Астрономів можна привітати з новим неймовірним відкриттям – за допомогою гравітації та викривлення світла вони знайшли, схоже, найбільшу з відомих зараз чорну діру. За попередніми оцінками, вона має масу близько 30 млрд Сонць!
Ця величезна красуня знаходиться в центрі галактики, розташованої за сотні мільйонів світлових років від Землі. Астрономи називають космічного монстра ультрамасивною чорною дірою, на відміну від звичайних галактичних надмасивних чорних дір, які важать від кількох мільйонів до кількох мільярдів сонячних мас.
Астрономи виявили чорну діру під час спостережень за галактикою, розташованою далі від Землі, ніж та, що зосереджена навколо монструозної чорної діри. На допомогу їм прийшов ефект гравітаційного лінзування, який є результатом того, що гравітація викривляє світло навколо надзвичайно масивних об’єктів. Гравітаційне лінзування, який можна умовно назвати власним телескопом природи, часто допомагає астрономам збільшити об’єкти, занадто віддалені, щоб їх можна було добре розгледіти за допомогою створених науковцями телескопів.
«Ця конкретна чорна діра, яка приблизно в 30 мільярдів разів перевищує масу нашого Сонця, є однією з найбільших коли-небудь виявлених і знаходиться на верхній межі того, наскільки великими, на нашу думку, теоретично можуть бути чорні діри. Тому це надзвичайно захоплююче відкриття», – заявив астрофізик з Даремського університету у Великобританії й провідний автор нового дослідження Джеймс Найтінгейл.
Команда визначила розмір чорної діри, проаналізувавши збільшення об’єкта на передньому плані на серії зображень, які зробив космічний телескоп Габбл. Використовуючи складне комп’ютерне моделювання, вчені змогли змоделювати, скільки світла огинає галактику на передньому плані, де знаходиться чорна діра. Вони протестували тисячі розмірів чорних дір, перш ніж прийшли до рішення, яке відповідало спостереженням.
Чорна діра, розташована в одній з галактик скупчення Abell 1201, є першою, виявленою за допомогою цієї методики. Попри величезні розміри, чорна діра не дуже активна, тобто вона не поглинає надто багато матеріалу і через те не виробляє сильного рентгенівського випромінювання. Такі чорні діри майже неможливо вивчити іншими методами.
«Більшість найбільших чорних дір, про які ми знаємо, перебувають в активному стані – тобто матерія, притягнута до чорної діри, нагрівається і випускає енергію у вигляді світла, рентгенівських променів та іншого випромінювання, – каже Найтінгейл. – Однак гравітаційне лінзування дозволяє вивчати неактивні чорні діри, що наразі неможливо, якщо вони знаходяться у дуже далеких галактиках. Цей підхід може дозволити нам виявити набагато більше чорних дір за межами нашого локального всесвіту і показати, як ці екзотичні об’єкти розвивалися в далекому космічному часі».
Читайте також:
Leave a Reply