Infinix Zero 30
Categories: Огляди ігор

Огляд Ghostrunner – Не той польський кіберпанк

Всі ми хотіли цієї осені пограти в новий ігровий кіберпанк від польських розробників, але так уже склалося, що Cyberpunk 2077 знову відклали. Це, втім, не означає, що ми залишимося без нашої дози неонових вивісок і брудних вулиць: розробник One More Level (у співпраці з датчанами Slipgate Ironworks) дедлайн не завалив, і запропонував власний погляд на те, як буде виглядати наше безрадісне майбутнє.

Відразу скажу, що Ghostrunner зовсім не схожа на вищезгаданий блокбастер. Їх ріднить хіба що стиль і вид від першої особи. В іншому перед нами досить цікавий гібрид платформера і екшену. Тут немає відкритого світу, не дуже-то багато сюжету, та й боївка другорядна. На перший план виходить платформінг, який не пробачає ані найменшої помилки. В якомусь сенсі це тривимірна і дуже жорстока версія Celeste.

Зізнаюся, Ghostrunner привернула мене в першу чергу візуалом. Як і багато інших, мені завжди подобався стиль «Того, що біжить по лезу», і я завжди не без інтересу поглядав на ігри, які намагалися його відтворити. І зараз, поки ми все ще чекаємо Cyberpunk 2077, саме час випускати щось подібне, тому що за місяць-два мало хто звернув би на Ghostrunner увагу.

Отже, події гри відбуваються в постапокаліптичному майбутньому. Ми граємо за такого собі кібернетичного ніндзя, який присягнувся помститися диктатору за свою попередню смерть і повернути світу свободу. Так, це типова історія з розряду «один в полі воїн», хоча слід зазначити, що на цей раз наш герой не німий і не куленепробивний. Навіть навпаки: одне влучення, і він – все. Такий собі рятівник всесвіту, але що є, то є.

Скажу відразу: в той час як світ Ghostrunner виглядає «правильно» і дуже навіть по-кіберпанківськи, йому практично нічим виділитися. Всі ці неонові ієрогліфи і нічні пейзажі дуже автентичні, але дизайн світу вкрай утилітарний. Багато в чому це пов’язано з тим, що кожен елемент світу існує з якоюсь метою, тому що перед нами в першу чергу платформер. Так, платформер, і не треба дивитися на здоровенний меч в руках героя.

Читайте також: Огляд Watch Dogs: Legion – Жартома про серйозне

Як і у вищезгаданій Celeste, світ складається з безлічі маленьких рівнів. Починається рівень з точки А, а закінчується, самі можете здогадатися, точкою Б. Між цими точками – смуга перешкод, яку потрібно подолати. Бездонні ями, озброєні вороги, ніндзя і роботи – взагалі, абсолютно все проти того, щоб наш робот-паркурщик домігся свого.

В арсеналі протагоніста – меч для розрізання ворогів, вміння бігати по стінах, притягатися до точок і так далі. Часу на споглядання кіберпанкових красот майже немає: в Ghostrunner все рухається дуже швидко, і найменше уповільнення означає вірну смерть. Складна це гра? Так, вельми. Помилятися тут просто не можна: кожен стрибок, кожен ривок і удар повинні бути розраховані. Пройти Ghostrunner без єдиної смерті не представляється мені можливим, тому що знати потрібно де розміщується кожен ворог, як його перемогти і куди йти далі. Майже всі вмирають з одного удару, але іноді доводиться попередньо відключити щити або парирувати атаку. Але є й хороша новина: після кожної смерті точка збереження завантажується моментально, причому на будь-якій платформі – не треба навіть чекати новомодних SSD!

Під час проходження гравець дізнається багато нового про світ та його мешканців і навіть «познайомиться» з цікавими персонажами. Є тут і система апгрейдів, так що так, Ghostrunner приємно здивувала мене своєю пропрацьованністю. Я не був навіть певен, що отримаю голосову озвучку, не те що древо можливостей в дусі Deus Ex!

Останнє – не порожній звук, тому що так можна адаптувати гру до свого стилю. Приємно, що творці Ghostrunner розуміють, що не всі їх гравці володіють швидкими рефлексами, і постаралися трішки полегшити їм життя. Втім, не обманюйте себе: звикати до управління і вивчати кожен рівень буде нелегко.

Ідея Ghostrunner вельми проста, але вона працює. Настільки працює, що я вже почав думати, що було б непогано «інтегрувати» такий стиль пересування і боївки в Cyberpunk 2077. Так, орієнтуватися деколи складно, але коли все виходить без помилок, це справді класно.

Читайте також: Огляд Mafia: Definitive Edition – «Мафія» ще ніколи не виглядала так добре

Я грав в Ghostrunner на Xbox One S, і оптимізація здалася мені адекватною, але і не більше. Я так розумію, на PS4 у гри серйозні проблеми, але консоль від Microsoft видає більш-менш прийнятну картинку для кінця 2020 року. Головне – моментальна швидкість завантаження, хоча такій грі і дуже потрібні 60 fps. Є переклад субтитрів російською мовою.

Вердикт

Ghostrunner – це приємний сюрприз жовтня. Стильна, азартна, швидка і зовсім недорога новинка займе тих, хто вже втомився чекати нового шедевра від CD Projekt Red. Втім, не дайте громадянству її творців і стилю себе обдурити: ця новинка більш ніж незалежна і самодостатня.

Share
Denis Koshelev

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked*