Фізики, які працюють на детекторах ATLAS і CMS Великого адронного коллайдера (ВАК), виявили сліди існування надважкого бозона. У грудні 2015 року в соціальних мережах і в мікроблогах почали поширюватися чутки про те, що ВАК вдалося виявити сліди «нової фізики» у вигляді надважкого бозона, чий розпад породжує пари фотонів із загальною енергією в 750 ГеВ (у 2012 році Нобелівську премію з фізики було присуджено за проривне відкриття: виявлення бозона Хіггса, субатомної частки, передбаченої Стандартною моделлю фізики майже за 50 років до цього. Бозон Хіггса живе недовго, швидко розпадаючись на менш масивні частки, такі як два фотони (легкі частки).
Для порівняння, маса бозона Хіггса становить 126 ГеВ, а топ-кварк, найважча елементарна частка, важить 173 ГеВ, що в чотири рази менше, ніж маса частки, яка породила фотони.
Багато теорій припускають існування надважких часток, які можуть розпадатися на пари бозонів Хіггса. На цю роль можуть претендувати як важкі аналоги бозона Хіггса, так і інші бозони. До недавнього часу ми не могли знайти жодного свідчення їх існування. Фізики з допомогою нейромережевих алгоритмів шукали ланцюжки розпадів часток, в яких брали участь пари бозона Хіггса, тау-лептони і частки з важкими чарівними кварками в складі.
Деякі модифікації Стандартної моделі – теорії, яка описує більшу частину взаємодій всіх відомих науці елементарних часток – припускають, що в цих процесах можуть ховатися сліди надважких аналогів бозона Хіггса і інших переносників фундаментальних взаємодій, які не вписуються в сучасні уявлення вчених.
З’ясувалося, що розпадів, в яких брали участь пари бозонів Хіггса, було майже в п’ять разів більше, ніж про це говорить Стандартна модель. Автори нової роботи пов’язали це з розпадами надважких часток, які були приблизно у вісім разів важче вже відкритого бозона Хіггса. Поки що це не абсолютний доказ існування надважкого бозона, а тільки натяки на це, тому фізики планують накопичити більше даних, щоб робити довгострокові висновки.
Читайте також: