У Китаї дослідники у сфері магнітної транспортної технології встановили новий рекорд швидкості, розігнавши тестову маглев-платформу масою 1,1 тонни до 650 км/год. І це всього лише за 7 секунд та на дистанції не більше 600 метрів колії.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Цей запуск провели на демонстраційній трасі довжиною 1 кілометр, розташованій у лабораторії Донгху в провінції Хубей. Він демонструє принципово новий підхід до випробувань на короткій дистанції, де для розгону використовується електромагнітна тяга замість традиційних довгих треків, що зазвичай сягають 30 кілометрів і більше.
Досягти такого результату інженерам вдалося завдяки поєднанню потужного лінійного двигуна з системою магнітної левітації, що працює за принципом “відштовхування однойменних полюсів”, яка дозволяє транспортному засобу утримуватись на певній висоті над напрямною рейкою. Завдяки відсутності фізичного контакту між колесами і рейками прототипу доводиться долати лише аеродинамічний опір, що забезпечує вражаюче прискорення та, що важливо, контрольоване та передбачуване гальмування.
Як зазначає державна телерадіокомпанія CTGN, потяг здатний повністю зупинитися зі своєї максимальної швидкості всього за 200 метрів завдяки тій же високоточній системі управління, яка забезпечує позиціонування з точністю до 4 міліметрів. Керівник Центру інновацій електромагнітного приводу високошвидкісних маглевів у цій лабораторії Лі Вейчао підкреслив, що цей спринтерський тест став “найшвидшим у світі” для подібної короткої дистанції.
У тому ж репортажі CTGN зазначає, що цей рекорд не є граничною планкою – траса спроєктована таким чином, щоб забезпечувати регулярні випробування зі швидкостями до 800 км/год після завершення її повноцінного будівництва та введення в експлуатацію наприкінці поточного року. На відміну від класичних випробувальних програм, де потрібні довгі прямі ділянки, що дозволяють прототипу розганятися, рухатися та зупинятися, команда Донгху кардинально змінила підхід. Вони зробили ставку на високоточне зондування з міліметровою точністю, змінночастотну електроніку приводу та спеціально розроблений аеродинамічний кожух над напрямною, щоб забезпечити повноцінний профіль високошвидкісного розгону в межах всього 1 кілометра.
Компактніша інфраструктура дозволяє проводити більше випробувань щодня, знижує витрати на придбання земельних ділянок і спрощує інтеграцію комплексу з міськими науково-дослідними парками. Крім того, цей підхід створює сприятливі умови для опрацювання технологій охолодження силової електроніки, розробки відмовостійких левітаційних котушок та удосконалення конструкцій кареток із зменшеним аеродинамічним опором.
Китай уже сьогодні володіє найбільшою у світі мережею комерційних маглевів, випереджаючи Південну Корею та Японію. Так, шанхайський маглев, збудований на основі німецької технології Transrapid та введений в експлуатацію ще у 2004 році, й досі перевозить пасажирів зі швидкістю до 430 км/год. Сам проєкт Transrapid у Німеччині, попри десятиліття досліджень та розробок, не знайшов практичного застосування на внутрішньому ринку, що дало Китаю змогу активно експериментувати та розвивати цю технологію.
Останні китайські розробки виходять далеко за межі традиційного транспорту для аеропортів. У 2022 році на випробуваннях представили прототип на основі високотемпературної надпровідності, здатний рухатися з крейсерською швидкістю 600 км/год. А у 2024 році провели перші тести повномасштабної концепції ультрависокошвидкісного (UHS) руху у трубі з розрідженим повітрям, що потенційно дозволяє досягти швидкостей до 1000 км/год.
Паралельно триває розробка покриття 5G у вагонах, що дозволить пасажирам передавати потокове відео навіть під час руху через довгі тунелі на високих швидкостях.
Китайські амбіції не обмежуються лише залізничним транспортом. Приватна космічна компанія Galactic Energy працює над системою допоміжного старту на магнітній подушці, яка зможе розганяти перші ступені ракет із малими супутниками до моменту активації основних двигунів. Введення цієї технології в експлуатацію планується приблизно у 2028 році.
Поза межами Східної Азії технології магнітного транспорту поки не набули значного поширення. Південна Корея експлуатує лінію низької та середньої швидкості між аеропортом Інчхон і островом Йонгю. Японський надпровідний маглев Chūō Shinkansen досі перебуває на стадії активного будівництва.
У США також вивчали можливості створення маршрутів між Вашингтоном і Балтимором, а також Лас-Вегасом і Південною Каліфорнією, але жоден з проєктів не досяг комерційної стадії.
Читайте також:
- Китайці подолали проблему, яка знищила проєкт Hyperloop Ілона Маска
- Як виглядатимуть пасажирські поїзди майбутнього