Якщо ви мені скажете, що Darksiders Genesis – це доказ вселенської несправедливості, я навряд чи з вами погоджуся, – але, можливо, зрозумію. У той час як багато культових серій наказали довго жити, обірвавшись на півслові, Darksiders продовжує впевнено крокувати вперед, ігноруючи передбачення про неминучу смерть. Ми не чекали третю частину, але вона з’явилася. Ми точно ну ніяк не чекали приквел вже на наступний рік, але і він вийшов. Дивно, але бренд вічних середняків, який ніколи і не мріяв про велич, пережив зміну студій і кончину видавця, і все ще живіший за всіх живих. Genesis – тому доказ.
Гравці на ПК і (я не сміюся, чесно) Google Stadia можуть помітити, що це все не новина, і що Darksiders Genesis взагалі-то стала доступна ще в грудні минулого року. Воно-то може і так, проте реліз на консолях (всіх, і в тому числі Nintendo Switch) виявився відкладений. І ось прямісінько посеред лютого – відносно спокійного місяця, який нам запам’ятався хіба що релізами Dreams і Snack World: The Dungeon Crawl – порт став по-справжньому мультиплатформеним. Ура – чи ні?
Як можна помітити по скриншотам, Darksiders на себе зовсім не схожа. Ну а що ви хотіли, вже не дитя, скоро на дівчаток задивлятися буде. Взагалі, на перший погляд здається, що Darksiders Genesis мало що єднає з попередніми частинами. Так, розробкою зайнялася студія Airship Syndicate, відома перш за все досить непоганою Battle Chasers: Nightwar, але частинка ДНК першоджерела все ж таки присутня, оскільки в студії працює кілька розробників оригіналу.
З першого погляду Darksiders Genesis хочеться відразу ж охрестити клоном Diablo – скільки вже таких було! Награвшись з класичною перспективою від третьої особи, серія начебто повністю змінила жанр, хоча це тільки так здається: це ніяка не екшен-РПГ, а традиційна hack and slash з домішкою головоломки. Перспектива може і змінилася, але корінна суть франшизи залишилася все тією ж. Шанувальники можуть видихнути, а ось ті, хто сподівався на реально свіжий погляд на застійну серію, навряд чи будуть задоволені. Добре чи погано, Darksiders Genesis – це все ті ж «Дарксайдерс», тільки в профіль.
Читайте також: Огляд Dreams («Мрії») — Пісочница небачених масштабів
Взагалі, я не люблю відхрещуватися фразою «фанатам сподобається». Як правило, вона символізує безпечний підхід і брак інновацій з боку розробника. У випадку з Darksiders Genesis ми не пішли далеко від правди: може вона і виглядає (та й відчувається) по-новому, але всі старі інгредієнти на місці. Суха, забита кліше історія все також влітає в одне вухо, і вилітає з іншого, а головоломки все також непогані, однак цю частину вже точно ніхто не буде порівнювати з The Legend of Zelda.
Головна перевага Genesis – це можливість кооперативного мультиплеєра. Як ми прекрасно знаємо, з другом все стає цікавіше, і Genesis – не виняток, тим більше що тут історію можна спокійно ігнорувати.
Як і у попередниць, у Darksiders Genesis виходить багато, але вона ніколи не стрибає вище своєї голови. Я дуже сумніваюся, що вона стане улюбленою для багатьох. Світ відеоігри гранично стандартний – я не можу сказати, що якось запам’ятав ті чи інші локації. Через нову камеру пересуватися по ньому незручно, а зовсім неадекватна карта не дає розібратися, куди йти далі. Готуйтеся безцільно блукати по одноманітному світу. З другом це може бути навіть кумедно, але одному?
Читайте також: Огляд Journey to the Savage Planet – Космічна сатира від творців Far Cry
Що у Genesis виходить, це боївка. Ні, тут теж нічого особливого, але удвох можна дуже навіть непогано провести час, розправляючись з численними ворогами. Гравці-одинаки можуть вибирати між двома персонажами – Війною і Розбратом. Війна вже нам прекрасно знайомий – він вважає за краще методичні та сильні атаки, які одним ударом розправляються з дрібною сошкою. Розбрат – його протилежність; він вважає за краще триматися на відстані і перебувати в постійному русі.
Завдяки такому контрасту нудьгувати під час битв не доводиться: Війна і Розбрат відмінно доповнюють один одного.
Що ж стосується головоломок і платформингу, то я не поспішаю розсипатися в похвалах. Вони найбільше страждають від нової, не дуже-то зручної камери, через яку я не раз падав у порожнечу або губився. Головоломки теж на колишньому рівні, але я не знаю, наскільки вони доречні. Хтось скаже, що вони допомагають розбавити темп і перепочити від постійних боїв. Хтось поскаржиться на те, що вони не до місця і тільки розтягують час. Кожен вирішує для себе.
Читайте також: Огляд Snack World: The Dungeon Crawl – Gold — Сміятися дозволяється
Порт на консолі затримався на пару місяців, але я не знаю, чому. Darksiders Genesis все також не позбавлена багів, які хоч і незначно, але вклинюються в геймплей. Модельки час від часу кудись зникають, та й пригальмовування трапляються нерідко. Нічого смертельного, звичайно, але пара-трійка патчів не завадить.
Я б міг більше розповідати про Darksiders Genesis, але не буду. Чому? Справа в тому, що все це ми вже бачили. Genesis не привносить нічого нового в жанр і ніяк особливо не запам’ятовується. Вона порадує шанувальників міфології Vigil Games, проте точно не переконає скептиків змінити свою думку про франшизу. Мимоволі напрошується питання, а чи не час відправити серію на заслужений відпочинок?
Leave a Reply