Коли я подивився трейлер Moving Out, то був, чесно кажучи, не вражений. Скільки ми вже бачили подібних витворів від студій, що не соромляться відверто копіювати формулу успіху Overcooked і Lovers in a Dangerous Spacetime? І з кожним новим наслідувачем (наприклад, тієї ж The Stretchers) моя зацікавленість все падала і падала. Але коли до мене постукало видавництво Team17, я все ж погодився поглянути на їх новинку – я як раз шукав нову гру для двох. Як виявилося, мій скептицизм був не виправданий.
Моє перше враження мене не підвело – Moving Out дуже сильно схожа Overcooked. Тут теж грати треба з другом, а в ідеалі – з декількома, і тут теж працювати потрібно спільно. Легкий гумор дуже нагадує The Stretchers – як і, взагалі-то, геймлей. Можна і зовсім заплутатися, прийнявши Moving Out своєрідним сиквелом до творення Tarsier Studios. Тут дуже багато подібностей, починаючи з почуття гумору і закінчуючи світом-хабом, по якому ми роз’їжджаємо на нашій вантажівці. Як я вже сказав, успішна формула знайдена.
Тому я не раджу шукати особливої оригінальності в Moving Out. Цей несерйозний симулятор вантажників просто продовжує серію багатокористувацьких ігор для компанії. У Overcooked ми готували, у The Stretchers – завантажували хворих в машину швидкої допомоги, а у Moving Out ми допомагаємо з переїздом. Правда, тут є одна неприємна відмінність від численних аналогів – відсутність онлайн-мультиплеєра. Особисто мене це не засмучує, але в наші дні поголовного карантину дуже важливо мати можливість пограти з друзями на відстані. Але цього тут поки немає.
Читайте також: Огляд The Stretchers
Ці ігри схожі, так, але у кожного буде свій фаворит. Але абсолютно несподівано Moving Out мені сподобалася навіть більше її двох близьких аналогів. У цій грі фактор стресу дуже низький – набагато менше, ніж в Overcooked, яка мене неабияк нервувала. Нижче навіть, ніж у відносно розслабленої Biped, що вийшла зовсім недавно. Гарний барвистий світ, безглузді персонажі, цинічний гумор і саундтрек, натхненний мьюзаком з вісімдесятих – тут багато чого відразу викликає прихильність до себе. Але головне, звичайно, геймплей.
У Moving Out ми вибираємо свого персонажа з переліку безглуздих істот (істота з телевізором замість голови, надкушений пончик, єдиноріг і так далі – вибір багатий) і починаємо перетягувати предмети з дому у вантажівку, натискаючи курок на контролері. Одному із завданням не впоратися: потрібен як мінімум один товариш, а в ідеалі більше.
Деякі предмети можна виносити одному, а деякі – тільки вдвох. Без кооперації нікуди: для того, щоб встигнути в строк, потрібно працювати спільно, інакше диван застрягне в дверному отворі, і грі кінець. Іноді доводиться відбиватися від привидів або тікати від всіляких тварин, що забрели в будинок. Але найчастіше вашим головним ворогом будуть виступати двері, які я раджу вибивати з самого початку.
Читайте також: Огляд Final Fantasy VII Remake – На 20% крутіше, на 70% менше
Повторюся в останній раз: нічого нового тут немає. Але нехай Moving Out і не може назватися оригінальною, плюсів це в неї не відбирає. Мені подобається, як вона виглядає, і подобається, як вона збалансована. Баланс знайти вдається небагатьом: гра не здається занадто легкою, але і не змушує матюкатися крізь зуби. Навіть коли фізичний движок встає в позу і порушує ритм гри, хочеться не лаятися, а скоріше сміятися. Ну, не завжди, але часто.
Успішність заходу визначається медалями. Золота – це кращий результат. У кожному рівні є свій перелік додаткових умов, які дозволяють заробити додаткові бали. Якщо заманеться, можна влаштувати собі реальне нервування. А якщо хочеться, можна все розслабити ще більше, благо тут налаштування складності досить гнучкі.
Головне в Moving Out – виробити свою тактику і ознайомитися з рівнями. Зі сторони можна бачити тільки хаос, але планування наперед завжди нагороджується. Наприклад, для того, щоб влізли всі предмети, корисно починати з найважчих, розставляючи їх максимально акуратно. Не завадить і ознайомитися з місцевістю: нерідко вже в самому кінці шляху я знаходив нову доріжку, яка істотно полегшувала процес пересування. Взагалі, в грі дуже винахідливі і продумані локації: скло розбивається, а багато речей годі й перетягувати, а треба перекидати через перешкоди. Тут більше глибини, ніж здається, що стало приємним сюрпризом для мене.
Читайте також: Огляд Animal Crossing: New Horizons – Ліки від депресивної реальності