Я вже не в перший раз стикаюся з ситуацією, коли через нетривалий час після тестування смартфона Huawei до мене потрапляє інший дуже схожий на нього апарат, але вже під брендом Honor. Порядок може бути інший, але суть, думаю зрозуміла. На цей раз я спочатку ознайомився з Huawei P smart Pro, ну а другим до мене дістався Honor 9X. У цьому огляді я розповім про оновлення колись хітового Honor 8X, а також про різницю між двома, на перший погляд, смартфонами-близнюками.
Не хочеш читати текст? Дивись відео!
До слова, в деяких країнах є і друга, Premiuim-версія смартфона Honor 9X, однак на український ринок вийшла тільки одна. З трьома камерами, 4 ГБ оперативної пам’яті, і без NFC. Ось саме про такий варіант і піде мова в сьогоднішньому огляді.
Honor 9X прийшов зайняти нішу між Honor 10i і Honor 20 і це видно, наприклад, по ціннику. Рекомендована вартість смартфона в Україні становить 6999 гривень ($301), але в період з 20 грудня і до 5 січня, в локальних магазинах він продається зі знижкою – за 5999 гривень ($258).
Смартфон поставляється в невеликій картонній коробці, разом з адаптером живлення (потужністю 10 Вт), кабелем USB/Type-C, ключиком для вилучення слота під картки і набором документації.
Чохол в комерційних варіантах не передбачений. Також на пристрій з коробки наклеєна захисна плівка, але у мого семпла вона була занадто подряпана і затерта, тому я її зняв.
Фронтальна панель у смартфона максимально лаконічна. Це екран (взагалі без вирізів) і рамки. Їх важко назвати тонкими, саме «товсте» місце – знизу, бічні – звичайної товщини, а відступ у верхній частині трохи більше, ніж бічні. Але вони якогось дискомфорту не доставляють, цілком нормальні.
А ось з тильного боку Honor 9X – цікавий. Але не всім, звичайно. Блок камер розташований самим класичним чином – зверху в лівому кутку. Зате візерунок і малюнок виконаний небанально. Задник відбиває світло, те заломлюється і утворюється у формі літери «X», яка розтягується на всю кришку. Цей «ікс» виконаний в піксельному стилі. Залежно від джерел світла, може, так скажімо, трохи деформуватися.
В цілому – добре виглядає, нарешті таки не просто градієнт. Але варто розуміти, що це справедливо тільки для синього забарвлення корпусу – Sapphire Blue. Якщо вам хочеться більш строгий варіант оформлення, то він є. Називається Midnight Black. На мій погляд – дуже нудний. Але тим не менше, комусь і він сподобається своєю класичною невибагливістю.
Зате зі збіркою все чудово: нічого не скрипить, не хрумтить і смартфон відчувається міцно збитим. Олеофобное покриття є на склі спереду. Рамка глянцева, мазка, але не особливо слизька. Відбитки корпус також збирає непогано.
З інших особливостей можна відзначити прогумований ущільнювач на слоті для SIM і КП. Це трохи незвично бачити в смартфоні з моторизованою камерою. Звичайно, це не означає, що у смартфона є повноцінний вологозахист. Але як додатковий засіб захисту від пилу і бризок – зайвим не буде.
По частині елементів, вірніше, їх розташуванню і виду – мінімум змін. Спереду зверху – розмовний спікер. Знизу – датчики освітленості і наближення. А ось світлового індикатора не додали, на жаль.
На правій грані дві традиційні кнопки – живлення і клавіша зміни гучності, спарена, а зліва – порожньо.
На нижньому торці є 3,5-мм аудіороз’єм, мікрофон, USB Type-C і мультимедійний спікер. Зверху розташований блок з висувною камерою, додатковий мікрофон і гібридний слот для двох nanoSIM, одну з яких можна замінити на карту пам’яті microSD.
Ззаду знаходяться блок з камерами, круглий майданчик сканера відбитків пальців, логотип та інші службові маркування, яких майже не видно.
Габарити у Honor 9X досить великі, щоб їм було комфортно користуватися однією рукою. У будь-якому варіанті пристрій доводиться і перехоплювати, і часом вдаватися до дворучного режиму використання. При розмірах корпусу 163,5×77,3×8,8 мм, важить пристрій 196,8 грамів.
Елементи управління зосереджені на комфортній висоті і якихось проблем з їх досяжністю – немає. Як я вже зазначав, рамка не дуже слизька і смартфон в цілому не вислизає з руки. Миритися доведеться тільки з розмірами, коротше кажучи. Хоча і це може бути виправдано великою діагоналлю екрану.
Що не змінилося зовсім, так це дисплей. Великий, розміром 6,59 “з тієї самої LTPS-матрицею і роздільною здатністю Full HD + (2340 × 1080 пікселів). Співвідношення сторін – 19,5: 9, щільність пікселів – 391 ppi.
Кути огляду нормальні. Є притаманна LTPS-матрицями втрата контрастності під діагональним кутом. Роздільної здатності для такої діагоналі теж достатньо: шрифт і дрібні об’єкти в додатках виглядають чіткими.
Крім того, доступний режим захисту зору, є вибір роздільної здатності екрану і примусове повноекранне відображення для додатків.
Спершу варто відзначити, що глобальна і китайська версії Honor 9X за частиною заліза відрізняються, а провиною всьому – відома ситуація з санкціями з боку США. Google не може сертифікувати нову апаратну платформу виробництва Huawei. Тому в Honor 9X для європейського ринку встановлено чіпсет Kirin 710F, замість Kirin 810, який є в китайській версії.
Об’єм оперативної пам’яті в офіційному Honor 9X для українського ринку – 4 ГБ. Для порівняння, в P smart Pro встановили 6 ГБ. Звичайно, чим більше ОЗП, тим краще і з цим фактом ніхто не сперечається. Але в той же час, я не можу сказати, що з цієї середньопродуктивною платформою є гостра необхідність в 6 ГБ. Так, цей смартфон зможе утримувати трохи менше запущених додатків, ніж аналогічний від Huawei, але тим не менше. Різницю в ціні також варто враховувати при цьому.
Флеш-пам’яті – 128 ГБ, а під потреби користувача відвели 112,90 ГБ сховища. У разі необхідності можна збільшити накопичувальну здатність шляхом установки замість другої SIM-карти картки microSD.
Оболонка чуйна і плавна, додатки відкриваються швидко, смартфон практично не замислюється при виконанні того чи іншого завдання. Я не зустрів якихось критичних пригальмовувань інтерфейсу, але і живити особливих надій в даному плані не треба – це все ж середняк. Протестувати ігри з вимірюванням FPS не вдалося через специфіку ПЗ тестового зразка Honor 9X, але приблизні цифри можна глянути в тому ж самому огляді Huawei P smart Pro.
За суб’єктивними відчуттями – нічого не змінилося і грати можна в усі ігри. Правда не з максимальною графікою і стабільно високим показником кадрів в секунду. Call of Duty Mobile в цілому йде непогано (хоча графіка може бути тільки низькою), в PUBG також можна грати на цьому смартфоні. Нагадаю про існування продуктивного режиму, в якому і рекомендую запускати великовагові гри. А також про підтримку фірмової технології GPU Turbo. Якщо гра оптимізована під неї, то в такому випадку її краще додати в Центр Ігор і запускати звідти – отримаєте ще трохи додаткового прискорення.
Камер в основному блоці Honor 9X – три. Це основний ширококутний модуль на 48 Мп, з апертурою f/1.8, розміром сенсора 1/2.0″, пікселями по 0.8μm, фокусною відстанню 27 мм і автофокусом PDAF. Другий об’єктив – надширококутний, з роздільною здатністю 8 Мп, світлосилою f/2.4 і ЕФВ 13 мм, а третім є допоміжний датчик глибини – 2 Мп, f/2.4.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Увечері або там, де світла недостатньо, є сенс вдатися до зйомки в нічному режимі. Якщо є можливість і знімаєте якусь статичну сцену, то варто встановити смартфон в на штатив або використовувати упор, щоб зробити максимально якісну фотографію. Нижче – приклад автоматичного і нічного режимів.
У надширококутного модуля помітно нижче деталізація, що особливо сильно помітно в сценах, де світла не дуже багато. Але це – сама типова ситуація для подібних модулів з широким кутом. Тому рекомендую використовувати його тільки в хороших умовах. Системи фокусування тут також немає, просто фіксована відстань – близько об’єкти не познімаєш.
Знімки з застосуванням ефекту боке у Honor 9X виходять цілком нормальними. Хоча і не без помилок в плані чіткого відділення фону від головного об’єкта. Штучний інтелект, зрозуміло, тут теж є і застосовується досить акуратно – без сильного прикрашання.
Максимальна роздільна здатність відео становить 1080p – це обмеження платформи, яка не підтримує зйомку в 4K. Є можливість вибору між 30 і 60 FPS для основного модуля, а на надширококутний знімати можна тільки в 30 к/с. В результаті якість запису роликів не можна назвати відмінною, вона середня, але радує, що є хоча б електронна стабілізація.
Фронтальна камера висувна: зі здатністю 16 Мп, світлосилою f/2.2, сенсором 1/3″, пікселями по 1.0μm і ФВ 26 мм. В цілому досить звичайна, мені не дуже сподобалася деталізацією і з’являються шуми навіть в здавалося б хороших умовах освітлення.
Сканер відбитків пальців в Honor 9X розташувався на тильній стороні і він зроблений в кращих традиціях компанії. Швидкий і стабільний – саме те, чого і чекаєш від даного способу авторизації. Додаткова функціональність представляється така: спуск камери, відповіді на виклик, вимикання будильника, відкриття панелі повідомлень і перемикачів і перегляд фото в рідній галереї, за допомогою жестів по датчику.
У той же час, розблокування обличчям не підтримується. Ніби як через моторизовану камеру і зрозуміти даний крок можна. Хоча конкуренти з аналогічним виконанням в основному все-таки дозволяють використовувати рухомий механізм камери для авторизації. Але в Honor вирішили інакше.
У смартфоні встановлений акумулятор на 4000 мАг і його з легкістю вистачає, щоб весь день нещадно експлуатувати пристрій. У спокійному і розміреному форматі роботи, може вистачити на 1,5-2 дня без підзарядок. Я досягав по 7 годин роботи екрану при 33-35 годинах загальної активності смартфона на одному заряді. Результат цілком задовільний для батарейки такої ємності і екрану такого розміру. Тест автономності в PCMark на тестовому зразку прогнати не вдалося.
Зате вийшло заміряти швидкість зарядки смартфона за допомогою стандартного блоку і кабелю. Вона не особливо швидка, таймінг такий:
Розмовний динамік застосовується тільки в режимі розмови, а мультимедійний грає в моно форматі. Не занадто гучний, але з нормальною якістю, якщо дивитися, наприклад, відео в тихій обстановці на середньому або високому (не максимальному) рівні гучності. Провідні навушники можна підключити стандартним чином, звучання цілком нормальне, якщо підкоригувати звук вбудованим еквалайзером і ефектами Histen.
З бездротовими гарнітурами все складно, адже претензії до смартфону у мене такі ж, як і до аналогу від Huawei. Справа в тому, що поведінка Honor 9X непередбачуване з різними навушниками. Тестував я апарат разом з Tronsmart Spunky Pro і RHA MA650 Wireless. У першому випадку все прям слабо. Людська мова просто ріже слух, а що ж говорити тоді про музику? З другими – дуже малий запас гучності, для того щоб послухати щось в домашній обстановці – треба викручувати її більше ніж на половину.
Ситуація з бездротовими модулями склалася трохи краще, ніж у тому самому Huawei. Але зовсім трошки – Honor 9X підтримує смугу Wi-Fi 5 ГГц (тут модуль Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac). Решта модулів залишилися незмінними – Bluetooth 4.2 (LE, A2DP) і GPS (A-GPS, GLONASS, BDS). Так, в 9X що продається у нас відсутній модуль NFC, що… прикро, звичайно. Не розумію, чому цей нюанс торкнувся і Honor, адже не пам’ятаю, коли останній раз зустрічав смартфон цього бренду і без NFC. Що флагманські «двадцятки» (20 і 20 Pro), що «десятки» (10i і 10 Lite), що бюджетний Honor 8A – там цей модуль є, а тут – на жаль.
З цим моментом все звично і зрозуміло – оболонка EMUI 9.1 в реалізації Magic UI, заснована на Android 9. З сервісами Google – ніяких проблем. Про дев’яту версію EMUI ми вже розповідали багато всього. Оболонка зі своїми особливостями, трьома способами системної навігації, різними жестами для виклику асистента Google, активації екрану, виключення звуків рухами.
Honor 9X в цілому я знаходжу трохи більш цікавим вибором, ніж P smart Pro. По-перше, він просто дешевше. По-друге, підтримує Wi-Fi 5 ГГц. Чим поступається, так це меншим об’ємом ОЗП і пластиковою спинкою. У відриві від «брата», 9X теж непоганий, і єдине, чого йому не вистачає, так це NFC-модуля.
Тут є великий екран без вирізів, хороша автономність, достатня кількість пам’яті. Тому, якщо ви не маєте потреби в безконтактних платежів, то звернути увагу на апарат варто. Тим більше в нинішній святковий період, коли він продається з хорошою знижкою.
Leave a Reply