В світі віртуальних розваг на порядку денному знаходиться мобільний геймінг. І мова зараз не про смартфони. Вони, звісно, є непоганою альтернативою (особливо якщо враховувати потужності сучасних пристроїв), але трохи не те. Річ йде про «дорослий» геймінг, який сьогодні розвивається доволі стрімко.
Довгий час монополістом «кишенькових» консолей залишався Nintendo і у шанувальників ігор, яким подобався такий форм-фактор, практично не було вибору. Але так не могло залишатися вічно і цей сегмент почали вивчати й інші гравці ринку. Як, наприклад, Valve, яка кілька років тому представила свій Steam Deck, чи ASUS із своїм ROG Ally. В цьому огляді ми познайомимося із їхнім конкурентом від Lenovo – з Lenovo Legion Go. Що пропонує ця консоль, які в неї фішки чи недоліки? Нумо дивитися.
Читайте також:
На момент написання огляду Lenovo Legion Go можна знайти в трьох модифікаціях за обсягом SSD – на 256 ГБ, 512 ГБ та 1 ТБ. Найменшу версію пропонують від $950, середню – приблизно за ці ж кошти (але можна знайти навіть трохи дешевше), а за найбільшу просять від $1150. Тобто в цілому Legion Go коштує десь так само, як і Steam Deck та ROG Ally.
Тестовий Lenovo Legion Go приїхав у технічній картонній коробці, в якій, перекладений купою м’яких вставок, лежав симпатичний кейс. Всередині, звісно ж, лежав сам портативний ПК із двома контролерами. Також в комплекті є зарядний пристрій з потужністю 65 Вт. Про Legion Go ми ще багато говоритимемо, тож приділимо трохи уваги чохлу.
Як на мене, це чудове доповнення – він станеться в нагоді як для збереження консолі, так і для транспортування, адже пристрій призначений як раз для мобільного використання. Чохол має текстильну поверхню, щільний каркас та застібку-блискавку. На кришці кейсу можна побачити логотип Legion. Під блискавкою зліва передбачене «віконце», закрите щільним клапаном – щоб можна було, наприклад, заряджати гаджет, коли він знаходиться в чохлі. Також в ньому передбачена ручка для зручного перенесення. А єдиний недолік кейсу, на мій погляд, полягає в тому, що в ньому не знайшлося місця для зарядного пристрою.
Читайте також:
Як і більшість пристроїв аналогічного форм-фактору, Lenovo Legion Go складається з основного модуля, та двох контролерів, що приєднуються до «бази» за допомогою конекторів. Почнемо знайомство, звісно ж, з першого.
Основа представляє собою такий собі планшет габаритами близько 21×13×4 см та вагою приблизно 640 г. Спереду в нього доволі великий для портативної консолі 8,8-дюймовий екран із помітними рамками навколо. А біля правого стіка можна побачити компактний отвір для датчика освітлення.
Задня частина не зовсім прямокутна – по краях корпус трохи тонший. Тут можна побачити решітку для забору повітря системи охолодження, справа від якої розташували логотип бренду.
Під нею передбачена вбудована підставка з логотипом серії, щоб можна було зручно встановлювати Legion Go на горизонтальній поверхні. Вона має відносно тугий хід, тож здатна утримувати пристрій у будь-якому зручному для користувача куті. Під підставкою сховали наліпки із технічним маркуванням.
Перейдемо до торців. Знизу практично нічого особливого, окрім роз’єму USB Type-C, адже основні елементи розташували зверху.
Тут вже можна побачити кнопку включення із підсвічуванням та регулювання гучності, симетричні отвори для динаміків по обом краях, порти Type-C та 3,5 мм для дротових навушників, слот для картки пам’яті та масивну чотирьох секційну решітку системи охолодження.
А зліва та справа знаходяться лише конектори з п’ятьма магнітами для під’єднання контролерів.
Погляньмо детальніше на геймпади. Хоч візуально вони й симетричні, але в елементах управління тут чимало відмінностей.
Зверху лівий контролер має розташовану під кутом кнопку для швидкого доступу до Legion Space – фірмового ігрового застосунку. Під нею розмістився джойстик із підсвічуванням по колу, яке можна налаштувати в тому самому Legion Space, а ще трохи нижче – хрестовина з чотирма кнопками Direction Pad. Ще нижче знайшли своє місце кнопки меню і перегляду.
На верхньому торці лівого контролера є велика стандартна ліва кнопка (LB) і лівий тригер (LT). Ззаду (але технічно знизу, якщо консоль тримаєш у руках) розташовано дві додаткові великі кнопки Y1 і Y2, які можна налаштовувати, а трохи нижче передбачена механічна кнопка для зняття контролера з основного блоку.
На правому геймпаді зверху, так само, як і на лівій частині, передбачена симетрична кнопка – ця працює для швидкого виклику налаштувань. Далі – стандартні ігрові кнопки XYAB, правий джойстик так само із підсвічуванням, а також компактний тачпад розміром приблизно 3×3 см із приємним вібровідкликом.
На верхньому торці симетрично лівому контролеру розташували правий тригер (RT) та стандартну кнопку (RB), що продовжується по корпусу вниз і переходить у кнопку М1. Під нею знаходиться ще одна кнопка, М2. Вони обидві настроюються і можуть використовуватися, як ліва та права кнопка миші в режимі, вибачте за тавтологію, миші. Або, як його називає Lenovo, режим FPS (в даному випадку це про first-person shooter, а не frame per second).
Позаду тут є пара кнопок з гравіюванням M3 та Y3, колесо миші та кнопка для від’єднання контролера. А якщо подивитися на нижню грань, тут можна побачити перемикач того самого режим FPS та датчик для використання правого геймпада у якості миші.
Читайте також:
Lenovo Legion Go має цікаву та гарно продуману конструкцію, яка дає змогу використовувати консоль кількома способами.
У зібраному стані пристрій може показатися важкуватим, адже вага його становить 850 г разом із геймпадами. Та й габарити чималі – 13,1×29,9×4,1 см, адже 8,8-дюймовий екран зобов’язує. Але насправді Legion Go у руках тримається добре, особливо коли під ліктями є якийсь упор. Як-от підлокітники крісла, коліна, коли сидиш у такий собі позі лотоса, чи диван, коли захотілося прийняти горизонтальне положення.
Якщо набридло грати в такому форматі, завжди можна відстібнути контролери та встановити «базу», наприклад, на столі, чим звести навантаження нанівець. А ще правий геймпад може виконувати роль миші – з обома кнопками та коліщатком для швидкого скролінгу.
В цей момент він перетворюється на щось схоже на джойстик для авіасимуляторів. Нажаль, в мене в тестовому семплі не було спеціальної підставки, яка додає сталості правому контролеру у режимі миші, але при бажанні деякий час користуватися можна і без неї. До речі, цей режим може статися в нагоді не лише для ігрового процесу, а й для роботи з Windows. Втім, варто пам’ятати, що тут також сенсорний екран та доволі чуйний тачпад, який теж може виконувати дію лівої та правої кнопки миші.
А ще Lenovo Legion Go можна перетворити й на десктопний пристрій, якщо підключити до нього монітор і доповнити комплект Bluetooth-мишею та клавіатурою. При бажанні чи необхідності його навіть можна адаптувати для роботи чи навчання. Так що варіантів використання – на будь-який смак.
До речі, попри формат «трансформера», зібраний пристрій відчувається надійно і монолітно. Якість матеріалів та збірки на висоті, а єдине «але» – на пластиковому корпусі доволі швидко збираються сліди від пальців. А ще тут круто реалізований механізм зняття та повернення контролерів. Натискаєш кнопку і тягнеш геймпад трохи вниз – і готово. Чіпляється так само просто, навіть натискати нічого не потрібно. Головне – попасти в паз та почути характерне клацання.
Legion Go може похизуватися якісним та доволі великим для мобільної ігрової станції дисплеєм. Тут в нас сенсорний IPS з діагоналлю цілих 8,8 дюймів, роздільною здатністю QHD+ (2560×1600), яскравістю до 500 ніт, співвідношенням сторін 16:10 та частотою оновлення до 144 Гц. В нього поки що немає версії з OLED, як у Switch або Steam Deck, але, можливо, з часом з’явиться і таке рішення. І, раз ми вже заговорили про конкурентів, неможна не відмітити, що Lenovo Legion Go на сьогоднішній день пропонує найбільший екран серед основних з них. У ASUS, Valve та Nintendo (хоча останній і не зовсім прямий конкурент) використовуються 7-дюймови матриці. І хоч на папері ці цифри не так вражають, але для формату КПК чим більший екран, тим однозначно краще.
Як це притаманно IPS-матрицям, екран має практично максимальні кути огляду, високу чіткість завдяки роздільній здатності, природню передачу кольору і покриває 97% кольорового простору DCI-P3. А ще тут гарний запас яскравості, якого для ігрового процесу в будь-якому приміщенні вистачає з головою.
В корпусі Lenovo Legion Go розмістили процесор AMD Ryzen Z1 Extreme, що було випущено минулого року як раз для портативних ігрових консолей. Він 8-ядерний з 16 потоками з тактовою частотою до 3,3 ГГц і виконаний за 4 нм техпроцесом. Графіка тут інтегрована AMD Radeon.
Оперативки в консолі 16 ГБ типу LPDDR5Х, а SSD – на 512 ГБ. Не дуже великий об’єм для зберігання ігор для просунутих геймерів, але це у Lenovo постаралися нівелювати підтримкою microSD до 2 ТБ. Або ж можна одразу придбати версію з 1 ТБ. З бездротових інтерфейсів передбачено Wi-Fi 6Е та Bluetooth 5.2, а з портів – пара Type-C зверху та знизу з підтримкою Power Delivery 3.0 та DisplayPort 1.4, а також комбінований аудіороз’єм 3,5 мм.
З так би мовити «офісною» роботою (браузер, програми тощо) Lenovo Legion Go справляється на відмінно при будь-якому варіанті використання. Але щоб отримати приємні враження від багатьох прожерливих ігор, потрібно буде знайти оптимальний баланс налаштувань. Погляньмо на синтетичні тести. Так, 3DMark показує, що пристрій видаватиме більше 45 fps в Battlefield V при роздільній здатності Full HD, а в 1440р – менше 30; в GTA V – 145+ fps та до 20 fps, в Fortnite – 175+ та до 30 fps, а у RDR2 – 30 та до 20 fps відповідно.
І ще пара тестів у 3DMark та PCMark.
Ці цифри гарно відображають реальне положення речей. Наприклад, такі проекти, як The Witcher 3 та GTA V, на середньо-високих налаштуваннях графіки гарно «летять» при Full HD, а у максимальній роздільній здатності картинка помітно «фрізить» під час динамічних сцен. Звісно, можна погратися із налаштуваннями графіки в кожній окремій грі, але на 8,8-дюймовому екрані чудово сприймається зображення і при 1080р. Загалом, завдяки наявному ресурсу та можливості гнучко налаштовувати сам Lenovo Legion Go, можна без проблем «приручити» більшість відносно стареньких проектів, проте в сучасних ААА-іграх прийдеться жертвувати більшим. Або ж переходити на хмарний геймінг.
Читайте також:
З коробки Lenovo Legion Go працює на Windows 11 (в тестовому семплі – на версії Home). Треба відмітити, що ОС чудово «лягла» на компактну ігрову станцію. Її можна без проблем використовувати і як Windows-планшет для серфінгу чи якихось робочих задач, особливо якщо трохи збільшити масштаб. В Legion Go фактично все те ж саме, що і на кожному ноутбуці чи ПК, але з деяким доповненням, які обумовлені форматом пристрою та його цільовим використанням. При цьому тут немає безліч зайвого софту, лише дійсно корисне. Однією з основних фішок став Legion Space, на якому варто зупинитися детальніше.
Legion Space являє собою такий собі основний геймерський хаб із доступом до безлічі ігрових сервісів та важних налаштувань. За замовчуванням він відкривається одразу після включення чи перезавантаження, але це можна виключити всередині застосунку. А якщо потрібен швидкий доступ до сервісу, достатньо натиснути на ліву верхню кнопку і він відкриється навіть під час ігрового процесу.
На головному екрані тут зверху знаходяться рекомендації. При чому тут є не лише ігри, а й швидкий доступ до різних ігрових платформ – Steam, Xbox, Ubisoft, Epic тощо. Нижче розташували 5 кнопок: хмарний геймінг, магазини ігор, бібліотека, налаштування та Android-ігри. Ще трохи нижче – вхід до ком’юніті Lenovo Legion. А далі пішли тематичні добірки з оферами та розпродажем різних ігор.
Знизу можна побачити кнопку Меню, де знаходяться інші функції. Верхня вкладка у вигляді лого Windows згортає програму, адже класичних кнопок керування вікном у правому верхньому куті тут немає. Далі – вкладка із останніми іграми. Третя кнопка – це той самий основний екран, а під ним – центр завантажень. Є тут також швидкий доступ до скріншотів (така собі галерея), меню керування станом пристрою (сон, вимкнення, перезавантаження тощо), а також розширенні налаштування. І цей пункт – найцікавіший.
Окрім основних налаштувань, на кшталт зміни мови, автоматичного ввімкнення програми після включення та версії софту, даних мережі та підключених по Bluetooth пристроїв, відкривається доступ до режимів охолодження. На додачу до двох встановлених режимів є ще можливість зробити два користувацькі.
В налаштуваннях дисплея можна швидко змінити яскравість, роздільну здатність та частоту оновлення, а во вкладці Аудіо – гучність динаміків та мікрофона. Далі йде робота з контролерами: інтенсивність вібрації, програмування додаткових кнопок, відстеження мертвих зон та чутливості геймпадів, налаштування тачпаду (чутливість та вібровідклик), таймер сну, залишок заряду контролерів тощо. Нижче – активація підсвічування зон під стіками та кнопки включення, а для перших також доступний вибір ефектів та яскравості. Останнє буває дуже корисним, коли граєш у напівтемній кімнаті. Далі можна подивитися залишок місця на диску, параметри скріншотів, завантажень, а також оновлення драйверів.
Насправді, Legion Space виявився дуже зручним ігровим центром. Під час тестування я зверталась до нього частіше, ніж до стандартних можливостей Windows. Адже все необхідне в тебе є під рукою, та й швидкий виклик за допомогою окремої кнопки у будь-який час також сприяє зручності. А ще тут є зручна наочна «шпаргалка» із комбінаціями клавіш. Викликається вона одночасним натисканням кнопки Legion Space та LB і відображається одразу поверх усіх вікон, але її видно лише поки тримаєш кнопки натиснутими. Тут можна знайти і регулювання вібровідклика під час ігор, і комбінацію Alt+Ctrl+Del, і швидкий скріншот і все в цьому дусі. І ця фішка по першому часу дійсно дуже допомагає адаптуватися до керування пристроєм.
За звучання відповідає пара динаміків, що розташована зверху по обидва боки симетрично. Попри невеличкий розмір та пласкуватий звук, вони відносно непогані. Не wow, але завдяки ним добре чути діалоги в іграх, та й фонова музика зі звуковими ефектами сприймаються гарно. Але якщо потрібно чути кожний шурхіт чи приближення ворога, краще скористатися гарнітурою. Що, напевно, більшість геймерів і зробить.
Акумулятор в Lenovo Legion Go використовується з ємністю у 49,2 Вт·год. Цього вистачає приблизно на 5 годин серфінгу чи перегляду відео, але в іграх цей показник буде нижче. Так, в локально встановленому The Witcher 3 при середньому рівні яскравості та за стандартних налаштувань продуктивності заряд «танув» на 25% кожні 40 хвилин. Тобто за таких ввідних можна розраховувати приблизно до 2-2,5 години ігри. Але, завдяки потужності зарядки у 65 Вт, заряджається Legion Go доволі хутко – з 19% до 100% піде близько 50 хвилин. Проте для тривалих ігрових сесій все ж таки буде не зайвим знайти місце поблизу із розеткою.
Читайте також:
Lenovo Legion Go здається цікавим гаджетом для арсеналу сучасного геймера, для якого мобільність знаходиться у високому пріоритеті. Він може похизуватися чудово продуманою конструкцією, яка дозволяє використовувати ігрову станцію різними способами: у зібраному вигляді, зі знятими контролерами, в режимі FPS чи під’єднавши до неї додаткові аксесуари та монітор. При цьому зібраний пристрій чудово. Не можна й не відмітити якість та розмір екрану, який залишає позаду основних конкурентів, а також крутий сервіс Legion Space, що є зручним хабом для геймінгу (будь він локальним чи хмарним) і зібрав в одному місці найбільш потрібні налаштування.
Так чи інакше, але компактний пристрій не надасть такої ж продуктивності в локальних іграх, як ігрові ноутбуки чи стаціонарні консолі, адже подібний форм-фактор не дає можливості сильно «розігнатися» із начинкою. Це притаманно всім мобільним ігровим станціям. Але перехід на хмарний геймінг дасть змогу опанувати будь-які проекти, хоча і так нудьгувати з Legion Go точно не прийдеться.
Leave a Reply