Напевно, ніщо не змінить статус Бетмена як головного і найвпізнаванішого персонажа коміксів. Скільки б не було адаптацій, у них завжди буде своя аудиторія. Це стосується як фільмів, так і відеоігор. Цього року вже з приголомшливим успіхом відгримів однойменний фільм, і ось (ну, кілька місяців тому) з’явилася і гра. Здається, що перед нами довгоочікуваний сиквел великої серії Arkham, але не тут-то було. Коли на великому екрані зародився ще один Брюс Уейн, на екранах наших телевізорів і моніторів він помер. Gotham Knights – це гра, яка гордовито відмовилася від Темного Лицаря і замінила його чотирма різношерстими учнями. Але чи вдасться їй стати гідним продовженням?
Почну з очевидного: це найпізніша така рецензія на нашому сайті, але такі часи, і нічого не вдієш. У чомусь це навіть добре: поки перші оглядачі нарікали на жахливий технічний стан, ми дивилися збоку. А тепер, після пари патчів, грати стало набагато краще.
Отже, Gotham Knights розповідає про пригоди чотирьох адептів Брюса Уейна – Діка Грейсона (Найтвінг), Барбари Гордон (Бетгерл), Тіма Дрейка (Робін), і Джейсона Тодда (Червоний Ковпак). Персонажі максимально різні, тому кожен зможе вибрати героя собі до смаку. Подобається стелс? Це Робін. Хочеться бути хакером? Це Бетгерл. Дальній бій? Червоний Ковпак.
Читайте також: Огляд Sonic Frontiers – Їжак на волі
Але різниця не обмежується стилем бою. Кожен персонаж повністю озвучений і може брати участь у сюжетних місіях. У кожного лиходія записано окрему репліку на кожного з чотирьох небетменів. Іншими словами, втративши одного протагоніста, ми отримали натомість чотирьох інших, до того ж повноцінних. Будемо чесні: Червоний Ковпак ніколи не буде настільки ж цікавим, але, з іншого боку, скільки разів ми вже порушували тему Брюса Уейна? Не знаю як ви, а я не проти вивчити історію героїв, які ніколи не потрапляють на кіноекрани (особливо шкода Бетгерл, що втратила вже відзнятий фільм).
Gotham Knights не розповідає історію Бетмена, але сповнений знайомими обличчями. Серед лиходіїв присутні ті самі Пінгвін, Гарлі Квінн і Містер Фріз. Сюжет же розповідає безпосередньо про таємничий Суд сов — організацію, яка керувала долями Готема понад сотню років.
Читайте також: Огляд Bayonetta 3: За лекалами попередниць
Історія Gotham Knights жодних нагород не отримає, але для відеогри вона більш ніж на рівні. Діалоги, звичайно, безглузді, але нічого іншого я й не очікував. Іноді репліки героїв під час боїв навіть викликають посмішку.
Перейдемо до головного – ігрового процесу. Незважаючи на те, що багатьом (починаючи від назви) гра нагадує серію Arkham, тут боївка інша. Замість того, щоб покладатися на удари та блокування, Gotham Knights наголошує на такому собі балеті, де головне завдання — ухилитися від удару та завдати свого швидше. Жодної глибини при цьому немає, і більшість битв нагадують одна одну. Розбавляють ситуацію спеціальні вміння, які відкриваються в ході сюжету. У кожного персонажа вони свої.
Читайте також: Огляд The Entropy Centre – Довгоочікуване продовження Portal
Напевно, найкрутіше в таких іграх – саме місто. Все ж Готем – унікальна локація як для фільмів, так і для ігор, і повертатися до нього завжди здорово. Я знаю, що багато хто негативно відгукувався про те, як виглядає новинка — мовляв, навіть Batman: Arkham Knight 2015 виглядає краще. Чесно скажу, напряму я їх не порівнював, але в мене абсолютно нуль претензій до графіки. Готем – похмурий, дощовий і завжди нічний, герої – детальні, лицьова анімація – на рівні. У грі є фоторежим, і нерідко я зупинявся посеред патруля лише для того, щоб зробити знімок-другий. Я ніколи не втомлюся від нічних міст в іграх, і тутешній Готем обов’язково увійде до моїх улюбленців. Хоч тут і немає дійсно визначних пам’яток. У чомусь інтер’єри мені сподобалися навіть більше: в той час коли вулиці міста служать декорацією для усіляких випробувань, місії проходять всередині, після екрану завантаження. Театр, лікарня, поліцейська дільниця – локацій багато, і всі вони виглядають детально та атмосферно. Це не найдешевша гра, і це помітно.
Читайте також: Огляд Splatoon 3 – Все ще найкращий мережевий шутер
Спершу я побоювався, що це ще одна бюджетна гра з відкритим світом; істерик все ж було стільки, що я дійсно чекав ще одну Saints Row, але ні, пронесло. І будь-хто, хто каже, що Gotham Knights «страшна», вам нахабно бреше. Інша річ, що так, лише 30 fps на консолях нового покоління – момент скандальний. Чи турбував він особисто мене? Ні, не дуже. Але об’єктивно кажучи, немає причин робити лок на тридцять fps — як і не випускати версію для PS4/Xbox One.
Головне питання, яке ми маємо поставити — а чи цікаво грати? Все зводиться до цього. Ми не отримали повноцінний сиквел, але чи виправданий весь шквал критики, що на неї впав? Я вважаю, що ні. До Gotham Knights хочеться повертатися, цим містом хочеться їздити. Вона одноманітна, але з цим допомагає можливість перемикатися між чотирма різними персонажами. Любителі грати з друзями також оцінять повноцінний кооперативний режим.
Моменти, коли Gotham Knights нагадує Arhkham, радують, але час від часу можна потрапити в нове меню і згадати, що тут є свої не зовсім потрібні доповнення. Наприклад, крафтинг, щоб його. І лут-механіки. По грі розкидані скрині, а супротивники впускають ресурси, які можна використовувати для того, щоб створювати нові костюми та зброю. Навіщо – не знаю. Грати цікавіше від цього не стає, але, мабуть, десь ухвалили закон, що крафтинг має бути в кожній грі. Але зазначу, що розробники з Канади також не полінувалися забезпечити гру кастомізацією: костюми можна перефарбувати, змінювати їх елементи та відкривати нові. Костюмів чимало, і багато з них справді класні.
Вердикт
Gotham Knights розлютила людей, які просили зовсім іншу гру. І це я розумію. Це не новий Arkham, але щось близьке їй за духом. Це не шедевр, який згадуватимуть багато років. Але це й непогана гра. Навіть навпаки – дуже гарна. З гарним світом та любов’ю до першоджерел. Але вона інша. А добре це чи ні, вирішує кожен.
Де купити
- Версія для Windows (Steam | Epic Games)
- Версія для PlayStation
- Версія для Хbox