Перше, що я почув після включення Resident Evil 3, це слова «пандемія поширюється рекордними темпами». Наша героїня Джилл Валентайн прокидається, підходить до вікна і бачить, як юрби переляканих людей рятуються від зомбі, оточені палаючими будинками і машинами. Як людина, що в останні тижні втекла в світ Animal Crossing: New Horizons, я не міг не замислитися, а чи варто було випускати ремейк RE3 саме зараз?
Так, ніколи ще дія Resident Evil 3 не здавалася такою близькою нам. Ні, звичайно, поки ще зомбі ми не зустрічали, проте загальна гнітюча атмосфера здається до болю знайомою. Любителям жахів може і сподобається, що з’явився такий ось новий додатковий страхаючий фактор, а всі інші, напевно, подумають, перш ніж повертатися в Раккун-Сіті. Але про все по порядку.
Resident Evil 3 – це останній реліз від Capcom, яка впевнено повертає популярність своєї культової серії ось уже кілька років. Її попередній ремейк вдався на славу і вийшов, можливо, кращою грою за всю історію франшизи. Але з Resident Evil 3 досягти подібного фурору навряд чи вийде. Провиною тому як першоджерело, так і, трохи, нинішні розробники.
Читайте також: Огляд DOOM Eternal
У той час як Resident Evil 2 була грою дуже неспішною і тому більше лякала, третя частина вибрала шлях голлівудського блокбастера. Це стає зрозуміло з перших хвилин, коли наша героїня натикається на Немезіса – антагоніста цієї серії. Погоня, наповнена вибухами і лайкою, вийшла дуже ефектною, проте їй бракує емоційної ваги The Last of Us. Але вона дає нам зрозуміти дві речі: Джилл Валентайн не ликом шита, а Resident Evil 3 буде набагато більш гучною.
Я впевнений, що багатьох, і особливо новачків, які познайомилися з серією з Resident Evil 2, це може засмутити. Ремейк 2019 року був прямо-таки просякнутий атмосферою, а його локації крім як феноменальними не можна назвати. Там було набагато менше зомбі, але кожна зустріч з ними по-справжньому лякала – хоча б тому, що наші герої часто були беззахисні. Але у випадку з сиквелом персонажі отримали набагато більше амуніції. Тут навіть ножі більше не ламаються. Темп гри теж став набагато більш швидким: це все ще не бойовик з Мілою Йовович, але він дещо розгубив атмосферу.
Читайте також: Огляд консольної версії Star Wars Jedi Knight: Jedi Academy
Підозрюю, що новий, більш агресивний стиль гри відлякає багатьох, але й комусь сподобається більше. Не всі люблять відчувати себе беззахисними, і в Resident Evil 3 в цьому плані все стало набагато краще. Якщо в першому ремейку мені реально було страшно завертати в кожен новий коридор, то тут кожна зустріч з ворогом здається більш побутовою. В результаті цього, коли наш герой все-таки вмирає, це не стільки лякає, скільки дратує. Та й Немезіс – головна загроза, який постійно переслідує наших героїв – лякає не так, як Mr. X з другої частини, частково тому, що він здається штучно приклеєним до деяких заскріптованих моментів. Лякає він набагато менше, ніж випадковий зомбі, що затаївся в темному кутку кімнати.
Я ні в якому разі не назву Resident Evil 3 «коридорною грою», але їй безумовно не вистачає масштабів тієї ж поліцейської дільниці у попередниці. До того ж Джилл обзаводиться неслабим арсеналом, що дозволяє їй без особливих побоювань розгулювати по напівзруйнованому місту. Головоломок теж стало трохи менше, але не суттєво. Знову ж таки, навряд чи щось з цього здивує гравців бувалих – вони якраз прекрасно знали, що їх чекає. Чи ні?
Справа в тому, що замість того, щоб додати чогось фундаментально нового, в Capcom вирішили контент вирізати. Так, оригінальний реліз Resident Evil 3: Nemesis (набагато більш доречна назва, як мені здається) для PlayStation міг похвалитися розгалудженою історією, де рішення під час заставок впливали на фінал. Однак в ремейку закінчення історії вже вирішено наперед. Зізнатися, я не дуже розумію, чому замість розширення гри розробники вирішили зробити її в чомусь гірше, ніж архаїчне першоджерело. Це особливо актуально, якщо враховувати менший хронометраж у порівнянні з RE2, і відсутність реальної мотивації гру перепроходити.
Читайте також: Огляд Animal Crossing: New Horizons – Ліки від депресивної реальності
Втім, не думайте, що я тут налаштований зовсім лаяти новинку. Аж ніяк: вона не перестала бути ні страшною, ні дивовижно красивою. Джилл отримала абсолютно новий дизайн, який їй, скажімо так, до лиця, а Раккун-Сіті виглядає чудово. Практично ніщо не вказує на те, що цей чудовий блокбастер насправді був випущений в 1999 році. У мене немає ніяких претензій ні до управління, ні до, особливо, візуалу.
RE Engine залишається чудовим движком, який ідеально оптимізований на всі актуальні платформи. Xbox One S останнім часом нерідко спотикається не тільки об важкі новинки, але й об власні ексклюзиви (Ori and the Will of the Wisps), проте Resident Evil 3 працює як годинник. Плавна і красива картинка не смикається навіть під час безшовних заставок, і все це, звичайно, створює відмінне враження. Звук теж не відстає: актори озвучки нерідко відколюють всіляку нісенітницю, але чіплятися до їх виконання не хочеться. А якщо є можливість, то обов’язково ввімкніть сабвуфер і систему об’ємного звучання – так ефект занурення працює набагато краще.
Наостанок поговоримо про локалізацію. Гра повністю перекладена на російську мову, але співати дифірамби роботі локализаторов не хочеться. Перш за все через незрозумілу мені цензуру, яка продовжує переслідувати релізи 18+. Незважаючи на дорослий рейтинг, тут (на жаль, часте явище) абсолютно немає дорослої лайки. У той час як в оригіналі персонажі відчайдушно матюкаються (і їх можна зрозуміти), то в субтитрах і всіляких записках залишаються самі чортихання. Та й сам переклад, скажімо так, міг би бути живіше.