За що ми любимо Lenovo, так це за готовність йти на сміливі експерименти, причому не в прототипах, а в серійних, масових продуктах, що у випадку невдачі тягне за собою вельми немаленькі збитки. “Проиграть, так миллион” ©, кажуть ці відважні хлопці, і вдруге намагаються не просто схрестити ноутбук і екран E Ink, а й продавати те, що вийшло, по всьому світу. А що саме вийшло? Lenovo ThinkBook Plus. I яка з того користь? Давайте розбиратися.
Перша спроба, нагадаю, відбулася з моделлю Lenovo Yoga Book C930 (не плутати з Yoga C930, це зовсім інший пристрій), де екраном E Ink замінили клавіатуру. Девайс “не зайшов” ринку, оскільки був замалий і недостатньо функціональний як на основний комп’ютер, задорогий як на допоміжний, ну і ідея повністю відмовитися від механічної клавіатури багатьом не сподобалася. Хоча сексуальності у Yoga Book, як на мене, було аж через край.
Добре, сказали в Lenovo, якщо Yoga Book C930 вам недостатньо практичний, то зайдемо з іншого боку, і візьмемо за основу найпрактичніший з практичних – ThinkBook. Ну і приробимо E Ink на кришку – механічну клавіатуру чіпати не можна, а поза тим другий екран можна вчепити хіба що на днище. Це буцімто для того, щоб читати книжки і робити записи, не відкриваючи комп.
Клас, конфігурації та ціни
Lenovo ThinkBook Plus – ноутбук 13-дюймового форм-фактору, за товщиною – дещо середнє між ультрабуком і звичайним ноутбуком. В Україні він доступний у двох конфігураціях. Молодша, 20TG000RRA, оснащена процесором Intel Core i5, 8 ГБ оперативної пам’яті та 256-гігабайтовим SSD, пропонується в фірмовому магазині за 45657 грн (приблизно $1 600). Старша, 20TG005ARA, відрізняється процесором Core i7 і подвоєними обсягами пам’яті – 16 ГБ оперативки та 512 ГБ SSD. Коштує вона вже 47111 грн ($1 680).
Що й говорити, цінова категорія, до якої потрапляє ноутбук, вельми серйозна. За ці гроші покупець може обирати модель з флагманських або ігрових серій будь-якого виробника, розраховуючи не менш ніж на Core i5 / 8 ГБ / 256 ГБ. І хоча це не топове оснащення, від таких ноутбуків слід очікувати максимального задоволення від роботи і відсутності компромісів, пов’язаних з оснащенням і можливостями – лише з обчислювальною потужністю. Ось з ким доводиться конкурувати нашому піддослідному.
Технічні характеристики Lenovo ThinkBook Plus 20TG000RRA
Почнемо, як водиться, з таблиці. Вона стосується молодшої конфігурації, котра потрапила до нас на огляд.
Операційна система | Windows 10 Pro |
Процесор | Intel Core i5 10210U, 4 ядра, базова частота 1,6 ГГц |
Оперативна пам’ять | 8 ГБ DDR4 |
Накопичувач | 256 ГБ SSD |
Дисплей |
|
Відеоадаптер | Вбудований Intel UHD на базі архітектури UMA |
Акумулятор | 45 Вт*год, підтримка технології швидкої зарядки Rapid Charge |
Безпровідні інтерфейси |
|
Безпека |
|
Аудіосистема |
|
Веб-камера | 720p |
Габарити | 308,0×217,0×17,4 мм |
Вага | 1,4 кг |
Порти та роз’єми |
|
Також цікаво:
- Огляд ASUS ROG Zephyrus Duo SE GX551: Невже ідеальний?
- Огляд Lenovo IdeaPad 3 15IIL05: бюджетний ноутбук на свіжому процесорі
Комплект постачання
Ноутбук приходить у затрапезній коробці з брунатного гофрокартону, всередині якої… ще одна картонна коробка, на цей раз подарункова, набагато привабливіша, у котрій ховається сам пристрій, а під ним у “потайному” відділенні – стилус і документація. Сам ноутбук лежить у конверті з тонкої пакувальної тканини, така ж прокладена між екраном та клавіатурою. Поруч з ноутбуком – тека для нього, досить солідна на вигляд, з поєднанням тканини (супер стильної фактури) і штучної шкіри (такої собі).
В теку ноутбук вкладається через верхній торець, для цього необхідно відкрити два вузьких клапани. Нормальна система для нормального ноутбука, однак для ThinkBook Plus, до котрого збоку підмагнічений стилус, вона незручна – перо періодично відривається при вкладанні та діставанні пристрою.
Довершує комплект компактна зарядка з USB-C – вона традиційної для ноутбучних блоків конструкції, з повноцінним заземленням контура змінного струму – після певних пригод з зарядкою Microsoft Surface Pro 7 я навчився цінувати цю особливість.
Зовнішність
Хороший, солідний щільно складений корпус кольору темного металу виглядає цілком достойно. Зовнішній екран E Ink, його фонове зображення і широка чорна рамка навколо нього, звичайно, не залишають шансів на милий серцю мінімалізм, девайс виглядає доволі аляпувато. Дещо виправити ситуацію можна, якщо вибрати чорний фон зовнішнього екрана.
Декілька нюансів, що стосуються конструкції, треба відмітити окремо. Перший – це досить товста кришка, чого і варто було сподіватися оскільки в ній ховається “бутерброд” з двох екранів. Втім, вона не важка, і на баланс мас ноутбука практично не впливає.
А от сам пристрій важкуватий. Суб’єктивно здається, що його вага більша, ніж заявлені 1,4 кг. Відкрити кришку одною рукою неможливо – нема за що вхопитися, та й шарнір досить тугий.
Оснащення Lenovo ThinkBook Plus
Забігаючи наперед, скажу, що за оснащенням і продуктивністю – це абсолютно звичайнісінький ноутбук. Тому формальному тестуванню я не приділяв окремої уваги. При бажанні вам буде не складно знайти в мережі детальні дослідження цієї моделі, тому затримаємося на шляху до найцікавішого зовсім ненадовго.
Обчислювальна платформа і продуктивність
Процесор там всередині якийсь є, і цього досить. Жарт звичайно, однак не без частки правди. Comet Lake-U – чіп не найновіший і не найшвидший, хоча й відноситься до 10-го покоління Intel Core i. На нескладних офісних задачах робота з ним, у тандемі з 8 ГБ оперативки, цілком комфортна. Вантажити ноутбук чимось складним, якщо це прийде комусь до голови, не варто.
Також цікаво:
Дисплей
На папері – нічого особливого, втім у житті це цілком приємний екран. Матове покриття запобігає появі бліків. Кути огляду чудові, контраст та кольори практично не зазнають спотворень. Кольоропередача є, червоний переважно схожий на червоний, а синій – на синій. Теж жарт, але від офісного ноутбука набагато більшого і не треба. От тільки 300 ніт – малувато, влітку при спробі попрацювати на свіжому повітрі буде непереливки. Відсутність бліків дещо допоможе, але цілковито ситуацію не врятує.
Клавіатура
Клавіші характерної для Lenovo форми цілком приємні в роботі. Розкладка переважно класична, і це добре. Виняток складає лише права клавіша зі слешами, котра від’їла частину Enter, втім це не дуже велика біда. Зате тішить підсвітка – чітка, рівномірна, колір непідсвічених і підсвічених позначень чудово контрастує з фоном при будь-яких умовах освітлення.
Розчаровує те, що за замовчуванням клавіші F1-F12 працюють як F1-F12, а не як регулятори – уже практично всі ноутбуки для регулювання гучності чи яскравості не потребують додаткового натискання клавіші Fn, а тут цей атавізм повертається до нас крізь століття. Керування підсвіткою клавіатури теж нетипове – Fn+Space, втім до цього можна і звикнути, так навіть краще – у пітьмі пробіл намацати значно легше ніж одну з багатьох дрібних клавіш.
Інтерфейси
Два порти USB-A на одній стороні корпуса, один USB-C, через котрий ноутбук заряджається – це вже класика. Зі “спадку” залишився старий добрий HDMI і mini-jack для аудіо. Все розташоване зручно, користуватися можна без проблем. На роботу Wi-Fi та Bluetooth теж жодних нарікань.
Дактилоскопічний сенсор
У кнопку вмикання вмонтовано сканер відбитку пальця. На жаль, лише одного – ввести в систему цілих чотири, як у Samsung Galaxy S10 не вийде, тому ноутбук доведеться включати завжди одним і тим самим пальцем. Це не завжди зручно. Втім, до якості роботи сенсора жодних претензій нема. Якщо ж цей спосіб входу не подобається, до ваших послуг інші стандартні опції Windows Hello – пароль, PIN-код, фізичний ключ, пароль-картинка. Розпізнавання обличчя в опціях Windows Hello є, але активувати його неможливо – пристрій не оснащений всіма необхідними сенсорами.
Камера
Бюджетна, і цим все сказано. При доброму освітленні зображення вельми посереднє. При поганому – шумодав практично не залишає зерна, але зображення стає дуже нечітким.
Автономність і зарядка
Коли починаєш працювати з повністю зарядженим ноутбуком, Windows та Lenovo Vantage (фірмовий додаток, котрий, в числі іншого, відображає заряд батареї та прогноз часу роботи) обіцяють золоті гори – то 7, то навіть 9 годин роботи, і це при яскравості, близькій до максимальної. Однак в процесі роботи ці години тануть як березневий сніг, таке враження, що час для Lenovo ThinkBook Plus біжить швидше, ніж для решти світу. Реально при середній яскравості екрана буде години 4 з хвостиком. Але згадаємо про 300 ніт – для роботи переважно доводиться виставляти вищий процент, тому переважно до 4 годин автономності девайс не дотягує. Це єдиний недолік ThinkBook Plus як ноутбука, однак він вельми суттєвий.
Спить ноутбук нормально – не погано і не добре. З вечора до ранку втрачає 4-6% заряду, залежно від того, коли і чим закінчився вечір, і коли почався ранок. Це більше, ніж у найкращих представників породи (наприклад, Microsoft Surface Pro 7 губить до 3%), однак не катастрофа. Такий показник досягається при стокових налаштуваннях енергоменеджменту (сон після 5 хвилин бездіяльності, або при закритті кришки). Якщо хто хоче його покращити, може заюзати гібернацію, отримуючи глибший сон коштом повільнішого прокидання. З режиму сну ноутбук виходить секунд 10-15, що хоч і не вражає користувачів, що мають досвід роботи з пристроями, що підтримують функцію Instant On, все ж не є чимось аж таким поганим.
А от швидка зарядка приємно вразила – за 45 хвилин ноутбук рвонув з 13% до 81%. Важко сказати, чи тягне на рекорд, але все ж очєнь і очєнь.
Важливі застереження
Думаю, що варто особливо наголосити на двох аспектах, котрі в реальності не співпадають з очікуваннями, зважаючи на те, що у ноутбука є стилус і сенсорна панель на екрані E Ink.
По-перше, основний дисплей Lenovo ThinkBook Plus – НЕ сенсорний. Це гігантське розчарування. В нього можна тицяти хоч стилусом, хоч пальцем, результату нуль. Це велика втрата, враховуючи, що для стилуса можна знайти ряд прикладів використання при нормальній роботі у Windows – це і анотування скріншотів, і поміч в роботі з презентаціями та офісною графікою, і малювання в кольорах, і інші можливості. Якби стилус працював на обох екранах, цінність всього рішення значно виросла б.
По-друге, ThinkBook Plus – не трансформер. Його неможливо вивернути на 360 градусів і отримати планшет. Цього мимоволі очікуєш від ноутбука з комплектним стилусом. Можна розкрити лише на 180°.
Функції Lenovo ThinkBook Plus, пов’язані з екраном E Ink
Що ж, перейдемо до особливості, через яку я взагалі зацікавився цією моделлю, а саме до зовнішнього екрана за технологією “електронного чорнила”.
Початок роботи і загальні риси
Екрани E Ink, як відомо, споживають енергію лише під час зміни зображення, а в статичному стані не витрачають її взагалі. Тому на кришці ноутбука, незалежно від того, спить він чи ні, буде щось відображатися. Завдяки цьому його можна розпізнати здалеку. Якщо вам це не подобається, можна встановити темний фон, з яким дисплей менше кидається в очі і дизайн пристрою виглядає більш вишукано. Можна навпаки, привертати увагу, розмістивши на екрані провокаційну картинку чи корпоративний логотип.
Інформацію про виробника і детальні характеристики екрана знайти непросто. За характеристиками він найближчий до 10,3-дюймового E Ink Carta Mobius, що використовується, зокрема у Pocketbook X. Можливо, йдеться про якусь спеціальну версію ексклюзивно для Lenovo. Якщо це так, то частково знімаються питання до надійності екрана, котрий міститься на зовнішній поверхні кришки ноутбука, що часто зазнає ударів і тиску. Mobius виготовляється на пластиковій підкладці, а не на скляній, як класичні екрани E Ink, тому досить тривкий. Ну і ще раз респект Lenovo, бо нестандартний E Ink – це не просто дорого, а капець як дорого.
До якості зображення на E Ink питань нема – при такій роздільній здатності шрифти абсолютно гладкі. На жаль, для порівняння під рукою виявився лише абсолютно доісторичний VizPlex 5”, в порівнянні з ним екран Lenovo біліший і контрастніший, хоча різниця і не разюча, основна перевага – це роздільна здатність.
Найбільший когнітивний дисонанс, пов’язаний з E Ink у Lenovo ThinkBook Plus – те, що ним неможливо користуватися відразу, вхопивши ноутбук до рук. Адже активна робота рідера чи нотатника можлива лише тоді, коли працює процесор та операційна система ноутбука. Такої красоти, як із Samsung Galaxy Note, чи Samsung Galaxy Tab S, коли можна взяти мирно сплячий девайс, просто витягти стилус і почати щось шкрябати по екрану – і зразу отримати нотатку, тут нема. Ноутбук необхідно спочатку включити, натиснувши на кнопку вмикання. Так, це займає лише декілька секунд, але… До того ж, якщо ви налаштували вхід у систему з використанням дактилоскопічного датчика, треба ще не забути зробити це “правильним” пальцем, інакше для того щоб пробудити девайс, доведеться відкривати кришку. Для швидких нотаток це мінус.
Ознакою активного стану закритого ноутбука є наявність трьох іконок в кутку екрана, що відповідають, відповідно, за запуск застосунка-читалки, нотатника та налаштувань. В такому стані екран перебуває і в той час, коли ви працюєте з пристроєм як з ноутбуком – якщо в цей час підійти з зовнішньої сторони кришки, можна користуватися функціями E Ink. Якщо ви закриєте кришку, E Ink ще деякий час буде залишатися активним, а потім пристрій засне і на екрані залишиться статична неінтерактивна картинка.
Ще у ноутбука є можливість відображати події календаря і індикатори непрочитаних мейлів, взяті з Outlook. Втім, у світлі вищезгаданого, виникає питання – а станом на який момент? Звичайно ж, на той, коли Windows, а з нею і Outlook ще працювали. Якщо ноутбук спить, звичайно ж, нічого нового він не отримає і не відобразить.
Керувати роботою з E Ink можна як пальцями, так і стилусом, будь яку опцію можна вибрати хоч так, хоч так. Інтерфейс повільний. Неспрацювання натискань час від часу трапляються, незалежно від того, чим ви тицяєте.Чимось нагадує перші планшети на Android з резистивним тачем, доводиться натужно чавити и іноді повторювати, бо не натиснулося.
Нотатник
Для вводу передбачений досить простий набір функцій, втім цікавинки серед них є. Лінія “від руки” – основний робочий інструмент, тут можна вибирати одну із чотирьох “товщин” – насправді це діапазони товщини, оскільки впливає ще сила натиску стилусом на екран.
Корисна штука – Smart Shapes, вона дозволяє перетворювати мальовані лінії і фігури на геометрично правильні – це дуже зручно, якщо ви малюєте офісну графіку та ескізи: намалювали, як змогли, хисткий кривобокий трикутник, і тут – хоп-па – і він став охайним, як з-під лінієчки, з рівненькими сторонами.
“Гумка” дозволяє стирати намальоване. ThinkBook Plus не може використовувати для цього “тупий” кінець стилуса, як це робить Microsoft Surface з Microsoft Pen, ви не можете просто перевернути стилус і стирати, мусите вибрати гумку і возюкати гострим кінчиком. Ефективність цього процесу вкрай низька, залишається багато пропусків і сміття, котрі в кінці кінців доведеться прибирати іншими інструментами.
“Ласо”, фігурне виділення, працює, навпаки, як годинник. Область окантовується чітко, швидко, тут же викидається контекстне меню, що робити з виділеним фрагментом – копіювати як зображення, розпізнати як текст, чи як математичну формулу. чи навіть як діаграму. Копіюється все, звичайно, в загальний кліпборд Windows, і з цим є одна проблемка. Знаходячись на E Ink, ви не можете нічого зробити зі скопійованим об’єктом. Доведеться відкривати ноут, обирати програму, котра обробить скопійоване, запускати, і вже вставляти туди. Розпізнавання само по собі досить пристойне, нескладні математичні формули розпізнаються коректно і вставляються, скажімо, у Word, як відповідного типу об’єкт.
Розпізнавання тексту можливе однією з багатьох мов, між котрими можна вибирати. Є більшість європейських мов, включаючи польську та чеську, є кирилиця російською, є декілька варіантів китайського ієрогліфічного письма. Української, на жаль, немає.
Окрема опція дозволяє перемикати режим малювання стилусом чи пальцем, можливості це робити одночасно розробники не давали, напевно щоб не морочитися з інтелектуальними алгоритмами palm rejection.
Поза тим, можна відмінити та повторити останню дію, зберегти чи розпізнати всю нотатку одним з описаних вище способів, зберегти її як графічний файл на десктоп. Ну і нарешті перейти в каталог збережених нотаток.
Нотатник в ThinkBook Plus – це суміш з цікавих і корисних (розпізнавалки, розумні геометричні об’єкти, ласо) і відверто жахливих (стирачка) функцій. Однак найбільша біда його в іншому: в ньому потік операцій (workflow) з нотаткою неминуче перечіпляється об кришку ноутбука. Написали формулу, виділили, розпізнали – відкрили кришку – вставили у Word, написали рядок тексту – закрили кришку – намалювали діаграму, виділили, розпізнали – відкрили кришку… Так і ляскаємо тою кришкою всю дорогу, ну або вертимо ноутбуком туди-сюди і малюємо на при відкритій кришці. Так, можна собі уявити, що ми спочатку все записуємо і замальовуємо на закритому девайсі, потім проходить якийсь час, і ми починаємо перетягувати все це в документи… і тут здрастуй, кришка. Як на мене, адекватна програма-нотатник-розпізнавалка для Surface Pro чи трансформера з Windows Ink була би НАБАГАТО зручніша в роботі.
Також цікаво:
- Огляд Lenovo Tab P11: Планшет з потенціалом?
- Відео: Огляд Acer ConceptD 3 – Ноутбук для монтажу відео 2021
Читалка
Тут все досить просто – програма для читання книг підтримує три їх формати.
Відкривається і відображається будь-який файл, з сумісністю жодних проблем нема. Вони в іншому. Документи PDF завжди зверстані під певний розмір та пропорції сторінки, і у 99,99% випадків це НЕ розмір 10,8” зі співвідношенням 16:10, як екран ThinkBook Plus. Відповідно, читалка починає масштабувати документ, від цього шрифти стають дрібними і нечитабельними, а ще втрачають контрастність. Теоретично, масштаб сторінки можна збільшити, щоб було комфортніше читати, але це робиться повільно, плюс доводиться прокручувати сторінки, а це теж робиться повільно. І така поведінка скоріш не виняток, а правило для рідерів з електронним чорнилом. Чесно кажучи, я схиляюся перед людьми, яким вистачає терпіння возитися з PDF на рідерах, але належати до них мені не дано.
TXT
Тут все просто. Голий текст, верстається і масштабується під сторінку. Але кирилиця відображається закарлюками через неспівпадіння кодової сторінки. Викреслюємо. Шкода, в Lenovo могли б і постаратися з локалізацією.
EPUB
Формат електронних книг з захистом авторських прав. В наших краях не така вже й поширена річ, втім при бажанні можна накупити собі ліцензійного чтива. Це єдиний формат, котрий можна нормально читати на екрані ThinkBook Plus, оскільки він коректно масштабується під екран і без проблем відображає кирилицю. Слід тільки переключити орієнтацію екрана на вертикальну, щоб отримати одну читабельну сторінку, а не масштабований розворот з сірими мікролітерами.
Функціонально програма для читання примітивна – можна браузити всю файлову систему вбудованого SSD (що добре), відкривати книги, збільшувати-зменшувати масштаб, гортати сторінки, та й усе. Втім, набагато більшого і не треба.
У використанні девайса для читання є одна велика проблема – його вага. Тримати в руках 1,5-кілограмовий рідер нереально. Сидячи в кріслі, або лежачи на дивані, його можна якийсь час потримати, спираючи на коліна, чи на пузо. Але так чи інакше втома прийде швидко.
Висновки і роздуми
Перед нами ноутбук, котрий коштує $1 600, при цьому власне ноутбука там максимум на $800, решта – за E Ink, його тач-панель стилус та ідею склеїти все це докупи. Питання в першу чергу в тому, чи ця ідея підвищує цінність ThinkBook Plus у порівнянні з сумою ноутбука та рідера, чи навпаки, знижує її. Так ось, велика проблема цього пристрою якраз в тому, що саме знижує, і ось причини:
- ноут занадто важкий, як на рідер
- відсутність підтримки формату FB2 вкупі з неправильним відображенням кирилиці в TXT, зводять цінність його, як читалки, в Україні та за східним кордоном, до мінімуму
- весь комплекс програм для зовнішнього екрана страждає від багів – щось гальмує, щось не спрацьовує, щось потрібно тицяти по багато разів, загалом користувацький досвід – як від перших Pocketbook
- процес роботи з нотатками розірваний між Windows та оболонкою E Ink, від початку до кінця нічого не можна зробити ні там, ні там – малювати і розпізнавати об’єкти можна лише ззовні кришки, обробляти їх далі і вставляти в документи – лише зсередини
- нотатки недоступні з Windows, якщо їх не зберегти на робочий стіл з оболонки нотатника
- для оперативних, спонтанних нотаток, девайс непридатний – малоімовірно, що в момент коли треба раптово щось записати, у вас буде під рукою саме закритий ноутбук, плюс щоб почати писати, його треба активувати “правильним” пальцем, дочекатися пробудження і запустити програму-нотатник
- стилус неможливо використовувати з основним екраном пристрою
Думаю, всім зрозуміло, що за поточну ціну купівля цього пристрою не має практичного сенсу. За ці гроші можна вільно купити два або три гаджети, котрі виконають всі задачі, котрі ви думаєте покласти на ThinkBook Plus, причому зроблять це краще.
- Хочете додати у свій звичний робочий процес замальовки та ескізи від руки? Будь-який ноутбук-трансформер, чи “Surface-подібний” планшет зробить це краще, і з ним ви вкладетеся у 35000 грн.
- Хочете ноутбук і великий рідер? Беріть звичайний ThinkBook, чи будь-який його аналог за 25 000 грн + Pocketbook X за 13 000 грн і пропийте решту.
- Хочете оперативно занотовувати? Будь-який із сонма Samsung Galaxy Note, різного ступеня новизни, просунутості та оснащення, зробить це краще, завдяки тому, що він завжди в кишені, і нотувати можна навіть не торкаючись до кнопки включення. Діапазон притомних цін – від 10 000 до 35 000 грн. Навіть якщо візьмете найдорожчий, і до нього звичайний ноутбук, переплатите в порівнянні з ThinkBook Plus якихось 5 тисяч…
- Хочете малювати по E Ink? Шукайте котрусь із моделей Onyx Boox Note, котрі розроблені власне для такого. Коштує як Pocketbook X.
Довершує цю апокаліптичну картину такий суттєвий недолік ThinkBook Plus, як мала автономність.
Ну і останній аспект. Досвід показує, що такі експериментальні пристрої Lenovo спочатку продає за ціною, що покриває їх, так, немаленьку собівартість. Звісно ж, за такі гроші вони мало кому потрібні. Тому настає другий етап, коли пристрої “зливають” за стільки, за скільки їх можна швидко продати. Згадаємо Yoga Book C930, котрий спочатку коштував добре за 40 тисяч, а під кінець його можна було впіймати за 13 з хвостиком. Досі шкодую, що не скористався цим шансом, і тому ставлю собі питання – а чи варто буде купувати ThinkBook Plus, коли з ним станеться те саме? І знаєте – ні. Через те, що цінність E Ink тут скоріше від’ємна, а мала автономність ноутбука нікуди не дінеться.
Ціни в магазинах
- Rozetka
- Foxtrot
- АЛЛО
- Цитрус
- Всі магазини