Автомобілі Mazda завжди асоціювалися у мене з характерним фірмовим японським стилем – хижий розріз фар, стрімкий профіль кузова, задні ліхтарі у формі пелюсток. Цей образ підкріплювався легендарними спортивними купе MX-5, RX-7 та RX-8 з популярної серії ігор NFS Underground, в які я грав у далекій молодості. Загалом, спортивна складова завжди була присутня в репутації бренду. У той самий час, мені завжди здавалося, що Mazda – це народна марка, яка пропонує машини цілком доступні для простих громадян і з преміальним класом ніколи і ніяк не асоціювалася. Доки волею долі до мене на тест не потрапив кросовер Mazda CX-60 в максимальній комплектації Premium-Sport.
За тиждень експлуатації ця машина багато в чому виправдала, але в той самий час у чомусь спростувала мої стереотипи щодо Mazda. Цю машину справді можна щиро полюбити, хоча вона не позбавлена недоліків. Пропоную разом зі мною ближче подивитися на знакову модель в історії компанії. Поїхали!
Вартість Mazda CX-60 починається зі стандартною за великий кросовер суми близько 40 тис USD, а версія Premium-Sport дотягує майже до 60 тис доларів. Тобто це вже впевнений початковий преміум сегмент.
Що до розміру, то CX-60 – доволі великий, майже 4,8-метровий п’ятимісний SUV. Більше авто в лінійці теж є – це вже семимісний CX-90.
Якщо не дивитися на ціну, а одразу перейти до габаритів, то як раз кросовери довжиною до 5 метрів – це мій улюблений розмір на сьогодні.
Мій поточний Ford Edge приблизно такого ж розміру. Для чого я це підкреслюю? Щоб ви розуміли – це мій особистий вибір та улюблений формат автомобілю на даний момент – через дуже гарне співвідношення габаритів та корисного навантаження. Тому враховуйте у подальшому мою упередженість що до машин подібного класу. Будемо сподіватися, що це упередженість через підвищену обізнаність.
Взагалі, переваг у майже 5-метрового паркетника, безліч. Кросовер такого розміру за рахунок просторого салону підходить для великої родини – його можна використовувати для поїздки на дачу чи на відпочинок для декількох поколінь родичів разом, або щоб комфортно мандрувати з друзями на далекі відстані. А місткий багажник з можливістю збільшення об’єму за рахунок складання задніх сидінь стане в нагоді у домашньому господарстві. Наприклад, якось я допоміг знайомим під час переїзду на нове житло. Тоді в мою машину вмістилися за раз всі речі, що були в знімній двокімнатній квартирі, що дуже всіх здивувало, у тому числі і мене.
Повний привід також допомагає у багатьох ситуаціях і не тільки на бездоріжжі, навіть взимку у місті, повірте мені. Думаю, шо багато людей розділяють мою прихильність саме до такого розміру SUV, і це підтверджується спостереженнями у реальному житті, наприклад у Києві – це точно один з найпопулярніших розмірів кросоверів. Тим цікавіше стає цей огляд, чи не так?
Читайте також: Огляд Škoda Octavia A8: коли отримуєш більше, ніж очікуєш
Зовні Mazda CX-60 намагається створити образ преміального автомобіля і скоріше це виходить. Виглядає машина дійсно солідно, хоча і з явним уклоном у спортивний стиль. Ефект такого враження досягається за рахунок дизайну кузова, якісних матеріалів, а також сучасного багатошарового фарбування.
Але фірмовий стиль при цьому не страждає. Навіть якщо закрити логотип Mazda, бренд авто вгадає переважна більшість людей, незалежно від статі та віку. Стосовно комплектації Premium-Sport можу відмітити, що зовні вона відрізняється пакетом антихром та дзеркалами і дисками чорного кольору.
Мені важко повірити, що на цьому світі є людина, якій не подобається дизайн CX-60, і якщо вона знайдеться, тримайтеся від неї подалі, бо у тієї людини мабуть кам’яне серце та немає душі. Сарказм. Але ж реально, дизайн просто шикарний, машина виглядає привабливо з будь-якого ракурсу. Це стосується як загальної форми, так і окремих деталей, які гармонійно поєднані між собою.
Не знаю як вам, але мені увесь час здається, що в дизайні Mazda CX-60 проглядаються риси якогось спортивного родстера середини 20 століття. Мабуть через непропорційно збільшену довжину капоту і витягнуту вперед частину з решіткою радіатора?
До речі це не просто дизайнерське рішення, конструктори були вимушені збільшити носову частину (чи зменшити салон, про це ще поговоримо) щоб вмістити потрібний двигун. Він тут дуже довгий. Під капотом CX-60 в комплектації Premium-Sport встановлений рядний 6-циліндровий турбований двигун, розміщений у подовжньому положенні.
Про сам двигун ми ще поговоримо пізніше, бо я маю по цьому питанню дуже багато цікавих подробиць та спостережень. Але головний вплив на дизайн, це саме його довжина, бо маємо цілих 6 циліндрів розміщених в один ряд вздовж осі автомобіля, а не поперек, як у більшості кросоверів. Мабуть тому головний привід у автомобіля – задній. Саме він активний за замовчуванням у стандартному та спортивному режимах. А для отримання повного приводу передні колеса підключаються окремо через спеціальний режим Offroad. Ось така цікава конфігурація трансмісії, яка безпосередньо пов’язана з конструкцією та дизайном.
Mazda CX-60 в комплектаціях Premium-Line та Premium-Sport оснащена адаптивними матричними LED-фарами з автоматичним перемиканням дальнього світла. Головне світло керується інтелектуальною системою з використанням камери під лобовим склом. Відео про те, як працює система адаптивного освітлення ALH з LED сегментами:
Система працює цілком адекватно, недоліків помічено не було. В начальній комплектації Exclusive-Line фари не адаптивні, є тільки автоматичне перемикання ближнього та дальнього світла. В усіх комплектаціях CX-60 передбачено встановлення омивачів фар.
Окрім ближнього та дальнього світла, у блоках фар приховані габаритні вогні, денні ходові вогні та сигнали повороту. Звісно – все це LED ліхтарі. Окрім головного блоку фар, з кожного боку маємо додаткові LED-трубки, що йдуть від фар до решітки – вони виконують функцію денних ходових вогнів та підкреслюють контур освітлення, додаючи автомобілю характерного стильного вигляду у темноті.
Тут нічого незвичного. Європейські дзеркальні елементи з широкими кутами огляду, оснащені LED-індикаторами сліпих зон у дальньому верхньому куті. Також в корпус кожного дзеркала вмонтовані покажчики повороту та камери кругового огляду. Водійське дзеркало має функцію автоматичного затемнення для захисту від яскравих відблисків фар. Також обидва дзеркала оснащені системами електрорегулювання, складання та підігріву. Крім того, система паркування, використовуючи відстеження погляду водія, вміє автоматично опускати кут огляду дзеркала з відповідного боку у напрямку заднього колеса під час паркування заднім ходом ближче до бордюру.
Ручки всіх дверей оснащені безключовим доступом. Для відчинення просто беремось за ручку, маючи брелок в кишені чи сумочці. Щоб замкнути машину треба потримати палець на спеціальному сенсорі, позначеному заглибленням. Разом із зачиненням центрального замка також складаються бокові дзеркала. В налаштуваннях авто можна встановити таймер на автоматичне закриття центрального замка після того, як ви залишаєте машину.
Всі три варіанти комплектації Mazda CX-60 оснащені колесами 235/50 R20 з легкосплавними фірмовими дисками. У дешевших версіях Exclusive-Line та Premium-Line, диски сріблясті. У топової версії Premium-Sport диски чорного кольору – для підтримки загального спортивного стилю анти-хром.
Саме про це я й писав на початку, “задні ліхтарі у формі пелюсток” – типовий стиль Mazda. Ліхтарі повністю світлодіодні – габарити, стопи, сигнали повороту та заднього ходу. Стоп-сигнал дублюється блоком червоних світлодіодів у спойлері зверху. В цілому все виглядає стильно та сучасно. До функціональності претензій нема.
Читайте також: Огляд Škoda Karoq: невеликий міський кросовер з упором на комфорт та безпеку
Кришка багажного відсіку має електропривід для її відкривання та зачинення. Керувати процесом можна за допомогою двох кнопок на ляді (зовні та зсередини), кнопки в салоні з місця водія, брелоку з ключом, а також копняком ногою під бампер (функція “вільні руки” недоступна в деяких комплектаціях). Зверху багажник прикриває знімна шторка, яка відкривається та опускається разом з лядою.
Багажне відділення в CX-60 дійсно великого об’єму – 570 л. Звісно, корисний простір можна збільшити, якщо скласти спинки задніх сидінь. Внутрішні стінки багажнику оздоблені войлочною оббивкою. Зліва є ніша для зберігання речей з сіткою. Також на бокових стінках маємо кнопки для дистанційного складання спинок задніх сидінь.
Жорстка напільна кришка вироблена зі склопластика, складається з двох секцій, скріплених гнучкою оббивкою. Під полом знаходимо пінопластовий органайзер з докаткою, інструментами для заміни колеса та сабвуфер всередині запасного колеса. Освітлення багажного відсіку забезпечується однім LED-ліхтарем. Але розташований він вдало – зверху справа, сам світильник яскравий, тому виконує свою функцію цілком прийнятно, краще ніж в середньому по ринку.
Ми вже з’ясували, що головна силова установка машини, це рядний 6-циліндровий турбований мотор SkyActive (технологія прямого впорскування пального від Mazda) об’ємом 3.3 літрів. Але тут встановлений не простий бензиновий двигун, а MHEV (Mild Hybrid Electric Vehicle), тобто м’який гібрид. Це технологія, коли стартер двигуна замінюється на більш потужний додатковий електромотор, що живиться від окремого акумулятора 48 вольт, який заряджається під час руху від рекуперації.
На відміну від PHEV (плагін-гібрида), у випадку з MHEV ви не зможете їхати чисто на електричній тязі. В м’якому гібриді електромотор виконує виключно допоміжну функцію. Він додає основному двигуну до 17 Нм крутного моменту при прискоренні та під час руху. Це трохи збільшує потужність двигуна та знижує витрати пального. Як все це працює під час реальної експлуатації, я розкажу трохи згодом.
На що я звернув увагу під капотом. Перше – це наявність звукоізоляційного захисту на внутрішній частині кришки. Друге – двигун повністю закритий пластиковим кожухом, який фіксується двома поворотними замками, тому легко знімається без спеціального інструменту. Але навіть без цього маємо зручний доступ до заливних горловин омивача, охолоджувача. Хоча, де акумулятор? Я не знайшов, мабуть треба знімати інші панелі, ті що ближче до вітрового скла.
Читайте також: Огляд Škoda Kamiq 2024: Чи вартий уваги цей малолітражний міні-кросовер?
Всередині салону виробник продовжує намагатися підтримувати відчуття преміального автомобілю і частково йому це вдається. В цілому дизайн сучасний, ергономіка продумана, присутні всі сучасні системи, що забезпечують комфорту та безпеку, для оздоблення застосовуються якісні матеріали. Але також присутні явні компроміси, про які я доповім докладніше.
Якщо стосовно зовнішнього вигляду Mazda CX-60 я не мав жодних заперечень, це абсолютно топовий рівень, то до інтер’єру авто у мене є деякі питання. Хоча, якщо відштовхуватись від ціни дешевших комплектацій автомобіля за 40К доларів – тоді можна ці питання вважати недоцільними, рівень якості та оснащення салону повністю відповідає вартості і навіть трохи перевершує стандарти класу. Але розглядаючи інтер’єр через призму ціни ближче до 60К USD за найдорожчу версію Premium-Sport – тут мене вже починає “давити жаба”, бо хочеться отримати більше за ці гроші. Можливо я дуже прискіпливий? Тоді ви можете спробувати посперечатися зі мною з цього питання у коментарях.
Оздоблення дверей зсередини – перший неоднозначний момент, який я вимушений відмітити. І наче карти зібрані якісно, претензій до м’якого вінілу зверху, фактурної пластикової частини та ручки, що обтягнута штучною шкірою – нема, але враження псує пластикова панель зверху над ручкою. Срібляста матова частина, як на мене, виглядає дуже дешево, а також мене турбує недовговічність покриття, яке вже трохи подряпане під час тестів і цей процес скоріш за все буде продовжуватися. Частина панелі з нанесеним візерунком “сітка” теж не додає відчуття преміального автомобіля. Крім того, цей пластик не дуже приємний на дотик та затонкий, якщо постукати по ньому, відчувається, що там пустота. Ну таке…
Що до функціональності дверей, то всі вони оснащені кнопками склопідйомника та сталевими ручками замка з засувкою. Крім того водійські двері мають кнопки керування центральним замком, всіма склопідйомниками та панель налаштування дзеркал.
З незвичного в CX-60 маємо трохи дивне розміщення основних динаміків аудіосистеми в дверях. Зазвичай виробники використовують для цього потовщення перед кишенею, але тут вони встановлені в центральній частині перед ручкою. Відповідно, діаметр динаміків здається замалим з огляду на розмір сітки, але забігаючи наперед скажу, що це не впливає на якість звуку.
Крісла водія та переднього пасажиру дуже непогані та зручні, тут питань нема. Основний матеріал оздоблення – якісна шкіра nappa та вставки з екошкіри. На вигляд бокова підтримка ніби невелика, але по факту, коли ви сідаєте в крісло, то трохи провалюєтеся в подушки, і працює підтримка в цілому відмінно. Також можу відмітити невеликий винос нижньої подушки сидіння. Хоча по факту сидіти доволі зручно, незважаючи на те, що більша частина стегна не підтримується. Що важливо особисто для мене – крісла оснащені підтримкою хребтового попереку з електрорегулюванням глибини подушки. Взагалі, всі параметри положення крісла регулюються за допомогою трьох джойстиків, що розміщені на пластиковій боковині знизу.
Пам’ять сидінь теж є, вона суміщена з положенням дзеркал та рульової колонки, можна зберегти налаштування водійського місця в одному з двох слотів за допомогою окремої виділеної кнопки знизу торпедо ліворуч від керма, але також цей параметр прив’язується до вашого водійського профілю та функції розпізнавання обличчя – розкажу про це пізніше.
Авжеж, передні крісла оснащені функцією підігріву, а також є вентиляція сидінь з охолодженням – це кілер-фіча влітку, яка за моїми спостереженнями чомусь особливо подобається чоловікам. Причому працює вентиляція сидінь тут доволі м’яко та ненав’язливо. Це я стверджую у порівнянні з моїм особистим авто, в якому дружина жаліється, що відчуття “ніби сіла у калюжу”, тому не користується функцією (хоча мене все влаштовує). Але в CX-60 вона із задоволенням час від часу вмикала вентиляцію пасажирського сидіння.
Читайте також: США хочуть заборонити китайський та російський софт для автомобілів
Задні крісла мають схожій дизайн та використані ті ж самі матеріали, що й для передніх сидінь. На жаль, функція вентиляції тут не передбачена, але підігрів присутній. Маємо 2 повноцінних нерегульованих пасажирських місця та третє посередині – якщо дуже потрібно. Всі місця оснащені пасками безпеки та підголівниками.
Якщо пасажира посередині немає, тоді можна відкинути частину спинки та перетворити її на підлокітник з тримачами для стаканів.
З точки зору зручності посадки до задніх крісел немає особливих претензій, але, хочу відмітити, що місця для ніг ззаду в CX-60 помітно менше, ніж хотілося б отримати в 5-метровому SUV. Я порівнюю цей параметр зі своїм особистим автомобілем, що має схожі загальні габарити і там простору для задніх пасажирів вистачає з лихвою. На цьому моменті згадаємо, що довжина капоту у CX-60 збільшена, об’єм багажнику не постраждав, тому втрат зазнав саме салон. Вірніше, на передньому ряді все добре, а саме простору ззаду вже не дуже багато. Ось, подивіться самі:
Наприклад, коли спрацьовує функція зручного входу та сидіння водія від’їжджає назад, то перед заднім кріслом буквально не залишається місця настільки, що можна затиснути ноги пасажиру, якщо він не встиг вийти з машини. Тому раджу не саджати високу людину на місце за водієм. Чи вимкнути функцію “зручний вхід”, що теж не дуже круто. Але як є, і я повинен про це доповісти.
Торпедо в цілому прикольне. Воно має багатошаровий дизайн в три поверхи, що зараз в тренді у багатьох виробників. Хоча мені здається, якби верхня частина була оздоблена шкірою, відчувалося б більш багато, тобто тут виробник теж трохи не дотягнув до преміального класу. Тож зверху маємо звичайний якісний термо-вініл з м’якою основою. Середній поверх обтягнутий штучною шкірою з якісною прострочкою та світлою вставкою зі шкіряної смужки. Виглядає непогано. Далі йде тонкий молдінг з того самого сріблястого матового пластику, що ми бачили на дверях. А ще нижче – стандартний фактурний пластик.
Відділення для зберігання тут тільки одне – стандартний бардачок перед пасажирським сидінням. І це до речі також дивно та трохи незручно. Наприклад, в моєму Edge є додатково невелике відділення для дрібниць внизу біля лівого водійського коліна, а також доволі велике відділення з кришкою зверху. Але будемо вважати, що конструктори Mazda не захотіли порушувати цільний дизайн торпедо.
За стилем це типове для Mazda кермо. Кругле, з трьома спицями, на лівій розміщені кнопки та джойстики для управління відтворенням мультимедіа, а на правій – керування функцією адаптивного круїзу. Кнопки добре розділені за рахунок горизонтального бортика на верхньому ряді та поглибленням на кнопках знизу. В цілому користуватися зручно після недовгого звикання. Обшивка керма – натуральна шкіра, є функція обігріву.
Рульова колонка оснащена функцією електрорегулювання по всім напрямкам за допомогою джойстика за кермом внизу. Також маємо 2 пелюстки для ручного перемикання передач та 2 традиційних важеля – керування світлом та склоочисниками.
Якщо вже мова зайшла про склоочисники, то треба відмітити, що система омивача лобового скла тут трохи незвична – форсунки що розпилюють рідину на лобове скло розміщені не на капоті, а прямо під щітками. Миюча рідина при цьому подається по гнучким шлангам безпосередньо в зону роботи склоочисників. Оригінально.
Сучасна панель приладів повинна бути повністю цифрова. Якщо ви згодні з таким твердженням, то Mazda CX-60 повністю виправдовує ваші сподівання. Маємо 12.3-дюймовий LCD дисплей на якому відображається вся необхідна водію інформація. Екран якісний – чіткий, контрастний, яскравий. Претензій нема.
В залежності від активованих режимів та функцій безпеки, панель приладів має декілька різних схем, як класичних, з круглим спідометром та тахометром, так і футуристичних з цифровим покажчиком швидкості та даних з радару, що показує оточуючі вас машини чи перешкоди при активації адаптивного круїз-контролю. Також приборка вміє зчитувати знаки за допомогою камери під лобовим склом та виводить інформацію про обмеження швидкості на вашому шляху.
Також автомобіль оснащений проекційним дисплеєм, що виводить основну інформацію на лобове скло – поточну швидкість та діюче обмеження, попередження про маневр з системи навігації.
Головна частина інформаційно-розважальної системи – якісний дисплей 12.3 дюйма, установлений посередині торпедо. Насправді, не зважаючи на ніби то велику діагональ, дисплей не дуже великий. Просто він дуже широкий, але не високий. Хоча в цілому – його вистачає для всіх типових завдань автомобільної системи. Не знаю як ви, але я взагалі не прихильник великих дисплеїв у машині, мені здається що вони більше відволікають від водіння.
Ключова особливість автомобілів Mazda (мабуть всіх, але я точно не знаю) у тому, що цей дисплей апаратно має тач-сенсор, але керування дотиком та жестами доступно тільки для Android Auto та Apple CarPlay і не працює для вбудованого автомобільного інтерфейсу. Замість сенсорного керування маємо отаку механічну панель з крутилками, джойстиками та кнопками на центральній консолі. Головне велике колесо забезпечує переміщення по меню, натискання – вибір чи підтвердження, також забезпечується перехід вправо чи вліво натисканням з боків. Є окремий менший джойстик-крутилка для керування звуком та відтворенням музики і ще декілька кнопок швидкого доступу та одна кастомна кнопка для улюбленої функції.
Для виправдання тактильного методу керування розважальною системою можу відмітити, що розташовані органи управління у зручному місці – прямо під правою рукою і після недовгого звикання ви скоріше за все зможете користуватися ними на дотик. Але все рівно, це дуже дивне рішення, мабуть воно диктується надуманими міркуваннями безпеки. Особисто я не підтримую, але приймаю, ОК.
В цілому, я розглядаю вбудовану систему тільки як меню для налаштування основних параметрів автомобіля та їх зберігання. Також тут ви зможете підключити смартфон на Android або iPhone до автомобіля. Після цього всі функції навігації, відтворення музики, телефонні розмови за допомогою функції “вільні руки” через гучний зв’язок, перекладаються на надбудови Android Auto та Apple CarPlay, де вже доступне сенсорне керування.
Ключова функція інформаційної системи – персоналізація водія. Якщо придивитися, то ліворуч від екрану можна помітити отвір камери, скоріше за все інфрачервоної чи ToF. Праворуч також помітний якійсь датчик, можливо є ще інші сенсори, я не приглядався. Але головне – за їх допомогою машина впізнає ваше обличчя, коли ви сідаєте на водійське місце та автоматично застосовує ваші персональні налаштування та положення крісла, дзеркал. З деякими можливостями інформаційної системи можна ознайомитися у галереї нижче:
Найдорожчі версії Mazda CX-60 оснащуються аудіосистемою Bose з 12 динаміками та сабвуфером, який розміщений у багажнику всередині запасного колеса. До якості звучання системи ніяких претензій у мене немає, це дуже крутий рівень, я був цілком задоволений. Дуже чітке, насичене та об’ємне звучання. В меню мультимедійної системи є додаткові налаштування для покращення якості та персоналізації відтворення музики.
В Mazda CX-60 встановлена система двозонного клімат-контролю з окремими налаштуваннями для водія та переднього пасажира. Також є функції підігріву передніх крісел та вентиляція сидінь. Що стосується панелі керування, вона знаходиться під торпедо по центру, оснащена фізичними кнопками, що дуже вірно, як на мене – не люблю сенсорне керування кліматом.
Для задніх пасажирів є окрема консоль з регульованими дефлекторами клімат-системи по центру між сидіннями та кнопками увімкнення підігріву заднього ряду сидінь.
Під торпедо маємо невелику нішу для смартфона з функцією бездротового заряджання. Також праворуч розміщена розетка 12 В. Я був здивований не знайшовши тут хоча б одного USB-порту.
Але виявилося, що є друга ніша для смартфонів під центральним підлокітником між сидіннями, яка укомплектована двома портами USB-C. Як на мене – дуже спірне рішення, бо виробник відмовився від традиційної глибокої шухлядки, яка, мені здається, була б тут дуже доречна.
До речі, майте на увазі, що в тестовому авто 2023 року, функція Android Auto доступна тільки при дротовому підключенні (тому мені довелося використовувати власний бездротовий AA-донгл), а от Apple CarPlay підтримує бездротове підключення за замовчанням. Наче, зі слів представника компанії Mazda, цей момент виправлений в нових модифікаціях CX-60, які також отримали функцію бездротового Android Auto. Але у мене не було можливості це перевірити. Також два роз’єми USB-A для заряджання пристроїв розміщені на центральній консолі клімат-системи для задніх пасажирів.
Центральній тунель між передніми кріслами візуально дуже широкий. Але при цьому місць для зберігання тут небагато. Також тут знов багато отого дешевого пластика з візерунком, який на мою думку псує всі позитивні враження від салону. За нішею для смартфону є закритий кришкою відсік з двома підстаканниками. Ручка перемикання режимів АКПП розміщена на короткому важелі, оздоблена натуральною шкірою. Перед нею є перемикач режимів руху – стандартний та спортивний (монопривід) чи повний привід та режим буксирування.
Далі йде блок керування інформаційною системою, про який я вже докладно розповів. І далі – центральний підлокітник, оздоблений штучною шкірою, який розкладається на 2 кришки, надаючи доступ до ніші для смартфона з 2-ма портами USB-C.
В Mazda CX-60 Premium-Sport ми бачимо трендову фішку преміальних авто – чорну стелю. Якого кольору стеля у інших комплектаціях машини – я не знаю. Також тут маємо кишеню для зберігання окулярів. Центральне дзеркало з функцією автоматичного затемнення, його положення налаштовується вручну.
Освітлення салону забезпечується 4-ма LED-ліхтарями біля верхніх ручок та 2-ма ліхтарями під сонцезахисними козирками. Також наше тестове авто укомплектоване великим панорамним люком з електроприводом. Хочу відмітити, що це не панорамне скло на всю стелю, а саме люк.
Підсвічування салону присутнє, але чисто умовно, як на мене, реалізоване воно на дуже початковому рівні – тільки в ногах водія та пасажирів і світлові смужки в дверях. Зовсім не тягне на преміум, це навіть гірше ніж в бюджетному Škoda Kamiq, де є ще підсвічування торпедо. Взагалі, такий економний підхід Mazda до амбієнтної підсвітки салону у я не зрозумів. Конкуренти пропонують набагато цікавіші рішення.
Читайте також: Безпілотні автомобілі: чи довго ще чекати на революцію?
Що стосується комфорту, то це дуже спірне та багатогранне питання. Залежить від того, що саме ви асоціюєте з комфортом. Наприклад, багато водіїв та пасажирів цінують в машинах м’яку підвіску. Якщо ви розділяєте таку думку, то Mazda CX-60 вам скоріш за все не підходить. Бо тут підвіска дуже жорстка, настільки, що жорсткіше буде хіба шо візок з супермаркету. Мабуть ця машина створена для ідеальних японських доріг. На наших, м’яко кажучи, не ідеальних дорогах, ви будете фізично відчувати кожну вибоїну чи навіть тріщину на асфальті. Особисто я прихильник жорстокої спортивної підвіски, але навіть для мене – занадто, відчувати її всім тілом увесь час. Інколи хочеться трохи більш м’яких відчуттів під час руху. В цілому, подібна підвіска може бути одночасно як перевагою, так і недоліком, залежить від ваших вподобань. Авжеж, краще б тут була застосована пневматична система, щоб змінювати жорсткість підвіски динамічно.
До речі, зважаючи на жорсткість ходової системи, я навіть не знаю, чи варто виїжджати на CX-60 кудись за межі міста на погану ґрунтову чи лісову дорогу. Це буде справжнім випробуванням для вашого хребта, або треба буде їхати ну дуже повільно. Я б не радив.
Другий аспект комфорту – розумні електронні асистенти і вони в машині реалізовані на вищому рівні. Автоматичне світло, утримання в полосі, контроль сліпих зон, адаптивний круїз з системою зупинення та рушання, асистенти паркування, сигналізація про перехресний трафік при русі заднім ходом та круговий огляд. Дуже крута функція інформаційно-розважальної системи – створення профілю водія та автоматичне застосування персональних налаштувань завдяки розпізнаванню обличчя, коли просто сідаєш в автомобіль. Все це дозволяє зосередитися безпосередньо на керуванні автомобілем, не відволікаючись на дрібниці. А це вже напряму впливає на безпеку, погодьтеся.
Ще один важливий момент що визначає комфорт в автомобілі – шумоізоляція салону. З цим у Mazda CX-60 не все так добре, як хотілося б. На якісному асфальті ситуація більш менш прийнятна, хоча все рівно рівень шуму високий, особливо під час руху на швидкості більше 100 км/год, чи під час прискорення. Хоча інколи навіть приємно чути 6-циліндровий турбомотор, тому цей нюанс машині можна пробачити. Але, якщо дорога нерівна, обшивка салону та деталі під панелями генерують забагато зайвих звуків – скрипів та дребезжання, наприклад щось доволі гучно вібрує під торпедо. І це псує враження, бо зовсім не той рівень, що очікуєш від машини за $60K.
Звісно, CX-60 укомплектований всіма сучасними системами безпеки: це повний набір подушок безпеки – спереду, позаду та бічні, контроль уваги водія, системи стабілізації, екстреного гальмування, запобігання скачування та асистент спуску на крутих схилах, контроль тиску у шинах та багато іншого.
Динаміка у Mazda CX-60 Premium-Sport дійсно дуже гарна, як для великого SUV. Поєднання 284 кінських сил вкупі з крутним моментом 450 нм та відмінною сучасною 8-ступеневою АКПП, демонструє пристойний показник розгону до 100 км/год за 6.9 секунд. Потужності двигуна вистачає для будь-яких маневрів і вселяє впевненість, коли знаходишся за кермом CX-60. Головне – не переборщити і не захопитися, бо динамічні можливості автомобіля провокують на дії, що можуть виявитися несподіваними для оточуючих водіїв. Тут нема чого багато розписувати, бо цифри говорять самі за себе. Можу тільки підтвердити. Хто знає – той зрозуміє. Наприклад, в мене теж не самий повільний автомобіль, але різниця між 7.5 та 6.9 секунд до сотні – відчувається, причому дуже помітно.
Питання керованості автомобіля тісно пов’язане зі спортивною жорсткою підвіскою, і тут у Mazda CX-60 все відмінно, бо такі поняття як валкість і розхитування кузова тут просто відсутні. Машина добре реагує на кермо під час маневрів, чітко входить у повороти і в цілому непогано тримається за дорогу. Увага, знову ж, все сказане вище – справедливо для доріг з якісним покриттям. Але, в реальному житті ви не можете розраховувати на ідеальні дорожні умови увесь час. І тут як раз знову в справу вступає занадто жорстка підвіска, яка більш менш добре справляється з вибоїнами, але на горбах автомобіль поводить себе як пружний м’ячик, тому будьте обережні, вас може трохи підкинути та збити з курсу – навіть на сухій дорозі. Що буде під час дощу, або ожеледиці – навіть не хочу уявляти.
У випадку з Mazda CX-60 просто треба усвідомити головний момент, що поєднання потужного двигуна, спортивної підвіски та відносно високого центру мас кросовера – це не тільки приємний, але ще й доволі екстремальний драйв. Потрібно враховувати цей фактор під час експлуатації машини та бути більш обережнішим.
Тут починається неймовірна історія успіху, бо від потужного 3.3-литрового двигуна очікуєш відповідної високої витрати пального. Але згадаємо, що ми маємо справу не зі звичайним бензиновим двигуном, а з гібридом. Хоча все ж у MHEV спостерігається явна перевага саме ДВС-складової над електричною частиною, але навіть така невелика допомога електродвигуна впливає не тільки на динаміку, але й на загальну економічність силової установки.
По факту, якщо нікуди не поспішати та строго виконувати правила дорожнього руху, ви отримаєте витрату пального на рівні малолітражки, чи навіть дизеля. Ось я деякий час їхав на круїзі 80 км/год. Витрати пального в такому режимі не перевищують 6 л/100 км.
Хоча, в місті, звісно, неможливо їхати без постійних зупинок на світлофорах та пересування у тягнучках чи стояння у заторах. Варто відмітити, що технологія старт-стоп в Mazda CX-60 також реально працює і мабуть трохи допомагає у подібній ситуації. В будь якому разі, пересуваючись по Києву у спокійному режимі “нікуди не поспішаю”, я отримав витрату приблизно 10 л/100 км. Що прямо ну дуже круто! Варто відмітити, що тестував я CX-60 у саму серпневу спеку, коли температура повітря сягала 30 градусів і вище. Тож кондиціонер працював дуже активно. Мій менш потужний Edge в аналогічному режимі у напруженому міському трафіку споживає десь 13 л бензину на сотню кілометрів, а то й 14 л влітку.
Побачити подібні показники на панелі приладів CX-60 також реально, але це потрібно просто ніяк себе не обмежувати та тиснути газ завжди, коли це можливо, постійно йти на обгін, стартувати зі світлофорів, тобто при дуже агресивному режимі водіння. Який я нікому не раджу. Але під час тест-драйву я повинен перевірити на що здатен автомобіль, тим більш потужний. Бо інакше в тестуванні не було б ніякого сенсу. Я не думаю, що цільова аудиторія подібних авто купляє їх для спокійної їзди.
Mazda CX-60 Premium-Sport – дійсно вражаючий автомобіль. Це не означає, що він ідеальний, мабуть таке просто неможливо. Головна особливість машини – вона дарує яскраві емоції за рахунок виразного дизайну, спортивної підвіски та гарної динаміки. Силова установка MHEV дійсно чудова, бо надає широкий діапазон вибору режимів водіння в залежності від поточного настрою та мети власника – від суперекономічного спокійного пересування з низькою витратою пального до режиму “ракета”, який теж виявляється не дуже витратним. Це просто неймовірно. Також хочу відмітити більш ніж адекватну плавну роботу 8-ступеневої АКПП.
Незважаючи на назву комплектації Premium-Sport, на мою суб’єктивну думку, цей автомобіль недостатньо преміальний за свою ціну. В основному через низьку питань до матеріалів оздоблення салону та недостатню шумоізоляцію, яка не дотягує до преміум-класу. Але ж спортивної складової тут насипали з лихвою і мабуть за це потенціальним покупцям варто заплатити більше. Це й є головне питання, яке доведеться вирішувати майбутнім власникам автомобіля – чи відповідає машина вашим бажанням та потребам, чи може вам краще обрати одну з дешевших комплектацій CX-60 за більш прийнятну та збалансовану вартість.
Сподобалося:
Мінуси:
Leave a Reply