За традицією, компанія Samsung випускає смартфони лінійки Galaxy Note приблизно через півроку після анонса флагманів Galaxy S. У цьому році ситуація повторилася: Galaxy S9 / S9 Plus показали в лютому, ну а новенький Samsung Galaxy Note9 — в серпні (репортаж і перше знайомство). Про нього я сьогодні вам докладно розповім, а також ми з’ясуємо, які поліпшення відбулися в смартфоні в порівнянні з попереднім апаратом лінійки.
В Україні офіційна рекомендована вартість Samsung Galaxy Note9 в конфігурації з 6 ГБ оперативної і 128 ГБ постійної пам’яті становить 34 999 гривень (~$1256). Звичайно ж це багато, але від реальності нікуди не дітися — сучасні флагмани від А-брендів коштують все дорожче з кожним роком.
Тут же варто сказати, що до Galaxy Note, в питанні позиціонування, відносяться дещо інакше, ніж до тих же Galaxy S. У лінійки Note є певна аудиторія і ці користувачі знають, що в результаті вони отримають за чималу ціну. Тобто грубо кажучи, серія S — “для всіх”, а Note – не “для всіх”, на любителя.
Хотілося б почати з комплектації, але так склалося, що тестовий зразок потрапив до мене без нього, хоча за попередніми гаджетами можна частково припустити, що буде в комплекті з комерційним Note9. Звичайно смартфон зі стилусом S Pen, адаптер живлення з підтримкою швидкої зарядки, кабель USB/Type-C, провідні навушники розроблені спільно з AKG і додаткові амбюшури до них, пара перехідників, ключик для вилучення слота під SIM-карти і набір супровідної документації.
Взагалі, на сторінці Samsung Galaxy Note9 на сайті виробника виявився ось такий набір, але є примітка, що комплектація може відрізнятися в залежності від країни або постачальника, так що сказати зі 100% упевненістю, що буде в коробці, а чого немає — я не можу .
Дизайн в загальних рисах не сильно відрізняється від того, що ми бачили в Note8, але деякі відмінності є. В першу чергу, оновлений Samsung Galaxy Note9 отримав більш кутасту форму.
Друга відмінність помітна вже напевно — сканер відбитків пальців тепер знаходиться під блоком з камерами, а не в один ряд з ними.
Спереду смартфон зберіг колишній вигляд: мінімальні рамки по периметру екрану, ніякого логотипу і великий “нескінченний” дисплей з вигнутими бічними гранями і закругленими кутами. Відчуття, що тримаєш в руці просто екран — збереглося.
По конструкції теж все як завжди — металева рамка по периметру і скло Corning Gorilla Glass 5 по обидва боки.
Взагалі, в плані дизайну маємо аналогічну ситуацію, як і свого часу з Galaxy S8 і S9. Зміни в зовнішньому вигляді начебто і є, але з іншого боку — вони якісь непрямі і спрямовані в основному на більш зручну взаємодію зі смартфоном.
І я не вважаю, що це погано. Вдалий і пізнаваний дизайн. Чому б його не використовувати? Та й взагалі, очікувати в зовнішньому вигляді чогось нового не варто було б, як мінімум через те, що серйозного відриву між S8 і Note8 теж не було. З чого він повинен з’явиться в дев’ятих “галактиках”? Цілком логічно, коли обидва флагмана двох серій, але одного покоління, схожі між собою.
Олеофобне покриття нанесено на скло спереду і ззаду, але по тактильним відчуттям мені здалося, що позаду воно не таке приємне, або не таке якісне… Коротше, воно відрізняється від того, що попереду.
Хоча це навіть добре, шансів вислизнути з рук або зісковзнути з нахиленої поверхні у смартфона вже буде трохи менше. Але не настільки, щоб забути про цю проблему назавжди. Краще, звичайно, застерегтися від зайвих проблем і грошових витрат і тримати пристрій в руці міцніше. Або обзавестися чохлом.
Збірка у смартфона, як і слід було очікувати — ідеальна. Ну майже. Ось це “майже” пов’язане безпосередньо з S Pen, ніж зі смартфоном в цілому. Коли перо знаходиться всередині пристрою, механічна кнопка стилуса, за допомогою якої він витягується — трохи бовтається. Дрібниця, але з оглядкою на вартість пристрою, хотілося щоб цього не було. Але можливо це проблема конкретного зразка S Pen-a, а може взагалі — «не баг, а фіча”, але не відзначити цей факт я не можу.
Корпус пристрою захищений від води і пилу за стандартом IP68 — занурення на 30 хвилин на глибину 1,5 метра не повинне нашкодити смартфону.
Як видно на фото, у мене зразок в чорному кольорі (Midnight Black). Крім нього Samsung пропонують лавандовий (Lavender Purple), синій (Ocean Blue), і мідний (Metallic Copper) варіанти. Але останнього в Україні не буде. Фронтальна частина при цьому у всіх кольорах — чорна. Окремо хотілося б відзначити синій колір, тому що якщо в інших кольорах стилус S Pen забарвлений в колір корпусу смартфона, то в Samsung Galaxy Note9 синього кольору використовується більш оригінальне рішення — жовтий стилус.
Наскільки смартфон мазкий? Саме в чорному кольорі корпусу, відбитки і розводи на склі помітні, але витираються вони легко. Та й пил корпус сильно не притягує.
Над екраном спереду є великий набір можливих датчиків і елементів: світлодіодний індикатор подій, перший сенсор Iris для сканування райдужної оболонки очей, датчики освітленості і наближення, розмовний динамік, другий Iris-сенсор і фронтальна камера. Під екраном — порожньо.
На правій грані знаходиться єдина кнопка живлення/розблокування.
Зліва є спарена клавіша регулювання гучності і окрема кнопка виклику асистента Bixby (про неї ще обов’язково поговоримо окремо).
На грані знизу знаходяться 2 пластикові вставки під антени, аудіороз’єм 3,5-мм, порт Type-C, мікрофон, чотири вирізи під основний динамік і, власне, цвях програми — роз’єм з S Pen-ом.
На верхній грані додатковий мікрофон і слот під дві SIM-карти nano-формату або одну SIM-карту і карту пам’яті MicroSD. Там же розташовані ще дві пластикові вставки під антени.
На спинці Samsung Galaxy Note9 розташований ледь виступаючий з корпусу блок з камерами, спалахом і датчиками освітленості і серцевого ритму (також можна виміряти рівень насиченості крові киснем). Скло, яке прикриває цей блок, злегка втоплено в обрамлення.
Під блоком розташований сканер відбитків пальців. Під ним — логотип виробника. І в самому низу — службове маркування.
Samsung Galaxy Note9 — великий апарат, що властиво для всіх пристроїв лінійки Note. У порівнянні з вісімкою, він став трохи менше по висоті (161,9 проти 162,5 мм), але одночасно з цим ширше (76,4 проти 74,8 мм), товще (8,8 проти 8,6 мм) і важче — 201 грам проти 195 в Note8.
Однак, масогабаритні показники негативного впливу на зручність експлуатації не роблять. У всякому разі для мене — я можу користуватися фаблетом навіть однією рукою. Хоча погоджуся, що 8,8 мм товщини це якось вже забагато для флагмана. Однак на відміну від Note8, це збільшення виправдане. Але про це поговоримо пізніше.
Зігнуте з боків скло ззаду теж приємно відчувається, кутастіть корпусу відчувається, але долоня не ріже.
Напевно, головна претензія у багатьох, в тому числі і у мене, до окремої кнопки на корпусі для виклику асистента Bixby. Як би я не хотів уникнути випадкових натискань на неї — виходило це з трудом. Вона розташована аж надто “вдало”. Що цікаво, я навіть не зміг відключити виклик асистента штатними засобами. Хоча пам’ятається, в S9 Plus і Note8 така функціональність була.
Може і в Note9 з’явиться згодом (а може і ні), але на даний момент відключити кнопку не можна. І ні, я не “не розібрався©”, а дивився, як це робиться в вищезазначених “галактиках” і пробував повторити ті ж дії в Note9, але банально — немає цієї опції в налаштуваннях Bixby. Нагадаю, мова йде саме про стандартний спосіб, передбачений виробником. Про те, що відключення реалізується сторонніми програмами мені відомо, але це “милиця”, якої в смартфоні за $1250 бути не повинно. Особисто тестувати і перевіряти “милиці” я не став, тому довелося звикати.
Також хочу сказати, що кнопку Bixby варто саме відключити, а не перепризначити, тому що… який сенс її перепризначати? Від того що ви “повісите” туди запуск будь-чого іншого, суть не зміниться і помилкові натискання не зникнуть.
Клавіша гучності виявилася теж не в самому розумному місці і щоб нею скористатися, іноді потрібно перехоплювати апарат і тягнуться до неї. Але розміщення кнопки живлення і сканера відбитків пальців мене ніяк не збентежило — юзабельно і палець на блоці камер виявляється вкрай рідко.
Помилкові торкання через зігнутість екрану у мене іноді траплялися, але не так часто, щоб мене це дратувало.
Samsung Galaxy Note9 оснащується великим Super AMOLED-дисплеєм діагоналлю 6,4″. Роздільна здатність складає 2960×1440 пікселів зі щільністю 516 точок на дюйм і співвідношенням сторін 18,5:9. Співвідношення площі екрану до фронтальної панелі приблизно 83,4%.
Дисплей просто супер, втім, як це зазвичай і буває у флагманах виробника. Шикарні кути огляду, високий запас яскравості екрану, насичені виразні кольори і звичайно ж дуже глибокий чорний колір.
Діапазон регулювання яскравості теж дуже широкий — на вулиці в сонячний день дисплей залишається повністю читабельним, і в темряві мінімальний рівень яскравості комфортний для очей. Авторегулювання яскравості працює добре.
Загалом, відмінний Super AMOLED, якому притаманні всі переваги цієї технології, але і також відповідні нюанси — білий колір синить під великими кутами.
Будь-який тип контенту, будь-то відео, фото або ігри, споживати з такого екрана одне задоволення. Samsung Galaxy Note9 навіть очолив список YouTube Signature Device — в якому зібрані смартфони, що забезпечують найбільш якісний досвід перегляду відео на YouTube. Хоча там є і торішні флагмани компанії.
Різних налаштувань екрану в смартфоні просто вагон і маленький візок. Починаючи від типового нічного режиму, який знижує рівень синього кольору, закінчуючи різними режимами відображення кольорів екрану і коригуванням балансу білого. Особисто мені сподобався режим “Адаптивний дисплей”.
Крім цього можна змінювати роздільну здатність екрана. За замовчуванням використовується FHD+ (2220×1080), тобто виробник рекомендує використовувати таку роздільну здатність, очевидно з метою економії АКБ, але користувач може або його зменшити до 1480х720 (для ще більшої економії) або збільшити до WQHD+ (2960×1440). В принципі, я не помітив разючої різниці між максимальною роздільною здатністю і FHD+, тому користувався смартфоном з роздільною здатністю FHD+.
Для вигнутого екрана передбачені функції підсвічування граней при вхідних повідомленнях і Edge-панелі. Останні викликаються свайпом за спеціальним маркером зліва чи справа, туди можна додати додатки, обрані контакти, нагадування, швидкі інструменти і все в такому дусі.
Зрозуміло є фірмова фішка Samsung — Always On Display, з дуже широкими можливостями кастомізації. Плюс можна завантажувати додаткові циферблати з магазину тем.
А тепер переходимо до технічної частини. Процесор в моєму зразку встановлений аналогічний Galaxy S9/S9+ — 10-нм Exynos 9810, який складається з 8 ядер: 4 ядра Mongoose M3 з частотою 2,7 ГГц і 4 ядра Cortex-A55 з частотою 1,8 ГГц. Разом з ним працює графічний чіп Mali-G72 MP18. У синтетичних тестах смартфон демонструє круті результати, як і S-ки.
На ринки США та Китаю постачатиметься Samsung Galaxy Note9 на чіпі Qualcomm Snapdragon 845 з графічним прискорювачем Adreno 630, в Європі та інших регіонах —варіант з Exynos, про який я розповів вище.
Note9 існує в декількох конфігураціях: з 6 ГБ оперативної і 128 ГБ постійної (як у мого зразка) або 8 Гб оперативної пам’яті і 512 ГБ ПЗУ. У версії з 128 ГБ користувачеві доступно 111, 20 ГБ флеш-накопичувача.
А ось 512 ГБ в смартфоні реально вражають, я навіть не можу відразу придумати, кому і навіщо потрібно стільки пам’яті. А в сумі з можливістю установки microSD (замість другої SIM-ки), аж до 512 ГБ, виходить взагалі величезне як для смартфона сховище. Навіщо — залишається тільки здогадуватися, але сам факт, що так можна зробити — вражаючий.
Загалом, Samsung Galaxy Note9 — типовий флагман і один з найбільш продуктивних смартфонів взагалі, тому очевидно, що ворочає він все що тільки можна і що дозволяє робити ОС. Тобто будь-які важкі ігри з максимальною графікою і дуже швидка робота в системі і супутніх додатках. Лагів, підвисань або ще чогось подібного я за тиждень використання не побачив. Хоча існує думка, що версії з процесорами Snapdragon в плані швидкості і плавності роботи перевершують Exynos. Я не можу розділяти її або оскаржувати, тому що користувався смартфонами Samsung тільки з чіпами Exynos і досвіду експлуатації апаратів цього виробника на іншій платформі у мене не було.
В іграх смартфон гріється, але на адекватному рівні.
У Samsung Galaxy Note9 використовуються модулі камер аналогічні Galaxy S9+. Але варто ще раз нагадати їх параметри. Основна камера здвоєна, головний модуль отримав роздільну здатність 12 Мп, змінну апертуру f/1.5-2.4, фокусну відстань 26 мм, розмір матриці 1/2.55 “, розмір пікселя 1.4 μm і систему фокусування Dual Pixel PDAF.
Другий модуль — телевик з еквівалентною фокусною відстанню 52 мм, роздільною здатністю 12 Мп, фіксованою діафрагмою f/2.4, розміром матриці 1/3.4″, і пікселем 1 μm і з автофокусом. Обидва модулі оснащені системою оптичної стабілізації, є дворазовий оптичний зум без втрати якості і режим розмиття фону в процесі зйомки або постобробкою в стандартній галереї.
Якість знімків, що не дивно, шикарна. Відмінні деталізовані і різкі знімки отримуємо вдень і ввечері, на вулиці і в приміщенні. Ну що тут ще говорити, Note9 демонструє справжнісінький флагманський рівень зйомки. Універсальна камера, на яку можна зняти що завгодно — від крутого макро і закінчуючи відмінним портретним фото.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
А наявність другого телеоб’єктива ще більше розширює практичне застосування камери. Знімки з ефектом боке виходять дуже добротні, особливо якщо не переборщувати з рівнем розмиття і не викручувати його повзунок на максимум. Є опція автоматичного HDR.
Зйомка відео теж знаходиться на вищому рівні. Максимальна роздільна здатність — 4K (3840×2160) при 60 або 30 к/с. Результат дуже хороший, оптична стабілізація відмінно виконує свою функцію. З додаткових режимів зйомки відео є тайм-лепси в роздільній здатності Full HD і раніше знайома надповільна зйомка відео в роздільній здатності HD при 960 к/с.
У додатку камери режими перемикаються свайпами вліво і вправо, а в ручному можна зберігати знімки в RAW і самостійно перемикати діафрагму головного модуля основної камери. Нагадаю, в автоматичному режимі датчик освітлення, в залежності від умов зйомки, сам визначає, потрібно прикривати шторку чи ні. Збереглися і AR-анімоджі. Як на мене — не більше ніж пустощі.
Фронтальна камера отримала наступні параметри: роздільну здатність 8 Мп, апертуру f/1.7, ФВ 25 мм, матрицю розміром 1/3.6 “, і піксель 1.22 μm. Вона оснащена автофокусом і теж вміє розмивати фон — результат також виходить гідний. Якість селфі хороша. Відео фронталка пише в QHD (2560×1440) при 30 к/с — виходить теж відмінно.
Ще в Note9 з’явилася функція автоматичного розпізнавання сцен зйомки або об’єкта в кадрі за допомогою машинного навчання. Для цього використовується штучний інтелект. Всього ШІ вміє розпізнавати 20 сцен: їжа, портрети, квіти, в приміщенні, тварини, пейзажі, зелень, дерева, небо, гори, пляж, схід і захід сонця, у води, вулиця, ніч, водоспад, сніг, птиці, заднє підсвічування, текст. Але помітного прикрашання знімків немає, що добре, тому можна не відключати в настройках “оптимізацію кадру”, все виглядає природно.
Також з’явилася інтелектуальна функція розпізнавання дефектів фото Flaw Detection. Вона прямо під час зйомки повідомить вам, якщо є моргання, розмиття, забруднені лінзи, заднє освітлення і порадить виправити ці дефекти для створення більш вдалого і якісного знімка.
Компанія вже не вперше практикує кілька способів розблокування смартфона: сканер відбитків пальців, розпізнавання обличчя і сканер райдужок очей. Пройдемося по кожному з них.
Сканер відбитків пальців на задній стороні смартфона працює добре, але швидкість розблокування не така висока, як на смартфонах Huawei. Не повільно, але при прямому порівнянні Samsung відстає на частку секунди. Не критично, насправді. Зате додати відбиток можна дуже швидко — достатньо двічі провести пальцем по майданчику сканера і готово. Крім доступу до смартфону і додатків, датчиком можна відкривати і згортати панель повідомлень.
Розблокування розпізнаванням обличчя неквапливе, якщо вимкнуто прискорене розпізнавання і трохи швидше з включеною опцією. Але тоді з’являється ймовірність обдурити цей метод фотографією, про що попереджає сам виробник. Тут вже вибір за вами. Як альтернатива цей варіант підходить, користуватися можна.
Сканер райдужок очей, як самостійний метод, працює приблизно з тією ж швидкістю, що і розпізнавання особи, в деяких випадках навіть швидше. Але є і в цьому способі незручність — смартфон обов’язково потрібно тримати вертикально і на рівні очей, а тому я вибрав сценарій описаний нижче.
Ще передбачена функція смарт-сканування. З нею підвищуються точність розпізнавання і безпека. Це комбінований метод, який одночасно використовує дані райдужок і обличчя.
На час тестування гаджета я зупинився на смарт-скануванні і звичайно ж на сканері відбитків. Виходить що можна користуватися всіма можливими способами в різних ситуаціях. Ну наприклад, коли смартфон знаходився в кишені і мені знадобилося його дістати, то звичайно ж я відразу намацував сканер і як тільки Note9 опинявся поза кишені, він уже був розблокований. Погодьтеся, це швидше і розумніше, ніж діставати смартфон, виводити його з сплячого режиму натисканням клавіші живлення (або екранної кнопки “Додому”) і вже після сканування особи (або райдужок) користуватися ним.
Свого часу до Note8 у багатьох виникало справедливе зауваження — чому при досить немаленькою, за сучасними мірками, товщиною (8,6 мм) і з урахуванням позиціонування пристрою як флагмана, ємність акумулятора була всього 3300 мАг?
Samsung Galaxy Note9 став ще товще на 0,2 міліметра, але при цьому ємність АКБ збільшилася аж до 4000 мАг, що вже самі розумієте, дуже пристойно, хоч і серед флагманів не Samsung-ом єдиним, як то кажуть, — в Huawei P20 Pro аналогічна ємність батареї.
Через працюючий на тестовому зразку в фоні програму, яка постійно використовує GPS, результати автономності будуть відрізняться, звичайно в меншу сторону, від такого в комерційному зразку. Але незважаючи на це — смартфон показує гідний результат при своїй діагоналі.
За 34 години з моменту повної зарядки, з використанням постійного Wi-Fi-з’єднання і включеним Always On Display протягом 19 годин — батарейка розрядилася до 8%, а показник часу активної роботи екрану склав 5 годин 45 хвилин.
Коротше кажучи, все типово — день дуже активної роботи точно отримаєте і 1,5-2 при помірному навантаженні.
Смартфон підтримує швидку дротову та бездротову зарядку, але як швидко він заряджається від комплектного адаптера живлення не підкажу, бо мені його не надали разом зі смартфоном.
Samsung Galaxy Note9 нарешті отримав стереодинаміки, яких не вистачало в Note8. Реалізовано стереозвучання шляхом виконання ролі другого динаміка розмовного. Звичайна практика до якої ми звикли. Але перш ніж розповісти про звук в мультимедійних завданнях, зазначу що розмовний динамік якісний і гучний, як і повинно бути.
А з мультимедіа все просто — стереодинаміки від AKG видають відмінний звук, дуже гучний і об’ємний. Частотний діапазон добре збалансований: на максимальній гучності немає завалу в високі або низькі. Динаміки звучать класно, я спокійно слухав різну музику через них і бажання підключити навушники не було. Є підтримка технології Dolby Atmos і настроюється еквалайзер, який, до слова, можна застосувати і до динаміків.
У навушниках також чудовий звук, 3,5-мм залишили — це круто. Як і S9+, смартфон підтримує відтворення аудіо з бітрейтом 32-bit 384 kHz. До звуку в навушниках застосовні аналогічні звукові ефекти, навіть трохи більше.
Комунікаційними можливостями смартфон оснастили по самому вищому розряду, ну ще б. Хіба що немає ІК-порту для управління побутовою технікою (десь радіє один власник Xiaomi).
В іншому просто повний фарш: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac (2,4 ГГц і 5 ГГц), Bluetooth 5.0 LE з кодеком aptX, ANT+, NFC, GPS (GLONASS, BDS, GALILEO). Працюють всі модулі, в тому числі і мобільне з’єднання, — відмінно. Також окремо відзначу хорошу точність GPS-модуля.
На поточний момент Samsung Galaxy Note9 працює під управлінням ОС Android 8.1 і фірмової оболонки виробника Samsung Experience 9.5.
Як і раніше, це типова функціональна і кастомізуєма оболонка. Власний магазин з темами, два можливих макета робочого столу, змінна сітка головного екрану і меню додатків, настройка кнопок навігаційної панелі.
Є Game Launcher, в якому можна виставити режим продуктивності в іграх і запускати їх в обраному режимі. А ще відключати оповіщення під час гри, робити скріншоти або записувати відео ігрового процесу і блокувати кнопки навігації.
Також в оболонці є маса інших корисних функцій — використання різноманітних жестів, режим роботи однією рукою і клонування додатків.
По суті, головна відмінність між оболонкою Note9 і S9 полягає в наявності налаштувань цифрового пера S Pen. Про нього і його функціональноість я детально розповім в наступному розділі.
Зараз трохи про Samsung DeX. У компанії розширили кількість аксесуарів, які допоможуть перетворити смартфон в своєрідний десктоп, але якщо раніше для цього потрібно було докуповувати повноцінний док, який крім наявності в ньому портів ще й виконував функцію охолодження, то тепер, щоб потрапити в інший робочий простір, досить підключити до смартфону кабель-перехідник з Type-C на HDMI.
І при такому розкладі, підключити клавіатуру і мишу вийде тільки бездротовим способом, ну або використовувати для цього сам смартфон, що, як мені здається, не дуже зручно. Зате додаткове охолодження не потрібно, через перероблену систему охолодження в самому смартфоні, якої має бути достатньо для роботи в режимі DeX.
Ще з’явилося два компактних рішення: адаптер HDMI або багатопортовий адаптер з Ethernet-портом, USB Type-C і Type-A, і зрозуміло з HDMI. Продаватися вони будуть окремо.
А взагалі, детальніше про сам DeX-режим можна почитати в огляді.
Читайте також: Огляд Samsung DeX – як перетворити смартфон на комп’ютер
Хтось знаходить стилус S Pen в серії Note корисним, хтось навпаки вважає, що він не потрібен, але думаю, з тим, що інших аналогів йому в смартфонах не існує, — погодяться всі.
Дизайн стилуса майже нічим не відрізняється від такого в Note8, всі зміни знаходяться всередині. Вставити його в роз’єм зворотною стороною звичайно ж не можна.
Трохи змінилася концепція стилуса і тепер це не просто “паличка”, яка вміє розпізнавати 4096 ступенів сили натискання і визначати кут нахилу, а в якійсь мірі окремий пристрій з модулем Bluetooth LE, а також власним акумулятором, який заповнюється в слоті телефону. З його допомогою можна дистанційно керувати деякими діями в смартфоні на відстані до 10 метрів.
На скільки вистачить ємності АКБ, залежить від того, як часто ви натискаєте на кнопку. На сайті компанії говорять про середні 30 хвилин роботи. Хоча, як на мене, це не настільки важливо, адже на зарядку з 1% до 100%, за моїми вимірами, йде не більше 20 секунд, хоча на тому ж сайті пишуть про 40 секунд.
Смартфон попереджає про низький заряд акумулятора стилуса на 20% і може повідомити власника про втрату, якщо залишити стилус надто далеко від основного пристрою.
Так що ж вміє S Pen? Для початку пройдемося по знайомих раніше функціях: їм можна малювати і створювати рукописні замітки на вимкненому екрані, а з динаміка в цей час буде видаватися звуковий супровід, який дуже нагадує розчерки звичайним олівцем по паперу.
Крім цього, можна створювати скріншоти, виділяючи при цьому потрібну область або просто щось на ньому зазначити. Так, подібне є майже у всіх сучасних оболонках, але пером все робити набагато зручніше, ніж пальцем. Функція живих повідомлень допоможе створити gif-анімації. У програмі PENUP можна створювати малюнки або просто розфарбовувати заготовлені шаблони.
Тепер про дистанційне керування. Є віддалене розблокування смартфона: якщо екран погас, а стилус при цьому перебував не всередині девайса, то натисканням на кнопку смартфон можна розблокувати без введення при цьому пароля.
З інших можливостей: можна вибрати дію за замовчуванням, яка буде виконуватися при утриманні кнопки на S Pen. Наприклад, запуск камери або будь-якого іншого додатку.
У деяких додатках можна управляти діями. Поки їх не дуже багато, але думаю сторонні розробники “підтягнуться” і теж реалізують якісь функції. З того що є зараз: в додатку камери одноразовим або подвійним натисканням можна зробити знімок, переключити камеру і почати запис відео — що саме робити вибирає користувач. Стосується це і до мультимедіа — є перегортання фотографій, пауза/відтворення/перемикання музики або відео і працює функція не тільки в стандартних додатках. Також є запис/пауза в стандартному додатку диктофона, гортання сторінок в браузері Google Chrome вперед/назад (або вниз/вгору) і підтримується додаток PowerPoint — в ньому кнопкою на стилусі можна просто гортати слайди.
А ось наскільки S Pen затребуваний, вже кожен покупець визначає самостійно. Я описав майже всі функції пера, а ви вже вирішуєте, чи знадобляться вони вам. Особисто для себе я виділив корисне дистанційне керування камерою і мультимедіа. А взагалі, користуватися смартфоном в деяких випадках зручніше саме за допомогою стилуса, особливо якщо йдеться про великі таблиці, де він взагалі незамінний. Ще я пару разів використовував функцію швидких заміток на вимкненому екрані — дістав стилус і швидко записав важливу інформацію. У моєму розумінні, S Pen — це класна додаткова опція, але вона не входить в список обов’язкових.
Samsung Galaxy Note9 — крутий флагман, який виробник оснастив відмінним Super AMOLED-дисплеєм, продуктивним залізом, подвійною камерою з відмінною якістю зйомки, доповнив все це хорошим звучанням стереодинаміків, ємним акумулятором і звичайно ж — прокачав перо S Pen.
Звичайно, все описане вище — не проривні технології і не глобальні поліпшення, що зрозуміло, — просто логічне оновлення Note8. Приблизно такий стан речей ми спостерігали в S9/S9+, а ось очікувати щось більше, напевно, варто вже в майбутніх “десятках”.
З приводу різниці в технічних характеристиках Note9 і Galaxy S9+. Вони є: у Note більше постійної пам’яті, більш ємний акумулятор і трохи більша діагональ дисплея. Також злегка вдосконалено ПЗ камери. Очевидна основна відмінність, звичайно ж, криється в наявності S Pen. Це цікава річ, що не має аналогів на ринку, яка в 9-му поколінні флагманського фаблета здатна на багато що.
Питання: чи потрібні ці функції конкретному користувачеві і чи варто за них доплачувати? Це вже вирішить покупець, але якщо хочеться самий топовий варіант смартфона на Android і питання ціни не важливе, то вибір на користь Samsung Galaxy Note9 очевидний.
Leave a Reply