ASUS ZenBook
Ігри Огляди ігор Огляд Paper Mario: The Origami King - РПГ без елементів РПГ

Огляд Paper Mario: The Origami King – РПГ без елементів РПГ

-

Скільки існує Nintendo, стільки будуть виходити нові ігри з вусатим водопровідником Маріо в головній ролі. Симулятор тенісу, платформер, гонки або РПГ – італієць проник всюди і скрізь залишив свій слід. І серія Paper Mario залишається однією з найактивніших – її розробники стабільно видають по новій частині на кожну консоль компанії. Тільки ось, на відміну від платформерів, і критики, і особливо гравці найчастіше не поспішають осипати новинки похвалами. Більш того: чим далі, тим більше лайки можна від них почути. Що пішло не так, і чи стала Paper Mario: The Origami King кроком в правильному напрямку?

Paper Mario: The Origami King

Насправді історія всієї цієї серії, що започаткована ще на Nintendo 64, дуже цікава. Від Paper Mario до Paper Mario: The Thousand-Year Door реакція на ці ігри була захоплена – їх називали ідеальною РПГ для казуального гравця. Але чим далі, тим гірше реагували фанати: Super Paper Mario багатьом не припала до смаку, а ось Paper Mario: Sticker Star викликала просто-таки лють. Чому? Справа в тому, що з кожною новою частиною Intelligent Systems спрощувала і спрощувала свої творіння, поки вони зовсім не втратили елементи РПГ, які колись виділяли оригінал. Останні три гри можуть вважатися кимось РПГ, але насправді елементів РПГ там майже не залишилося.

Особисто я найбільше цінував у цій серії її гумор. Super Paper Mario була дуже смішною грою, а Paper Mario: Color Splash, яку так не люблять багато гравців, і зовсім здається мені найбільш кумедною грою, з якою я стикався. Вона прекрасно об’єднала популярний в інтернеті «мета-гумор» з масою забавних відсилань до історії Nintendo і самого Маріо, в результаті чого вийшов маленький шедевр. Ну, шедевр у тому, що стосується сценарію. Color Splash була дуже красива, з найяскравішими кольорами і красивим паперовим світом, проте її «карткова» бойова система була позбавлена сенсу і зовсім не захоплювала. Відсутність якоїсь системи прогресії або очок досвіду змушувала гравців справедливо запитувати, а навіщо потрібно брати участь в сотнях боїв, якщо сам Маріо сильніше не стає? До цього дня що Paper Mario: Sticker Star, що Paper Mario: Color Splash залишаються одними з найбільш спірних творінь Nintendo. І коли нагодився анонс скорого релізу Paper Mario: The Origami King – по суті, найбільшої гри року на Nintendo Switch після  Animal Crossing: New Horizons, – реакція була стриманою, але оптимістичною.

Paper Mario: The Origami King
Усі персонажі все ще зроблені з паперу. Весь світ з паперу. Усе паперове і плоске. Ну, крім ворогів – вони на цей раз являють собою фігурки орігамі. Небачена об’ємність нових лиходіїв викликає огиду у двомірних героїв паперового королівства.

Гаразд, я більше не буду ходити навкруги: Paper Mario: The Origami King точно не наблизиться до рівня The Thousand-Year Door і навряд чи стане культовою класикою. Вона багато в чому продовжує ідеї, закладені в останні частини, та й змінює багато речей. Але головне – тут все ще практично ніяких елементів РПГ, не рахуючи рясної (особливо – по мірках Super Mario) кількості діалогів. Так чи інакше, ми повертаємося до звичних кліше – з принцесою Піч щось не так, її замок знову викрали, Луїджі потрапив у халепу, а Маріо знову треба всіх рятувати. Як і в Color Splash, найсмішнішою частиною є численні Тоади, існуючі в якості «коллектиблз» і інструменту для подачі ванлайнерів і дотепів, які у сценаристів завжди в достатку.

Читайте також: Огляд SpongeBob SquarePants: Battle for Bikini Bottom Rehydrated – Ви готові, діти?

Paper Mario: The Origami King
Є у мене парочка ласкавих слів для всіх розробників, які не можуть перестати забезпечувати персонажів ігор Nintendo такими корисними «супутниками», чиє завдання – пояснювати кожен елемент гри. Ці туторіали, які не замовкають, досить швидко починають дратувати, якими б милими вони не були, і те ж саме трапляється з Олівією – ще одним новим мешканцем всесвіту Mario, про який ви відразу ж забудете.

Paper Mario: The Origami King таки справді кумедна гра, але, на жаль, до висот Color Splash в цьому плані їй вже не дотягнутися. Втім, планка дійсно висока, і The Origami King запросто може вважатися однією з найкумедніших новинок цього покоління – як мені здається, вона далеко позаду залишила ту ж Borderlands 3, гумор якої застарів ще до її релізу. І, як і там, особливо розхвалювати сюжет не доводиться – він банальний, звичний і залишається фоновим. Його і описувати немає сенсу – всі ці нові герої (здається, лиходія звуть Оллі) і помічники як завжди забудуться, а в пам’яті залишаться тільки Тоади. Завжди тільки Тоади.

Головне нововведення, яким хизувалися розробники – це боївка, яка зовсім не схожа на те, що було раніше. І справді, вона досить оригінальна. Замість карт з Color Splash або традиційної бойової системи з JRPG нам пропонують «кругову» боївку, де головне – порядок ворогів. Для того, щоб все зрозуміти, подивіться на скріншот нижче: ми бачимо, що вороги розміщуються навколо Маріо, але на початку ходу можна, як правило, один-два рази посунути карусель під суперниками. Мета тут – вишикувати їх у ряд для того, щоб Маріо було зручно прибити їх усіх разом, та ще й зі збільшеним уроном.

Paper Mario: The Origami King

Цікаво, унікально, забавно – всі ці епітети цілком відносяться до бойової системі. Якщо в Color Splash усі бої проходили однаково і інтересу не викликали, то у The Origami King кожна битва – це невелика головоломка. На неї дається, як правило, кілька десятків секунд (хоча час можна збільшити), за які потрібно провести такі маніпуляції, які гарантували б моментальну перемогу без шкоди для головного героя.

Повторюся в останній раз: цікаво. Але. Все ж таки знову є «але». А воно полягає в тому, що головна біда цих ігор нікуди не поділася – всі ці випадкові бої найчастіше виглядають відволіканням і марнуванням часу. Очок досвіду немає, ніяких тобі апгрейдів або чогось такого – теж. Кожна повалена орда ворогів обдаровує Маріо монетками, але монеток у світі і так вистачає. Але варто віддати належне: нова система хоча б зробила сутички з орігамі-супостатами набагато різноманітнішими завдяки різним головоломкам, які їх супроводжують. А от, якщо ви не любите головоломки…

Читайте також: Огляд Clubhouse Games: 51 Worldwide Classics – Вбивця настолок

Paper Mario: The Origami King
Подібностей з попередньою частиною багато. Так, Маріо знову крім монеток збирає певний ресурс. Раніше це була фарба, а тепер – конфетті. Конфетті ми використовуємо для того, щоб латати пошкоджений світ. В Color Splash ж ми зафарбовували безбарвні місця – взагалі то робили рівно те ж саме.

Ну гаразд, це одна фішка, про яку нам розповідали в промо-матеріалах. А друга – це 1000-Fold Arms (або «руки тисячі прийомів» в офіційному перекладі). Що це таке? Насправді нічого особливого, та й прийомів навряд чи тисячі: просто в деякі моменти Маріо може вставати на спеціально відведені місця, які дозволяють йому сильно подовжити руки в стилі Мінь Мінь для того, щоб якось маніпулювати світом. У такі моменти активується гіроскоп (не хвилюйтеся, його можна відключити в налаштуваннях), а гра вимагає всіляко заламувати руки, щоб дотягнутися до бажаного шматочка світу, і що-небудь відірвати або віддерти. Тут я особливо хвалити нічого не буду – трансформація двомірного світу у тривимірний з Super Paper Mario була набагато більш цікавим гімміком.

Paper Mario: The Origami King

Що в Paper Mario: The Origami King, що в її недавніх попередницях, найбільше мене приваблює світ. Незважаючи на відносно звичний сеттінг (по суті, все той же зелений грибний світ), хлопці з Intelligent Systems завжди примудряються порадувати цікавими локаціями. Тут просто приємно «гуляти» світом, вивчаючи кожен його закуток. Ще кращим його робить той факт, що всюди вельми вміло заховані вищезгадані Тоади (і не тільки) – їх шукати дуже захоплююче. Настільки захоплююче, що я починав дратуватися кожен раз, коли моє вивчення світу переривалися боями.

Як можна помітити по скриншотах, герой нашого тексту виглядає прекрасно – ну, як і частина на Wii U. Світ і справді здається паперовим, з масою дрібних деталей. Картинка яскрава, а зображення дуже чітке, навіть на екрані консолі. Не було помічено ніяких багів або технічних проблем. Герої не озвучені, зате саундтрек вийшов на славу: Йосіто Секігава, Сьо Муракамі, Йосіакі Кімура, Хірокі Морісіта і Фуміхіро Ісобе не лінувалися, і їх музика ідеально накладається на відеоряд.

Читайте також: Огляд The Last of Us Part II – Гра, яка розбила мені серце

Paper Mario: The Origami King
Цікавих локацій і несподіваних сюрпризів тут вистачає. Від приємних камео напівзабутих персонажів до раптових музичних номерів, в The Origami King вистачає яскравих моментів.

Наостанок слід відзначити неприємний факт того, що гра не була переведена на російську мову. Якщо вже які ігри заслуговують локалізацію, то саме ця – особливо з огляду на те, що у споріднених Mario & Luigi: Dream Team і Mario & Luigi: Paper Jam були одні з найбільш пам’ятних і винахідливих перекладів. Але оскільки The Origami King недоступна російською, багато потенційних гравців залишаться без головного її елемента – гумору. Сюжет-то зрозуміти легко, а ось хохми всілякі – навряд чи.

Paper Mario: The Origami King
Трейлери зображували свого роду відкритий світ, але насправді гра досить лінійна, з масою окремих світів. Єдине, що об’єднує Paper Mario і The Legend of Zelda: Breath of the Wild, це зброя, яка ламається, – ще одна механіка, яка тут зовсім не потрібна. Ну і більше немає ніякого overworld, що дозволяє стрибати рівнями в стилі Super Mario Bros. 3 – і це, як мені здається, добре.

Вердикт

Як будь-яка інша Paper Mario сучасного розливу, Paper Mario: The Origami King викличе суперечки у «справжніх» шанувальників і порадує багатьох необізнаних. Це кумедна, симпатична гра, але спірна бойова система і практично неіснуюча прогресія заважають їй стати чимось більшим

REVIEW OVERVIEW

Презентація (оформлення, стиль, швидкість і зручність UI)
8
Звук (робота оригінальних акторів, музика, звукорежисура)
8
Графіка (як виглядає гра в контексті платформи)
9
Оптимізація [Switch] (плавність роботи, баги, вильоти)
8
Наратив (сюжет, діалоги, історія)
7
Відповідність ціннику (співвідношення кількості контенту з офіційною ціною)
7
Виправданість очікувань
7
Як будь-яка інша Paper Mario сучасного розливу, Paper Mario: The Origami King викличе суперечки у «справжніх» шанувальників і порадує багатьох необізнаних. Це кумедна, симпатична гра, але спірна бойова система і практично неіснуюча прогресія заважають їй стати чимось більшим.

LEAVE A REPLY

enter your comment
your name

 

00:04:37

Відео: Огляд роутера TP-Link Archer AX50 з підтримкою нового покоління Wi-Fi 6

Всім привіт! Сьогодні в нас на огляді Wi-Fi роутер Archer AX50 від компанії Tp-Link....
>>>

Огляд Huawei P smart S – бюджетник з OLED і екранним сканером відбитків

Нещодавно в Україні стартував продаж нового середнячка - Huawei P smart S. Смартфон має...
>>>
00:05:07

Відео: Огляд ASUS ZenWiFi AX (XT8) – Найшвидша Mesh-система на ринку?

Всім привіт! Сьогодні в мене на огляді нова Mesh-система ASUS ZenWiFi AX (XT8) з...
>>>

Огляд ультрабука ASUS ZenBook 13 (UX325) – новий представник родини ZenBook

Компанія ASUS зуміла твердо закріпитись на ринку ультрабуків. Їх лінійка ZenBook користується шаленою популярністю...
>>>

Десять найбільш очікуваних ігор на PlayStation 5

На календарі - якраз середина року, а значить зовсім скоро відбудеться реліз довгоочікуваної PlayStation...
>>>
00:06:54

Відео: Огляд Xiaomi Redmi 9A – Один з кращих бюджетників 2020 року?

Всім привіт! Сьогодні в моїх руках найдоступніший смартфон компанії Xiaomi, а саме модель Redmi...
>>>

Огляд продуктивної СВО Corsair iCUE H115i RGB PRO XT

Приємно іноді дивує життя, чи не так? Ось лежиш ти, від спеки навіть комарі...
>>>

Перші враження від Samsung Galaxy Note20 і не тільки!

Коли нас покликали на закритий sneak peak по абсолютно соковитим і свіжим новинкам Samsung,...
>>>