Моє ставлення до S.T.A.L.K.E.R. завжди було дещо іншим, ніж у більшості. Про те, що це таке, я чув з розповідей і завдяки численним відеоесе, але грати я не міг ─ понад десяток років ці ігри залишалися ексклюзивом ПК. І ось у 2024 це ─ зовсім зненацька ─ змінилося. Тепер кожен може подивитися, з чого почалася ця серія, що особливо актуально напередодні виходу довгоочікуваного сиквела. Але чи не запізно для портів?
З першого погляду стає зрозуміло, що Shadow of Chornobyl (а також продовження Clear Sky і Call of Prypiat) застаріли. Як інакше ─ перша частина аж із 2007. GSC і студія Mataboo зробили все, щоб нові гравці (на заході величезна кількість взагалі ніколи S.T.A.L.K.E.R. не бачила саме через її “ув’язнення” на ПК) оцінили, нарешті, чому у цих ігор так багато шанувальників. І нехай вік приховати не вдається (це і не ремастер зовсім), у трилогії все ще є, чим здивувати.
Насамперед зазначу, що візуальний ряд усе ще сильний. Я очікував чогось гіршого, Shadow of Chornobyl все така ж атмосферна та вражаюча. Похмурі порожнечі, тиша, що раз у раз переривається виттям вовків і пострілами, і відчуття, що в цьому світі можна загубитися назавжди (ніяких тобі новомодних покажчиків) ─ це все ті ж самі ігри, які, незважаючи на застарілий інтерфейс, так само ефектні. Зрозуміло, всі релізи підтримують 60 fps. Хотілося б 120, але й так добре. А якщо хочеться, то можна опустити до 30. Навіщось.
Так, до ідеалу все ще далеко. Якісь баги перейшли з версії на ПК, а якісь з’явилися вперше. Це було неминуче, і до цього слід ставитися з розумінням, тим паче, що підтримка у ігор триває, а в майбутньому обіцяють поліпшення для Series X і навіть моди.
Головні покращення торкнулися управління ─ вперше з’явилася повна підтримка контролерів, і, загалом, все працює. Нехай і часом бувають складнощі з вібрацією.
Прицілюватися все ще важкувато ─ консолі потребують кращого автоприцілу, ─ але поступово звикаєш. Інтерфейс теж зазнав змін: тут є колесо вибору зброї, є звичний інвентар.
На жаль, підтримка субтитрів усе ще слабка ─ якщо вам щось скаже зустрічний на дорозі, його репліки можна пропустити. Дрібниця, але за сучасними мірками неприпустима. Так само можна тільки матюкати ШІ, який залишається абсолютно безглуздим. У такі моменти згадуєш, що це все ж таки не ремастер, а порт.
Читайте також: Огляд TEKKEN 8 — Король файтингів
S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy не робить сюрпризів ─ отримуєш рівно те, що було обіцяно. Поява культової серії на консолях — сама по собі подія, тим більше по такій ціні. Так, не обійшлося без проблем і багів, але це не завадить цьому релізу тільки посилити хайп навколо новій частині.
Також цікаво:
Leave a Reply