Смартфони компанії Sony завжди ідеологічно виділялися на тлі конкурентів. Японці дуже розмірено, складається враження, що навіть знехотя додають в свої апарати трендові напрацювання, якими дихає ринок. Але при всьому цьому вони примудряються робити по кілька флагманів в рік. Представивши в квітні 2018 року топовий Sony Xperia XZ2, вже в жовтні на IFA 2018 показали наступний флагман — Sony Xperia XZ3. Чим же здивують нас на цей раз? Зараз з’ясуємо!
Вартість смартфона в Україні становить 21 999 гривень (близько $812) в модифікації з 4 ГБ оперативної і 64 ГБ постійної пам’яті. У деяких країнах у продажу є версія і з 6 ГБ ОЗП.
У зв’язку з тим, що у мене на руках тестовий семпл — не можу показати вам всієї комплектації. У сірій картонній коробці я знайшов тільки провід USB/Type-C і кілька папірців, але можу сказати, що крім нього в комплекті з комерційним зразком буде блок живлення та перехідник з Type-C на 3,5-мм аудіопорт.
Якщо згадати про те, як рідко в смартфонах Sony оновлюється дизайн, то ті невеликі косметичні правки в Xperia XZ3 в порівнянні з XZ2 вже не викликають ні позитивних, ні негативних емоцій. Смартфон виглядає свіжіше попередника, але ніяких глобальних змін немає.
Рамки над і під екраном далеко не самі мінімальні, але зате немає ніяких вирізів і це, звичайно ж, добре. Основна відмінність — зігнуте по краях скло, через що бічні рамки здаються ще вужче, ніж є насправді.
Взагалі, спереду Sony Xperia XZ3 нагадує який-небудь з останніх флагманів Samsung Galaxy S/Note саме завдяки цим плавним вигинів і заокруглення скла.
Ззаду смартфон практично повністю копіює попередника в розміщенні компонентів і лише невелика частина алюмінієвої рамки, яка запливає на тильну панель, — видає новинку.
Колірна палітра складається з 4-х кольорів: чорний, білий, смарагдовий і бордовий.
У мене самий нудний — чорний. Але тут він справжнісінький, а не як іноді буває: графіт або темна сталь.
Корпус — класичний бутерброд з алюмінієвої рамки і скла з олеофобкой з обох сторін. Спинка похила, дуже мазка і судячи по моєму екземпляру — не проти зібрати подряпин. А здавалося б, Corning Gorilla Glass 5…
Але збірка добротна, зауважень немає. Стики між склом і алюмінієм майже не відчуваються на дотик і це приємно. Але крім верхньої межі, все ж там стик тактильно відчувається.
Крім того корпус захищений від пилу і вологи за стандартом IP65/68. Тобто якісь бризки йому не страшні, але не варто занурювати смартфон під воду цілком — може не пережити такого повороту подій.
Фронтальна панель зверху містить світлодіод повідомлень, проріз розмовного динаміка, датчики наближення і освітленості, а також вічко фронтальної камери. Під дисплеєм — напис Sony, але в очі він особливо не кидається, тому що затемнений. Крім того є тоненький проріз мультимедійного динаміка.
Права грань традиційно з трьома клавішами: регулювання гучності, кнопка живлення і двохпозиційна для управління спуском/запуском камери в самому низу. Зліва — порожньо.
Нижній торець отримав мікрофон і порт Type-C по центру. Зверху — ще один мікрофон і лоток гібридного типу під одну nanoSIM і microSD, або просто під дві SIM-ки. «Обожнюваний» мною перезапуск при його витяганні як і раніше супроводжує процес установки карток.
А якийсь надуманий сценарій — «так треба, щоб злодюжка при зміні SIM-карти не зміг розблокувати смартфон» виглядає непереконливо, ну серйозно.
Задня панель — різні датчики, спалах, значок NFC, вічко камери і сканер відбитків. Все це збудовано в одну лінію і не найвдалішим чином, але про це в наступному розділі. У самому низу — лаконічний напис Xperia, який як і на передній панелі, не дратує сяйвом.
Тут мені хочеться і радіти, і плакати одночасно. З одного боку Sony Xperia XZ3 — вузький, комфортних габаритів смартфон, весь такий обтічний і приємний в руці. Ну прямо диво! До речі, коли я вперше побачив габарити, то був дуже здивований товщиною 9,9 мм, але фактично це ніяк не відчувається, тому що скло загнуто ближче до граней. І на цьому радості закінчуються, на превеликий жаль.
Зі зворотного боку — дуже слизький корпус, провальне розміщення майданчика сканера відбитків пальців практично по центру тильної панелі. А кнопка спуску камери більше виступає з корпусу, ніж інші, і трохи ріже долоню.
Причому, якби ж то слизький — чохол поспішає на допомогу, але сканер… ну як так можна було зробити я просто не розумію. «…розблокувати смартфон без зайвих рухів» — цитата зі сторінки смартфона на сайті компанії. Я поняття не маю, що в розумінні Sony є «без зайвих рухів». Перші дні використання смартфона раз у раз заляпував віконце камери, в надії розблокувати пристрій. Потім розумієш, що це не те, і згинаєш вказівний палець якимось абсолютно неприродним чином, щоб нарешті потрапити в сканер.
В принципі, є варіанти, при яких мені вдавалося розблокувати смартфон відразу — піднімаючи апарат зі столу потрібно заздалегідь брати його за нижню половину і тоді вказівний палець буде точно під сканером. Ну або… вам просто постійно доведеться притримувати смартфон мізинцем, що дає в цілому такий же результат, але в моєму випадку — палець хоч і не набагато, але буде вище сканера. Загалом, хотіли як краще, а вийшло як завжди. Думаю — звикнути можна, але навіщо такі муки?
Кнопка живлення теж знаходиться не в самому зручному місці і часто потрібно викручуватися так само, щоб натиснути на неї великим пальцем правої руки. Ну а для зміни гучності — тягнутись до верху. Але перехоплювати смартфон знову ж незручно — слизький, чортяка! Ось і живіть тепер з цим, називається.
Sony Xperia XZ3 став першим смартфоном компанії, який оснащується OLED-матрицею (P-OLED). Діагональ екрану — 6″, співвідношення сторін 18:9, роздільна здатність QHD+ (2880×1440 пікселів), щільність — близько 537 ppi. Крім цього застосована технологія TRILUMINOS™, як в деяких телевізорах виробника з OLED-панелями.
У налаштуваннях є три режими відображення кольорів: професійний режим — передача кольору досить природна, стандартний режим — підвищена соковитість картинки, і режим граничної яскравості, який повністю розкриває потенціал матриці. Мені найбільше сподобався стандартний режим, так як він не такий тьмяний, як перший, але і добре збалансований щодо останнього — той прям дуже контрастний і насичений і я зміг покористуватися смартфоном тільки 2 дня в такому режимі, після чого повернувся на стандартний.
А так в цілому відмінна передача кольору, непогані кути огляду, глибокий чорний колір і хороший запас по яскравості. Єдине, що бентежить — засвітки на вигнутих краях екрану. Це виглядає не дуже, але помітно тільки на на світлому фоні.
Ще з налаштувань можна поміняти баланс білого, включити поліпшення відео X-Reality і ще одне нововведення — тепер є Always-On, при активації якого на вимкненому екрані буде відображатися час, дата, відсоток заряду, оповіщення та повідомлення з обкладинкою і назвою музики що грає.
Налаштувань у цій функції достатня кількість: можна вивести фотографії, якісь наклейки, вибрати циферблат з 5 можливих і налаштувати параметри включення функції: при піднятті пристрої, інтелектуальна активація (не працює, якщо датчик наближення прикритий, наприклад — в кишені або сумці), або ж залишити завжди включеною.
А ось автоповорот все так же дуже чутливий, за що похвалити, звичайно, я не можу. Крім того, автояскравість теж працює дуже середньо: досить повільно і не завжди коректно виконує свою функцію, мені навіть довелося її відключити.
Sony Xperia XZ3 оснащується процесором Qualcomm Snapdragon 845, виконаним за 10-нм техпроцесом, що складається з 8 ядер: 4-х Kryo 385 Gold з тактовою частотою 2,7 ГГц і 4-х Kryo 385 Silver з частотою 1,7 ГГц. Графічний прискорювач — Adreno 630. Результати тестів, відповідно, максимальні.
З приводу ОЗУ ситуація така: в смартфоні спочатку встановили 4 ГБ і, власне, саме така конфігурація в моєму тестовому зразку. По всій видимості, Sony подивилися на Google і Pixel-і всіх поколінь і подумали — чому б і нам не вчинити так само, користувачам і 4 ГБ вистачить, а ми зекономимо.
І ось знаєте, з одного боку я не відчув брак оперативки в цьому плані, але з точки зору загальної ситуації на ринку це не дуже хороший вчинок, як мені здається. Смартфон за $800 з таким обсягом пам’яті, коли конкуренти поголовно встановлюють по 6 або 8 гігабайтів — ну поскупилися, Sony, поскупилися. Але варто віддати належне — пізніше компанія в деяких регіонах випустила версію з 6 ГБ, але чому б відразу не викотити на ринок таку варіацію?
Внутрішній накопичувач — 64 ГБ в будь-якої конфігурації, з яких вільно 46,91 ГБ для користувача. Ну і це теж не зовсім те, що чекаєш в смартфоні за таку ціну. Чому немає 128 ГБ в мінімалці та й взагалі? Запитань поки що більше, ніж відповідей. Але спасибі хоча б за слот для microSD до 512 ГБ, однак потрібно розуміти — другу SIM-ку тоді вже без додаткових маніпуляцій не встановили.
Як і годиться бути будь-якому флагману — смартфон дуже спритний і прекрасно поводиться в повсякденному використанні. З іграми на Sony Xperia XZ3 теж очевидна ситуація, тобто немає ніяких проблем. Коротше кажучи — поки що все дуже добре, але яка буде ситуація в модифікації з 4 ГБ ОЗУ в подальшому — питання відкрите.
Вкотре за сьогодні в Xperia XZ3 зустрічається повне ігнорування трендів — японці вирішили, що друга основна камера не потрібна. Нікого не нагадує? Не знаю як ви, а я б не відмовився від другого теле-модуля, наприклад.
Модуль камери — IMX400 на 19 Мп, з апертурою f/2.0 і фокусною відстанню 25 мм. Розмір сенсора — 1.23″, пікселя — 1.22μm. Є предиктивний і лазерний автофокус, але відсутня оптична стабілізація. У флагмані. За $800. Звичайно, акцент робиться на електронну стабілізацію SteadyShot, але факт залишається фактом.
Знімає смартфон добре в умовах достатньої освітленості: висока деталізація, правильна передача кольору, і нормальний динамічний діапазон. Питання виникають лише до балансу білого в автоматичному режимі, який іноді помиляється роблячи картинку теплою чи холодною, але нейтральний баланс — не завжди виходить знаходити. Хоча, звичайно, якщо сильно зумувати фотографії, то навіть в здавалося б в ідеальних умовах виявляються шуми. Вночі або в сутінках ситуація нормальна, але вже дається взнаки відсутність оптичної системи стабілізації. Загалом — камера непогана, але чи може на рівних змагатися з конкурентами? Не впевнений щодо цього.
ПРИКЛАДИ ЗНІМКІВ З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Відеозапис може вестися в роздільній здатності 4K@30FPS або 1080@60FPS, але на жаль, з точки зору софта при цих параметрах є певні урізання: SteadyShot може працювати при будь-якій здатності, але «Розумний активний» режим вибрати можна тільки якщо знімати в Full HD при 30 кадрах. Таким же чином в максимальній роздільній здатності залишаються недоступними автозахват і відстеження об’єкта. Також можна змінювати кодек і включати HDR. Якщо коротко — записує відео цілком адекватно і тут вже стабілізація відпрацьовує на повну. З інших режимів: уповільнена зйомка до 960 кадрів в 1080p.
Фронталочка — 13 Мп, діафрагма f/1.9, ФВ 23 мм, сенсор 1/3″, пікселі 1.12μm. Вона з автофокусом, що вже радує, та й загалом досить хороша. Але все ж — Xperia XA2 Ultra в цьому плані ще ніхто не переплюнув, навіть флагман тієї ж компанії.
А ось до додатка камери у мене є питання, не дивлячись на весь його лаконізм і наявність парочки додаткових режимів: AR-ефекти і боке (працює на четвірку).
Справа ось у чому: спочатку видошукач показує нормальну картинку — тобто те, що виходить після створення знімка, але в момент натискання на кнопку спуска помітно погіршується якість того, що відбувається на екрані. І можна подумати, що це причіпка, якби не той факт, коли це ж явище відбувається при напівнатисненні клавіші камери на корпусі (фокусуванні) і поки не натиснеш її до упору або відпустиш — сильно падає фреймрейт і ця сама якість. Чому так відбувається я не знаю. Несуттєво, але неприємно.
Але якщо ви думали, що це все — то змушений засмутити. HDR в фото сховали в ручний режим і включити його незалежно від останнього — не можна. Тільки переключатись в мануал і потім включати HDR і вже потім робити знімки. Ну ось чому так, Sony?
Повторно розповідати про невдале розташування елемента в цьому розділі я не стану. Я б назвав сканер точним і швидким, як це і повинно бути у флагмані. Однак його не можна назвати блискавичним. Користуватися можна, коротше кажучи.
А ось з введенням повноцінного розблокування розпізнаванням обличчя в свої смартфони японці не поспішають. Є кустарний метод, реалізований через Google Smart Lock, але однозначно — це не такий безпечний і зручний спосіб.
У смартфоні встановлений незнімний акумулятор на 3300 мАг і в зв’язку з 6-дюймовим екраном з високою роздільною здатністю ніяких приємних сюрпризів в плані живучості. День активного використання смартфон витримає, а показники активної роботи екрану коливаються в межах 4-5 годин.
Правда це в тому випадку, якщо ви не будете використовувати Always-On. З активною функцією виходить і того менше. Але для екстрених ситуацій є парочка режимів енергозбереження.
Швидкість заповнення заряду перевірити не вийшло, бо штатного блоку живлення разом зі смартфоном у мене не виявилося. Зате можна відзначити наявність функції бездротової зарядки Qi.
Розмовний динамік в Sony Xperia XZ3 відмінний — співрозмовника чути добре. Крім цього, він працює в парі з нижнім мультимедійним динаміком, внаслідок чого ми отримуємо стереозвучання. І в цілому, на виході отримуємо пристойний запас по гучності і досить непогану якість.
А ось чого деяким буде не вистачати, так це традиційного 3,5-мм порту. У комплекті має бути спеціальний перехідник, але його в мене на руках не виявилося. Однак вдалося оцінити звучання по Bluetooth з RHA MA650 Wireless і тут питань до якості не виникло, а якщо і будуть — завжди можна підкоригувати його штатними засобами (застосовні до BT), яких тут чимало.
Рідко виробники приділяють належну увагу вібрації смартфона, але в Xperia XZ3 не все так просто. Присутня технологія Dynamic Vibration System, яка аналізує відтворений в іграх/музиці/відео звук і вібрує в один такт з ними. Вібровіддача в смартфоні дійсно дуже приємна, можливо найкраща, з якою я коли-небудь стикався в Android-пристроях.
Але сама технологія не є предметом першої необхідності. Відчуття, звичайно, незвичайні, але використання доречно більше в іграх, ніж при прослуховуванні музики. Потужність віддачі можна регулювати — поруч з повзунком гучності на екрані з’являється ще один — рівень запам’ятовується для кожної програми, так що постійно міняти його не потрібно.
В Sony Xperia XZ3 повний набір бездротових модулів: двохдіапазонний Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, сучасний актуальний Bluetooth 5.0 з усіма необхідними додатками на зразок A2DP і aptX HD. Що перший, що другий — відмінно функціонують.
Мобільну мережу смартфон іноді ловить не так стабільно — де одні пристрої показують повну шкалу, XZ3 може трохи менше, але повного відвалювання мережі не спостерігалося. З GPS (GLONASS, BDS, GALILEO) проблем не помітив, NFC як зазвичай — на місці.
А ось в чому Sony досягли успіху… ну як досягли успіху — просто оперативно спрацювали, — так це в софт. І справа зараз не в можливостях «близькочистого» Android, а у свіжій його версії — 9 Pie з коробки.
Окремої згадки заслуговує функція Side sense, якою можна спробувати додатково виправдати загнуте скло з боків. Варто двічі «тепнуть» по краях щоб викликати меню швидкого запуску рекомендованих додатків — вони підбираються самі на основі ваших уподобань або можна самому відібрати потрібні програми. Якщо провести по краях вниз / вгору — можна повернуться до попереднього вікна.
Чутливість або місце, де ці жести будуть спрацьовувати (праворуч або ліворуч), — дозволяють вибирати. Крім цього, можна вибрати в яких додатках ця функція буде активна, а де буде тільки заважати. Але особисто я не зміг нормально користуватися цією штукою, навіть встановивши найнижчу чутливість — дуже часто меню викликалось в невідповідний момент і майже ні разу не довелося до речі.
Коротко — в ПЗ Sony Xperia XZ3 є мінімальний набір, який явно розчарує користувачів, які звикли до просто напханих функціями MIUI/EMUI, але повинен влаштувати любителів чистої системи, пропонуючи навіть трохи більше.
Sony Xperia XZ3 — флагман, якому плювати на тренди і в цьому криється його основна відмінність від пристроїв інших виробників. Зовсім інше питання, а чи вартий такий підхід всіх тих компромісів, яких в цьому смартфоні предостатньо? Непродумана ергономіка, малий обсяг накопичувача та ОЗП в молодшій версії, відсутність оптичної стабілізації, спірні рішення з ПЗ камери. І за все це просять досить чималу суму — в сегменті, де конкуренція просто божевільна.
З іншого боку — прекрасний екран, відмінна продуктивність, непогані камери, хороший звук і приємна вібровіддача, свіже ПО. Але це все є і в конкурентних флагмани, а часом і більше. Можливо через деякий час після старту продажів цей смартфон стане дешевше. Тоді вже можна буде говорити про якусь конкурентоспроможність. Ну а поки що, радити Sony Xperia XZ3 можна тільки справжнім фанатам бренду, яких не бентежать описані вище нюанси.
Leave a Reply