Infinix Zero 30
Categories: Огляди ігор

Огляд Halo Infinite — Дякуємо за те, що відклали

Рік тому Halo Infinite була посміховиськом. Ролики з її геймплеєм розбирали на меми і пародіювали, і навіть керівництву Microsoft довелося вдавати, що сміються з ними, а не над ними. А відеогру, яка мала стати головним релізом на новенькій Xbox Series X, відклали на рік, залишивши консоль без гучної новинки. І лише наприкінці цього року стали нарешті виходити ігри. Одна з них була номінована на GOTY. Інша стала одним із найкрасивіших релізів цього покоління. Але всіх їх перевершить колос, ім’я якому Halo. Гра, яку списали з рахунків, відклали на рік і майже вбили ще до виходу, відмовилася вмирати. І добре. Цілком можливо, це найкращий реліз за всю історію великої серії.

Halo Infinite знає, як привернути увагу гравця. Вибухаючі космічні кораблі, рев інопланетян, що відстрілюються, і незворушний Майстер Чіф відразу дають зрозуміти, що так, це — «Хейло». Все той же Halo, що й завжди: безглуздий, коридорний та ефектний. Не змінилося зовсім нічого, і фанати, впевнений, не проти. Halo не повинна змінюватися, щоб викликати інтерес.

Але перше враження виявилося оманливим. Halo змінилася – ще й як, хоча по скріншотах не скажеш. Студія 343 Industries, що вічно залишалася в тіні Bungie, пішла на ризиковий крок, сильно змінивши структуру традиційної сюжетної кампанії. Якщо раніше ці ігри були дуже лінійними, то тепер нам пропонують поринути у відкритий світ. Зізнаюся, коли переді мною вперше відкрилася карта світу, посипана іконками, я відчував змішані почуття. Я вже переситився відкритими світами і, чесно, дуже хотів повернутись у класичну коридорну Halo. Але варто мені було почати потихеньку освоювати «Ореол Зету», як я почав втягуватися.

Незважаючи на те, що за всіма показниками відкритий світ тут примітивний та простенький, у найкращих традиціях ранньої PS3, більшого й не хочеться. Якою б гарною місцями не була Far Cry 6, вона була занадто велика і надто набита контентом, і на її тлі Halo Infinite здається просто мініатюрною, з крихітною картою та завданнями, які можна виконати за пару годин. Але це навіть добре. Дуже! Замість того щоб наслідувати зовсім інші ігри, розробники навпаки надихалися тим, з чого починалася сама Halo — з перших рівнів Halo: Combat Evolved. Зелені поля, гори та річки — чарівний світ Halo Infinite повністю змальований з карти найвеличнішого консольного шутера всіх часів, але став набагато більшим. Колись у 2001 році гравці були в захваті від масштабності ексклюзиву Xbox, і ось тепер 343 Industries спробувала зробити те саме. І якщо порівнювати новинку із попередніми частинами, то ефект досягається. Але порівняння з іншими IP новинка не витримує. Але цього їй не треба.

Читайте також: Огляд Forza Horizon 5 — Все ще найкраща в жанрі, але чи не час щось міняти?

Відкритий світ Halo Infinite – це її сильна сторона, але не через сам світ або його розмаїття, а просто тому, що бойова система настільки хороша. Як я вже згадував, луки та гори – це все, що тут є. Ви не знайдете тут різноманітних біомів або будівель, що запам’ятовуються, а завдання всі однакові – захопіть базу, вбийте особливо сильного ворога або врятуйте піхотинців. Але те, як ви це робите, залежить лише від вас. Головна сила Halo Infinite в тому, що вона завжди надає гравцеві плеяду інструментів для досягнення мети: різноманітна зброя, людська та інопланетна, валяється на кожному кутку, і немає жодних обмежень у тому, як ви підійдете до того чи іншого завдання. Хочете — і киньтесь на ворогів поодинці, а хочете — запросіть бронетранспорт та візьміть із собою загін солдатів. Близький бій, далекий бій – вибір лише за вами.

Іграм цієї серії завжди вдавались кілька речей. Наприклад, змусити гравця почуватися супергероєм, але при цьому завжди зберігати напругу. Майстер Чіф – це найкращий приклад протагоніста шутера. Граючи за нього, почуваєшся таким собі космічним Рембо, здатним на будь-який подвиг, але Halo Infinite не прощає навіть найменшої помилки, і неуважні швидко виявляють, що і великий спартанець помирає після пари влучень. Так було завжди, починаючи з першої частини, і в якомусь плані навіть через двадцять років нічого не змінилося. Ну, майже…

У душі Halo Infinite залишається тією самою «Хейло» з її безглуздо волаючими ворогами, що вмирають від одного удару прикладом, проте ніхто не існує у вакуумі, і не обійшлося без нововведень. Головне з них – це поява гака-кішки, що дозволяє Чіфу швидко переміщатися по полю бою, атакувати ворогів на відстані, викрадати танки та підхоплювати зброю. Незважаючи на те, що це абсолютно новий елемент ігрового процесу, майже одразу я так до нього прикипів, що мені вже важко уявити Halo без нього. Майстер Чіф ніколи не був дуже мобільним персонажем і пересувався він скоріше як танк, але тепер і він придбав додаткову мобільність, якої йому так бракувало. Завдяки гаку боївка стала ще динамічнішою та ефектнішою.

Читайте також: Огляд Battlefield 2042 — Більше карти, менше фана

У Halo Infinite відкритий світ служить не тільки способом розтягнути сюжетну кампанію, а й можливістю зробити Чифа ще сильнішим завдяки апгрейдам. Так, ви не дочули. Апгрейди не дуже цікаві, але корисні, особливо ближче до кінця, коли стає нелегко. Взагалі, по світу розкидано безліч всього – тут вам і косметичні елементи для броні в розрахованому на багато користувачів режимі (про нього ми сьогодні не говоримо), і планшети з аудіо, і, головне, спартанські ядра, що відкривають нові ігрові можливості. Чи достатньо мотивації? Я б сказав, що так, багато в чому тому що місій не так вже й багато, а ігровий процес просто прекрасний.

Ну гаразд, відкритий світ відкритим світом, а Halo — це ще й нова історія. Тут я відразу зізнаюся, що хоч би як я намагався розібратися у всіх сюжетних перипетіях, у мене це виходить далеко не завжди. Навіть незважаючи на те, що в 2021 році я пройшов усі основні частини Halo і навіть прочитав книгу, я все одно губився в назвах та подіях, і коли я став проходити Infinite, де подекуди зовсім не розумів, що відбувається. Але в цьому вся Halo — як би красиво та пафосно вона не розповідала свою примітивну історію, розібратися в ній зможе не кожен. Сценарій в Halo Infinite… безглуздий, нескладний і сумбурний, а сама вона являє собою такий собі софт-ребут. Цього разу Майстру Чіфу протистоїть нова група ворогів під назвою «Вигнані» на чолі з Ешарумом — старим воїном, який готовий на все, щоб зупинити Майстра Чіфа або померти геройською смертю.

Як я вже сказав, на поверхні сюжет Halo Infinite — це науково-фантастична солянка із важковимовних неологізмів, чарівних реліквій та військового сленгу, але це не означає, що все погано. Замість того, щоб перетворитися на суху самопародію попередніх частин, Infinite додає до формули найважливіший елемент – душу. Людяність. Іронічно, остання з’явилася завдяки «Зброї» — ШІ, яка практично не відрізняється від Кортани. Її чарівність, яка стала можливою не лише завдяки чудовій акторській роботі, а й приємній лицьовій анімації, мотивує проходити якнайбільше місій. Ешарум може і не дуже оригінальний лиходій (що нагадує багатьом кашляючого генерала Гривуса з «Зоряних воєн»), але він все одно сподобався мені своїми зловісними монологами. Знову ж таки, шикарна акторська робота!

Єдиний, хто мені не дуже сподобався – це безіменний пілот, який веде себе максимально людяно, постійно волаючи про те, як людство приречене, і звинувачуючи Чифа у суїцидальних нахилах. Я розумію сенс цього персонажа — така собі спроба «олюднити» сюжет ще більше, — але переконливим він мені не здався. Та й анімація дуже непостійна: так, Кортана мила, але ні вона, ні пілот не виглядають досить переконливо, щоб передати складні емоції. На тлі фотореалістичних ігор від PlayStation студіям Microsoft ще потрібно підучитися. Іноді навіть грізний Ешарум виглядав швидше забавно, ніж загрозливо.

Читайте також: Огляд Far Cry 6 – Тональний дисонанс

Завдяки вилизаній боївці Halo хочеться багато пробачити. Наприклад, дуже традиційну (м’яко кажучи) структуру сюжетних місій, де є лише два типи завдань: убийте всіх у кімнаті та знайдіть батарею для дверей чи телепортів. Не дуже свіжо, звісно, але занудьгувати я не встиг.

І тут ми підходимо до питання, яким задавалися ще в 2020 — то що це, некст-ген, чи так? І тут мені важко відповісти. Так, спочатку гру відклали через реакцію на дуже непоказну картинку в першому трейлері, але чи стала Halo Infinite кращою в результаті? Краще – безумовно. Моментами вона дуже хороша, і ніхто більше не звинуватить її в тому, що вона виглядає слабшою за попередні епізоди. Але тут майже немає моментів, коли хочеться сказати “ух ти” і затиснути кнопку для скріншотів. Все приємно, акуратно, чітко та стабільно. Незважаючи на те, що грав я в передрелізну версію, я не зіткнувся з жодним провисом fps або багом, не рахуючи двох неприємних фризів, що змусили гру зависнути на пару секунд. На Xbox Series X можна розглянути деталі світу на багато кілометрів вперед, і якими б не були запеклими бої, консоль жодного разу не запнулася. І це, напевно, найважливіше: коли геймплей такий гарний, а 60 fps такі залізобетонні, на решту і не звертаєш увагу. Втім, я збрешу, якщо скажу, що одноманітність «Ореола Зета» мені не набридла — тут і справді потрібно набагато більше біомів чи архітектури.

Halo Infinite – це ідеальне змішання нового та старого. Саундтрек чудово наслідує звуки перших частин, додаючи нові музичні композиції, а сюжетні елементи рясніють відсиланнями до попередніх епізодів аж до самоцитування.

Провівши з Halo Infinite близько 15 години, я залишився дуже задоволеним. Найкращий шутер року? Безперечно. Претендент на гру року? Цілком. Найкраща частина серії? Не вважайте за богохульство, але чому б і ні? Я не плазую перед Combat Evolved, як деякі, і хоч поважаю оригінальні частини, але все ж таки волію бути об’єктивним. І для мене геймплей Halo ще ніколи не був такий гарний і такий динамічний, як у Infinite. Навіть не розуміючи в повній мірі історію, я хотів дійти до кінця, і навіть коли опускалися руки після особливо складної битви, мені хотілося пробувати далі. Ідеальний баланс складності, відточена боївка, величезна різноманітність зброї та простенька, але дуже доречна відкрита карта – все це робить новинку саме тим, на що ми всі чекали. Просто не треба порівнювати Halo Infinite із Far Cry, не треба. Порівнюйте її із Halo. І для Halo це величезний крок уперед. Її сюжетка – це не придаток до мережевого мультиплеєра, а все ще головна причина знову приміряти броню “Мьолнір”.

Вердикт

Розробка Halo Infinite йшла не без проблем, і здавалося, що нова частина має стати ще одним розчаруванням для фанатів. На щастя, вийшло навпаки: це сміливий новий погляд на серію, актуальну як ніколи. Відмінна акторська гра, видатний ігровий процес і відкритий світ роблять її можливо кращою представницею серії і однією з тих ігор 2021 року, які найбільше запам’ятовуються.

Гра була надана Microsoft/Xbox

Де купити

Share
Denis Koshelev

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked*