Серед десятків однакових прямокутних дощечок – сьогоднішніх планшетів – є лише одна серія, котру не сплутаєш з будь-якою іншою моделлю. Це Lenovo Yoga Tab, з циліндричним потовщенням з одного боку, в якому ховається батарея, та вбудована відкидна підставка.
Звідки взялася така ідея, можу допустити за аналогією з Pocketbook A10 – планшетом, у розробці якого я сам приймав участь. Там теж нижня частина корпусу була потовщена і розширена. Це робилося для того, щоб планшет було зручно тримати однією рукою, як журнал з загорнутою назад частиною сторінок. Дизайн першого Lenovo Yoga Tab, котрий з’явився невдовзі, можливо, був придуманий з тою ж самою метою. Однак, є і другий юзкейс, котрий міг привести до такого рішення – багато власників планшетів люблять дивитися на них фільми, і не хочуть увесь час тримати їх в руках, а воліли б, щоб пристрій стояв сам.
Зараз моделі сімейства Yoga Tab вважаються преміальними планшетами в асортименті Lenovo. Це передусім означає підвищену увагу до дизайну, в ньому більше декору і кращі матеріали. Забігаючи вперед, скажу, що на цьому все. Технічних атрибутів флагманського продукту – відповідних процесорів, обсягів пам’яті, екранів, радіоінтерфейсів, іншого обладнання ви тут не знайдете. Тільки нетипова зовнішність.
Ще “так історично склалося”, що планшети Yoga Tab вважаються “домашніми”. Корпус з потовщенням не здається зручним для носіння в портфелях і рюкзаках, хоча об’єктивно це не так. Втім, Lenovo вирішила підіграти новоствореному стереотипу і оснастила пристрої серії Yoga Tab ще одним “домашнім” атрибутом – відкидною підставкою, що дозволяє ставити девайс на стіл, як фоторамку, чи розумного асистента. Була навіть модель Yoga Smart Tab, котра фактично таким асистентом і була, маючи попередньо встановлений додаток Google Assistant – і була при цьому значно універсальнішою, ніж звичайні домашні “розумні екрани”.
Lenovo Yoga Tab 11 відрізняється від попередників діагоналлю дисплея – по аналогії з багатьма іншими новими моделями, у корпус з габаритами, що майже відповідають класичним 10-дюймовим планшетам, всунули екран розміром 11” за рахунок зменшення полів. Ну і в дусі преміальності, просять за це трошки більше грошей, ніж за “звичайний планшет”. Втім, переплата не дуже велика: 10400 грн за версію з Wi-Fi, 11500 за варіант, оснащений LTE, а також 13500 за модифікацію останнього з розширеною пам’яттю – все це не виглядає чимось страшним. Однак давайте приглядатися детальніше, чи виправдані і ці цифри.
Також цікаво:
Перше, що кидається в очі, це 4 ГБ оперативної пам’яті. В преміум-планшеті, ага. Ніби у відповідь на запитання: “Lenovo, ви серйозно?”, оперативно підвезли версію з 8 ГБ та 256 ГБ сховища, що вже цікавіше.
Далі, Yoga Tab 11 збудовано на процесорі MediaTek Helio G90T. За бенчмарками цей чіп – типовий середняк, він знаходиться посередині між різними моделями Qualcomm Snapdragon серії 7xx. Так собі вибір для моделі з преміальної лінійки.
Планшет має модифікацію з LTE – це не дуже потрібно для “домашнього” пристрою (і на мою думку – для будь-якого планшета взагалі), однак версія з сотовим зв’язком лише на 1000 грн дорожча за ту, що без нього. Як кажуть – йой, най буде…
Планшет постачається в акуратній коробочці, у котрій всього по мінімуму – окрім самого пристрою, лише 20-ватна зарядка, кабель USB-C, шпилька для відкривання лотка та супровідна брошурка. Нічого надзвичайного, але й нічого зайвого, і, що важливо – ніяких мудрованих картонних конструкцій, девайс легко як розпаковувати, так і запаковувати.
Як виглядає девайс, і де що на ньому розміщено – краще дивитися на фотографіях, ніж читати у тексті, тому зупинимося лише на тому, що фотографії не передають.
Фішка продуктів Lenovo минаючого модельного року – елементи оформлення з імітацією фактури тканини. Щоб з’ясувати, як вона реалізована насправді, довелося б розібрати планшет і розламати задню панель, я не став цього робити, тому не можу сказати, чи це обтяжка справжньою тканиною, чи багатокомпонентне пластикове лиття з застосуванням спеціального матеріалу для зовнішнього шару панелі. Думаю, що насправді варіант власне другий, і тканина фейкова, однак на дотик – як справжня. Цікаво буде подивитися на неї за рік-два інтенсивної експлуатації, однак, поки продукт новий, цей елемент декору справляє вкрай приємне враження.
Планшет легкий, з очікуваним зміщенням центру ваги в сторону потовщеної частини. З точки зору люфтів і щільності складання, конструкція продумана добре – девайс не сприймається як моноліт, котрим можна колоти горіхи, але нічого не хрустить і не гнеться.
Ще один атрибут лінійки Yoga Tab – відкидна підставка – зазнала в 11-й моделі помітних змін. Якщо раніше вона у складеному стані ховалася в корпус без виступів, то тепер це нарочито помітна “ручка” з металевого стержня, котра просто притискається до задньої стінки.
Про переваги та недоліки такої конструкції, розповімо далі, а зараз відмітимо один серйозний “мінус” – це те, що для запобігання ковзанню на підставку надягнено відрізок силіконової трубки з поздовжнім розрізом по всій довжині. Цей розріх і є проблемою: коли трубка розтягнеться, злетить з підставки і загубиться, це виключино питання часу.
Незвична форма планшета створює додаткові очікування в плані зручності використання. В дійсності ж відчуття дещо змазані, певні аспекти справді кращі, ніж у звичайного планшета, однак разючої різниці немає.
Чи можна зручно і довго тримати Lenovo Yoga Tab 11 однією рукою, як журнал з загорнутими назад сторінками? Ніт. Причина цього у вузькій нижній рамці – грань планшета неможливо зручно охопити долонею, бо тоді вона потрапляє на екран. Доводиться відсувати долоню назовні, незручно вивертати пальці – і хватка стає ненадійною і втомливою. Дещо помагає неоковирна підставка, у неї можна впертися пальцями, або зачепитися за неї, однак вистачає цього ненадовго. Реально девайс доводиться тримати тими ж способами, що і традиційний – “кутиком”, двома руками, або спираючи на щось. Втім, додаткове потовщення і складена підставка дають трохи більше можливостей для того, щоб так чи інакше за щось вхопитися, чи впертися, тому в цілому ергономіка дещо краща, ніж у звичайного плоского планшета.
Чи можна надійно ставити планшет перед собою і дивитися кіно? Тільки на тверду поверхню. Площа опори, хоч і збільшена у порівнянні з попередніми моделями, все ж недостатня для того, щоб планшет стійко стояв на складках ковдри, чи пледа. На столику стоїть добре, це так. Однак і в цьому випадку навряд чи він пройде випробування котом, тому у домі з тваринами я би не тримав планшет у цьому положенні постійно.
Ще можна розкласти підставку на 180 градусів і носити девайс за неї, як валізку. Втім, навряд чи це знадобиться з якоюсь серйозною метою, лише заради сміху. Насправді таке положення підставки потрібне для того, щоб підвішувати планшет за неї на цвяшок.
При бажанні можна докупити активний ємнісний стилус Lenovo і щось на планшеті малювати. Однак дизайн корпусу виключає використання іншого важливого аксесуара – обкладинки-клавіатури. Цей планшет неможливо перетворити у подобу ноутбука, тому його привабливість для роботи чи навчання незначна.
Дисплей Yoga Tab 11 виконаний по технології IPS, і має роздільну здатність 2000×1200 точок. Це той самий дисплей, що ми вже бачили в моделі Lenovo Tab P11. Нібито нічого надзвичайного, але цілком приємний у повсякденному вжитку екран.
У планшеті дві одинарні камери – фронтальна і основна. Обидві знімають дуже посередньо – при кімнатному освітленні (а де ж іще використовувати “домашній” планшет?) у них “задушена” сіра кольорова гама і недостатня різкість зображення. Фронтальна камера, яку у планшеті розумно використовувати для відеозв’язку, краща для цієї мети, ніж жахливі камери бюджетних ноутбуків, однак той самий Tab P11 за якістю камер легко вкладає свого старшого нібито брата на обидві лопатки.
Те ж стосується звуку: на вигляд Yoga Tab 11 – це цілий бумбокс, але у дії гучномовці видають тихий і плаский звук. Знову ж таки, не до порівняння з Р11. Це, напевне, найбільше розчарування від Yoga Tab 11.
Планшет постачається зі звичайним для таких пристроїв набором програмного забезпечення. Оскільки практично будь-який додаток легко встановити з Play Маркета, нема сенсу детально описувати, що на планшеті є, а чого нема. За одним винятком. На Yoga Tab 11 є клієнт Netflix, так що, якщо маєте акаунт, можете зразу реєструватися і дивитися ліцензійний контент. Чому це важливо? Тому що підтримка Netflix – це не просто додаток, а й цілий оберемок технологій захисту даних та керування контентом, що має бути реалізований на рівні операційної системи і сертифікований. У Lenovo все це зроблено, чим можуть похвалитися далеко не всі виробники розумних телевізорів і телеприставок.
“Середняковий” процесор Yoga Tab 11 не дозволяє очікувати якихось проривів у продуктивності. Порівняємо досягнення цієї моделі з найближчими конкурентами у тестах продуктивності.
Тест загальної продуктивності | Lenovo Yoga Tab 11 | Lenovo Tab P11 | Xiaomi Pad 5 | Samsung Galaxy Tab S7 FE |
Geekbench 5 Single-core | 497 | 308 | 763 | 635 |
Geekbench 5 Multi-core | 1583 | 1413 | 2696 | 1637 |
PC Mark Work 3.0 Performance | 7997 | – | 11277 | – |
Як бачимо, продуктивність – не сильна сторона цього планшета, хоча він і випереджає P11. Втім, у повсякденному використанні, особливо для простого споживання контенту, користувач жодних проблем і не помітить.
Тест продуктивності в 3D | Lenovo Yoga Tab 11 | Lenovo Tab P11 | Xiaomi Pad 5 | Samsung Galaxy Tab S7 FE |
3D Mark Wild Life | 1326 | 376 | 3433 | 1101 |
У тестах 3D-прискорювача картина дещо краща – за цим параметром рішення MediaTek дещо краще, ніж бюджетні процесори Qualcomm, втім, як і очікувалося, поступається “молодшим флагманам” чи модернізованим флагманським процесорам попередніх років (яким, зокрема, є Snapdragon 860 у планшеті Xiaomi). Грати у 3D-ігри з такими показниками можна на низьких чи середніх рівнях деталізації графіки.
А от з автономністю у Yoga Tab 11 все досить непогано: у тесті PC Mark Work 3.0 Battery Life девайс пропрацював 16,5 годин на середньому рівні яскравості екрана. Це хороший результат. Конкурент від Xiaomi дає 7-12 годин, в залежності від яскравості екрана, Lenovo Tab P11 – близько 10 годин, а от Samsung Galaxy Tab S7 FE – цілих 20 з хвостиком. Тож, хоч Yoga Tab 11 і не б’є рекордів, скаржитися на час роботи від батарейки не доведеться.
Повторимо, за базову конфігурацію Lenovo Yoga Tab 11 просять близько 10 500 грн, за ці гроші пропонуються 4 ГБ оперативної пам’яті і 128 ГБ сховища. Значно дешевші за цю суму лише планшети, у яких набагато менше тої чи іншої пам’яті, слабший процесор, або все вищеперераховане. Тому найближчі конкуренти з серії “трохи дешевше” – Lenovo Tab P11, котрий ми тестували, його версія Plus, котра поки що пройшла повз нас, а також торішній Samsung Galaxy Tab S6 Lite. Вибір Р11 – це кращі камери, динаміки, та можливості використання для роботи і навчання, зате менші продуктивність і автономність. У Р11 Plus, судячи з процесора, один з цих мінусів – продуктивність – пропаде. У будь якому випадку, обидва варіанти я би розглянув дуже серйозно – вони більш універсальні. Samsung же пропонує хороший стилус в комплекті, зате він дещо повільніший. В цілому, я б віддав перевагу моделі P11 перед Yoga Tab 11.
“Трошки дорожче” – це Xiaomi Pad 5, котрий коштує близько 13 500 грн, але зате пропонує значно вищу продуктивність, і взагалі більш універсальний, а також Samsung Galaxy Tab S7 FE за ціною 13 900 грн (але з цікавими тимчасовими акційними пропозиціями) – при аналогичній продуктивності він пропонує значно більший екран і теж стилус в комплекті, а ще трохи довше працює від батарейки. Обидва варіанти виглядають цікавіше, ніж продукт Lenovo.
Одним словом, Lenovo Yoga Tab 11 не видається оптимальною покупкою, якщо треба “просто планшет”, тут варто або економити, або йти вперед до більш функціональних (і дорожчих) варіантів. Однак ця модель має одну унікальну властивість – вона вміє стояти, не потребуючи для цього додаткових аксесуарів. Це дозволяє використовувати її як елемент розумного дому – “планшет на журнальному столику”, “термінал біля ліжка”, або просто для частого перегляду фільмів, коли не хочеться тримати девайс увесь час в руках. Тому, якщо ця можливість для вас важлива і ціна підходить – купуйте.
Також цікаво:
Leave a Reply