Pathfinder: Kingmaker вийшла в 2018 році, відразу ж зібравши як армію фанатів, так і недоброзичливців. При ній було все: симпатична графіка, величезна глибина, маса класичних елементів РПГ і увага до дрібниць, які і зробили оригінал таким популярним. Але критики не були б критиками, якщо б не знайшли, до чого причепитися: журналісти нарікали на проблеми з балансом, недружелюбність по відношенню до новачків і численні баги. Зараз 2020 рік, і Pathfinder: Kingmaker Definitive Edition стала доступна гравцям на консолях. У той час як у «новинці» впізнається все та ж гра, вона обросла новим контентом і обзавелася цікавими механіками. Але чи стане вона популярною на абсолютно новій платформі?
Любителі класичних РПГ на кшталт Baldur’s Gate – це, мабуть, та сама аудиторія, на яку розраховувала московська студія Owlcat Games, заснована вихідцями відомої Nival, найстаріших російських розробників відеоігор. Pathfinder: Kingmaker стала їх першим проектом, так що тиск був серйозним. На щастя, вони не схибили: нехай їх творіння і не стало культовою класикою, воно залишається вкрай популярним серед старовірів, що віддають перевагу традиційним РПГ-механікам.
Останнього тут вистачає: в одному тільки редакторі персонажів можна провести більше часу, ніж займає проходження деяких ігор.
Коли (якщо) ви все-таки розберетеся з вашим персонажем, вас занурять в саму гущавину подій. Тут починаються традиційні фентезійні танці: незрозумілі імена, терміни і назви сиплються, як з рогу достатку. Попереджаю одразу: новачкам буде важко. Дуже. Це стосується не стільки історії, скільки управління: перед нами не тільки тайтл, натхненний і заснований на серйозній настолці, але і відеогра, розрахована насамперед на ПК. Це означає, що всі традиційні недоліки, які стосуються подібних портів, не оминули й героя нашої розповіді: текст непристойно неглибокий – навіть якщо змінити налаштування, управління не інтуїтивне, і простір екрану використовується неграмотно. Розробники явно не врахували, що консольні гравці використовують телевізори, а не монітори.
Читайте також: Огляд Neon Abyss – Затягуючий roguelike-платформер з домішкою Pokémon
Ну гаразд, причіпки причіпками, а що ж сама гра? Подивіться на скріншоти, і відразу зрозумієте, з чим маєте справу. Гравцеві пропонується зібрати компанію з «героїв», яким належить відправитися в небезпечну пригоду. Мені подобається, що Definitive Edition дозволяє вибрати бажаний стиль боївки. Можна вибрати гру в реальному часі або покрокові битви – все це справа одного натискання правого стіку. Покроковий стиль обов’язково сподобається любителям настолки.
Це видання Pathfinder: Kingmaker також включає в себе всі доповнення, що роздувають і без того неслабку кількість контенту до непристойних масштабів. На відміну від тієї ж Stellaris (яка страждає від багатьох тутешніх проблем), розробники не поскупилися і не випустили застарілу версію на консолі.
Pathfinder: Kingmaker виглядає відмінно і начебто непогано оптимізована, хоча її інтерфейс все одно надто вже «комп’ютерний». Часи завантаження довгі, але не такі довгі, як були на старті в 2018 році. Деякий процес адаптації на консолі проведений був, але недостатній: оригінал видався моторошно складним навіть багатьом гравцям на ПК, і що вже говорити про консольщиків, які рідко отримують доступ до таких ось релізів.
Туторіал тут начебто і є, але він дуже жалюгідний, зі стінами дрібного тексту, який складно прочитати. Якщо у вас немає досвіду гри в оригінальну Pathfinder або хоча б Dungeons and Dragons, то готуйтеся до страшенно складного періоду адаптації. Упевнений, що як мінімум половина гравців махне на всю цю справу рукою – дуже вже гра непривітна до неосвічених.
Не допомагає і те, що навіть через два роки і масу апдейтів Pathfinder: Kingmaker залишається грою з чималою кількістю багів. Не оминули вони і консольну версію, що взагалі неприйнятно, тому що тут ми звикли до релізів більш вивірених. Коли щось вилітає – це подія надзвичайна, а не неминуча прикрість. А ось Pathfinder: Kingmaker вилітає трохи частіше, ніж хотілося б – і навіть часті автозберігання не допомагають. Є тут і інші, дрібні, баги, які трохи псують враження від гри.
Читайте також: Десять найбільш очікуваних ігор на PlayStation 5
Я не можу заперечувати те, що студія Owlcat Games виконала велику роботу по перенесенню настолки в формат відеоігри. Якщо ви – шанувальник оригіналу, то вам напевно полюбиться її «екранізація», зроблена явно фанатами своєї справи, а не найманцями, які насадили відоме ім’я на абсолютно далекий продукт. Але особисто я все одно не можу не лаяти розробників за те, що вони не спробували догодити не тільки завзятим ветеранам, а й тим, хто хотів би спробувати щось таке, але побоюється. На жаль, всі упередження про класичні РПГ і настолки залишаються в силі: це складні, заплутані і непривітні гри, які вимагають того, щоб ви розуміли, як все працює, ще до першого включення новинки. Подібний елітизм зрозумілий, але мені хотілося б, щоб він залишився в минулому. Від цього виграють усі.
Pathfinder: Kingmaker – це, мабуть, найбільша така РПГ світового рівня, створена на території країн СНД, і, як це заведено, зроблена вона «на експорт». Гра перекладена російською, і перекладена непогано (хоча у текста огидна контрастність, і прочитати його з телевізора дуже нелегко), але ось озвучка є тільки англійська.
Pathfinder: Kingmaker Definitive Edition – це справжня махина. Це традиційна РПГ за мотивами популярної настолки, яка дотримується всіх завітів класичних рольових ігор. Контенту тут – навалом, так що так, титул «Definitive Edition» вона заслуговує. Але все ще чималенька кількість багів і недостатня оптимізація для консолей (як і недоброзичливість до новачків) завадять їй знайти нову армію фанатів. Це відмінна гра, але «потягне» її далеко не кожен.
Leave a Reply