Не перший і не другий рік мені хочеться відшукати контакти розробників і зателефонувати їм з гнівною тирадою, яка б завершувалася фразою «ну куди ж ви, дурні, поспішаєте?!» Тому що так, знову і знову на ринок надходять відеоігри багатообіцяючі, свіжі, смачні, але зовсім сирі. До всіляких багів можна звикнути, але навіть сучасний геймер, вирощений на дієті патчів першого дня і серверів, що вилітають, може завити після таких релізів, як Cyberpunk 2077, Outriders і Fallout 76. І ось до числа таких ось розчарувань доведеться віднести Necromunda: Hired Gun – забійний шутер від Streum On Studio за мотивами всесвіту Warhammer 40,000.
Скажу чесно, ніщо мене з Warhammer 40,000 не пов’язує – не фанат, і навіть не знайомий. Але це, втім, навіть добре, адже ми розглядаємо Necromunda: Hired Gun з позиції нейтрального гравця, якого турбує не якийсь там канон або відсилання, а головне – геймплей. Саме остання привернуло мою увагу, адже на трейлерах і всіляких промо-матеріалах новинка виглядала, ну дуже, смачно. Не можу сказати, що в повітрі витав якийсь там хайп, проте гра від скромної французької студії встигла здобути непогане медійне висвітлення. Наприклад, про неї написав офіційний блог PlayStation. Непогано для проекту від невеликої студії! Тільки ось смачні відеоролики ігрового процесу дуже вже не схожі на те, що ми отримали в результаті. Більш того: видавець Focus Home Interactive чомусь вирішив коди на деякі платформи видавати тільки вже після релізу, що вказує на те, що про обман користувачів він знав давно. Абсолютно така ж ситуація, що була з Cyberpunk 2077! Як тут не озлитися?
«Кіберпанк» хочеться згадувати часто, але я постараюся себе стримувати. Але ситуація схожа, як не крути: красива і вилизана на трейлерах, Necromunda: Hired Gun справляє зовсім інше враження при особистому знайомстві.
Знайомився я з тайтлом на Xbox Series X, платформою більш ніж потужною для подібного роду релізу. Все-таки ніякої особливої краси нам не обіцяли – просто похмурий і гнітючий шутер, нагадує DOOM. Упору на трасування променів або інших новомодних наворотів немає – все по-старому. Але з якоїсь причини гра просто… не працює. В якомусь сенсі Necromunda: Hired Gun навіть більш зламана, ніж кіберп… а, що ж таке, я ж обіцяв! Ну ви зрозуміли. Кепські справи.
Я вже згадував візуальний ряд: у мене немає ніяких претензій до роботи дизайнерів, але візуально гра виглядає вельми погано. Може, на базових PS4 або Xbox One таке ще прийнятно, але тільки не на консолях нового покоління. Найдивніше те, що найгірше Necromunda: Hired Gun виглядає в статичних моментах, коли руху немає – наприклад, на екрані вибору зброї. Помилуватися на гармати просто неможливо через моторошне «мило», яке мені, чесно кажучи, пояснити складно.
Читайте також: Огляд Outriders – Все добре, тільки нічого не працює
Але найгірше – сам ігровий процес, точніше, деякі його аспекти. Справа в тому, що на PS5 або Xbox Series X у новинки не працює допомога в прицілюванні. Без аім-асисту не існує жодного шутера – він потрібен для того, щоб зберігалася динаміка гри. Нагадую, що це не автоприціл, який використовують чітери на ПК. Коли aim assist імплементований грамотно, його не помічаєш, проте коли його немає, відразу здається, що щось зламалося. За весь час, що я роблю огляди і взагалі граю, я тільки один раз наткнувся на гру без цієї фішки – мова йде про Star Wars Jedi Knight II: Jedi Outcast, порт якої був явно перенесений з ПК-версії.
На відміну від багатьох інших, я здолав себе і зміг пограти навіть у такому вигляді. Але це не скасовує інших проблем новинки: абсолютно тупого ШІ, який часто не бачить гравця і живе власним життям, і жахливої підтримки геймпада. Наприклад, все йшло добре (ну, відносно) поки одна з місій не змусила мене взятися за снайперську гвинтівку. Тоді я виявив, що налаштування мертвої зони аналогового стіка не працюють. Точніше, тут по-різному: на PS5 зменшити зону не можна нижче показника в 21%, а на Xbox налаштування працюють, але не сильно допомагають. Стріляти неможливо: приціл смикається при найменшому русі, в результаті чого про точність можна забути. Це не погано – це жахливо. Я не уявляю, як гру в такому вигляді могли випустити.
До решти недоліків я хочу віднести зовсім вже сумбурний сюжет, який розповідає про… а про що, власне? Напевно, треба бути фанатом франшизи, щоб зрозуміти. Я от не зрозумів. Гравця закидають термінами, назвами фракцій і іменами, але всі вони в голові не вміщаються. Все, що я зрозумів, це те, що я – найманий вбивця, який виживає, як може, на жорстокій механізованій планеті Некромунда. А решта в одне вухо влетіло, а з іншого і вилетіло. Ну, це не дуже-то й страшно. Найстрашніше те, що діалоги почути практично неможливо через проблеми зі зведенням звуку, і те, що інтерфейс у гри просто жахливий.
Коли ви робите динамічний шутер, ваша мета – зробити так, щоб гравець якомога менше часу провів у менюшках. Але Streum On Studio пішла іншим шляхом, додавши в своє дітище хаб, який гравець відвідує між рівнями. Тут можна поговорити з NPC (не знаю, навіщо), купити зброю і апгрейдитися. Апгрейдів багато, і розробники гордо вважають це одним з головних плюсів новинки, що вигідно виділяє її на тлі конкурентів. Я так не впевнений: я тільки «за» багаті можливості кастомізації і прокачування, але не тоді, коли процес цей настільки болючий! Інтерфейс тут дуже малозрозумілий, незручний і неоптимізований. Навігація за допомогою геймпада – це біль, а самі апгрейди не надто цікаві, оскільки змінюються лише стати у відсотковому значенні. У цьому плані набагато краще впоралася Rage 2 — ще одна класна стрілялка, на яку ополчилися критики.
Читайте також: Огляд DOOM Eternal – Повний металопокаліпсис
Для того, щоб прокачувати персонажа і його вірного супутника, потрібно прошерстити чимало екранів, а потім – заплатити внутрішньою валютою. Слава богу, ніяких мікротранзакцій помічено не було, за це хвалю. Але валюту заробити не так-то й легко, так що доведеться відволікатися від основних місій на додаткові. Їх особливо цікавими назвати не можна, і найчастіше вони зводяться до гринду і боям з хвилями ворогів. Нерідко такі ось місії дуже глючні, так що особливо я ними не захоплювався.
Цей текст прямо-таки випромінює негатив, але не думайте, що я поставив собі за мету розгромити Necromunda: Hired Gun. Зовсім ні: злюся я, тому що гра мені… подобається. При всіх її недоліках, яких є безліч, все одно видно і величезний потенціал. Перепробувавши масу шутерів, я завжди готовий пробачити новинкам багато, аби тільки відчуття від зброї було класним, а геймплей – драйвовим. І все це тут є. Навіть з убитим управлінням я отримував кайф від ігрового процесу – здається, так весело мені не було з часів виходу DOOM Eternal. Рішення розробників зробити більшість ворогів максимально смертними я готовий хвалити довго: геймери давно втомилися від броньованих супостатів, що уповільнюють гру – bullet sponges стали справжньою епідемією лутер-шутерів. Тут же все навпаки: більшість ворогів валяться на землю і розсипаються на частини від єдиного попадання, і лише особливо складні готові прийняти на себе удар. Виходить дуже цікавий баланс між швидкою й легкою грою і напруженими протистояннями зі здорованями в кінці рівнів.
Іншими словами, ігровий цикл – те, на чому все, власне, і тримається – відмінний. Динаміка – це слово, яке я використовую сьогодні доволі часто, але саме його і хочеться оспівувати. Протагоніст наш швидкий, спритний і стрибучий. За допомогою механічних модифікацій він здатний не тільки робити подвійний стрибок, але і бігати по стінах. Є у нього і кілька інших здібностей: модифікації очей для того, щоб вистежити заповітний лут, модифікація рук для ближніх атак (не бійтеся, вони не обов’язкові – це не DOOM), автоприціл, біопосилення… ну, багато різного. І це здорово, якби тільки користуватися цією справою було зручно. На жаль, це не так – доводиться викликати радіальне меню для того, щоб вибрати ту чи іншу дію. Під час особливо напружених боїв таке відволікання може коштувати дорого.
Головна сила Necromunda: Hired Gun – в її дизайні, атмосфері і ігровому процесі, але велика кількість багів не дозволяють мені особливо ударятися в захоплені епітети. Навіть кадрова частота ніколи не стабільна: на Series X вона рідко падає нижче 60, що здорово, з огляду на часті гальмування на PS5, однак і плавною її не назвеш – раз у раз картинка «рветься», і мені навіть складно сказати, чому – я ніколи не бачив такого ефекту.
До речі, можна ще згадати про таку штуку, як переклад. Він – є, але красивим або грамотним його не назвеш. Він – приблизно такий же сирий, як і сама гра, і мова йде як про небажання адаптувати текст, так і банальні помилки, які крім як байдужим ставленням пояснити не можна. Чого тільки вартий напис «никто» (ніхто) в інвентарі на місці, де не встановлені апдейти для гармат. «Ніхто» – це скоріше відповідь на питання, хто був редактором цього перекладу.
Читайте також: Огляд Returnal – Коли ви любите гру, а вона вас – ні
Залишається одне питання: чому я взагалі грав. Чому я не вмикнув, вимкнув і не написав просто: не чіпайте? Напевно, тому що не дарма я задивлявся на трейлери: під купою товстих пікселів, роздутих текстур і архаїчних менюшок ховається якщо не шедевр, то культовий хіт, який потребував тільки в одного – часу. Хорошого видавця, який би не підганяв реліз і не брехав своїм покупцям. Тому що дуже легко уявити, що таке Necromunda: Hired Gun без низки технічних огріхів. Це кривавий, яскравий шутер, де ви під акомпанемент важкометалевого саундтрека знищуєте армади гадів одну за одною, в перервах насолоджуючись брутальними видами Некромунди. Стильно, похмуро, кровожерливо – цілком у дусі Warhammer 40,000. Якби воно тільки працювало…
Я ненавиджу ось цю ситуацію, коли руки тягнуться до геймпада, щоб пограти, а головою я розумію, що краще дочекатися патчу-другого і отримати абсолютно інші емоції. Але, будучи майже завжди в цьому першому ешелоні гравців, я часто не можу дозволити собі перечекати. І як я ні сподівався на животворний апдейт, він так і не відбувся. І доводиться мені резюмувати, що Necromunda: Hired Gun – це страшенно круто, але купувати її не варто. Поки що. Дочекайтеся, поки розробники доведуть роботу до кінця, тому що, як тільки вони це зроблять, перед нами постане зовсім інша картина. В ідеальному світі з грамотними графіками виходу такий проект здатний стати культовою класикою. Але маємо те, що маємо.
Також цікаво:
Leave a Reply