Moto G Pro, в Америці відома як Moto G Stylus, – це незвичайний смартфон, що відноситься до бюджетного цінового діапазону (вартість близько $250). Він працює на базі «чистого» Android One, оперативно отримує оновлення, має актуальний дизайн з вирізом для фронталки, а також – найцікавіше! – стилус, який поміщається у корпус. Давайте розберемося, що ж за звір такий Moto G Pro.
Читайте також: Огляд Moto G 5G Plus – «топ за свої гроші» від Motorola
У коробці знайдете сам смартфон, скріпку для виймання SIM-лотка, 18-ватний зарядний пристрій, документацію і силіконовий чохол. Наявність чохла радує – можна захистити телефон відразу після покупки і не витрачатися на додатковий аксесуар.
Чохол підійде для використання в якості основного – він тонкий, підвищує «ухватистість», не збільшує розміри смартфона, має мініатюрні «бортики» для захисту дисплея. Єдина претензія – у блоку камер бортиків немає, так що, якщо невдало покласти трубку на стіл, об’єктиви можна подряпати.
Серед бюджетних моделей ще зустрічаються варіанти з «краплями», так що Moto G Pro з її витонченим вирізом для фронталки виглядає сучасно. Рамки умовно безрамкового екрану відносно товсті, але з урахуванням ціни ні до чого чіплятися.
Корпус цілком з глянцевого пластика, у цій моделі виробник навіть не намагається імітувати метал. Пластик і на вигляд, і на дотик. Зате не такий слизький, яким буває скло, в руці телефон лежить надійно.
Глянцева тильна панель щосили збирає подряпини і відбитки пальців, так що краще використовувати чохол.
Забарвлення одне – Mystic Indigo. На перший погляд непомітно, але задня кришка має градієнт – від майже чорного до темно-синього. Відтінок глибокий, приємний, красиво переливається на світлі. Звичайно, у конкурентів є градієнти й цікавіші, але, врешті-решт, не всі хочуть, щоб їх телефон виблискував як новорічна ялинка.
На «спинці» розташований сенсор відбитків. У багатьох бюджетних Moto застосовуються сенсори у бічній клавіші, шкода, що тут не так. Втім, розміщення сенсора зручне, пальцем його можна легко знайти, особливо якщо використовуєш чохол. Розпізнавання спрацьовує не завжди чітко, але в більшості випадків проблем немає.
Блок камер виглядає солідно, як для недорогої моделі, особливо самий верхній модуль, який оформлений так, немов він більший, ніж насправді, – «косить» під більш дорогі моделі.
На верхньому торці розташовується тільки додатковий мікрофон, на нижньому – основний мікрофон, монодинамік, роз’єм для зарядки, 3,5 мм вихід на навушники, гніздо зі стилусом в куточку.
На лівій стороні – лоток для SIM-карт і карти пам’яті. На правій стороні – мініатюрна кнопка включення/блокування з рельєфною поверхнею і здвоєна клавіша регулювання гучності.
Варто відзначити, що Moto G Pro має гідрофобну оболонку. Смартфон не має IP-рівня водозахисту, але не боїться випадкових крапель води, дощу. Дрібниця, але приємно. З цієї ж причини і лоток для SIM-карт ущільнений резинкою.
Читайте також: Огляд Moto G9 Plus: гідний бюджетник з великим екраном
Матриця – S-IPS (Super IPS). Не треба чекати від «супер» нічого особливого, тим більше, якщо погуглити і з’ясувати, що розроблена вона була ще в 90-х і була першим покращенням звичайного IPS. Втім, не буду лаяти екран, для бюджетного пристрою він адекватний. Передача кольору непогана, відмінна чіткість завдяки рішенню FullHD+ (1080×2300 пікселів), достатні кути огляду. Глибина чорного і контраст не найкращі. Максимальна яскравість могла б бути вище, на яскравому сонці екран вицвітає.
Діагональ – 6,4 дюйма. На мій погляд, оптимальна – екран не дуже великий і не дуже маленький. Співвідношення сторін 19,2:9, дисплей широкий, що особливо кинулося мені в очі після теста Moto G 5G Plus з великим, високим і вузьким екраном. Втім, управляти Motorola Moto G Pro однією рукою можна, буває і гірше.
Чипсет Snapdragon 665 – бюджетне рішення, яке на сьогодні можна вважати вже застарілим. Процесор худо-бідно «ворушиться» і може навіть перевершувати деякі моделі MediaTek (як, наприклад, в Redmi Note 9), але до більш дорогих моделей йому далеко.
В базових задачах і веб-серфінгу все в порядку, але є гальма при перемиканні між програмами. Грати у тривимірні ігри теж можна (Asphalt, Fortnite, PUBG), але будуть спостерігатися посмикування, графіка буде не максимальною.
Обсяг ОЗП у 4 ГБ за нинішніми мірками невеликий, хоча для бюджетного цінового діапазону все ще адекватний.
Обсяг постійної пам’яті хороший – 128 ГБ (адже могли б використати і 64 ГБ накопичувач для економії). При необхідності можна використовувати карти пам’яті до 512 ГБ.
Читайте також: ТОП-10 смартфонів до 8 000 грн на початок 2021 року
Камери мені сподобалися. Як мінімум при відмінному освітленні – чіткість, відображення кольорів, все на рівні, 48 Мп основний модуль відмінно справляється. При слабкому (в тому числі домашньому) освітленні він вже втрачає чіткість, часом «милить» і може почати «шуміти», але перед нами все ж бюджетний смартфон.
У темряві непогана обробка і виходять доволі пристойні знімки.
Є також розрекламований на упаковці нічний режим, але він, на мій погляд, занадто висвітлює фото, виходить неприродно. Ось порівняння, нічний режим праворуч:
ДИВИТИСЬ ВСІ ФОТО І ВІДЕО З КАМЕРЫ MOTO G PRO В ОРИГІНАЛЬНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Об’єктивів багато. Але кількість, як відомо, не завжди говорить про якість. Є сенсор глибини (корисний для розмиття заднього плану і AR-додатків – є навіть один вбудований для вимірювання відстані). Є макрооб’єктив, але в ньому я ніякого сенсу не бачу. Так, він знімає з мінімальної відстані, але 2 Мп у 2021 році це смішно. Нечіткість і низька роздільна здатність відразу кидаються в очі, та й відтінки бляклі. Основний об’єктив знімає ті ж об’єкти краще. Ось порівняння, фото з телевика – праворуч. На мініатюрах може бути не дуже помітна різниця в чіткості та роздільній здатності, але в повному розмірі – дуже навіть.
ДИВИТИСЬ ФОТО З ТЕЛЕОБ′ЄКТИВА В ОРИГІНАЛЬНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Ще є ширококутник з кутом огляду в 117 градусів. Спочатку я довго і наполегливо шукала в інтерфейсі камери, де на нього переключитися, але в підсумку з’ясувала, що… НІДЕ. Цей модуль у Moto називають екшн-камерою. І вона дозволяє робити дивну штуку – знімати ГОРИЗОНТАЛЬНЕ відео, тримаючи телефон ВЕРТИКАЛЬНО.
Мабуть, для тих ситуацій, коли використовувати дві руки можливості немає, а кут огляду потрібен хороший. Якість зйомки не найкраща, шуми, спотворення по кутах, тряска, зменшена роздільна здатність. Але, можливо, комусь стане в нагоді. Приклад відео з камери Action.
Якість відео з основного модуля краща, хоча теж не ідеальна, спостерігаються посмикування, погане відображення кольорів. Можна записувати в роздільній здатності 4K Ultra HD, а також в FHD при 60 к/с, є режими уповільненого відео при 120 к/с, таймлапс, макро. Приклад відео з Moto G 5G Plus, основний модуль.
Фронтальна камера посередня, проблеми з чіткістю, відображенням кольорів.
Інтерфейс камери стандартний для Moto. Скромно, наочно, зручно. У режимі відео є іконка для перемикання на ту саму екшн-камеру, а під час фотозйомки можна зробити збільшення до 8х. Правда, чим більше зум, тим гірше якість (обійняти і плакати).
Читайте також: Огляд смартфона OPPO A53: «живучий» і повний компромісів
Взагалі Android в смартфонах Moto і так завжди «чистий» і нічим не перевантажений. Однак конкретно в цій моделі компанія вирішила використовувати платформу Android One.
Колись Android One була створена як версія Android для слабких пристроїв. Зараз її місце зайняла Android Go, а Android One – це просто програма, в рамках якої виробники і їх пристрої отримують «чистий» Android з гарантованими оновленнями самої ОС і патчів безпеки протягом як мінімум двох років. Загалом, це як смартфони Pixel, але не від Google.
Саме тому наша тестова G Pro вже отримала оновлення до Android 11, тоді як інші смартфони Motorola (і інших виробників) ще чекають. Втім, чисто візуально змін ніяких, та й не візуально теж нічого неймовірно нового (Юрій Світлик детально розповідав про Android 11 у своєму огляді, почитайте), тому я, якщо чесно, не дуже розумію бажання деяких трястися через циферки. А ось регулярні щомісячні оновлення безпеки – корисна справа, не сперечаюся.
Також Android One відрізняється розумним підходом до роботи застосунків у фоні (і тому економить заряд батареї), а також ефективним вбудованим антивірусом.
Однак, повторюся, штатний Android в Motorola теж не має ніяких оболонок. Я одночасно тестувала моделі G 5G Plus і G Pro, відмінностей в інтерфейсі не помітила, крім хіба що одного – в Android One є віконце пошуку в Google в нижній частині робочого столу, яке не вбирається. А все інше ідентичне.
Крім того, як і на інших смартфонах Motorola, є «Функції Moto», налаштувати які можна в окремому застосунку. Мова про управління жестами (вкл/викл ліхтарика струшуванням або запуск програми камери поворотом зап’ястя), фішках для геймерів (можна запустити обрані програми в окремому вікні під час гри), особливості роботи екрану (може бути завжди активним, якщо ви на нього дивитеся).
Читайте також: Огляд Realme 7 5G: смартфон середнього класу з підтримкою 5G
Дивовижне поряд, як то кажуть. Не знаю, навіщо інженерам Motorola прийшло в голову випустити дешевий смартфон зі стилусом. Та й, чесно, взагалі не дуже розумію, кому потрібні смартфони зі стилусами.
Samsung, наприклад, свою лінійку Galaxy Note адресує діловим людям. Це дорогі смартфони на вістрі технічного прогресу. І бізнесмени, по ідеї, можуть робити нотатки на смартфоні, накреслювати якісь там графіки або звіти, я не знаю. І так, стилус в Note електронний, їм ще можна керувати презентаціями та спускати затвор камери, куди ж без цього! На мій погляд, Galaxy Note купують не заради стилуса, а тому, що це друге покоління флагманів за рік. Серія Galaxy S зазвичай виходить навесні, а Note – восени, з поліпшеними процесорами, камерами та іншими фішками.
Кому потрібен бюджетник зі стилусом? Не бізнесменам точно, соромно буде в переговорці на стіл покласти. Якщо у вас є відповідь на це питання, будь ласка, поділіться в коментарях. Особисто я для себе не бачу сенсу в малюванні на телефоні, рукописних позначках, а ви?
Стилус зберігається в гнізді всередині корпусу. Виконаний зі сріблястого металу з пластиковою чорною частиною вгорі. На кінчику – резиночка, яка торкається екрану злегка пружинячи. Форма пера не кругла, а приплюснута, такий краще лежить в руці. Хоча в цілому зручністю стилус не блищить, тому що дуже тонкий. Кулькову ручку тримати в мільярд разів зручніше.
У корпусі перо тримається міцно – трясла телефон з метою експерименту, не випав. А ось знімається теж легко, є, за що зачепитися пальцем. Точніше, не пальцем, а нігтем. Якщо у вас дуже короткі нігті, то буде проблемно, добре, що я дівчина.
При вийманні стилуса з корпусу в правій частині екрану з’являється спеціальне меню. Його вміст можна налаштувати, в тому числі додати туди самі звичайні програми для їх швидкого запуску. Але за замовчуванням в меню доступні як раз ті утиліти, які корисні для використання стилуса.
Якщо прибрати перо назад у корпус, то меню пропадає. Коли ви користуєтеся сенсорним екраном, заходите в налаштування, відкриваєте програми – і при цьому стилус вийнятий – то іконка виклику меню стає напівпрозорою, але все одно її видно на екрані, ви можете розгорнути меню одним торканням. При бажанні іконку можна пересунути у більш зручне місце.
У стилуса є також окремий пункт налаштувань. Тут можна налаштувати поведінку пристрою під час виймання стилуса в залежності від того, розблокований телефон або заблокований. Наприклад, вийнявши перо, можна відразу запускати програму для швидких заміток, щоб, як нескладно здогадатися, зробити швидку замітку.
Можна також включити повідомлення, якщо стилус надто довго не знаходиться в корпусі, фіксувати час і місце останнього виймання пера – мабуть, для забудькуватих. Ще є опція вібрації телефону по поверненню стилуса в гніздо. За ідеєю це дозволяє упевнитися, що ви умістили його правильно, але вібро таке слабке і коротке, що майже не відчувається.
Повернемося до спеціального меню стилуса. Верхня іконка – швидка рукописна замітка за допомогою фірмового застосунка Moto Note. Друга робить скріншот вмісту екрану і відразу дозволяє щось на ньому помітити стилусом. Третя викликає вищезгадану програму Moto Note для заміток і їх каталогізації. Четверта – Google Keep, застосунок для заміток (в тому числі, рукописних), малювання (багато інструментів і кольорів) і складання списків задач. Схоже на Moto Note, але з більш вдалим, як на мою думку, дизайном і однозначно більш широкою функціональністю. Наприклад, в ньому підтримуються фото- і звукові замітки.
Звичайно, стилусом можна і просто управляти смартфоном – так само, як пальцем. Знову ж таки, не знаю, кому це потрібно, давно минули часи, коли для екранів обов’язково потрібні були стилуси. А ще у клавіатурі активований рукописний ввід (російська підтримується). Теж сумнівне задоволення, тому що розпізнавання не на висоті, та й на сучасних клавіатурах з підказками, навчанням і прогнозуванням писати сильно швидше, ніж мучитися зі стилусом.
В цілому можу сказати, що стилус не дуже зручно тримати, при його роботі є не дуже приємна затримка. Крім того, трапляються торкання екрана рукою, які заважають малюванню або нотаткам. Щоб цього не траплялося, треба весь час тримати руку піднятою над дисплеєм, зап’ястю важко, та й почерк від цього далеко не ідеальний (нижче я дуже довго старалася).
Загалом, стилус – спірна розвага, особливо в недорогому пристрої з невисокою продуктивністю і неідеальним дисплеєм (якби ж то частота оновлення підвищена була). Вважаю, більшість користувачів перо дістане, побалується пару разів, і назавжди про нього забуде.
Читайте також: Як вибрати стилус: Короткий путівник по технологіях перового вводу
В цілому все стандартно – двосмуговий Wi-Fi (802.11ac), Bluetooth 5.1, NFC для оплати в магазинах. Добре, що є NFC, втім, це вже стандарт для більшості бюджетників.
Навіть дивно, але у Motorola Moto G Pro є стереодинаміки, яких не вистачає багатьом більш дорогим моделям. Якість звуку відмінна, запас гучності високий. З навушниками телефон «грає» теж чудово. Як уже зазначалося, не забутий 3,5 мм роз’єм, так що можна використовувати звичні дротові навушники. В системі є вбудований еквалайзер, який дозволить налаштувати звучання на ваш смак. Також підтримується «покращувач» звуку Dolby Audio – на любителя, але комусь подобається.
А ще є FM-радіо, працює навіть без гарнітури (хоча з дротовими навушниками прийом набагато краще).
Пристрій оснащується літієво-іонною батареєю ємністю 4000 мАгод. У лінійці Moto багато смартфонів з 5000 мАгод, але якщо врахувати, що у Moto G Pro не найбільший і вимогливий до ресурсів екран і не найпродуктивніша «начинка», то 4000 мАгод цілком достатньо для пари днів використання смартфона в активному режимі – месенджери, інтернет-серфінг, GPS-навігація, невелика кількість дзвінків, прослуховування музики, казуальні іграшки. Якщо грати в ігри на зразок Pokemon Go, то при постійно включеному екрані на середній яскравості розряд батареї складе близько 7-8% на годину. Тобто близько 13-15 годин екрану – реальність. Грати в 3D-гру можна 6-8 годин без перерви.
Підтримується 15-ватна швидка зарядка TurboPower. Звичайно, на тлі нинішніх 30-50-60-ватних це дрібниці. Півгодини зарядки вистачить для 30% заряду, години – для 60%. Для заряду на максимум буде потрібно трохи більше двох годин, чимало.
Читайте також: Огляд Samsung Galaxy S21+: Стандарт плюс або ультра мінус?
Moto G Pro був би нудним бюджетником, якби не стилус. Середній екран, середня продуктивність, середні камери, конкурентів мільярд. Але є три речі, які однозначно відрізняють смартфон від всіх інших, – це платформа Android One (завжди свіжий і регулярно оновлюваний Android, вже доступний Android 11), наявність стилуса і (несподівано) відмінні стереодинаміки. Хоча друге для мене – швидше непотрібна іграшка, але ви маєте повне право зі мною не погоджуватися. З інших плюсів – ємка батарея і цікавий режим зйомки Action Cam.
Ну а в цілому, за пристрій просять забагато для його «начинки». Конкурентів повно. Наприклад, OPPO A91 8/128GB коштує трохи дешевше, пропонує помітно більш потужне «залізо», AMOLED-дисплей і кращі камери. realme 7, про який писав Юрій Світлик, – з тієї ж серії, хіба що з IPS, а не AMOLED, але картинка все одно краща. Poco X3 приблизно за ті ж гроші – взагалі «бомба» за продуктивністю. Redmi Note 9 Pro пропонує кращий процесор, екран, відмінні камери і ємку батарею з більш швидкою зарядкою, а коштує не набагато дорожче. Є у Moto G Pro і конкурент у власній лінійці — Motorola Moto G9 Plus, яку я вже тестувала. Вартість та ж, або трохи вище, а продуктивність і дисплей значно кращі. А що ви думаєте про Moto G Pro?
Читайте також:
View Comments
==Кому потрібен бюджетник зі стилусом?==
Тому, кому не зручно користуватися бюджетником БЕЗ стилуса.
Нажаль стилус придбати окремо не можна, а ламається він дуже швидко (за кілька місяців відокремилась верхня частина від нижньої) А без стилуса він за такі гроші нікому не потрібен.