Наприкінці серпня 2018 року був показаний Samsung Galaxy J2 Core — перший бюджетний смартфон корейського виробника на базі спрощеної версії операційної системи — Android Go. Остання була розроблена спеціально для пристроїв з низькою продуктивністю. У цьому огляді ми з’ясуємо, наскільки добре впоралися корейці з завданням створити полегшений бюджетник.
В Україні Samsung Galaxy J2 Core буде продаватися за ціною 2999 гривень (~$106).
Samsung Galaxy J2 Core своїм дизайном не схожий на сучасний смартфон. Ну ось зовсім. Є відчуття, що його представили не в кінці серпня 2018 року, а так пару-трійку років тому, як мінімум.
Апарат має пластиковий корпус з глянсовою задньою кришкою, яка мало того що дуже мазка, так ще й швидко покривається подряпинами.
Спереду величезні рамки навколо дисплея з класичним співвідношенням сторін 16:9. Поле зверху трохи вище, ніж знизу.
І можна було в виправдання Galaxy J2 Core сказати, що очікувати від бюджетника сучасних рішень не дуже розумно. Але тим не менше, дивлячись на сучасні бюджетники інших виробників (навіть менш іменитих), з більш практичними корпусами і витягнутими дисплеями 18:9, з невеликими рамками, напрошується логічне запитання: чому вони можуть, а такий гігант як Samsung — ні?
Але незважаючи на всю бюджетність матеріалів і не дуже практичний корпус, збірка у смартфона пристойна — в своєму зразку я не помітив ніяких скрипів або погано підігнаних деталей.
Олеофобного покриття скла спереду тут немає, що в сукупності із зазначеною вище глянсовою кришкою не створюють приємних тактильних відчуттів від використання смартфона і само собою збирають взагалі все що завгодно: відбитки пальців, розлучення, пилинки і ворсинки. А позбутися останніх не дуже-то і просто.
Колірних рішень корпусу на даний момент є два: чорний і золотий, але обидва варіанти мають чорну фронтальну панель. І до речі, швидше за все в золотистому виконанні кришка буде не такою маркою.
Читайте також: Огляд Samsung Galaxy J8 2018 – середній клас з AMOLED-екраном
Спереду над дисплеєм знаходяться виріз з розмовним динаміком, датчик наближення і фронтальна камера. Датчик освітленості в смартфоні відсутній, але є якийсь замінник, який використовує для визначення рівня зовнішньої освітленості фронтальну камеру — про цей метод я розповім трохи пізніше.
Під екраном рамка з логотипом Samsung. Напис трохи затемнений, тому в очі сильно не впадає, але краще б її не було зовсім.
Верхня грань абсолютно порожня, а на нижній знаходяться порт microUSB, єдиний мікрофон і 3,5-мм аудіороз’єм.
Ззаду бачимо виступаючий блок з віконцем основної камери і спалахом (захисне скло трохи втоплено в обрамленні), виріз з основним мультимедійним динаміком праворуч від блоку і лого виробника під ним.
Читайте також: Огляд Samsung Galaxy Note9 — топовий фаблет зі стилусом
Смартфон зручно відчувається в руці за рахунок невеликих розмірів і округлої форми корпусу. Його зручно використовувати однією рукою — можна дотягнутись до будь-якої області на екрані.
У розташуванні елементів управління також немає нічого особливого — всі кнопки легко намацуються, з рук апарат не вислизає.
Якщо поглянути на параметри екрану Samsung Galaxy J2 Core, то може здатися, що все зовсім погано. Тут встановлено 5-дюймовий TFT-дисплей з роздільною здатністю qHD (960×540 пікселів) і співвідношенням сторін 16:9.
Кольори насичені, картинка контрастна і яскрава. Кути огляду досить пристойні і що примітно — ніяких спотворень помічено не було.
Загалом, матриця добротна, хоч і TFT. Якось налаштувати, підкоригувати кольори або баланс білого штатними засобами не можна. Але є режим “На вулиці” — при його активації максимальна яскравість екрану ще трохи збільшується для більшого комфорту використання.
Трохи раніше я обіцяв розповісти про метод авторегулювання яскравості (нагадаю, окремого виділеного датчика немає). Кожен раз при активації екрану смартфон створює знімок на фронтальну камеру і вимірює навколишню освітленість, після чого вже змінюється яскравість. Ясна річ, це не так зручно і швидко, як у випадку з нормальним датчиком освітленості, проте дана опція принаймні є.
Залізо, встановлене в Samsung Galaxy J2 Core, повністю відповідає його позиціонуванню. У ролі процесора виступає фірмове напрацювання виробника — SoC Exynos 7570. Процесор з 4 ядрами Cortex-A53, виконаний по 14-нм техпроцесу, працює з максимальною тактовою частотою до 1,4 ГГц. Графічний чіп — Mali-T720 MP1.
У синтетичних тестах смартфон, що логічно, не сильний. Більш того, деякі тести він не зміг пройти — наприклад, AnTuTu або деякі з 3DMark.
Втім, це не настільки важливо, адже головне те, як він показує себе в нормальній експлуатації. І тут Samsung Galaxy J2 Core, на подив, — хороший. Оболонка працює плавно і смартфон не замислюється при відкритті програм. Подібна ситуація досягається за рахунок використання полегшеної версії ОС Android 8.1 Go Edition і її оптимізації. Але про неї ми докладніше поговоримо пізніше. Коротше кажучи, для “посиденьок” в месенджерах, перегортання стрічок соціальних мереж, дзвінків, не надто активного браузинга і інших типових задач — смартфон підходить цілком.
Що стосується обсягів пам’яті, то тут їх мінімальна для 2018 роки кількість. Оперативної пам’яті всього 1 ГБ, а постійної — 8 ГБ, з яких користувачеві доступно 5,51 ГБ. Постійну пам’ять можна розширити карткою microSD до 256 ГБ.
З ігровою продуктивністю, думаю, все і так зрозуміло. На важкі ігри смартфон ніяк не розрахований, але покупцеві або власнику подібного пристрою вона і не потрібна. При цьому, пограти в якусь казуальну гру на J2 Core цілком реально.
Читайте також: Огляд Doogee X50L – бюджетного смартфона на Android Go
У Samsung Galaxy J2 Core встановлений модуль основної камери з роздільною здатністю 8 Мп, світлосилою f/2.2 і автофокусом.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Спуск камери швидкий, автофокус працює нормально, але навіть незважаючи на це, якщо світла навколо не дуже багато, — можна отримати змазаний кадр. Функції HDR — немає. Смартфон здатний записувати відео з роздільною здатністю 1920×1080, але якість дуже слабка.
Модуль фронтальної камери — 5 Мп, діафрагма f/2.2. Передня камера теж вельми слабенька.
Додаток камери ну дуже простий і додаткових опцій практично немає. Все обмежується парочкою фільтрів, таймером спуску і можливістю включити сітку.
Загалом, з фотоможливостями справи йдуть скромно.
Оснащується Samsung Galaxy J2 Core знімним акумулятором на 2600 мАг, якого в поєднанні з 5-дюймовим дисплеєм невисокої роздільної здатності qHD, простенькими залізом і софтом вистачає приблизно на 1,5-2 дня роботи.
Звичайно, ніякої швидкої зарядки смартфон не підтримує і від звичайного ЗУ заряджається повністю за кілька годин.
Розмовний динамік смартфона має достатню гучністю і середню якість. Але варто віддати виробнику належне — економити в Samsung не стали, а тому розмовний динамік не поєднаний з мультимедійним.
Хоча розташований основний динамік не дуже вдало — на задній частині, тобто звук буде трохи приглушатися. Добре, що блок з камерою трохи виступає, так що почути мелодію при дзвінку можна без проблем.
Звучить динамік не надто голосно, ну і якість середня.
Звук в навушниках прийнятний, але нічого особливого сказати про нього не можу. І може бути, що комусь буде недостатньо гучності. Вбудованого еквалайзера для налаштування звучання — немає.
Смартфон підтримує роботу в мобільних мережах 2G, 3G і 4G. Модуль Wi-Fi працює нормально, не відвалюється, але як завжди це буває в бюджетниках — обмежений підтримкою виключно 2,4 ГГц мереж.
З Bluetooth 4.2 проблем не спостерігалося. GPS (A-GPS, GLONASS, BDS) також працює нормально. Модуль NFC не завезли.
Читайте також: Огляд Samsung Galaxy A6 (2018) — середній клас з Infinity Display
У Samsung Galaxy J2 Core встановлена фірмова прошивка Samsung Experience, що базується на Android 8.1 Oreo Go Edition. Полегшена ОС з приставкою Android Go була розроблена спеціально для смартфонів початкового рівня, де встановлено слабке залізо. І як я вже зазначив, працює ця прошивка по частині плавності — добре.
Зовні це типова оболонка Samsung Experience, але з точки зору функціональності —вона сильно урізана. У ній практично немає додаткових функцій за типом жестів або можливості встановити іншу тему. Але зате набір встановлених програм — мінімальний. Від Samsung є такі: Samsung Max Go — додаток для тонкої настройки економії трафіку і захисту інформації при передачі даних через мережі, а також Samsung Ultra Apps — через нього можна запускати веб-версії популярних соціальних мереж і сайтів відразу з функцією економії трафіку.
Ну а від Google є пакет Go-додатків: Google Go, Gmail Go, YouTube Go, Files Go, Maps Go і Go-версія асистента Google. При цьому додатки трохи різняться за своїм принципом. Наприклад, Gmail Go мало чим відрізняється від стандартного додатка Gmail. А Maps Go — взагалі мобільна веб-версія сервісу карт.
Функції розблокування розпізнаванням обличчя в налаштуваннях я не знайшов.
З одного боку, Samsung Galaxy J2 Core зумів здивувати мене наявністю якісного екрану, нехай і невисокої роздільної здатності, пристойною автономністю і плавною роботою системи.
Але з іншого боку, за ці гроші у смартфона є конкуренти, які пропонують трохи більше. Простий приклад — Huawei Y5 2018 або TP-Link Neffos C9A. Вони виглядають куди більш сучасно, мають екрани з більш високою роздільною здатністю (HD+) і пам’яті в них більше.
При цьому вони можуть поступатися J2 Core в плавності роботи. Все-таки оптимізована оболонка і низька роздільна здатність екрана в цьому випадку позитивно позначаються на UX. Так що невибагливим користувачам, яким в першу чергу потрібен стабільно працюючий бюджетник, я безсумнівно рекомендую звернути увагу на Samsung Galaxy J2 Core.
Leave a Reply