Астрономи думають, що у них є новий спосіб розрахувати розмір надмасивних чорних дір: вивчаючи схеми живлення цих невидимих гігантів.
Вчені, які вивчають розмір чорних дір, давно помітили мерехтливі візерунки в яскравості акреційних дисків – товстого кільця матерії, втягнутого гравітацією чорної діри. Але дослідники не були впевнені, що викликало мерехтіння. Тепер, вивчаючи десятки відомих надмасивних чорних дір, група астрофізиків визначила, що мерехтіння акреційного диска пов’язане з масою чорної діри, яка є всередині нього, і вчені вважають, що той же метод можна застосовувати і до багатьох, дуже багатьох об’єктів меншого розміру.
«Ці результати припускають, що процеси, що викликають мерехтіння під час акреції, універсальні, незалежно від того, чи є центральний об’єкт надмасивною чорною дірою чи набагато легшим білим карликом», – сказав Юе Шень, співавтор нового дослідження і астроном.
Щоб дослідити будь-який зв’язок між розміром надмасивної чорної діри і мерехтливим світлом диска, від якого вона живиться, вчені почали з вибору 67 цих чудовиськ, кожне з яких, за попередніми оцінками, має масу від 10 тис. до 10 млрд разів більше, ніж наше Сонце.
Теж цікаво:
Коли ці дані, здавалося, показали кореляцію, дослідники вирішили подивитися на набагато менші об’єкти з акреційними дисками: білі карлики, які є набагато дрібнішими щільними залишками підірваних зірок, таких як наше Сонце.
Вчені сподіваються, що такий же взаємозв’язок буде зберігатися для об’єктів з масою між цими двома класами. На думку дослідників, особливо інтригуючим різновидом може бути проміжна чорна діра, оскільки на сьогодні вчені ідентифікували тільки один такий об’єкт.
«Тепер, коли існує кореляція між мерехтінням і масою центрального об’єкта, ми можемо використовувати її, щоб передбачити, як може виглядати мерехтливий сигнал від IMBH [проміжної чорної діри]», – сказав Колін Берк, інший співавтор у своїй заяві для Іллінойського університету астрономії в Урбані-Шампейн.
Астрономи в усьому світі чекають офіційного початку ери масових досліджень, які відстежуватимуть динамічне і змінне небо. Обсерваторія Віри К. Рубін в рамках Чилійського дослідження простору і часу досліджуватиме небо протягом десятиліть і збирати дані про мерехтіння світла для мільярдів об’єктів, починаючи з кінця 2023 року.
Читайте також:
Leave a Reply