Наприкінці 2021 року Motorola оновила свою лінійку G, до якої входять відносно недорогі смартфони з потужними батареями. Ми вже познайомились з моделями G31 і G71, а тепер нарешті до редакції приїхала флагманська модель серії — Moto G200. За невеликі гроші смартфон пропонує цікавий дизайн, топовий процесор SD888+, 5000 мАгод акумулятор, великий дисплей 144 Гц і цікаві камери з головним 108 Мп сенсором. У цьому огляді розберемося, чи новинка варта нашої з вами уваги.
Як нескладно здогадатися, Moto G200 є “флагманською” у лінійці G 2022 року. Ну а об’єктивно це, скоріше, «вбивця флагманів», тобто відносно недорога модель з потужним процесором та пристойними іншими характеристиками. Звичайно, не флагман, тому є спрощення, на зразок пластикового корпусу, IPS-дисплея, неідеальних камер, мінімального водозахисту, монодинаміка і так далі, про це поговоримо детальніше. Зате маємо топовий процесор, 8 ГБ ОЗП, 144 Гц оновлення екрану, 108 Мп основний модуль камери.
G200 замінила собою торішню Moto G100. У порівнянні з нею отримала новий процесор, кращий екран, більше мегапікселів, набагато красивіший і тонший корпус. Серед втрат — слот для карток пам’яті та друга фронталка (але вона й не потрібна, тож дякую). А ще G200 коштує дешевше, ніж G100 рік тому. Тож, здається, у нас тут «топ за свої гроші», але подивимось.
У самій лінійці G за Moto G200 йде Moto G71. Її я вже тестувала, і, звичайно, модель набагато слабша за всіма параметрами, але вона й коштує майже на 150 доларів дешевше.
Не можна забувати, що у Moto ще є відносно свіжа серія EDGE. Moto Edge 20, яку я теж тестувала, у Європі зараз коштує стільки ж, скільки і G200. Вона виділяється тонким плоским корпусом, але жертвою краси стала батарея – лише 4000 мАгод. Зате є OLED-дисплей 144 Гц і більш просунутий набір камер.
А ось Moto Edge 20 Pro і досі коштує близько $800. І її я теж оглядала, причому модель мені не дуже сподобалася. Начебто й нічого поганого, але за такі гроші буває значно краще, конкуренти рвуть «на ганчірки».
Втім, порівнянням з конкурентами займемося в кінці огляду, а тепер нарешті давайте знайомитися з Moto G200 в деталях.
Читайте також:
У коробці з телефоном ви знайдете все, що зазвичай, – зарядний пристрій потужністю 33 Вт, кабель USB – USB Type-C, силіконовий чохол, голку для виймання SIM, документацію.
Як завжди у випадку не найдешевших моделей Moto, до створення чохла старанно підійшли. Ним хочеться користуватися, а не просто прибрати на полицю і замовити інший. Компактний, з матовими боками, фірмовим лого, бортиками над екраном та камерами, захистом кутів від падінь. Єдина проблема — з часом пожовкне, але це стосується всіх прозорих силіконових чохлів.
У Moto G100 в комплекті ще йшов спеціальний HDMI-кабель для підключення до ПК у режимі Ready for. G200 підтримує як дротову, так і бездротову версію Ready for, але, на жаль, кабель USB-C – HDMI вам доведеться купувати окремо. Можливо, ще й тому G200 коштує дешевше, ніж G100. До речі, з Edge 20 Pro кабель також йде у комплекті.
Якщо G100 була схожа на нудну бандуру, то G200 теж бандура, але не нудна. І від інших непоказних «обмилків» G-серії вона відрізняється разюче. Звісно, насамперед у вічі впадає тильна задня панель. Вона пластикова (скла за такі гроші чекати й не варто), але гарна. Матова, з багатошарового матеріалу з прозорим верхнім шаром, відтінки класно переливаються на світлі.
Родзинка – звичайно ж, оформлення блоку камер. Він витончено піднімається разом з частиною корпусу, ця напівпрозора панель виглядає дуже ефектно. Можливо, не всім сподобається, але, як на мене, — круто й незвично.
Я побоювалася, що задня панель виявиться магнітом для відбитків пальців, як це сталося, наприклад, з G71, але нічого подібного! Відбитки пальців панель, звичайно, збирає, але мінімально, і в очі вони не впадають. Цілком можна використовувати телефон без чохла. А ще тильна панель не ковзає у руках, телефон лежить у долоні цілком чіпко.
Дрібниця, але приємна – верхній торець смартфона отримав вставку того ж кольору та матеріалу, що і тильна панель. Бачила подібне на прикладі OPPO Reno 6 Pro – стильна дрібниця.
Краї тильної панелі сильно скошені, за рахунок чого смартфон зручно лежить у руці. Та й виглядає це теж добре.
Рамка корпусу схожа на металеву, але це також пластик. Зустрічала відгуки оглядачів «фу, суцільний пластик», але особисто я іншого від недорогої моделі і не очікувала. До того ж, пластик допоміг зробити вагу телефону мінімальною при великих габаритах.
Рамки лицьової панелі вузькі, тільки знизу виділяється «підборіддя», але, як для недорогої моделі це можна пробачити. Фронтальна камера врізана в екран, її «віконце» трохи завелике, але це, знову ж таки, не критично, особливо враховуючи величезний 6,8-дюймовий дисплей.
Краї дисплея легко скошені, приємно робити пальцем жести від краю екрана.
Motorola не уточнює, який тип скла використовує, але це не Gorilla Glass – знову ж таки, для економії. Олеофобне покриття, звичайно, є, але без відбитків на екрані все одно нікуди не подітися, втім їх залишається не більше, ніж на інших смартфонах.
На лівому боці смартфона розташувалася лише клавіша виклику Асистента Google. Вона є на всіх Моторолах і ви, в принципі, можете просто проігнорувати її наявність. Нічого іншого все одно не зробити – відключити не можна, перепризначити функцію також.
На правому боці – двопозиційна клавіша регулювання гучності (розташована, на мій погляд, трохи зависоко), а також кнопка вмикання/блокування, в яку вбудований датчик відбитків. Наекранний датчик в IPS-екран не вбудувати, та і в Motorola такі рішення чомусь у принципі не люблять. Сканер відбитків у бічній клавіші – просте та зручне рішення. Коли береш смартфон у руки, палець якраз на нього лягає. Зчитування швидке, безпомилкове. Є, звичайно, і розпізнавання обличчя, але особисто я віддаю перевагу саме розблокуванню відбитком.
Є ще фішка – подвійне торкання клавіші блокування (не натискання, а тільки торкання) викликає меню, що налаштовується, з іконками програм для швидкого запуску.
На верхньому торці смартфона – лише мікрофон, що виконує функцію шумозаглушення. На нижньому – ще один мікрофон, роз’єм Type-C, отвори динаміка (на жаль, він один) і слот для двох SIM-карток (підтримки карток пам’яті немає). Роз’єму 3,5 мм для навушників теж не знайшлося. Дивна тенденція — більшість моделей високого рівня його позбавляють, а ось для бюджетників не шкодують.
Тепер поговоримо про габарити смартфона. Будьте морально готові до того, що він ВЕЛИЧЕЗНИЙ. Екран 6,8 дюйма – це вам не хухри-мухри, як то кажуть.
Сфотографувала Moto G200 та свій iPhone 13 Pro Max поряд. Тут треба мати на увазі, що айфон теж величезний. Я довго до нього звикала, спочатку майже здалася (і все ж таки звикла). G200 здається ще більше! Але це не означає, що ергономіка гірша, ніж у найбільшого айфону. Моторола має відносно тонкий корпус (8,9 мм) зі скошеними краями. При цьому телефон більш вузький, але високий. Таким чином, керувати однією рукою G200 простіше, ніж iPhone 13 Pro Max, як мінімум, до іншого краю екрана реально дотягнутися великим пальцем руки. Але дуже високий екран призводить до того, що дотягнутися до верхніх елементів інтерфейсу – вже проблема, треба використовувати другу руку або перехоплювати корпус.
Особисто мене великі екрани не лякають, я вважаю, що сучасні телефони – це давно вже не тільки телефони, а пристрої для споживання різноманітного контенту. І великий екран для цього краще. Але всі люди різні, краще покрутити пристрій перед покупкою, щоби зрозуміти, як вам його габарити. Вважаю, я була б у більшому шоці, якби не користувалася щодня iPhone 13 Pro Max aka Бандура. А ось вага у 200 г з копійками цілком адекватна для такого великого телефону як G200 (айфон важчий), до того ж він добре збалансований.
Moto G200 доступна у двох кольорах – Glacier Green і Stellar Blue. У нас гостював перший варіант — блакитно-зелений, що місцями відливає фіолетовим.
Збірка смартфона – ідеальна. Додам, що корпус Moto G200 має гідрофобну оболонку, не боїться крапель води, що випадково потрапили на нього, дощу (захист за стандартом IP52). Дрібниця, а приємно.
Читайте також: Огляд Motorola Moto G31: бюджетник з чудовим OLED-дисплеєм
Поки конкуренти використовують яскраві та соковиті OLED-екрани, Moto воліють економити і встановили у флагмані G-серії дисплей з матрицею IPS. Є підтримка HDR10 та колірної гами DCI-P3. Це, звичайно, не OLED, що впадає у вічі, — не такий насичений, не такий глибокий чорний колір, не ідеальні контраст і яскравість. Але з урахуванням вартості якість достатня, звичайний покупець не знайде, до чого причепитися.
З хорошого – частота оновлення екрана 144 Гц. Картинка плавна, це відразу впадає у вічі. Є навіть відчуття, що смартфон працює швидше, порівняно з моделями зі стандартною 60 Гц частотою.
Доступно три режими роботи «герцівки» — автоматичний (телефон сам виставлятиме залежно від програми та рівня заряду), 60 Гц або 144 Гц.
У налаштуваннях є опція налаштування колірної температури екрана. Також є три варіанти насиченості відтінків.
Взимку це перевірити досить складно, але, зважаючи на все, під яскравим сонцем екран G200 буде трохи вицвітати, знову ж таки, це особливість матриці IPS.
Читайте також: Огляд Motorola Moto G71: “старший” бюджетник
У відносно недорогій моделі Motorola встановила найпросунутіший процесор 2021 року – Snapdragon 888+. У 2022 році королем бенчмарків стала нова модель Snapdragon 8 Gen 1 (і вже анонсована Moto X30 на базі цього чипа). Але й 888-й ще довго залишатиметься актуальним.
Версія 888+ була анонсована влітку минулого року, порівняно з оригінальним SD888 підвищено частоту основного ядра. Але цього вже достатньо, щоб накрутити цифри у бенчмарках. Звичайно ж, до продуктивності Moto G200 претензій немає.
Обсяг ОЗП – 8 ГБ, постійна пам’ять – 128 ГБ (швидкий тип UFS 3.1). Теоретично є версія 8/256 ГБ, але вона на європейському ринку поки що не з’явилася. Для когось це може бути критичним, тому що слота для карток пам’яті немає. І не дуже зрозуміло, чому на ньому вирішили заощадити у «майже флагмані».
З недавніх пір в оболонці Moto з’явилася функція “софтового” розширення ОЗП за рахунок постійної пам’яті. Додається 2 ГБ до наявних 8 ГБ, змінити цей обсяг не можна (як, наприклад, у моделях realme). Тобто можна використовувати 10 ГБ оперативної пам’яті. Такий «файл підкачки» — не найшвидший варіант, але краще, ніж нічого, якщо є високе навантаження і треба зберігати багато програм/задач у фоні.
Я не любитель ганяти на телефонах синтетичні тести, мені здається, що сухі цифри бенчмарків нічого не говорять. Але якщо ви захоплюєтеся цифрами, то повідомляю, що в AnTuTu смартфон набрав 808800 очок, у Geekbench 1028/3155 очок (single core/multi core), а у бенчмарку 3DMark Wild Life 5717 очок.
А що важливіше – особисті враження. Можу сказати, що продуктивність Moto G200 прекрасна, як кажуть, все «літає», немає жодних затримок або лагів, навіть у найвибагливіших задачах або тривимірних іграшках, при великій кількості запущених одночасно програм. Продуктивності моделі однозначно вистачить надовго.
При навантаженні пристрій стає теплим, але не гарячим. Звісно, залежить від характеру навантаження. Наприклад, у стрес-тесті 3DMark Wild Life девайс нагрівся до 43 градусів, що вже дуже відчувалося. Не дивно, чипсети SD888 в принципі вважаються “гарячими”. Але все ж таки у повсякденному використанні «стресового» довгого навантаження смартфон, як правило, не отримує. Навіть тривимірні ігри типу PUBG так його не навантажують. Падіння продуктивності у стрес-тесті становило близько 17%.
Читайте також: Огляд Motorola Moto G60: бюджетник з 6000 мАгод і 120 Гц!
Смартфон отримав три модулі камер на задній панелі. Головний сенсор (Samsung ISOCEL HM2 1/1.53″) має високу роздільну здатність у 108 Мп. Щоправда, не треба думати, що ваші фото будуть мати роздільну здатність 108 Мп. Використовується технологія об’єднання пікселів, на виході маємо знімки 12 Мп, але чіткі і деталізовані. У налаштуваннях можна включити і повну роздільну здатність 108 Мп, але такі фотографії будуть створюватися довше, займати більше місця в пам’яті, а принципової різниці все одно немає. Стабілізація електронна, OIS немає, на жаль. Нічний режим підтримує лише основний об’єктив.
Надширококутна камера отримала 13-мегапіксельний детектор. Завдяки наявності автофокусу, така камера дозволяє робити макрознімки з відстані 3 см, подібне рішення зустрічалося в моделі Edge 20 Pro. Як показує мій досвід, краще використовувати такий варіант для зйомки макро, ніж окремий низькоякісний макрооб’єктив.
Є ще 2 Мп датчик глибини, він є допоміжним і служить для розмиття заднього плану фото.
Селфі-камера має 16-мегапіксельний сенсор, фокус фіксований.
Поговоримо про якість фото. Як і слід очікувати, при хорошому освітленні все чудово. Знімки чіткі, добре деталізовані, з приємною колірною передачею. Звичайно, вони не такі, як у флагманських Самсунгів або Айфонів, але треба розуміти, що перед нами не дуже дорогий смартфон. У будь-якому випадку, переважна більшість користувачів буде задоволеною.
Якщо освітлення слабшає, то можливості Moto G200 падають. Здається, що при слабкому домашньому освітленні камері навіть складно відразу сфокусуватися, псується колірна передача і чіткість. Втім, якщо виявити терпіння та тримати телефон нерухомо, можна отримати пристойні знімки.
УСІ ФОТО З MOTO G200 ДОСТУПНІ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ
При зйомці на вулиці у темний час доби критичною є відсутність оптичної стабілізації, фото часто розмиті.
Для фотографій при слабкому освітленні та у вечірній час можна використовувати нічний режим, доступний лише для основного об’єктива 108 Мп. Працює він акуратно, не перетворює знімки на надмірно висвітлені. І часто додає їм чіткості, оскільки при зйомці в цьому режимі створюється кілька фото, які потім об’єднуються. Але якість, звісно, падає, помітні цифрові шуми, розмиті дрібні елементи. Ось порівняння: фото у звичайному режимі ліворуч, у нічному режимі праворуч.
Також доступна опція 10-кратного наближення. Враховуючи цінову категорію телефону та відсутність оптичного стабілізатора, можу сказати, що виходить напрочуд відмінно! На прикладах нижче звичайне фото, потім кроп 5х, потім кроп 10х (у повному розмірі — за посиланням).
Ширококутник непоганий, фото вдалі, з пристойним контрастом та динамічним діапазоном. Деталізація не дуже, і до колірної передачі можна причепитися (якщо порівнювати з основним об’єктивом), але більшість користувачів все ж таки будуть задоволеними. Нижче фото зі стандартного об’єктива (ліворуч) у порівнянні з фото з ширококутного (праворуч). В повному розмірі — за посиланням.
Ширококутна камера має автофокус, так що може робити не тільки «широкі» знімки, але й макро з відстані 3 см. І дійсно виходять красиві кадри зблизька. Придивіться на прикладах — навіть структуру листочків можна роздивитись! Щоправда, для хороших знімків треба тримати камеру максимально нерухомо, та й освітлення має бути ідеальним. У будь-якому випадку, макрорежим не марний, як у багатьох телефонів середнього та низького цінового рівня.
16 Мп фронтальна камера робить чіткі селфі з природною колірною передачею. Є ШІ-опції покращення фото – б’ютифікація, компенсація слабкого освітлення.
Moto G200 підтримує запис 8K-відео, але при 24 кадрах на секунду. Також є 4K при 30 або 60 к/с. При зйомці у 8K телефон робить кроп кадру, виходить наближення близько 1,7x у порівнянні з 4K або 1080p.
Загалом, якість відео на гідному рівні. Електронна стабілізація робить свою справу (але її немає в 8K-режимі, так що там і відповідний результат — смиканий). Нижче приклади відео в різній роздільній здатності (а у вигляді файлів — тут).
З цікавих фішок – запис супер-слоумо відео при 360 к/с (у режимі HD, FullHD – 120 або 240 fps). Також є можливість подвійного запису – на основну камеру та фронталку одночасно.
Інтерфейс камери є стандартним для Moto. Іноді користувачі нарікають на те, що відразу не знайдеш необхідні режими або налаштування, але у мене проблем не виникало.
Крім стандартних режимів зйомки є також вибірковий колір (залишає один колір на фото), панорама, живі фото, фільтри в реальному часі, PRO-режим з підтримкою RAW.
Читайте також: Огляд Motorola Moto Edge 20 lite: Чим здивує “молодшенький”?
З передачею даних все добре. Є свіжі версії Wi-Fi 6 і Bluetooth 5.2, NFC для оплати в магазинах, 5G, а також всі геолокаційні послуги (GPS, AGPS, LTEPP, SUPL, Glonass, Galileo, Beidou). Є також магнітний компас.
Як і попередник — G100 – герой огляду підтримує режим “Ready for”. Про нього я також писала у оглядах Moto Edge 20 і Edge 20 Pro. «Ready for» — це режим підключення телефону до комп’ютера або монітора. Пристрій виступає у ролі портативного комп’ютера та видає спеціальний інтерфейс для роботи. У режимі “Ready for” телефон можна використовувати як альтернативу комп’ютеру (робочий стіл, окремі вікна), ігровій консолі або застосувати його камеру та мікрофон для відеобесід. Можна підключити бездротову мишу, клавіатуру, або сам смартфон може використовуватися як тачпад.
Варто зазначити, що цей режим існує у різних варіаціях, залежно від моделі. Якісь пристрої підтримують дротовий спосіб підключення, якісь лише бездротовий, якісь (на кшталт Edge 20 lite) – лише варіант “Ready for PC”, який дозволяє використовувати Ready For в окремому вікні у програмі для Windows.
Так ось, G200 як флагман отримала всі можливості – і дротовий “Ready for”, і бездротовий, і “Ready for PC”. Єдине – на відміну від Edge 20 Pro та G100, спеціального кабелю в комплекті вона не отримала, так що доведеться на нього витратися окремо (потрібний USB-C MHL Alt HDMI або USB-C-to-C).
Прошу зрозуміти і пробачити, але не буду знову описувати режим Ready For, тому що робила це вже не раз. Якщо хочете подробиць, рекомендую звернутися до моєї версії Moto Edge 20 Pro, там режими підключення до ПК описані детально і з картинками.
Підсумую тільки, що Ready For – цікава функція. Вона рідко зустрічається у смартфонах, і особливо у моделях середнього цінового рівня. Альтернативною можна назвати хіба що Samsung Dex, доступний тільки флагманам. При цьому функція детально продумана та реалізована добре. Проблем у ході тесту не спостерігалося, за винятком не найзручнішого тач-управління. Не скажу, проте, що без Ready For не можна жити. Але, можливо, комусь можливість підключення до ПК стане в пригоді.
Читайте також: Огляд Motorola Moto G60s – великий бюджетник з дуже швидкою зарядкою
Основний динамік монофонічний. Дуже шкода, що Motorola тут заощадила, більшість конкурентів мають стереодинаміки. Сам динамік досить гучний, не хрипить на максимальній гучності. У навушниках теж все ок, тільки майте на увазі, що 3,5 мм роз’єму немає. Але, гадаю, зараз уже навіть найзатятіші ретрогради перейшли на TWS.
Раніше у смартфонах Moto G був вбудований еквалайзер, але тепер його замінили режими Dolby Atmos. Причому в G200 цих режимів більше, ніж в інших новинках серії G — музика, кіно, гра, подкаст. А за умовчанням телефон визначає характер аудіо і підлаштовує звучання.
У налаштуваннях звуку також знайдеться функція SI CrystalTalk, яка покращує передачу голосу під час телефонних розмов.
Motorola G200 працює на базі Android 11. Свіжою зараз є версія 12, оновлення вже обіцяне, але коли точно прилетить – поки що неясно. Ймовірно, у лютому. Оновлення на Android 13 також буде свого часу.
Традиційна перевага Moto – спритний «чистий» Андроїд без жодних оболонок. Використовується лише свій лончер, але й він не відрізняється значно від звичайного Андроїда.
А ще є цілий застосунок “Функції Moto” з колекцією корисних налаштувань – теми оформлення, управління жестами (наприклад, включення ліхтарика подвійним струсом телефону, активація камери подвійним поворотом зап’ястя, скріншот торканням екрану трьома пальцями, беззвучний режим поворотом смартфона екраном вниз і т. д.) та інші фішки (активний дисплей, якщо ви на нього дивитеся, опція поділу екрана на дві частини, можливість під час гри запускати в окремому вікні програми та інші твіки для геймерів).
Є свій аналог AoD – час та повідомлення на екрані блокування з можливістю їхнього швидкого перегляду торканням (Peek Display). Цей екран активується сам, якщо взяти пристрій до рук, причому з темним фоном та мінімальною яскравістю для енергозбереження.
Читайте також: Порівняння Motorola Moto G10 і Moto G20: якого «близнюка» вибрати?
Moto G200 отримала “класичну” для G-серії ємність батареї – 5000 мАгод. З таким смартфоном можна не боятися, що він сяде раніше, ніж закінчиться день. У ході тесту заряджала пристрій раз на 1,5-2 дні.
Сидіти в інтернеті або дивитися YouTube-відео можна 8-9 годин без перерви. Грати у «важку» 3D-гру – близько 4-5 годин. І це при максимальній яскравості та адаптивному режимі оновлення екрана 60/144 Гц.
Підтримується 33-ватна швидка зарядка. Звичайно, це не рекорд за нинішніми мірками, але на повний заряд йдуть адекватні 1 година 10 хвилин. Бездротової зарядки немає, але й не варто її чекати у середньобюджетній моделі.
Новий флагман G-серії від Moto вийшов цікавішим, ніж торішній G100. З хорошого – свіжий підхід до дизайну, цікаве оформлення задньої панелі та блоку камер, топовий процесор Snapdragon 888+, плавний дисплей з частотою оновлення 144 Гц. І при цьому цілком доступна вартість. Батарейка потужна. Камери, нехай не найкращі, але й поганими з огляду на вартість їх не назвати. А ще можна згадати режим роботи в ролі ПК – Ready For. Не найважливіша опція, але цікава.
Звісно, є й речі, на яких виробник заощадив. Екран IPS, все ж таки хотілося б бачити OLED. Хоча супротивники ШІМ швидше зрадіють. Динамік моно – зовсім несерйозно. Прибрали слот для карток пам’яті при 128 ГБ накопичувачі – для когось це буде критичним. Режим Ready For є у дротовому варіанті, але на кабелі у комплекті цього разу «заощадили». Камери могли б бути трохи кращими, особливо це стосується зйомки при слабкому освітленні. Бракує оптичної стабілізації, знімки часто змазуються.
Не мінус, але нюанс, про який варто знати, – значні габарити, великий корпус, витягнутий у довжину. Але звикнути реально, та й ергономіка на хорошому рівні.
Як ми з вами знаємо, ідеальних девайсів не буває, у жодній ціновій категорії. Так що зважуємо плюси та мінуси і вибираємо. Особисто для мене мінуси G200, швидше, не критичні, а ось спритний чипсет має значення. Крім того, не забуваємо і про те, що перед нами «якість Moto» – ідеальна збірка, чистий, добре оптимізований Android без оболонок, глюків та зайвих застосунків, з мінімальними доповненнями Moto, регулярні апдейти безпеки. G200 обов’язково знайде своїх поціновувачів.
Додам, що мій чоловік забрав у мене телефон після тесту “спробувати”, і вже вирішив замінити свій Realme GT на Moto G200. Хоче стабільне ПЗ та Android без оболонки.
І, як ви знаєте, жоден телефон я зі свого огляду не відпускаю без перерахування конкурентів. Можна бути цікавою моделлю за свої гроші, але нам важливо розуміти, що ще за плюс-мінус ці ж гроші можна купити. Нерідко пропозиції конкурентів просто валять якусь модель з ніг і роблять її покупку безглуздою.
І тут варто сказати, що у Motorola вийшла (а так не завжди буває) вдала, збалансована за ціною та характеристиками модель. Додам, що спочатку писала цей огляд для польської версії Root-Nation, а в Європі G200 коштує майже на 100 доларів дешевше, ніж в Україні. Думаю, що в Україні смартфон протягом деякого часу подешевшає та стане більш конкурентоспроможним.
Серед конкурентів зазначимо, наприклад, уже позаминулічний Samsung Galaxy S20 FE SM-G780G, що коштує приблизно стільки ж, але має лише 6 ГБ оперативної пам’яті та акумулятор меншої ємності – 4500 мАгод. Чипсет – Snapdragon 865. З переваг – екран Super AMOLED 2X 120 Гц, стереодинаміки, повний захист від вологи IP68, слот для карт пам’яті. Наш огляд S20 FE доступний за цим посиланням.
POCO F3 — народний хіт від Xiaomi, коштує дешевше за G200. Він отримав 8 ГБ ОЗП та 256 ГБ постійної пам’яті (у G200 – 128 ГБ), AMOLED-дисплей зі 120 Гц, стереодинаміки Dolby Atmos, 4520 мАгод акумулятор. Процесор хоч і продуктивний, але все ж таки не топового рівня – Snapdragon 870.
Читайте також: ТОП-10 середньобюджетних смартфонів під ялинку
Уваги вартий і Xiaomi 11T 5G, який на українському ринку коштує дешевше, ніж G200 (у Європі навпаки). Це свіжий “майже флагман” з дисплеєм AMOLED 120 Гц, 108 Мп основною камерою (на мій погляд, якість фото висока з урахуванням вартості), 5000 мАгод батареєю з підтримкою швидкої 67 Вт зарядки, стереодинаміками Dolby Atmos. Процесор топовий – MediaTekDimensity 1200 Ultra, але MTK це все ж таки не Snapdragon, він гірше оптимізований, зокрема, для ігор. У будь-якому випадку, варіант цікавий, але у Moto свої переваги, у тому числі “чистий” Android без зайвих “добавок”. Огляд Xiaomi 11T ви можете прочитати на нашому сайті, його підготувала Євгенія Фабер.
Цікавим варіантом може бути realme GT Neo 2, який на українському ринку також трохи дешевший за G200. Смартфон з 12/256 ГБ пам’яті отримав AMOLED-екран 120 Гц, 5000 мАгод батарею із швидкою зарядкою 65 Вт. Є, звісно, і стереодинаміки. Правда, це не варіант для тих, хто хоче максимально просунутий процесор, тому що тут встановлений Snapdragon 870.
Читайте також: Огляд Realme GT Neo 2 — До флагмана рукою подати
Насамкінець відзначу звичайний realme GT 8/128 ГБ (його огляд написав Юрій Світлик), який став хітом 2021 року. Це єдиний у списку конкурентів девайс на базі Snapdragon 888, але першого покоління, ще без “плюсика” як у G200. В активі пристрою AMOLED-дисплей 120 Гц та стереодинаміки. Проте не дуже тішить 4500 мАгод батарея (зокрема, через це чоловік хоче поміняти свій realme GT), хоч і з зарядкою 65 Вт, не найстабільніше ПЗ, слабкі камери. Нерідко цей смартфон розпродують, але зараз він доступний у магазинах без знижок і коштує як Moto G200.
Підсумую: конкуренти є, але якщо орієнтуватися на топовий чипсет, пристойну 108 Мп основну камеру та Android без оболонок, то сильних альтернатив у Moto G200 все ж таки немає. Тим більше, за ті гроші, яких він коштує. Тож у Motorola однозначно постаралися.
А вам сподобалася Motorola Moto G200?
Читайте також:
Leave a Reply