просто як два цільних шматка скла.
В салоні скляний дах прикритий двома текстильними шторками з електроприводами та ще й з роздільним керуванням для кожної половинки – це взагалі якась неймовірна щедрість від виробника. До того ж передня частина даху оснащена зсувним люком над передніми сидіннями.
Елемент якого нема, дуже сумно. В цьому плані Mitsubishi чомусь не хоче йти на поводу у сучасних трендов. Підсвічується хіба шо ніша для смартфону під торпедо. Амбієнтне підсвічування інших зон відсутнє. Ну хоча б всі кнопки керування мають точечну підсвітку.
Головне враження від експлуатації Mitsubishi Eclipse Cross – автомобіль не пропонує якійсь екстра досвід. Скоріше все середньо, стандартно, але при цьому стабільно, практично та надійно. Ніякої харизми. В цьому плані, якщо чесно, є черговий дисонанс між яскравою зовнішністю Eclipse Cross та майже повною відсутністю таких самих яскравих емоцій під час водіння. Де тут історична спортивна складова? Її просто нема. З іншого боку, машина цілком виправдовує сподівання, які можуть виникнути у покупця автомобіля даного класу. І до авто дуже швидко звикаєш, бо нема ніяких несподіванок, а це вже дуже добре у наші буремні часи, коли хочеться стабільності хоч у чомусь. І в цьому автомобілі ви її знайдете.
Перше що хочу відмітити – дуже комфортні передні сидіння. Я навіть не пам’ятаю за останні часи в яких машинах мені було більш комфортніше. Наче крісла нічим особливим не відрізняються. Але сідаєш, налаштовує положення і відчуваєш, що посадка практично ідеальна. Можливо це обумовлено поєднанням багатьох факторів – форма, жорсткість подушок, широкий дивізіон регулювання положення. Також варто відмітити, що у задніх сидінь також можна регулювати нахил спинок, що не часто зустрічається у цьому класі.
Друге – цілком пристойний рівень шумоізоляції салону, шумів реально небагато. Також у нового автомобіля нічого не скрипить у салоні, що буде через деякий термін експлуатації – не можу сказати. Всі органи керування та регулювання параметрів розміщені у зручних місцях для швидкої доступності та після недавнього звикання з ними можна взаємодіяти на пам’ять та на дотик.
Третій фактор комфорту – коректна робота всіх автоматичних систем безпеки, асистентів, головного світла, склоочисників. Це дозволяє один раз налаштувати всі параметри та не відволікатися на сторонні подразники, сконцентруватися на керуванні автомобілем. Впливає як на комфорт, так і на безпеку.
Що до цього параметру, то автомобіль в максимальній комплектації оснащений всіма пасивними та активними системами безпеки – уникнення зіткнень, контроль сліпих зон, контроль утримання смуги, адаптивний круїз, набори парктроніків, 4 камери та огляд 360 градусів. Що до особливостей інших комплектацій – уточнюйте на сайті офіційного дилера.
В цьому плані автомобіль показує посередні результати. Майже 11 секунд з місця до 100 км/год – це чи не найгірший результат з авто подібного класу, що були у мене на тестуванні. Я вже раніше казав про той дисонанс між спортивною зовнішністю та відсутністю яскравих емоцій під час керування автомобілем. Мені здається, що це не провина силової установки, а скоріше трансмісії. Це був мій перший досвід з варіатором, і чесно, я був розчарований. Чи я не розібрався, чи воно зовсім не хоче їхати на фоні конкурентів. Звісно, плавність розгону та відсутність відчуття перемикання передач, це непогано, але я не бачу в цьому суттєвої переваги з перед сучасними гідротрансформаторами або роботизованими АКПП, які теж перемикають передачі достатньо плавно.
Хоча, коли автомобіль вже трохи розігнався, то він прискорюється трохи жвавіше, тому, наприклад, обгони можна виконувати цілком нормально. Все ж таки турбомотор та 150 кінських сил роблять свою справу.
Що стосується підвіски – вона добре поглинає нерівності, але при цьому, доволі пружна. Жорсткість середня, ходова демонструє оптимальне співвідношення комфорту та спортивності. Через все це керованість автомобілю також непогана, як на ідеальній дорозі, так і на покритті з дефектами. Хоча, все ж таки, це більше ходова для міста, а не для бездоріжжя, незважаючи на наявність повного приводу. При маневрах машину не розхитує, крени також невеликі. В цілому не хочу перехвалювати, але реально, ніяких претензій до підвіски у мене нема, хоча й особливого захоплення теж. Скажемо так – золота середина і дійсно добротна ходова для свого класу, відчувається, що у виробника є неабиякий досвід в цієї справи і він може зробити таку підвіску, що сподобається майже всім.
Також хочу відмітити наявність надійної системи повного приводу в автомобілі, що стане у нагоді на бездоріжжі та навіть у місті при поганих погодних умовах. Через кнопку біля важеля АКПП можна перемикатися між 3 варіантами роботи повного приводу – стандартний, сніг, гравій.
В цьому плані Mitsubishi Eclipse Cross також показує цілком середні результати. Десь 10л/100 км в великому місті при інтенсивному русі та по типовим пробкам-тягучкам. Якщо намагатися їхати максимально агресивно, витрати доходять майже до 11 л. Якщо намагатися заощаджувати, то можна наблизитися до витрати біля 9 літрів у місті. На заміський трасі витрати пального складають десь 6-8 літрів на 100 км в залежності від середньої швидкості.
В цілому, Mitsubishi Eclipse Cross мені сподобався. Це дуже непоганий вибір середнього SUV за свою ціну. Але як завжди, є нюанси. Під час тестування автомобіля я відчув увесь спектр емоцій, як позитивних, так і не дуже. Вверх, а потім вниз, щось на кшталт американських гірок. Спочатку, коли розглядаєш автомобіль зовні, приходиш у захват від зовнішнього дизайну. Потім сідаєш в салон і трохи дивуєшся невідповідності інтер’єра та обладнання сучасним трендам. Потім під час експлуатації розумієш, що сидіння прямо дуже комфортні і сидячи в такому кріслі хочеться їхати кудись дуже далеко, але машина не прискорюється так, як хотілося б.
Але, якщо вам реально неважлива динаміка, то Eclipse Cross може порадувати власника наявністю всіх сучасних систем для підтримки комфорту та безпеки під час експлуатації автомобіля. А також деякими екстра-можливостями на кшталт шикарного панорамного даху. Також керованість автомобіля не викликає ніяких питань, ходова просто відмінна.
Сподобалося:
Не сподобалося:
Mitsubishi Eclipse Cross справляє враження якісно зробленого японського автомобіля. Яскравий зовні, зсередини трохи консервативний, але безсумнівно – добротний та надійний. Якщо ви розглядаєте варіант придбання кросовера подібного класу, раджу подивитися машину наживо, можливо замовити тест-драйв. Я впевнений, що у даної моделі буде багато прихильників, які розділять філософію виробника, втілену в цю машину.
Leave a Reply