Ми вже давно звикли до того, що мало не в кожній грі нам доводиться вбивати і калічити, і лише рідкісні гонки та симулятор ферми дозволяють розслабитися. Розробники з Thunder Lotus Games теж це помітили, і вирішили зробити гру, яка об’єднує в собі як важкі питання про той світ, так і світлий та затишний тон Stardew Valley. Вийшло щось дуже цікаве.
У Spiritfarer гравцям пропонують виступати в якості загробного провідника. Головний герой – дівчина Стелла, яка піклується про душі після смерті і допомагає їм знайти спокій. Ні, нічого страшного, депресивного або пригнічуваного: незважаючи на важку тему, Spiritfarer намагається не сумувати і навіть надихати своїм оптимізмом.
Чесно кажучи, описати Spiritfarer не так вже й легко, оскільки гра одночасно схожа на безліч інших і не схожа ні на що. Розробник з Канади вже прославився своїми мальованими анімаціями завдяки таким тайтлам, як Sundered і Jotun, і в своїй новій роботі він готовий переплюнути себе самого. Spiritfarer чарівна і анімована на рівні набагато більш дорогих ігор.
Якщо подивитися трейлер або почитати промо-матеріали, то можна заплутатися в тому, що це, власне, за гра. Тут намішані елементи всього на світі: і метроідваніі, і симулятора ферми, і симулятора життя. У нашій героїні є свій корабель, у міру прогресії набуваючий все більше надбудов. Створіть сад, і зможете вирощувати інгредієнти для смачної їжі. Побудуйте кухню, і з’явиться можливість готувати для численних гостей, чий шлях на той світ добігає кінця. Споруди можна пересувати, скільки душі завгодно, а сам процес дуже простий і інтуїтивний. Начебто дрібниця, зате світ відразу стає трішки більш рідним, більш «своїм».
Читайте також: Огляд Animal Crossing: New Horizons – Ліки від депресивної реальності
Взагалі, Spiritfarer не раз дивувала мене своєю амбітністю. З першого погляду може здатися, що це маленький творчий проект, але чим далі граєш, тим більше шарів виявляєш. Великий світ, приємна музика, безліч діалогів, легкий гумор (скажіть мені, що єнот-продавець – це не стьоб над Animal Crossing), кастомізація, апгрейди – тут є навіть більше, ніж необхідно. Але гравця ніколи не перевантажують інформацією, а неспішний (мабуть, навіть занадто) туторіал триває близько трьох годин.
Програти в Spiritfarer не можна: як і у Stardew Valley і New Horizons, тут є цикл дня і ночі, але поспішати не обов’язково. Квести можна виконувати, як хочеться. Головна ідея – не заробити гроші, а познайомитися з цікавими персонажами і сформувати з ними емоційний зв’язок. На жаль, чи на щастя, саме ефемерна дружба з цифровими фантомами і є метою гри, проте передбачити те, як відреагує кожен гравець, неможливо. Хтось, хто стикався зі смертю особисто, знайде заспокоєння в цій вічно оптимістичній і до скреготу зубів доброї штучки. А хтось… не відчує нічого. Чи варто було взагалі обтяжувати себе тематикою чистилища і додавати важкі теми? Дивне запитання: за те ми і любимо інді, що їх розробники не перебувають в комітетах і не намагаються догодити всім відразу. It is what it is, як кажуть на батьківщині Шекспіра.
Мене нескінченно дивує, як така глибока гра може продаватися в eShop (де практично за кожну новинку заламують непристойно високі ціни) за якісь 515 руб (можлива сплата українськими картками), а в Xbox Live (до речі, вона вже в Game Pass) її вартість становить 385 грн. При цьому в PS Store ціна – 819 грн. Дивні речі кояться.
Наостанок хочеться виділити одне окреме «але». У гри є дивна і не надто зрозуміла мені проблема: вона перекладена російською мовою, але локалізація доступна тільки гравцям на певних платформах. В Steam і Epic, і, навіть, прости господи, Stadia російська мова присутня, а от версії для PS4 і Switch тільки англійською. При цьому коли я заходив на офіційну сторінку гри в eShop, там спочатку російська вказувалася, а потім зникла, в зв’язку з чим певне число гравців, натхнених презентацією Nintendo і побігших купувати новинку, виявилися обманутими. Я задавав питання, але розробник відмовляється називати чітку дату виходу локалізації. «Скоро» – і все.
Читайте також: Огляд Paper Mario: The Origami King – РПГ без елементів РПГ
Я грав на Switch, і у мене не виникло претензій до оптимізації. Картинка, правда, дрібнувата для екрану – тут відчайдушно потрібні налаштування розміру тексту. Через те, що все так дрібно, я частіше грав на телевізорі.
Вердикт
Якщо описувати Spiritfarer коротко, то напрошується слово «приємна». Саме так: ця м’яка, душевна і лампова гра про загробний світ поєднує в собі самі різні елементи, в результаті чого вийшла, хоч і злегка одноманітна, але від того не менш цікава новинка, яка, як улюблена книга, стане відмінним компаньйоном в дощовий осінній вечір.