В останні роки ми нерідко згадували франшизу Fallout – і найчастіше в негативному контексті. На думку багатьох, Bethesda повільно, але вірно вбивала прославлену РПГ, перекручуючи її початковий стиль і отуплюючи ігровий процес. Ми не готові висловлюватися так категорично, але погравши у Wasteland 3 ми стали трохи краще розуміти ненависників. Незважаючи на те, що Wasteland – IP набагато менш відома і не така вартісна, якимось чином геніям з inXile Entertainment вдалося практично в усьому перевершити своїх іменитих конкурентів. Це величезна, продумана до дрібниць постапокаліптична рольова гра, яка поєднує в собі глибину класичних проектів Брайана Фарго і сучасний геймплей.
Але про все – по черзі. Як я недавно з’ясував, у нас, та й у світі, не так багато людей знає і пам’ятає, що таке Wasteland. Не всі усвідомлюють і те, що ця франшиза, створена ще в 1988 році, передувала і надихала Fallout. І новинку фінансує не величезна корпорація, а фанати, які віддали через краудфандинг понад 3 млн доларів. І, незважаючи на те, що в 2018 році студію придбала Microsoft, у грі відчувається автентичність, щирість і навіть деяка незграбність, властиві іграм з дев’яностих, коли не комітети стояли біля джерел відеоігор, а деміурги-одинаки.
Порівняння з Fallout я роблю не випадково: незважаючи на те, що Фарго придумав свою Wasteland задовго до Black Isle Studios, ще в другій частині, що вийшла в 2014 році, він навмисно відмовився занадто багато запозичувати у першоджерела, натомість більше змальовуючи з Fallout Tactics. Вийшла тактична CRPG, яка зберегла їдкість і атмосферу класичної Fallout, але з геймплеєм, який зовсім не схожий на останні творіння Bethesda Game Studios. Як на мене – ідеальна формула. І формулу цю не сильно модифікували для Wasteland 3.
Мабуть, час закінчити з порівняннями і перейти до самої гри. У Wasteland 3 ми управляємо загоном з п’яти чоловік, які виживають в суворій пустелі США, яка пережила термоядерну війну. Розвалинами старих міст бродять бандити, роботи, що збунтувалися, мутанти, кровожерливі клоуни та інші обов’язкові елементи постапокаліпсісу. Ми граємо за Пустельних рейнджерів, які наводять лад у світі беззаконня, однак ніхто не заважає нам самим вирішувати, героями ми будемо, або антигероями.
Читайте також: Огляд Desperados III – Тактичний вестерн
Чорний гумор – це суть новинки від inXile Entertainment. Я можу тільки аплодувати сценаристам, які подарували нам, можливо, найсмішнішу і найдотепнішу гру року – гідного суперника торішньої The Outer Worlds. Саме завдяки величезному обсягу діалогів (повністю озвучених чудовими акторами) Wasteland 3 оживає і заслуговує зватися ААА. Кожен персонаж врізається в пам’ять і майже кожна розмова змусить, як мінімум, посміхнутися.
Персонажів, що запам’ятовуються, і правда багато, але найбільш безликими виступають якраз «протагоністи», рейнджери, яких гравець створює з самого початку. Незважаючи на широкі можливості кастомізації, гравець все одно отримує в своє розпорядження мовчазних болванчиків, геть позбавлених індивідуальності. Це ж відноситься і до їх свити, хоча в міру прогресії можна знайти чимало «живих» персонажів зі своєю історією і відносинами.
Не сюжет, а саме NPC і випадкові зіткнення запам’ятовуються найбільше, як і личить РПГ. Світ Wasteland 3 не так похмурий (хоч і не без цього), скільки абсолютно божевільний – саме такою ось хотіла бути Rage 2. Здається, що кожен другий NPC, якого тут зустрічаєш, чимось хворий на голову: хтось вбирається вампіром, хтось невміло імітує шотландський акцент, переглянувши «Хоробре серце», а хтось начиняє свиней вибухівкою.
Читайте також: Огляд XCOM 2 Collection – Якось воно працює
Долю кожного такого ось безумця вирішуємо саме ми. Часом вистачає слова, а іноді все вирішується битвою на смерть. Можна бути і добряком, і негідником. У The Outer Worlds моменти, коли складний вибір впливає на розвиток всієї історії є, але їх далеко не так багато, як тут. У Wasteland 3 реально відчуваєш, що кожна дія якось ще відгукнеться. Історія розвивається рівно так, як нам хочеться, хоча постійно вибір доводиться робити складний, тому що чітких «хороших» або «поганих» рішень немає – це вам не Mass Effect.
Що ж стосується ігрового процесу, то перед нами логічний розвиток формули, закладеної ще в Wasteland 2. Це тактична гра, яка багатьом нагадує XCOM. Кожна дія вимагає певного числа очок дії, і успіх кожної атаки вирішує випадок. Розробники помітно вдосконалили інтерфейс, зробивши його більш інтуїтивним і зрозумілим, і більше адаптувавши його для консолей.
З нами подорожують п’ять супутників, які залишаться до тих пір, поки ми від них не відмовимося, або поки якась наша дія не обурить їх. Ключовий аспект – це те, як ви розподіляєте очки досвіду. Кожного персонажа треба розвивати, причому робити це потрібно з розумом, тому що респекати нікого не можна. Це – серйозний недолік, тому будьте впевнені в кожній своїй дії. Я вже збився з рахунку, скільки разів шкодував про витрачені очки. Мені знадобилося чимало годин на те, щоб збагнути, як взагалі працює система перків і апгрейдів, і на що найкраще витрачатися. Тоді-то я і зрозумів, що респека немає, і свої помилки я вже не виправлю.
Останнє – часта проблема гри, де туторіалів і інструкцій занадто мало, причому навіть ті, що є, часом не з’являються. Це не страшно для ветеранів жанру, а от новачкам доведеться дуже важко, тому що їх відразу кидають в бій з мінімумом пояснень. Не пояснюються навіть такі найважливіші речі, як кількість членів вашого загону – виявляється, їх може бути аж шість, і завербувати всіх можна відразу на стартовій базі! Якщо гравець цього не зрозумів (а новачок навряд чи зрозуміє), то йому буде пекельно складно прогресувати. Не здивуюся, якщо багато гравців заб’ють на Wasteland 3, так і не встигнувши розібратися, що до чого. Це – величезний недолік, властивий багатьом представникам CRPG.
Читайте також: Огляд The Outer Worlds – Сиквел, про який ми мріяли, або народження нової культової франшизи?
Тепер – про технічні проблеми. А вони є. Це, взагалі-то, очікувано – такі ігри часто купують через пару місяців, після того, як найжорсткіші баги будуть згладжені. Я стикався з тим, що багато функцій просто не працюють, а персонажі відмовляються розмовляти. Не обійшлося і без пари вильотів. Але головна біда – це екрани завантаження. Всюдисущі екрани завантаження. Кожне нове приміщення і карта супроводжуються моментами, коли залишається тільки дістати смартфон і почати гортати стрічку, тому що завантаження тут довгі – настільки довгі, що деколи хочеться відкласти гру в довгий ящик до тих пір, поки не відбудеться вихід PS5 з животворним SSD.
Це – дрібниці, які трохи псують враження, але не настільки, щоб я відмовився грати далі. Коли боївка така хороша, а історія така дотепна, відмовлятися від такого експіріенса просто неможливо. Wasteland 3 – це одна з кращих ігор цього року, незважаючи ні на що. Єдине, я категорично не можу рекомендувати її тим, хто відразу хоче грати в кооперативному режимі: на жаль, в ньому є серйозні проблеми зі збереженнями.
Візуально новинка виглядає нормально. Ніяких одкровень від неї ніхто й не чекав. У більшості випадків ми дивимося на дійство згори, лише іноді наближаючись до персонажів впритул в ключові моменти – тоді з’являється навіть якась лицьова міміка і непогана анімація рухів тіла. Але коли дивишся на світ з височини, особливо на далекому телевізорі, то чіплятися не хочеться. Базовим консолям справлятися важкувато, і персонажі з помітним запізненням реагують на рух стіків. Втім, це не Doom, і тут це не страшно.
Текст у грі перекладений російською, а озвучка залишається англійською. Останнє – це навіть добре, тому що актори впоралися зі своєю роботою чудово. Явно відчувається, як весело їм було в процесі роботи. Втім, що стосується перекладу, то у мене є до нього претензії. Чого тільки вартий скіл «железная задница» – це вони так hard ass перевели, молодці, що сказати. В цілому, як зазвичай, переклад вбиває безліч жартів, додає багато безглуздої кальки і позбавляє текст жвавості. По можливості грайте англійською.
Wasteland 3 – це чудова РПГ, де є все – і дотепна історія, і цікавий світ, і відточена боївка. Вона не дуже доброзичлива до новачків і потребує пари-трійки патчів, але в іншому мені просто ні до чого причепитися.
Leave a Reply